Постанова

від 12.12.2016 по справі 813/2889/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року справа № 813/2889/15

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача Смук О.В.,

відповідача Сенюк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- №0000162210 від 06.02.2015 року, яким ПрАТ «Трускавецькурорт» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2525796,00 грн., в т.ч. основного платежу - 1683864,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 841932,00 грн.;

- №0000172210 від 06.02.2015 року, яким ПрАТ «Трускавецькурорт» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131439,00 грн., в т.ч. основного платежу - 115432,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 16007,00 грн.

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки №15/22-10/30322940 від 05.12.2014 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (код ЄДРПОУ 30322940) з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Біц-ЛТД» (34812922) за вересень-жовтень 2011 року, ТОВ «Львівстильбуд» (32484623) за листопад 2011 року, ТОВ «Лідерком» (35197074) за листопад 2011 року, ПП «Сантехмонтажсервіс» (32970316) за червень 2012 року та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (38038769) за січень-лютий 2014 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків», висновки якого, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать вимогам податкового законодавства. Твердження контролюючого органу про заниження та недоплату товариством податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються виключно на актах перевірок його контрагентів-постачальників про неможливість здійснення ними господарської діяльності, які, як вважає позивач, не можуть бути підставою для висновку про порушення податкового законодавства ПрАТ «Трускавецькурорт». Також зазначила, що відповідач не надав належної правової оцінки обставинам щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Біц-ЛТД», ТОВ «Львівстильбуд», ТОВ «Лідерком», ПП «Сантехмонтажсервіс» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг», дійсність яких підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Щодо здійснення господарських відносин ПрАТ «Трускавецькурорт» з ТОВ «Лідерком», то пояснила, що, з огляду на передбачений чинним законодавством України принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. А протокол допиту гр.ОСОБА_3 (директора ТОВ «Лідерком») не може свідчити про фіктивну діяльність товариства. На підставі наведеного вважає, що податкові повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000162210 та №0000172210 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. Проведеною Дрогобицькою ОДПІ позаплановою виїзною перевіркою дотримання ПрАТ «Трускавецькурорт» вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №15/22-10/30322940 від 05.12.2014 року, встановлено неправомірне відображення товариством у податковому обліку господарських операцій по придбанню у ТОВ «Біц-ЛТД» за вересень-жовтень 2011 року, ТОВ «Львівстильбуд» за листопад 2011 року, ТОВ «Лідерком» за листопад 2011 року, ПП «Сантехмонтажсервіс» за червень 2012 року та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за січень-лютий 2014 року товарів (робіт, послуг). На обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень послалась на матеріали актів перевірок ТОВ «Біц-ЛТД», ТОВ «Львівстильбуд», ТОВ «Лідерком», ПП «Сантехмонтажсервіс» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг», зміст яких свідчить про укладення цими товариствами угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, зазначила, що контролюючим органом отримано податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка гр.ОСОБА_3 від 26.07.2012 року, який у перевіряємому періоді являвся директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Лідерком» в одній особі. Відповідно до цього протоколу, гр.ОСОБА_3 фактичної господарсько-фінансової діяльності на ТОВ «Лідерком» не проводив, будь-яких робіт, послуг, товарів нікому не постачав та ні від кого не отримував. Також зазначила, що господарські операції з постачання товарів фактично не мали реального характеру, постачання оформлене лише документально та не спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами. Такі висновки зроблені у зв'язку із тим, що надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат (зокрема, укладених договорів, податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо), не мають сили первинних документів. Наведене в сукупності з іншими виявленими податковим органом фактами свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ПрАТ «Трускавецькурорт». За таких обставин, вважає, що викладені в акті перевірки №15/22-10/30322940 від 05.12.2014 року висновки щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є обґрунтованими, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000162210 та №0000172210 є правомірними і підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі виданих Дрогобицькою ОДПІ направлення від 24.11.2014 року №1006/2210 та наказу від 24.11.2014 року №996, відповідачем згідно із підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, підп.75.1.2 п.75.1 ст.75, підп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності ПрАТ «Трускавецькурорт», з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Біц-ЛТД» (34812922) за вересень-жовтень 2011 року, ТОВ «Львівстильбуд» (32484623) за листопад 2011 року, ТОВ «Лідерком» (35197074) за листопад 2011 року, ПП «Сантехмонтажсервіс» (32970316) за червень 2012 року та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (38038769) за січень-лютий 2014 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків, за результатами якої складено акт №15/22-10/30322940 від 05.12.2014 року (далі - акт перевірки від 05.12.2014 року).

У висновках цього акта перевірки контролюючий орган зазначив про порушення позивачем:

1) п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 115432,00 грн., в тому числі: у 2-4 кварталі 2011 року - на суму 83418,00 грн., у 1 кварталі 2012 року - на суму 13,00 грн., 1 півріччя 2012 року - на суму 10594,00 грн., 3 квартали 2012 року - на суму 13467,00 грн., за 2012 рік - на суму 16340,00 грн. та за 2013 рік - на суму15674,00 грн.;

2) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума, що підлягає сплаті до бюджету по податку на додану вартість на 1693160,00 грн., в тому числі в розрізі періодів: за листопад 2011 року - на 9296,00 грн., за грудень 2011 року - на 993621,00 грн., за cічень 2014 року - на 364374,00 грн., за лютий 2014 року - на 325869,00 грн.;

3) не підтвердження реальності здійснення операцій ПрАТ «Трускавецькурорт» з ТОВ «Біц-ЛТД» за вересень-жовтень 2011 року, ТОВ «Львівстильбуд» за листопад 2011 року, ТОВ «Лідерком» за листопад 2011 року, ПП «Сантехмонтажсервіс» за червень 2012 року та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за січень-лютий 2014 року.

Під час проведення перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» відповідачем використано дані інформаційної системи АС «Податковий блок» та акти перевірок, складені контролюючими органами за наслідками перевірок вищезгаданих суб'єктів господарювання.

