Постанова

від 12.12.2016 по справі 910/6859/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа№ 910/6859/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САНТАНА ОЙЛ"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2016

у справі № 910/6859/16 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі філії ,,Центр забезпечення виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САНТАНА ОЙЛ"

про стягнення 623 904,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Українська залізниця" в особі філії ,,Центр забезпечення виробництва" звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САНТАНА ОЙЛ" про стягнення неустойки в розмірі 623 904,22 грн. за невиконання зобов'язань за договором поставки №ЦХП-07-05715-01 від 27.10.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі №910/6859/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 131,82 грн. пені, 619 772,40 грн. штрафу та 9 358,56 грн. судового збору.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі №910/6859/16 змінити в частині стягнення 619 772,40 грн. штрафу та 9 358,56 грн. судового збору та стягнути відповідно 333 723,60 грн. штрафу та 5 067,83 грн. судового збору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він частково не погоджується з прийнятим рішенням, а саме, в частині стягнення штрафу. На думку скаржника, суд першої інстанції в цій частині неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права. Зокрема, як зазначає скаржник, висновок суду про те, що згідно рознарядки № ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 відповідач зобов'язаний був поставити продукцію на суму 17 478 156,00 грн. до 21.12.2015 включно, оскільки строк на її поставку, обумовлений частиною третьою п.5.2 договору мав обраховуватись з дати письмової рознарядки, а саме з 06.11.2015, суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства. Як вказує відповідач, 19.11.2015 ним отримано оригінал письмової рознарядки, тому, на його думку, строк поставки має обраховуватись саме з 19.11.2015.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про необґрунтованість її доводів та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду ,,САНТАНА ОЙЛ" на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі №910/6859/16 прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 07.09.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді: Ткаченко Б.О., Кропивна Л.В.

В судових засіданнях 07.09.2016, 14.09.2016 оголошувались перерви до 14.09.2016 та 05.10.2016 відповідно.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 № 09-52/5623/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Смірнової Л.Г. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6859/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6859/16 передано колегії суддів: головуючий суддя Суховий В.Г., судді: Хрипун О.О., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САНТАНА ОЙЛ" на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі №910/6859/16 прийнято до свого провадження та призначено розгляд скарги на 14.11.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Суховий В.Г., судді: Хрипун О.О., Коротун О.М.

В судовому засіданні 14.11.2016 оголошено перерву до 12.12.2016.

У судовому засіданні 12.12.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти наведених доводів заперечив.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2015 між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України ,,Укрзалізничпостач", (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,САНТАНА ОЙЛ" (далі - постачальник) було укладено договір поставки №ЦХП-07-05715-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п. 1.1).

За умовами пунктів 1.2, 2.4 договору найменування продукції: Акумулятори електричні та частини до них (акумуляторні батареї до пасажирських вагонів, акумуляторні батареї до тягового рухомого складу); дата виготовлення продукції: не раніше 01.01.2015.

Відповідно до п. 4.3 договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 31.12.2015) загальна сума даного договору складає: 29 344 120,00 грн., крім того ПДВ 20% - 5 868 824,00 грн., що разом становить 35 212 944,00 грн.

Згідно з пунктом 5.1 договору постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом та умовах СРТ (перевезення сплачено до...) пункт призначення - склад матеріальних ресурсів (Фастів) ДП ,,Укрзалізничпостач", Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48 (відповідно до вимог ,,ІНКОТЕРМС" ред. 2010).

Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання. Кожна партія продукції постачається протягом 45 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці (п. 5.2).

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником на склад матеріальних ресурсів (Фастів) ДП ,,Укрзалізничпостач", Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому-передачі.

Як передбачено в п.п. 6.1, 6.3 договору, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 75 календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2. Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується уповноваженими сторонами.

Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання до 31.03.2016, а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника, в тому числі в частині оплати - до повного виконання (п. 13.7 в редакції Додаткової угоди №3 від 31.12.2015).

Додатковою угодою №2 від 07.12.2015 до договору №ЦХП-07-05715-01 від 27.10.2015, змінено замовника з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України ,,Укрзалізничпостач" на філію ,,Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства ,,Українська залізниця" у відповідних відмінках.

На виконання умов договору, рознарядка на відвантаження продукції № ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 була направлена на електронну пошту відповідача, що підтверджується скріншотом з електронної пошти (т.1, а.с. 33).

Також 10.11.2015 позивачем було направлено на адресу відповідача письмову рознарядку №ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 з наданням дозволу на відвантаження товару загальною вартістю 17 478 156,00 грн. з ПДВ.

Факт направлення рознарядки №ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення до цінного листа, списку поштових відправлень, фіскального чеку від 10.11.2015.

Відповідач листом №13/11-1 від 13.11.2015 повідомив позивача про намір здійснити поставку товару в строк до 25.12.2015.

