ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 813/2889/15
адміністративне провадження № К/9901/41323/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 (суддя Ланкевич А.З.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 (Головуючи суддя Запотічний І.І., судді Довга О.І., Каралюс В.М.)
у справі № 813/2889/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт"
до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Трускавецькурорт" (далі - позивач, ПАТ "Трускавецькурорт") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2015 №0000162210 та №0000172210.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000162210 від 06.02.2015 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 439 484,50 грн, в т.ч. основного платежу 1 626 323,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 813 161,50 грн та № 0000172210 від 06.02.2015 року в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 47 872,50 грн., в т.ч. основного платежу 31 915,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 15 957, 50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі податковий орган посилається на недоліки в оформленні наданих до перевірки актах виконаних робіт, складених ТОВ Біц-ЛТД (генеральний підрядник). Крім того, за твердженням податкового органу позивачем не було обґрунтовано доцільності укладення договору з ПП Сантехмонтажсервіс . Також до перевірки не надано документів, яким б підтверджувалася реальність господарських операцій позивача з ТОВ Укр Енерго Холдинг . Податковий орган в касаційній скарзі цитує акт перевірки від 29.12.2011 № 3012/23-5/34812922, складений за наслідками проведеної перевірки ТОВ Біц-ЛТД , акт від 07.12.2012 № 2146/2200/32970316 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Сантехмонтажсервіс та акт від 18.06.2014 № 488/3-22-08/38038769, складений за наслідками перевірки ТОВ Укр Енерго Холдинг . Крім того, відповідач посилається на протокол допиту ОСОБА_1 (директор ТОВ Лідерком ) відповідно до якого останній заперечує свою причетність до діяльності вказаного товариства.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалися.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 24.11.2014 по 28.11.2014, на підставі направлення від 24.11.2014 № 1006/2210, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України посадовою особою відповідача проведена позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства Трускаецькурорт з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Біц-ЛТД за вересень-жовтень 2011 року, ПП Сантехмонтажсервіс за червень 2012 року та ТОВ Укр Енерго холдінг за січень-лютий 2014 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків, за результатами якої складено акт від 05.12.2014 № 15/22-10/30322940 та встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 115 432,00 грн., в тому числі: у 2-4 кварталі 2011 року - на суму 83418,00 грн., у 1 кварталі 2012 року - на суму 13,00 грн., 1 півріччя 2012 року - на суму 10594,00 грн., 3 квартали 2012 року - на суму 13467,00 грн., за 2012 рік - на суму 16340,00 грн. та за 2013 рік - на суму15674,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума, що підлягає сплаті до бюджету по податку на додану вартість на 1 693 160,00 грн., в тому числі в розрізі періодів: за листопад 2011 року - на 9296,00 грн, за грудень 2011 року - на 993 621,00 грн, за cічень 2014 року - на 364 374,00 грн, за лютий 2014 року - на 325 869,00 грн; не підтвердження реальності здійснення операцій ПАТ Трускавецькурорт з ТОВ Біц-ЛТД за вересень-жовтень 2011 року, ТОВ Львівстильбуд за листопад 2011 року, ТОВ Лідерком за листопад 2011 року, ПП Сантехмонтажсервіс за червень 2012 року та ТОВ Укр Енерго Холдінг за січень-лютий 2014 року.
На підставі акта перевірки від 05.12.2014 року, Дрогобицькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2015 року:
- № 0000162210, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 525 796,00 грн, в т.ч. основного платежу - 1 683 864,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 841 932,00 грн;
- № 0000172210, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131 439,00 грн, в т.ч. основного платежу - 115 432,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 16 007,00 грн.
ПАТ Трускавецькурорт скористалось правом адміністративного оскарження, однак, за наслідками такого, названі акти індивідуальної дії рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 12.03.2015 та рішенням ДФС України від 18.05.2015 залишено без змін.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами ТОВ Біц-ЛТД , ПП Сантехмонтажсервіс , ТОВ Укр Енерго Холдінг правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Отже, показники доходів та витрат безпосередньо впливають на об`єкт оподаткування.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Із зазначених правових норм вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Отже, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Судами встановлено, що предметом господарської діяльності ПАТ Трускавецькурорт є санаторно-курортна діяльність; надання послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру; постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок, туристичні послуги, харчування, екскурсійне, курортне, спортивне, розважальне та інше обслуговування.
ПАТ Трускавецькурорт мало правовідносини по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ Біц-ЛТД (вересень-жовтень 2011 року), ПП Сантехмонтажсервіс (червень 2012 року) та ТОВ Укр Енерго Холдінг (січень-лютий 2011 року).