Зокрема, відповідач зазначив, що при перевірці взаємовідносин позивача з ТОВ «Біц-ЛТД» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року використано акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №3012/23-5/34812922 від 29.12.2011 року про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Біц-ЛТД» (34812922) щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ЗАТ «Трускавецькурорт» (30322940) та з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (35554567), за період з 01.06.2011 по 31.10.2011року, та акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №52/22-00/34812922 від 05.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Біц-ЛТД» (34812922) щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (33499358) за період вересень 2011року.

Посилаючись на інформацію, яка міститься в цих актах, контролюючий орган зазначив, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відноситься до сумнівних підприємств, яке не знаходяться за фактичною та юридичною адресами; ТОВ «Біц ЛТД» фактично не займалось фінансово-господарською діяльністю, а проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансові-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, з метою штучного формування витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

При перевірці взаємовідносин позивача з ТОВ «Лідерком» за період з 01.11.2011 року по 31.11.2011 року використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року №1698/22-8/35197074 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лідерком» (ЄДРПОУ 35197074), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 по 29.02.2012 року. В даному акті перевірки вказано, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримало податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка гр.ОСОБА_3 від 26.07.2012 року. З урахуванням інформації щодо непричетності гр.ОСОБА_3 до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лідерком», який у перевіряємому періоді являвся директором, головним бухгалтером та засновником даного підприємства, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Лідерком» фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) начебто отриманих від постачальників та через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності, та у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок - відсутність постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Лідерком» в адресу підприємств-покупців.

При перевірці відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Трускавецькурорт» взаємовідносин з ТОВ «Львівстильбуд» за період 01.11.2011 року по 31.11.2011 року використано акт ДПІ у Залізничному районі ГУ Міндоходів у Львівській області №831/22-10/32484623 від 03.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Львівстильбуд» (код за ЄДРПОУ 32484623), у якому встановлено, що ТОВ «Львівстильбуд» не має права на ведення такої господарської діяльності. Окрім того, контролюючий орган посилався на те, що позивачем не представлено документів, які в свідчили про необхідність придбання ремонтних робіт (послуг), їх фактичного виконання саме ТОВ «Львівстильбуд» та використання таких робіт ПрАТ «Трускавецькурорт».

При перевірці взаємовідносин позивача з ПП «Сантехмонтажсервіс» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року використано акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №2146/2200/32970316 від 07.12.2012 року неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сантехмонтажсервіс» (код за ЄДРПОУ 32970316) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за період квітень-вересень 2012 року. В ході проведення контрольно-перевірочних заходів ДПІ Вишгородському районі у Київській області встановлено, що за юридичною адресою підприємство відсутнє, автотранспорту та складських приміщень, які належать ПП «Сантехмонтажсервіс», не встановлено. У зв'язку із цим, податковий орган дійшов висновку, що договори, укладені між ПП «Сантехмонтажсервіс» з контрагентами, відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

При перевірці відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Трускавецькурорт» взаємовідносин з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року використано акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.06.2014 року №488/3-22-08/38038769 ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769) та акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року №810/3-22-08/38038769 ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769). На підставі акта №488/3-22-08/38038769 від 18.06.2014 року, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зменшено до « 0» податкове зобов'язання по ПДВ ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769), задекларованого на ПрАТ «Трускавецькурорт» у січні та лютому 2014 року. Окрім того, відповідач зазначив, що позивачем до перевірки не надано жодних підтверджуючих документів, які б вказували на реальне виконання поставки природного газу, в т.ч. документів, що підтверджують його транспортування.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, Дрогобицька ОДПІ встановила, що ТОВ «Біц-ЛТД», ТОВ «Львівстильбуд», ТОВ «Лідерком», ПП «Сантехмонтажсервіс» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» у періоди, які перевірялись, фактично не могли здійснювати господарські операції з продажу товарів (робіт, послуг) через відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, та, як наслідок, відсутність постачання цими підприємствами товарів (робіт, послуг) своїм контрагентам, в тому числі ПрАТ «Трускавецькурорт». А тому, на думку контролюючого органу, операції між ПрАТ «Трускавецькурорт» та його контрагентами-постачальниками є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а в підсумку до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

На підставі акта перевірки від 05.12.2014 року, Дрогобицькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2015 року:

- №0000162210, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2525796,00 грн., в т.ч. основного платежу - 1683864,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 841932,00 грн.;

- №0000172210, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131439,00 грн., в т.ч. основного платежу - 115432,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 16007,00 грн.

ПрАТ «Трускавецькурорт» скористалось правом адміністративного оскарження, однак, за наслідками такого, названі акти індивідуальної дії рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 12.03.2015 року та рішенням ДФС України від 18.05.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття Дрогобицькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 06.02.2015 року №0000162210 та №0000172210, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагентів.

Суд встановив, що ПрАТ «Трускавецькурорт» мало правовідносини по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Біц-ЛТД» (вересень-жовтень 2011 року), ТОВ «Львівстильбуд» (листопад 2011 року), ТОВ «Лідерком» (листопад 2011 року), ПП «Сантехмонтажсервіс» (червень 2012 року) та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (січень-лютий 2011 року).

На спростування тверджень відповідача позивачем надано суду первинні документи, які були оформлені за наслідками фінансово-господарських відносин з його контрагентами-постачальниками за перевіряємий період. Зокрема, на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Біц-ЛТД» позивач представив суду наступні документи:

- договір Генерального підряду на реконструкцію, ремонт та капітальне будівництво №15 від 15.03.2007року, укладений між ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТОВ «Біц-ЛТД». Відповідно до п.1.1 цього договору генеральний підрядник (ТОВ «Біц-ЛТД») зобов'язувався за завданням замовника (ЗАТ «Трускавецькурорт») виконувати роботи з будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів нерухомості замовника, які знаходяться в м. Трускавець, передавати належним чином виконані роботи замовнику, а замовник зобов'язувався передати генеральному підряднику необхідну для виконання робіт проектно-кошторисну документацію, надавати об'єкти нерухомості для виконання робіт, приймати належним чином виконані роботи і оплачувати їх в установлені договором строки (терміни) та порядку;

- додаткова угода №7/4 від 01.07.2011 року до договору Генерального підряду №15 від 15.03.2007 року, укладеного між ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТОВ «Біц-ЛТД». Згідно даної додаткової угоди, генеральний підрядник - ТОВ «Біц-ЛТД» зобов'язувався виконати власними чи залученими силами роботи з реконструкції спального корпусу №7 санаторію «Берізки» з перепрофілювання його під водно-оздоровчий комплекс санаторію «Каштан» 4* в м. Трускавець, що знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул. Шевченко, 24) площею 2 637,03 м2, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи;

- акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2): від 16.09.2011 року №1 на суму 2929213,09 грн., в тому числі ПДВ 488202,18 грн.; від 30.09.2011 року №2 на суму 672337,27 грн., в тому числі ПДВ 112056,21 грн.; від 31.10.2011 року №3 на суму 613213,01 грн., в тому числі ПДВ 102202,17 грн.; від 31.10.2011 року №4 на суму 1872248,03 грн., в тому числі ПДВ 312041,34 грн.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3): від 16.09.2011 року; від 30.09.2011 року; від 31.10.2011 року;

- податкові накладні: №1 від 05.09.2011 року; №4 від 15.09.2011 року; № 3 від 06.10.2011 року.

За виконані роботи (згідно додаткової угоди №7/4 від 01.07.2011 року) ЗАТ «Трускавецькурорт» проведено попередню оплату ТОВ «Біц-ЛТД», про що свідчать платіжні доручення: № 23 від 05.09.2011 року на суму 5120000,00 грн., в тому числі ПДВ 853333,33 грн.; №31 від 15.09.2011 року на суму 368901,45 грн., в тому числі ПДВ 61483,58 грн.; №1519460 від 15.09.2011року на суму 871098,55 грн., в тому числі ПДВ 145183,09 грн.

Також позивач додав фотопротокол-пояснення до здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта: реконструкція спального корпуса №7 санаторію «Берізка» з перепрофілюванням його під водно-оздоровчий комплекс санаторію Каштан 4* в м. Трускавець, що відображає хід виконання будівельних робіт згідно Календарного графіку від 01.07.2011 року (додаток №1 до додаткової угоди № 7/4 від 01.07.2011року).

У відповідності до виданого ДПІ України Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100014966 від 26.01.2007 року, ТОВ «Біц-ЛТД» на час виписки податкових накладних було платником ПДВ. Згідно ліцензії серії АВ №313879, чинної з 23.02.2007 року по 23.02.2017 року, ТОВ «Біц-ЛТД» мало право на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Львівстильбуд» позивач представив суду наступні документи:

- договір підряду №054-09 від 01.09.2011 року, укладений між ЗАТ «Трускавецькурорт» (замовник) та ТОВ «Львівстильбуд» (підрядник). Згідно з п.1.1 за цим договором підрядник зобов'язується за завданням замовника власними силами, на свій ризик виконати роботи із зведення підземної станції над свердловиною №68-РГД філії ЗАТ «Трускавецькурорт» ГГРЕС ЗАТ і здати результати робіт замовнику відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлені строки, а замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Відповідно до п.3.1 даного Договору Замовник зобов'язується виплатити Виконавцю за виконані роботи 53896,04 грн., в тому числі ПДВ -20% згідно кошторису;

- акт виконаних робі (форма КБ-2) за листопад 2011 року на загальну суму 29048,50 грн., в тому числі ПДВ - 4841,42 грн.;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) від 02.11.2011року;

- по факту виконаних робіт ТОВ «Львівстильбуд» виписано на адресу ЗАТ «Трускавецькурорт» податкову накладну №1 від 02.11.2011 року на загальну суму 29048,50 грн., в тому числі ПДВ - 4841,42 грн.;

- за виконані в листопаді 2011 року ремонтні роботи, ЗАТ «Трускавецькурорт» перераховано на поточний рахунок ТОВ «Львівстильбуд» грошові кошти у розмірі 29048,50 грн., про що свідчить платіжне доручення №300 від 23.12.2011 року.

Згідно виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №17740578 від 26.06.2003 року ТОВ «Львівстильбуд» на час виписки податкових накладних було платником ПДВ. Відповідно до ліцензії серії АВ №307171, чинної з 23.03.2007 року по 23.03.2017 року, ТОВ «Львівстильбуд» мало право на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Лідерком» позивач представив суду наступні документи:

- договори підряду, укладені між ЗАТ «Трускавецькурорт» (замовник) та ТОВ «Лідерком» (підрядник), на виконання ремонтно-будівельних робіт у філіях ЗАТ «Трускавецькурорт», а саме: від 12.09.2011 року - №10/17/Д-154-10; від 01.11.2011 року -№01/11-3/Д-079-12, №01/11-4/Д-156-11, №01/11-6/Д-003-12, №01/11-2/Д-132-12, №01/11-5/Д-161-12, №01/11-8/Д-124-12, №01/11-9/Д-162-12, №01/11-7/Д-123-12; від 02.11.2011 року -№02/11-2/Д-163-12, №02/11/Д-133-12, №02/11-1/Д-125-12, №02/11-3/Д-164-12; від 03.11.2011 року - №03/11-1/Д-090-12; від 05.11.2011 року - №05/11-1/Д-126-12, №05/11-2/Д-127-12; від 07.11.2011 року - №07/11-1/Д-186-12, №07/11-1/Д-036-12.

Як видно зі змісту цих договорів, їх предметом є те, що підрядник зобов'язується виконувати ремонтно-будівельні роботи у філіях ЗАТ «Трускавецькурорт» в м. Трускавець і здати результати робіт замовнику відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлені строки, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість;

- на виконання умов вищезгаданих договорів, ТОВ «Лідерком» виконано ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ЗАТ «Трускавецькурорт», про що свідчать відповідні акти виконаних робіт на загальну суму 425021,68 грн., у тому числі ПДВ 70836,95 грн., а саме: №12 від 22.11.2011 року (герметизація міжпанельних швів зовнішніх стін будівлі спального комплексу філії «Санаторій «Кристал»); №23 від 22.11.2011 року (герметизація міжпанельних швів фасаду спального корпусу № 2 «Санаторію «Кристал»); №23/2 від 22.11.2011 року (ремонт медичного кабінету у лікувальному корпусі філії «БОЛ «Медичний цент № 2» КП-2); №11/9 від 24.11.2011 року (ремонт виробничих цехів їдальні у санаторії «Рубін»); №11/2 від 24.11.2011 року (ремонт стояків водовідведення в спальному корпусі №1 «Санаторію «Рубін»); №11/3 від 24.11.2011 року (ремонт міжпанельних швів фасаду спального корпусу філії «Санаторій «Янтар»); №11/5 від 22.11.2011 року (ремонт допоміжних приміщень у санаторії «Янтар»); №11/1 від 22.11.2011 року (ремонт стояків водовідведення спального корпусу «Санаторію «Рубін»); №15 від 22.11.2011 року (ремонт сходів у санаторії «Янтар»); №15/1 від 22.11.2011 року (ремонт кабінету проктолога у філії «Санаторій «Рубін»); №11 від 24.11.2011 року (ремонт приміщень у їдальні санаторію «Весна»); №56/т від 23.11.2011 року (ремонт 2 масляних радіаторів в дирекції); №49/т від 23.11.2011 року (ремонт перфоратора в ПМТП); №57/т від 23.11.2011 року (ремонт тримера в ГГРЕС); №58/т від 23.11.2011 року (ремонт 2 порохотягів в дирекції); №51/т від 23.11.2011 року (ремонт холодильника в дирекції); №47/т від 22.11.2011 року (ремонт побутових холодильників в санаторії «Янтар»); №52/т від 23.11.2011 року (ремонт 2-х холодильників в КП-2); №48/т від 22.11.2011 року (ремонт телевізорів в санаторії «янтар»); №1 від 22.11.2011 року (ремонт дверей в клуб санаторію «Весна»); №59/т від 23.11.2011 року (ремонт 6 телевізорів в санаторії «Янтар»); №14 від 22.11.2011 року (ремонт металевих каркасів кріплення ванни у ванному відділенні в філії «БОЛ-2»); №46/т від 22.11.2011 року (ремонт порохотягів в санаторії «Янтар»); №60/т від 23.11.2011 року (ремонт 14 телевізорів в санаторії «Кристал»); №61/n від 23.11.2011 року (ремонт 23 телевізорів в санаторії «Кристал»); №16 від 22.11.2011 року (заміна вікон у лікарських кабінетах філії «КП-2» «БОЛ «Медичний центр №2» по вул. Суховоля, 64); №8 від 22.11.2011 року (благоустрій території джерела «Юзя» у філії ГГРЕС); №17 від 22.11.2011 року (влаштування гребінки, насосної станції і мережі водопостачання гідропатії в підвальній частині будівлі «БОЛ-2» по вул. Суховоля, 72); №54/т від 23.11.2011 року (ремонт холодильної камери філії ПМТП); №53/т від 23.11.2011 року (ремонт холодильної камери в санаторії «Янтар»); №55/т від 23.11.2011 року (ремонт холодильного компресора в сапатої «Весна»); №50/т від 22.11.2011 року (ремонт компресора JP-41 в філії «БОЛ-1»); №45-щ від 22.11.2011 року (ремонт холодильної камери в санаторії «Янтар»);

- за виконані роботи по вищезазначених актах приймання виконаних будівельних робіт, ЗАТ «Трускавецькурорт» було перераховано на поточний рахунок ТОВ «Лідерком» грошові кошти у розмірі 400456,58 грн., у тому числі ПДВ 66742,76 грн., про що свідчать платіжні доручення: платіжне доручення №7001892 від 25.11.2011 року на суму 1033,44 грн., №7736386 від 23.12.2011 року на суму 2472,00 грн., №7376387 від 23.12.2011 року на суму 1977,60 грн., № 7376388 від 23.12.2011 року на суму 780,00 грн., №7376389 від 23.12.2011 року на суму 1961,40 грн., №7376390 від 23.12.2011 року на суму 1512,00 грн., №7376629 від 27.12.2011 року на суму 1650,48 грн., №7376631 від 27.12.2011 року на суму 2701,80 грн., №7376632 від 27.12.2011 року на суму 648,00 грн., №7376633 від 27.12.2011 року на суму 4778,33 грн., №7376634 від 27.12.2011 року на суму 940,80 грн., №7376635 від 27.12.2011 року на суму 1515,60 грн., №7376636 від 27.12.2011 року на суму 180,00 грн., №7376637 від 27.12.2011 року на суму 2317,06 грн., №7376638 від 27.12.2011 року на суму 8162,90 грн., №7376639 від 27.12.2011 року на суму 660,00 грн., №7376640 від 27.12.2011 року на суму 738,60 грн., №7376641 від 27.12.2011 року на суму 32025,29 грн., №7376642 від 27.12.2011 року на суму 1704,10 грн., №7376643 від 27.12.2011 року на суму 26749,97 грн., №7376644 від 27.12.2011 року на суму 94444,61 грн., №7376645 від 27.12.2011 року на суму 2507,14 грн., №7376719 від 28.12.2011 року на суму 10612,42 грн., №7376720 від 28.12.2011 року на суму 29902,13 грн., №7376893 від 29.12.2011 року на суму 22437,50 грн., №7376894 від 29.12.2011 року на суму 17402,98 грн., №7376895 від 29.12.2011 року на суму 24959,42 грн., №7376896 від 29.12.2011 року на суму 36919,15 грн., №7376897 від 29.12.2011 року на суму 24889,44 грн., №7376898 від 29.12.2011 року на суму 38798,64 грн., №8848165 від 01.03.2011 року на суму 3073,78 грн.

- по факту першої події ТОВ «Лідерком» на адресу ЗАТ «Трускавецькурорт» було виписано відповідні податкові накладні на загальну суму 425021,68 грн., у тому числі ПДВ - 70836,95 грн., а саме: №487 від 22.11.2011 року; №488 від 22.11.2011 року; №490 від 22.11.2011 року; №559 від 24.11.2011 року; №554 від 24.11.2011 року; №557 від 24.11.2011 року; №494 від 22.11.2011 року; №499 від 22.11.2011 року; №495 від 22.11.2011 року; №493 від 22.11.2011 року; №558 від 24.11.2011 року; №520 від 23.11.2011 року; №481 від 22.11.2011 року; №521 від 23.11.2011 року; №523 від 23.11.2011 року; №516 від 23.11.2011 року; №485 від 22.11.2011 року; №517 від 23.11.2011 року; №484 від 22.11.2011 року; №496 від 22.11.2011 року; №524 від 23.11.2011 року; №497 від 22.11.2011 року; №486 від 22.11.2011 року; №540 від 23.11.2011 року; №525 від 23.11.2011 року; №491 від 22.11.2011 року; №492 від 22.11.2011 року; №498 від 22.11.2011 року; №519 від 23.11.2011 року; №518 від 23.11.2011 року; №522 від 23.11.2011 року; №482 від 22.11.2011 року; №483 від 22.11.2011 року.

У відповідності до виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100055224 від 25.07.2007 року, ТОВ «Лідерком» на час виписки податкових накладних було платником ПДВ. Згідно ліцензії серії АВ №589907, чинної з 10.08.2011 року по 10.08.2014 року, ТОВ «Лідерком» мало право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Сантехмонтажсервіс» позивач представив суду наступні документи:

- договір підряду №120313-1/Д-211-03 від 21.03.2012 року, укладений між ЗАТ «Трускавецькурорт» (замовник) та ПП «Сантехмонтажсервіс» (підрядник). Відповідно до п.1 цього договору, виконавець зобов'язується виконати роботи: розробити норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів по Філії ЗАТ «Трускаецькурорт» «Трускавецькурорттеплоенерго» та по лікувально-оздоровчих закладах і допоміжних структурах ЗАТ «Трускавецькурорт» на 2012 рік;

- на виконання умов даного договору ПП «Сантехмонтажсервіс» розроблено норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів по Філії ЗАТ «Трускаецькурорт» Трускавецькурорттеплоенерго та по лікувально-оздоровчих закладах і допоміжних структурах ЗАТ «Трускавецькурорт» на 2012 рік, про що свідчить акт виконаних робіт від 05.06.2012 року на загальну суму 49496,38грн., в тому числі ПДВ - 8 249,40 грн.;

- по факту виконаних робіт ПП «Сантехмонтажсервіс виписано на адресу ЗАТ «Трускавецькурорт» податкову накладну №1 від 05.06.2012 року на загальну суму 49496,38 грн., в тому числі ПДВ - 8249,40 грн.;

- за виконані роботи, згідно договору №120313-1/Д-211-03 від 21.03.2012 року, ЗАТ «Трускавецькурорт» перераховано на поточний рахунок ПП «Сантехмонтажсервіс» грошові кошти у розмірі 49496,38грн., про що свідчить платіжне доручення від 07.06.2012 року;

- дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №411.08.46-45.33.1, виданий ПП «Сантехмонтажсервіс» (діяв з 13.11.2008 року по 12.11.2008 року);

- висновок №15-13/69 від 30.12.2011 року щодо можливості виконання налагоджувальних робіт на паливовикористовувальному обладнанні, виданий ПП «Сантехмонтажсервіс» ( дійсний до 30.12.2014 року).

Згідно виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №17857202 від 09.11.2004 року ПП «Сантехмонтажсервіс» на час виписки податкових накладних було платником ПДВ. Відповідно до ліцензії серії АВ №558724, чинної з 22.09.2010 року по 22.09.2015 року, ПП «Сантехмонтажсервіс» мало право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» позивач представив суду наступні документи:

- договір від 25.10.2013 року №Г-13/097/Д-094-11 на постачання природного газу, укладений між ЗАТ «Трускавецькурорт» (покупець) та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (постачальник), та додаткові угоди до нього: №1/Д-134-12 від 25.11.2013 року, №2/Д-309-01 від 31.12.2013 року та №Г-13/097 від 25.10.2013 року. Відповідно до п.1.1 договору №Г-13/097/Д-094-11 від 25.10.2013 року, постачальник зобов'язується надавати у власність покупцю в 2013-2014 році природний газ, а також надавати послуги стосовно забезпечення поставки природного газу, а покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу та вартість наданих послуг, на умовах цього договору. Згідно п.п.3.1-3.2 цього договору, постачальник передає газ покупцеві на комерційних вузлах обліку газу, що постачається споживачам. Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюються щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками постачальника і покупця;

- ліцензію серії АГ №578414, видану 19.01.2012 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, яка засвідчує право ТОВ «Укр Енерго Холдінг» на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом (строк дії ліцензії з 19.01.2012 року по 18.01.2017 року);

- Акти приймання передачі природного газу, а саме: №61 від 31.01.2014 року (передано у власність ЗАТ «Трускавецькурорт» природний газ в кількості 626,67 тис.м 3 на загальну суму 2387808,22 грн., в тому числі ПДВ - 397968,04 грн.) та №181 від 28.02.2014 року (передано у власність ЗАТ «Трускавецькурорт» природний газ в кількості 574,332 тис.м 3 на загальну суму 2188384,12 грн., в тому числі ПДВ - 364730,69 грн.);

- трьохсторонні акти приймання-передачі природного газу №Г-13/907 від 31.01.2014 року та №Г-13/907 від 28.02.2014 року., згідно яких ЗАТ «Трускавецькурорт» прийняло, ПАТ «Львівгаз» протранспортувало, а Постачальник ТОВ «Укр Енерго Холдінг» поставив природний газ для вироблення теплової енергії;

- за поставлений у січня-лютому 2014 року природний газ, ЗАТ «Трускавецькурорт» провело оплату з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» на загальну суму 4576192,34 грн., у тому числі ПДВ - 762698,72 грн., про що свідчать платіжні доручення: від 14.01.2014 року, 16.01.2014 року, 24.01.2014 року, 31.01.2014 року, 10.02.2014 року, 18.02.2014 року, 28.02.2014 року;