Однак, у визначений п. 5.2 договору строк, продукція відповідачем поставлена не була, що підтверджується копіями видаткових накладних №22 від 09.12.2015, №23 від 15.12.2015, №24 від 17.12.2015, №25 від 23.12.2015, №26 від 28.12.2015, №27 від 28.12.2015 та №1 від 01.02.2016, які підписані представниками одержувача та постачальника та скріплені печатками підприємств.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що протягом терміну дії рознарядки №ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 постачальником відвантажено продукцію на суму 13 346 340,00 грн., недовантаженою залишилась продукція на суму 4 131 816,00 грн. Як вказує позивач, поставка за даною рознарядкою мала бути здійснена в повному обсязі в строк до 31.12.2015, однак, вчасно здійснена не була. В зв'язку з недотриманням умов договору, а саме, п. 5.2, позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції в розмірі 623 904,22 грн., нараховані у відповідності до п. 10.1 договору.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 28313-20/632 від 29.02.2016, в якій просив сплатити зазначені штрафні санкції, однак, відповідачем зазначена претензія залишена без задоволення.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що 19.11.2015 отримав поштою цінний лист позивача з рознарядкою (дозволом) № ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 на відвантаження продукції на суму 17 478 156,00 грн. Таким чином, як вважає відповідач, враховуючи встановлений п. 5.2 договору строк поставки (45 календарних днів), він повинен був до 02.01.2016 поставити позивачу продукцію. На виконання умов договору ним поставлено в період з 09 по 28 грудня 2015 продукцію на загальну суму 13 346 340,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, а решту, як вказує відповідач, на суму 4 131 816,00 грн. він мав намір поставити протягом 30 та 31 грудня 2015, однак, не мав змоги виконати зобов'язання в зв'язку з відмовою позивача отримати продукцію.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Правовідносини між сторонами виникли з договору поставки.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Сторони договору в п. 5.2 погодили, що кожна партія продукції постачається протягом 45 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Рознарядка №ЦХП-20/4570, якою позивачем надано дозвіл на відвантаження продукції на суму 17 478 156,00 грн., датована 06.11.2015.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 663 ЦК України та п. 5.2 договору, відповідач зобов'язаний був поставити товар за даною рознарядкою в строк до 21.12.2015 включно. Проте, станом на 22.12.2015 відповідачем недопоставлено товар на загальну суму 12 370 860,00 грн., чим порушено умови договору.

Посилання відповідача на інші строки поставки, які мотивовані тим, що він отримав лише 19.11.2015 поштою цінний лист позивача з рознарядкою (дозволом) № ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 на відвантаження продукції на суму 17 478 156,00 грн., а тому, враховуючи строк поставки (45 календарних днів), повинен був до 02.01.2016 поставити позивачу продукцію та на виконання умов договору поставив в період з 09 по 28 грудня 2015 продукцію на загальну суму 13 346 340,00 грн., колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані з огляду на таке.

Згідно з п. 5.2 договору рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Умовами п. 5.2 договору встановлено строк поставки продукції - 45 календарних днів ,,з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не встановлено в рознарядці". З рознарядки від 06.11.2015 (т.1, а.с. 29) іншого не вбачається. Також з умов договору не вбачається, що перебіг 45-денного строку обраховується з дня отримання рознарядки, в тому числі оригіналу.

Крім того, зазначена рознарядка була направлена на електронну пошту відповідача 06.11.2015, що підтверджується скріншотом з електронної пошти, та не спростовано відповідачем.

Відповідач листом від 13.11.2015 № 13/11-1 повідомив позивача про намір здійснити поставку в строк до 25.12.2015, що свідчить про отримання ним рознарядки до 13.11.2015, тобто, раніше аніж 19.11.2015.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідачем отримано рознарядку № ЦХП-20/4570 від 06.11.2015 в електронному вигляді саме 06.11.2016.

Крім того, позивач 10.11.2015 на адресу відповідача надіслав поштою рознарядку №ЦХП-20/4570 від 06.11.2015, що підтверджується цінним листом з описом вкладення (т.1, а.с 30-31). Факт її отримання відповідачем 19.11.2015 підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з сайту УДППЗ ,,Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (т.1, а.с. 32).

Пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, пунктом 10.1 договору №ЦХП-07-05715-01 від 27.10.2015 сторони погодили, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2 даного договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

Незважаючи на встановлений п. 5.2 строк поставки, відповідачем відвантажено за період з 09.12.2015 по 28.12.2015 продукцію на суму 13 346 340,00 грн., підтвердженням чому є видаткові накладні та довіреності на отримання ТМЦ, що наявні в матеріалах справи, недовантаженою залишилась продукція на суму 4 131 816,00 грн.

Отже, оскільки відповідач не виконав свій обов'язок, визначений п. 5.2 договору щодо поставки продукції, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 10.1 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4 131,82 грн. пені за період з 22.12.2015 по 08.04.2016 та 619 772,40 грн. штрафу.

Сплату вказаної суми неустойки боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 4 131,82 грн. за період з 22.12.2015 по 08.04.2016, колегія суддів вважає його вірним і таким, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо штрафу, в розмірі 619 772,40 грн., нарахованого в порядку п. 10.1 договору за прострочення понад 30 календарних днів - у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судом вище, поставка товару за рознарядкою від 06.11.2015 №ЦХП-20/4570 на суму 17 478 156,00 грн. мала бути здійснена в строк до 21.12.2015 включно, тому, у разі недопоставки товару у даний строк, право на нарахування штрафу позивач набуває з 20.01.2016 (понад 30 календарних днів, п.10.1 договору).

Оскільки судом встановлено факт недопоставки товару станом на 20.01.2016 в розмірі 4 131 816,00 грн., тому, виходячи з даної суми, колегією суддів перевірено правильність обрахунку штрафу та встановлено, що його розмір - 619 772,40 грн. є вірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, доводи відповідача щодо відмови позивачем прийняти товар 30.12.2015 та 31.12.2015 судом не приймаються до уваги як такі, що не підтверджуються будь-якими доказами.

Щодо доводів відповідача в частині невірного обрахунку розміру штрафу, з огляду на граничний термін поставки, на думку відповідача, виходячи з факту отримання рознарядки 19.11.2015, колегія суддів зазначає, що правовий аналіз цим доводам надано вище в тексті даної постанови та визнано необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі №910/6859/16, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення є законним та має бути залишено без змін. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САНТАНА ОЙЛ" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 910/6859/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.О. Хрипун

О.М. Коротун