На спростування тверджень відповідача позивачем надано суду первинні документи, які були оформлені за наслідками фінансово-господарських відносин з його контрагентами-постачальниками за перевіряємий період. Зокрема, на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ Біц-ЛТД позивач представив суду наступні документи: договір Генерального підряду на реконструкцію, ремонт та капітальне будівництво №15 від 15.03.2007, укладений між ЗАТ Трускавецькурорт та ТОВ Біц-ЛТД , додаткову угоду №7/4 від 01.07.2011 до договору Генерального підряду №15 від 15.03.2007 року, укладеного між ЗАТ Трускавецькурорт та ТОВ Біц-ЛТД , акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні.
За виконані роботи (згідно додаткової угоди №7/4 від 01.07.2011 року) ЗАТ Трускавецькурорт проведено попередню оплату ТОВ Біц-ЛТД , про що свідчать платіжні доручення.
Також позивач додав фотопротокол-пояснення до здійснення технічного нагляду за будівництвом об`єкта.
На підтвердження здійснення господарської операції з ПП Сантехмонтажсервіс позивач представив суду наступні документи: договір підряду №120313-1/Д-211-03 від 21.03.2012 року, укладений між ЗАТ Трускавецькурорт (замовник) та ПП Сантехмонтажсервіс (підрядник).
На виконання умов даного договору ПП Сантехмонтажсервіс розроблено норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів по Філії ЗАТ Трускаецькурорт Трускавецькурорттеплоенерго та по лікувально-оздоровчих закладах і допоміжних структурах ЗАТ Трускавецькурорт на 2012 рік, про що свідчить акт виконаних робіт від 05.06.2012 на загальну суму 49496,38 грн, в тому числі ПДВ - 8 249,40 грн.
По факту виконаних робіт ПП Сантехмонтажсервіс виписано на адресу ЗАТ Трускавецькурорт податкову накладну №1 від 05.06.2012 на загальну суму 49496,38 грн, в тому числі ПДВ - 8249,40 грн.
За виконані роботи, згідно договору № 120313-1/Д-211-03 від 21.03.2012, ЗАТ Трускавецькурорт перераховано на поточний рахунок ПП Сантехмонтажсервіс грошові кошти у розмірі 49496,38 грн, про що свідчить платіжне доручення від 07.06.2012 року.
Згідно виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №17857202 від 09.11.2004 року ПП Сантехмонтажсервіс на час виписки податкових накладних було платником ПДВ. Відповідно до ліцензії серії АВ №558724, чинної з 22.09.2010 року по 22.09.2015 року, ПП Сантехмонтажсервіс мало право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури.
Одним із видів діяльності позивача є виробництво та постачання теплової енергії. Відтак вказані послуги були замовлені з метою одержання у Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України експертного висновку про відповідність об`єкта нормативним актам з питань енергозбереження.
На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ Укр Енерго Холдінг позивач надав суду наступні документи: договір від 25.10.2013 №Г-13/097/Д-094-11 на постачання природного газу, укладений між ЗАТ Трускавецькурорт (покупець) та ТОВ Укр Енерго Холдінг (постачальник), та додаткові угоди до нього: №1/Д-134-12 від 25.11.2013, №2/Д-309-01 від 31.12.2013 та №Г-13/097 від 25.10.2013, ліцензію серії АГ №578414, видану 19.01.2012 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, яка засвідчує право ТОВ Укр Енерго Холдінг на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом (строк дії ліцензії з 19.01.2012 року по 18.01.2017 року), акти приймання передачі природного газу, трьохсторонні акти приймання-передачі природного газу №Г-13/907 від 31.01.2014 та №Г-13/907 від 28.02.2014, згідно яких ЗАТ Трускавецькурорт прийняло, ПАТ Львівгаз протранспортувало, а Постачальник ТОВ Укр Енерго Холдінг поставив природний газ для вироблення теплової енергії.
За поставлений у січні-лютому 2014 року природний газ, ЗАТ Трускавецькурорт провело оплату з ТОВ Укр Енерго Холдінг на загальну суму 4576192,34 грн.
По факту першої події ТОВ Укр Енерго Холдінг на адресу ЗАТ Трускавецькурорт у січні-лютому 2014 року було виписано податкові накладні на загальну суму 4576192,34 грн., у тому числі ПДВ - 762698,72 грн.