- по факту першої події ТОВ «Укр Енерго Холдінг» на адресу ЗАТ «Трускавецькурорт» у січні-лютому 2014 року було виписано податкові накладні на загальну суму 4576192,34 грн., у тому числі ПДВ - 762698,72 грн., а саме: №84 від 14.01.2014 року, №111 від 16.01.2014 року, №212 від 24.01.2014 року, №302 від 31.01.2014 року, №53 від 10.02.2014 року, №133 від 18.02.2014 року, №239 від 28.02.2014 року;

- на підтвердження транспортування природного газу, який був придбаний в січні-лютому 2014 року у ТОВ «Укр Енерго Холдінг», долучено: договір №2014/Т-ПР-02 45/5 від 31.12.2013 року, укладений між ПАТ «Львівгаз» філія Дрогобицьке УЕГ та ЗАТ «Трускавецькурорт»; акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 року та від 28.02.2014 року, згідно яких у січні-лютому 2014 року природній газ поставлявся ЗАТ «Трускавецькурорт ТОВ «Укр Енерго Холдінг» у тих обсягах, що визначені актами приймання передачі природного газу, укладених між ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг»;

- придбаний у ТОВ «Укр Енерго Холдінг» природний газ позивач використовував у своїй господарській діяльності для забезпечення теплом санаторіїв, поліклінік, лікарень, медичних центрів, адміністративних та виробничих будівель, та інших приміщень, які використовуються ПАТ «Трускавецькурорт» для здійснення господарської діяльності, на підтвердження чого долучив копії відомостей витрат газу за січень-лютий 2014 року та копії звітів про реалізацію теплової енергії станом на 30.01.2014 року та 28.02.2014 року.

У відповідності до виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200027821 від 13.02.2012 року ТОВ «Укр Енерго Холдінг» на час виписки податкових накладних було платником ПДВ.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з підп.14.1.27 п.14.1 ст.14 (далі - ПК України; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарською діяльністю в розумінні підп.14.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

В силу вимог абз.2 підп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, згідно з підп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України розуміють витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III Податкового кодексу.

Згідно із абз.1 п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У той же час, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат, серед іншого, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181. п.14.1 ст. 14 ПК України).

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст.198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із підп.«а» п.201.1, п.201.7 та п.201.10 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України. Так, за змістом положення п.44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV).

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Визначальною ж ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності факту придбання робіт (послуг), відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів. Реальність, в свою чергу, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні роботи (послуги) отримано від указаних у первинних документах контрагентів.

А тому, з метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит, слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Суд встановив. що предметом господарської діяльності ПрАТ «Трускавецькурорт» є санаторно-курортна діяльність; надання послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру; постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок, туристичні послуги, харчування, екскурсійне, курортне, спортивне, розважальне та інше обслуговування.

З метою надання якісних послуг відпочиваючим та створення належних умов праці для працівників, ПрАТ «Трускавецькурорт» придбавало такі товари (роботи, послуги): природній газ, роботи з будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів позивача, а також розробку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Аналіз придбаних товариством товарів (робіт, послуг) свідчить, що такі відповідали видам діяльності, яку здійснює позивач відповідно до КВЕД.

Щодо правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Трускавецькурорт» взаємовідносин з ТОВ «Біц-ЛТД» за вересень-жовтень 2011 року, ПП «Сантехмонтажсервіс» за червень 2012 року та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за січень-лютий 2014 року, суд враховує наступне.

Оцінюючи долучені до матеріалів справи первинні документи - кожен окремо та в сукупності - суд вважає, що такі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами. Зазначені документи, як слідує з їх змісту, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Беручи до уваги наявність таких, суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача на обставини, встановлені в актах про проведення документальної позапланової перевірки контрагентів позивача, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операцій, позаяк ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. Зокрема, це стосується акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області №3012/23-5/34812922 від 29.12.2011 року про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Біц-ЛТД» (34812922) та акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року №810/3-22-08/38038769 ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769).

Разом з тим суд враховує, що відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ; ці доводи є оцінкою контрагентів, за дії та поведінку яких позивач не може нести відповідальність.

Крім того, у комерційній діяльності виконання поставок товарів, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

Водночас в обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки від 05.12.2014 року, податковим органом не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про узгодженість дій ПрАТ «Трускавецькурорт» з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів та не наведено обставин, які б вказували на безтоварність господарських операцій.

Оскільки подана ПрАТ «Трускавецькурорт» первинна документація, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів ТОВ «Біц-ЛТД», ПП «Сантехмонтажсервіс» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг», повністю підтверджує реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суд приходить висновку, що позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищезазначеними суб'єктами господарювання.

У постановах від 09.09.2008 року у справі №21-500во08, від 01.06.2010 року у справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року у справі №21-47а10, Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо і контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо покликань податкового органу на акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.06.2014 року №488/3-22-08/38038769 ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769), суд враховує наступне.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2014 року у справі №826/14315/14 позов ТОВ «Укр Енерго Холдінг» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Євро-Тек 2011», про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укр Енерго Холдінг», за результатами якої складено акт від 18.06.2014 року №488/3-22-08/38038769 про результати виїзної позапланової перевірки; визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769) за період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року; зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (код ЄДРПОУ 38038769) за період з 01.01.2012 року по 31.04.2014 року у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та всіх інших інформаційних базах.

Вказане судове рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 року і таким спростовуються доводи податкового органу в частині, що стосуються зменшення до « 0» податкового зобов'язання по ПДВ ТОВ «Укр Енерго Холдінг», задекларованого на ПрАТ «Трускавецькурорт» у січні та лютому 2014 року.

Щодо посилань відповідача на акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №52/22-00/34812922 від 05.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Біц-ЛТД» (34812922) щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (33499358) за період вересень 2011 року та акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №2146/2200/32970316 від 07.12.2012 року неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Сантехмонтажсервіс» (код за ЄДРПОУ 32970316) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за період квітень-вересень 2012 року, суд зазначає таке.

Відомості, викладені контролюючим органом із посиланням на вказані акти, суд не може враховувати при встановленні фактичних обставин даної справи з огляду на те, що зазначені акти не містять жодних даних щодо досліджуваних судом господарських операцій, а отже не спростовують їх здійснення. При цьому вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, тоді як такими актами встановлено виключно неможливість проведення зустрічних звірок.

Більше того, Верховний Суд України неодноразово зазначав, що суди повинні досліджувати первинні бухгалтерські документи та з'ясовувати інформацію щодо фактів здійснення господарських операцій між контрагентами, приймаючи до уваги лише Довідки, а не Акти про неможливість проведення зустрічних звірок у зв'язку з відсутністю платника податку за юридичною адресою (зокрема, постанова від 27.01.2016 року у справі №804/4663/15).

Водночас суд враховує, що сама по собі неможливість реалізації податковим органом визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок господарюючого суб'єкта не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства, тим більше особою, якої така зустрічна звірка безпосередньо не стосувалася. Така позиція узгоджується з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року (справа №21-47а10) та постанові від 11.12.2007 року (справа №21-1376во06).

Таким чином, невиконання чи неналежне виконання контрагентом свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого позивача.

Щодо відсутності ПП «Сантехмонтажсервіс» за юридичною адресою, то цей факт свідчить лише про недотримання згаданим контрагентом порядку державної реєстрації або внесення змін до установчих документів, однак не доводить того, що товар/роботи/послуги насправді не поставлялися. На момент виникнення спірних правовідносин контрагент позивача не був позбавлений права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою забезпечення власної господарської діяльності та був належним чином зареєстрований.

У свою чергу, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації. Більше того, платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Попри це, доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди, відповідачем не надано та судом не здобуто.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що в наданих ПрАТ «Трускавецькурорт» до перевірки актах приймання виконаних будівельних робіт, складених ТОВ «Біц-ЛТД», відсутні такі обов'язкові реквізити, як місце складання, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, суд зазначає наступне.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, що, в свою чергу, встановлено судом і підтверджено матеріалами справи.

При цьому в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

Власне, та обставина, що надані позивачем актах приймання виконаних будівельних робіт не мають таких реквізитів як місце складання та прізвище посадової особи, яка здійснила господарську операцію від ТОВ «Біц-ЛТД», по своїй суті є недоліком первинного документу, і жодним чином, без доведення контролюючим органом належними засобами факту підроблення вказаних актів, та за наявності документів, що підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного придбання позивачем товарів/робіт/послуг у вигляді будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів нерухомості останнього.

Водночас зроблені в акті перевірки від 05.12.2014 року висновки про те, що ТОВ «Біц-ЛТД» фактично не могло займатися фінансово-господарською діяльністю, є надуманими фактами, оскільки Державною архітектурно-будівельною інспекцією у м. Києві було підтверджено відповідність ТОВ «Біц-ЛТД» ліцензійним умовам провадження будівельної діяльності.

Суд бере до уваги і те, що на момент здійснення господарських операцій між ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТОВ «Біц-ЛТД» у вересні-жовтні 2011 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був відсутній запис про припинення юридичної особи ТОВ «Біц-ЛТД». Згідно даних ЄДР, розміщених на сайті Міністерства юстиції України, ТОВ «Біц-ЛТД» припинило свою господарську діяльність - 24.10.2012 року, тобто приблизно через рік після завершення господарських операцій із ЗАТ «Трускавецькурорт».

Окрім цього, у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2016 року вказано, що будівельні роботи у філіях ЗАТ «Трускавецькурорт» за договорами підряду, укладеними між ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТОВ «Біц-ЛТД» фактично були виконані. Їх обсяги відповідають обсягам, зазначеним у актах приймання будівельних робіт, відповідають дефектним актам та кошторисній документації.

До того ж, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», органом державного архітектурно-будівельного контролю було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Згідно декларації, найменування закінченого будівництвом об'єкта - «Реконструкція спального корпусу № 7 Санаторію «Берізка» по вул. Шевченка, 7», інформація про генерального підрядника - ТОВ «Біц-ЛТД». Тобто органом державного архітектурно-будівельного контролю не було виявлено недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що відсутні документи, які б підтверджували транспортування газу від ТОВ «Укр Енерго Холдінг» до ПрАТ «Трускавецькурорт», суд враховує таке.

Згідно листа ПАТ «Львівгаз» №Лв07/4-5603-15 від 15.07.2015 року, в січні 2014 року був заявлений ліміт природного газу від ТОВ «Укр Енерго Холдінг» в кількості - 650,0 тис. м.куб., в лютому - 700,0 тис. м.куб. Фактично протранспортовано природного газу ПАТ «Львівгаз» для ПрАТ «Трускавецькурорт» в січні - 626,670 тис. м.куб., в лютому - 574,332 тис. м.куб.

Планові обсяги постачання природного газу для потреб ЗАТ «Трускавецькурорт» в січні-лютому 2014 року через постачальника ТОВ «Укр Енерго Холдінг» підтверджено також листом ПАТ «Львівгаз» №Лв07/4-6194-15 від 03.08.2015 року.

Аналізуючи зміст договору на розподіл природного газу №2014/Т-ПР-02 45/5 від 31.12.2013 року, слідує висновок, що для визначення об'єму протранспортованого природного газу ПрАТ «Трускавецькурорт» приймаються дані комерційних вузлів обліку газу. При цьому, показники комерційного вузла обліку газу є обов'язковими як для ПАТ «Львівгаз», так і для ПрАТ «Трускавецькурорт», і є відправними для складання акту наданих послуг з транспортування природного газу.

Фактична кількість протранспортованого природного газу підтверджуться трьохсторонніми актами приймання-передачі природного газу №Г-13/907 від 31.01.2014 року та №Г-13/907 від 28.02.2014 року, згідно яких ТГП (ЗАТ «Трускавецькурорт») прийняло, ГТП (ПАТ «Львівгаз») протранспортувало, а постачальник (ТОВ «Укр Енерго Холдінг») поставив природний газ для вироблення теплової енергії.

Відомості витрат газу за січень-лютий 2014 року, підписані ПАТ «Львівгаз» філією Дрогобицьке УЕГГ із зазначенням поточних та попередніх показників газових лічильників, підтверджують споживання природного газу ПрАТ «Трускавецькурорт» за відповідні місяці.

Акти приймання передачі природного газу, акти про надання послуг з транспортуванню природного газу містять усі обов'язкові реквізити, а саме: вартість та кількість газу, яку постачальник передав у власність покупця, кількість газу переданого через газотранспортну систему та прийняту позивачем, яка виражена у куб.м. природного газу, що і відображає зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

А тому, на думку суду, вказані документи в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Укр Енерго Холдінг».

В той же час, видані ТОВ «Біц-ЛТД», ПП «Сантехмонтажсервіс» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» позивачу податкові накладні не містять недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

При цьому, на момент складання податкових накладних, вказані контрагенти ПрАТ «Трускавецькурорт» мали Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а доказів існування вироків суду у кримінальних провадженнях, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, податковим органом до суду не надано.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. Втім, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

До того ж, суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». На думку суду, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Біц-ЛТД», ПП «Сантехмонтажсервіс» та ТОВ «Укр Енерго Холдінг», факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на встановлені судом обставини, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд погоджується з твердженнями позивача, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Трускавецькурорт» взаємовідносин з ТОВ «Лідерком» за період з 01.11.2011 року по 31.11.2011 року, суд враховує наступне.

При перевірці взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом відповідач отримав податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка гр.ОСОБА_3 від 26.07.2012 року, який у перевіряємому періоді являвся директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Лідерком», в одній особі. Як видно зі змісту протоколу допиту свідка гр.ОСОБА_3, останній за грошову винагороду погодився взяти участь у реєстрації ТОВ «Лідерком» та ряду інших підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності. Фактичної господарсько-фінансової діяльності на ТОВ «Лідерком» він не проводив. Будь-яких робіт, послуг, товарів нікому не постачав та ні від кого не отримував.

З наведеного слідує висновок, що невстановлені особи використовували ТОВ «Лідерком» з метою прикриття незаконної діяльності. І ця обставина не може бути не врахованою судом, так як статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Зазначена правова позиція узгоджується із позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 року (справа №2а/3264/11/1070), від 01.12.2015 року справа (справа №21-3788а15), від 19.04.2016 року (справа №816/11081/14) та інших, які у відповідності до ст.244 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для судів.

В той же час, суд також враховує висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 03.11.2015 року (справа №826/3477/13-а), згідно з яким факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування товариством податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених п.138.1 ст.138 ПК витрат є безпідставними.

А тому, на думку суду, подані ПрАТ «Трускавецькурорт» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій з ТОВ «Лідерком». Встановлені судом обставини в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності вищезгаданого контрагента свідчать про безтоварність господарської операції, що виключає правомірність її відображення у податковому обліку позивача.

Щодо правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПрАТ «Трускавецькурорт» взаємовідносин з ТОВ «Львівстильбуд» за період 01.11.2011 року по 31.11.2011 року, суд враховує наступне.

Досліджуючи подану позивачем перинну документацію, суд бере до уваги, що така не містить інформацію стосовно фізичних обсягів ремонтно-будівельних робіт, хто саме перевіряв правильність визначення таких обсягів; не представлено документів, які б підтверджували ознайомлення ТОВ «Львівстильбуд» з переліком робіт, які необхідно виконати; не представлено документів на виведення з експлуатації приміщень; не представлено документів, які б містили інформацію, ким саме визначено та ким перевірено які саме матеріали, в якій кількість та по якій ціні використані на виконання таких робіт, та яка кількість та вартість трудових ресурсів затрачена на такі роботи; не представлено і документів про використання в господарській діяльності таких ремонтних робіт.

Зазначене свідчить про те, що документи (в т.ч. договір) між позивачем та ТОВ «Львівстильбуд» були підписані без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, які передбачені в договорі, а лише з метою документального оформлення поставки товару, виконаної іншими особами. Суд констатує, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. В той же час, наявність у позивача лише документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 17.11.2015 року (справа №826/6391/13-а), потрібно щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов'язання на підставі таких операцій.

Суд вважає, що складені позивачем з ТОВ «Львівстильбуд» документи в сукупності та кожен зокрема - не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

На спростування тверджень позивача, суд зазначає, що відсутність судового рішення про визнання недійсним договору між ПрАТ «Трускавецькурорт» та ТОВ «Львівстильбуд» сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними суб'єктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, встановлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення ПрАТ «Трускавецькурорт» до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ТОВ «Львівстильбуд», є обґрунтованим.

Згідно з ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з приписами ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд зазначає, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000172210 від 06.02.2015 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 83566,50 грн. (в тому числі: 83517,00 грн. - основний платіж, 49,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та №0000162210 від 06.02.2015 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 86311,50 грн. (в тому числі: 57541,00 грн. - основний платіж, 28770,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції). Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають. В частині ж визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 47872,50 грн. (у тому числі: за основним платежем - 31915,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15957,50 грн.) та грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2439484,50 грн. (у тому числі: за основним платежем - 1626323,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 813161,50 грн.) податкові повідомлення-рішення від 06.02.2015 року №0000172210 та №0000162210 відповідно - не відповідають критеріям, визначеним ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у цій частині прийнято необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч.1 ст.92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Відповідно до ч.3 ст.94 цього ж Кодексу якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням того, що позов задоволено частково, клопотання позивача про компенсацію понесених ним витрат, що пов'язані із проведенням судової експертизи, підлягає також частковому задоволенню.

А тому, загальна сума судових витрат, яку належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, складає 15708,00 грн.

Керуючись ст.ст.7-14, 92, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0000162210 від 06.02.2015 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2439484,50 грн., в т.ч. основного платежу - 1626323,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 813161,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0000172210 від 06.02.2015 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 47872,50 грн., в т.ч. основного платежу - 31915,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 15957,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» судові витрати в сумі 15708 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту постанови складено в одному примірнику 16.12.2016 року.