На підтвердження транспортування природного газу, який був придбаний в січні-лютому 2014 року у ТОВ Укр Енерго Холдінг , долучено: договір №2014/Т-ПР-02 45/5 від 31.12.2013 року, укладений між ПАТ Львівгаз філія Дрогобицьке УЕГ та ЗАТ Трускавецькурорт ; акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 року та від 28.02.2014 року, згідно яких у січні-лютому 2014 року природній газ поставлявся ЗАТ Трускавецькурорт ТОВ Укр Енерго Холдінг у тих обсягах, що визначені актами приймання передачі природного газу, укладених між ЗАТ Трускавецькурорт та ТОВ Укр Енерго Холдінг .
Придбаний у ТОВ Укр Енерго Холдінг природний газ позивач використовував у своїй господарській діяльності для забезпечення теплом санаторіїв, поліклінік, лікарень, медичних центрів, адміністративних та виробничих будівель, та інших приміщень, які використовуються ПАТ Трускавецькурорт для здійснення господарської діяльності, на підтвердження чого долучив копії відомостей витрат газу за січень-лютий 2014 року та копії звітів про реалізацію теплової енергії станом на 30.01.2014 року та 28.02.2014 року.
Крім того, суди прийняли як доказ висновки судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2016, в яких вказано, що будівельні роботи у філіях ЗАТ Трускавецькурорт за договорами підряду, укладеними між ЗАТ Трускавецькурорт та ТОВ Біц-ЛТД фактично були виконані. Їх обсяги відповідають обсягам, зазначеним у актах приймання будівельних робіт, відповідають дефектним актам та кошторисній документації.
Щодо доводів контролюючого органу про те, що відсутні документи, які б підтверджували транспортування газу від ТОВ Укр Енерго Холдінг до ПАТ Трускавецькурорт , судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно листа ПАТ Львівгаз №Лв07/4-5603-15 від 15.07.2015, в січні 2014 року був заявлений ліміт природного газу від ТОВ Укр Енерго Холдінг в кількості - 650,0 тис. м.куб., в лютому - 700,0 тис. м.куб. Фактично протранспортовано природного газу ПАТ Львівгаз для ПАТ Трускавецькурорт в січні - 626,670 тис. м.куб., в лютому - 574,332 тис. м.куб.
Планові обсяги постачання природного газу для потреб ЗАТ Трускавецькурорт в січні-лютому 2014 року через постачальника ТОВ Укр Енерго Холдінг підтверджено також листом ПАТ Львівгаз №Лв07/4-6194-15 від 03.08.2015 року.
Аналізуючи зміст договору на розподіл природного газу №2014/Т-ПР-02 45/5 від 31.12.2013, слідує висновок, що для визначення об`єму протранспортованого природного газу ПАТ Трускавецькурорт приймаються дані комерційних вузлів обліку газу. При цьому, показники комерційного вузла обліку газу є обов`язковими як для ПАТ Львівгаз , так і для ПАТ Трускавецькурорт , і є відправними для складання акту наданих послуг з транспортування природного газу.
Фактична кількість протранспортованого природного газу підтверджуться трьохсторонніми актами приймання-передачі природного газу №Г-13/907 від 31.01.2014 року та №Г-13/907 від 28.02.2014, згідно яких ТГП (ЗАТ Трускавецькурорт ) прийняло, ГТП (ПАТ Львівгаз ) протранспортувало, а постачальник (ТОВ Укр Енерго Холдінг ) поставив природний газ для вироблення теплової енергії.
Відомості витрат газу за січень-лютий 2014 року, підписані ПАТ Львівгаз філією Дрогобицьке УЕГГ із зазначенням поточних та попередніх показників газових лічильників, підтверджують споживання природного газу ПАТ Трускавецькурорт за відповідні місяці.
Акти приймання передачі природного газу, акти про надання послуг з транспортуванню природного газу містять усі обов`язкові реквізити, а саме: вартість та кількість газу, яку постачальник передав у власність покупця, кількість газу переданого через газотранспортну систему та прийняту позивачем, яка виражена у куб.м. природного газу, що і відображає зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Відтак суди дійшли правильного висновку, що вказані документи в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Укр Енерго Холдінг .
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що податкова інформація хоча і є одним із доказів на підтвердження реальності (чи нереальності) господарських операцій позивача з контрагентами, однак не може бути єдиним та беззаперечним доказом на підтвердження вказаних обставин. Аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися, в першу чергу, на підставі первинних документів, наданих платником податків.
Водночас сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Вказані висновки судів попередніх інстанцій доводами касаційної скарги не спростовані.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 у справі № 813/2889/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2021 |
Оприлюднено | 15.08.2021 |
Номер документу | 98987666 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Ланкевич Андрій Зіновійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні