Справа № 815/5898/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська сталь» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2016 року № 0007161402, № 0007231408, № 0007211408, № 0007171408, № 0007181408, № 0007141402, від 21.11.2016 року № 0010312200, -
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська сталь» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № 0007161402, № 0007231408, № 0007211408, № 0007171408, № 0007181408, № 0007141402, від 21.11.2016 року № 0010312200.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
В період з 29.07.2016 року по 11.08.2016 року співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели планову виїзну перевірку ТОВ «Чорноморська сталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року.
За результатами цієї перевірки 18.08.2016 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 259/15-32-14-02/37389514, яким встановлені порушення позивачем:
- п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 169875,00 грн.;
- п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення збитків в загальному розмірі 59114,00 грн.;
- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення в загальному розмірі 116329,00 грн.;
- пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.2 п.164.2, п.164.3, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, п.168.3, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. «а» п.176.2 ст.176, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, пп. «г» 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.165.1.11 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 10694,86 грн.;
- пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, п.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору на 939,14 грн.;
- пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та не сплати податку на прибуток нерезидента в загальному розмірі 85182,65 грн.;
- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток», в результаті чого не надано додатки ПН до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік відносно виплати доходів нерезидентам;
- ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1 Постанови правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», в частині несвоєчасного надходження товару в сумі 22680,00 дол. США;
- ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року.
На підставі цього акту перевірки від 18.08.2016 року № 259/15-32-14-02/37389514 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 02.09.2016 року № 0007171408, яким до позивача за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8775,61 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007141402, яким позивачеві за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 59114,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007151402, яким позивачеві за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 169875,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007161402, яким позивачеві за порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 116329,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007231408, яким до позивача за порушення пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007211408, яким позивачеві за порушення пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 85182,65 грн.
- від 02.09.2016 року № 0007181408, яким до позивача за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 850,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України.
Державна фіскальна служба Україна своїм рішенням від 20.10.2016 року № 23334/6/99-99-11-01-01-25 частково скасувала податкові повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № 0007151402 та № 0007141402, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишила без змін.
На підставі акта від 18.08.2016 року № 259/15-32-14-02/37389514 та рішення ДФС України від 20.10.2016 року № 23334/6/99-99-11-01-01-25 Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:
- від 21.11.2016 року № 0010312200, яким позивачеві за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70072,00 грн.
Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що належать до скасування.
В судове засідання, призначене на 14.12.2016 року, сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином та своєчасно. 07.12.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Суд, з урахуванням ст.122 та ст.128 КАС України, вирішив розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська сталь» зареєстроване та перебуває на обліку в Іллічівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 10.12.2010 року за № 5626.
На підставі направлень від 20.07.2016 року № 1831/14-02, № 1830/14-02, № 1832/14-02, № 1833/14-02, № 1834/14-02, № 1835/14-02, № 1836/14-02, № 1837/14-02, № 1838/14-02, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок на 3 квартал 2016 року,, згідно з наказом від 11.07.2016 року № 1070, в період з 29.07.2016 року по 11.08.2016 року співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели планову виїзну перевірку ТОВ «Чорноморська сталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року.
За результатами цієї перевірки 18.08.2016 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 259/15-32-14-02/37389514 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська сталь», код за ЄДРПОУ 37389514 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2016».
В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:
- п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 169875,00 грн.;
- п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення збитків в загальному розмірі 59114,00 грн.;
- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення в загальному розмірі 116329,00 грн.;
- пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.2 п.164.2, п.164.3, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, п.168.3, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. «а» п.176.2 ст.176, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, пп. «г» 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.165.1.11 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 10694,86 грн.;
- пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, п.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору на 939,14 грн.;
- пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та не сплати податку на прибуток нерезидента в загальному розмірі 85182,65 грн.;
- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток», в результаті чого не надано додатки ПН до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік відносно виплати доходів нерезидентам;
- ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1 Постанови правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», в частині несвоєчасного надходження товару в сумі 22680,00 дол. США;
- ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року.
За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська сталь» на підставі акту перевірки від 18.08.2016 року № 259/15-32-14-02/37389514 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 02.09.2016 року № 0007171408, яким до позивача за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 8775,61 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007141402, яким позивачеві за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 59114,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007151402, яким позивачеві за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 169875,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007161402, яким позивачеві за порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 116329,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007231408, яким до позивача за порушення пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 510,00 грн.;
- від 02.09.2016 року № 0007211408, яким позивачеві за порушення пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 85182,65 грн.
- від 02.09.2016 року № 0007181408, яким до позивача за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 850,00 грн.
ТОВ «Чорноморська сталь» не погодилось з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду скарги ТОВ «Чорноморська сталь» на податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Державна фіскальна служба Україна своїм рішенням від 20.10.2016 року № 23334/6/99-99-11-01-01-25 частково скасувала податкові повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № 0007151402 та № 0007141402, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишила без змін.
Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі акта перевірки від 18.08.2016 року № 259/15-32-14-02/37389514 та рішення ДФС України від 20.10.2016 року № 23334/6/99-99-11-01-01-25 прийняло податкове повідомлення-рішення:
- від 21.11.2016 року № 0010312200, яким позивачеві за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70072,00 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Позивачем на підставі договору про фінансовий лізинг № 00010550 від 01.12.2014 року отримано в користування на умовах фінансового лізингу від ТОВ «Порше Лізинг Україна» легковий автомобіль Audi A7, 2014 року випуску, та отримано послуги по підготовці документів для укладення договору та реєстрації вказаного автомобіля (адміністративний платіж, реєстраційний платіж).
Умовами договору про фінансовий лізинг № 00010550 від 01.12.2014 року передбачений порядок сплати та суми лізингових платежів визначені в графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), який є невід'ємною частиною зазначеного договору
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пп.14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.
Відповідно до абз.3 п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
У позивача право на збільшення податкового кредиту за результатами господарської операції з придбання в ТОВ «Порше Лізинг Україна» у лізинг легкового автомобіля Audi A7, 2014 року випуску, виникає з моменту отримання ним об'єкту фінансового лізингу згідно з видатковою накладною від 12.12.2014 року № 006230.
Адміністративний платіж - платіж, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна відповідно до умов Контракту за розгляд та підготовку документів для укладення контракту. Розмір Адміністративного платежу відображається у Контракті. Адміністративний платіж передбачений умовами договору та його сплата відбувається в межах господарської операції.
На підтвердження отримання послуг позивачем надано рахунок-фактуру № 00311838 від 10.12.2015 року, в якому зазначено, що рахунок фактури є актом прийому-передачі товарів, виконаних робіт та послуг, тож відомості зазначені в акті перевірки щодо ненадання акту виконаних робіт не відповідає дійсності.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку про правомірність віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 16085 грн. до рядка 10.1 декларації за грудень 2015 року.
Відповідно до п.12.5 Загальних комерційних умови фінансового лізингу, у разі звернення Лізингоодержувача із проханням щодо дострокового закінчення строку лізингу згідно з цим пунктом, «Порше Лізинг Україна» вчинить потрібні дії, зокрема визначить непогашену вартість Контракту (заборгованість за Контрактом) і надасть Лізингоодержувачу рахунки для оплати.
Відповідно до Угоди про перегляд ціни від 10.12.2015 року ТОВ « Порше лізинг Україна» та ТОВ «Чорноморська сталь» дійшли згоди про перегляд ціни у зв'язку із достроковим розірванням договору лізингу.
Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Посилання податкового органу на відсутність підстави коригування ціни, за умови правомірності здійснення такого коригування, не є достатньою підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань.
Тобто, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту визначені ним суми по вищеописаній господарській операції, і в цій частині позовні вимоги належать до задоволення.
Також, перевіркою встановлено, що підприємство віднесло до рядка 10.1 декларації за грудень 2015 року ПДВ від списання палива, запчастин та технічного обслуговування автомобілів на підставі документів, які не містять підтвердження факту використання автомобілів марки ауди А7, ауди Q7 у службових цілях підприємства, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань на суму 35577,00 грн.
Правовідносини з приводу справляння ПДВ, в тому числі і обчислення розміру податкового кредиту з ПДВ, унормовані приписами Податкового кодексу України, відповідно до п.198.3 ст.198 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Господарською діяльністю за визначенням п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що придбання за договором фінансового лізингу автомобілів суперечить господарській діяльності позивача або вчинено поза межами господарської діяльності.
Так, згідно з наказом керівника ТОВ «Чорноморська сталь» від 02.01.2015 року № 2 легкові автомобілі марки Ауді А7, Ауди Q7 призначені для використання у господарській діяльності підприємства, для службових поїздок керівництва та співробітників підприємства.
Недоліки в оформленні подорожніх листів об'єктивно не можуть бути визнані судом належними та достатніми доводами на підтвердження посилань контролюючого органу про використання автомобілів в неоподатковуваних операціях.
Крім того, з огляду на зміст подорожніх листів суд встановив, що окремі недоліки в оформленні цих документів не є підставою для нівелювання їх юридичного значення та змісту.
За правилами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У силу приписів п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до положень наведених норм Податкового кодексу України чітко і безумовно слідує, що отримавши належно оформлену податкову накладну в межах реально проведеної господарської операції, котра відповідає закону, платник податків може реалізувати суб'єктивне право на збільшення податкового кредиту з ПДВ і лише в разі початку подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в неоподатковуваних операціях такий платник повинен збільшити податкові зобов'язання з ПДВ.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що право позивача на збільшення податкового кредиту підтверджується належно оформленою податковою накладною, у той час як факт використання спірних автомобілів поза межами господарської діяльності платника податків матеріалами справи та відповідачем не підтверджений.
Таким чином, суд робить висновок, що викладені в акті перевірки доводи відповідача про невикористання платником податків спірних автомобілів в організації господарської діяльності є помилковим, оскільки всупереч вимогам ч.3 ст.2 КАС України базуються лише на припущеннях, без будь-яких належних та допустимих доказів вчинення платником податків податкового правопорушення.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.141.4.1 п.141.1 ст.141 Податкового Кодексу України, що призвело до не нарахування та не сплати податку на прибуток нерезидента у сумі 85182,65 грн.
ТОВ «Чорноморська Сталь» укладало контракти з нерезидентами на придбання товарів (прокат плоский з вуглецевої статі), а саме: контракт від 24.03.2015 року № JL150324005 між ТОВ «Чорноморська Сталь» (Покупець) та компанією нерезидентом «SHANDONG JULONG STEEL PLATE Со., LTD» (Продавець) (DIANZI Inndastry park, Boxing Country, SHANDONG PROVINCE CHINA. ACC: 37014852000220148356 CHINA, CONSTRUCTION BANK, SWIFT: PCBCCNBJSDB); контракт від 26.06.2015 року № JLI150324005/1 між ТОВ «Чорноморська Сталь» (Покупець) та компанією нерезидентом «SHANDONG JULONG STEEL PLATE Со., LTD» (Продавець) (DIANZI Inndastry park, Boxing Country, SHANDONG PROVINCE CHINA. ACC: 37014852000220148356 CHINA, CONSTRUCTION BANK, SWIFT: PCBCCNBJSDB); контракт від 17.06.2015 року № LQ20150617 між ТОВ «Чорноморська Сталь» (Покупець) та компанією нерезидентом «SHANDONG LIQIANG STEEL PLATE Со., LTD» (Продавець) (DIANZI TOWNINDUSTRIAL PARK. Boxing Country, SHANDONG PROVINCE CHINA. Account: 1613002329200236001. Beneficiary Bank: Industrial and Commercial Bank of CHINA); контракт від 26.04.2015 року № LQP20150426 між ТОВ «Чорноморська Сталь» (Покупець) та компанією нерезидентом «QINGDAO XING RUI IMPORT & EXPORT Со., LTD» (Продавець) (ROOM 2301, UNIT2, BUILDING 22, No.1 YINGCHUAN DONG ROAD, CHINA. Acc:1613002329200232490 Industrial and Commercial Bank of CHINA Boxing SUB Bank SWIFT:ICBKCNBJSDG); контракт від 16.04.2015 року № LQ020150416 між ТОВ «Чорноморська Сталь» (Покупець) та компанією нерезидентом «QINGDAO XING RUI IMPORT & EXPORT Со.. LTD» (Продавець) (ROOM 2301, UNIT2, BUILDING 22, No.1 YINGCHUAN DONG ROAD, CHINA. Acc:1613002329200232490 Industrial and Commercial Bank of CHINA Boxing SUB Bank SWIFT: ICBKCNBJSDG).
ТОВ «Чорноморська Сталь» здійснювало оплату послуг доставки окремими платежами, на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за перевезення товарів. а саме: згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.07.2015 року № 1 з компанією нерезидентом «SHANDONG JULONG STEEL PLATE Co., LTD» здійснено перевезення вантажу на суму 4205 дол. США. ТОВ «Чорноморська Сталь» перераховано кошти компанії «SHANDONG JULONG STEEL PLATE Со., LTD» згідно з платіжним дорученням від 07.07.2015 року №150 y сумі 4205 дол. США (8832695 грн.); згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.10.2015 року №5 компанією нерезидентом «SHANDONG JULONG STEEL PLATE Co., LTD» здійснено перевезення вантажу на суму 2080 дол. США. ТОВ «Чорноморська Сталь» здійснено перерахування коштів компанії «SHANDONG JULONG STEEL PLATE Со., LTD» згідно з платіжним дорученням від 30.09.2015 року № 170 нa суму 2080 дол. США (4477129 грн.); згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 08.10.2015 року № 4 компаніє нерезидентом «SHANDONG LIQIANG STEEL PLATE Со., LTD» здійснено перевезення вантажу на суму 11440 дол. CIIIA. ТОВ «Чорноморська Сталь» здійснено перерахування коштів компанії «SHANDONG LIQIANG STEEL PLATE Co.. LTD» згідно з платіжним дорученням від 01.10.2015 № 167 на суму 11440 дол. США (243622.08 грн.); згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.07.2015 року № 2 компанією нерезидентом «QINGDAO XING RUI IMPORT & EXPORT Co., LTD» здійснено перевезення вантажу на суму 700 дол. США. ТОВ «Чорноморська Сталь» здійснено перерахування коштів компанії «QINGDAO XING RUI IMPORT & EXPORT Co., LTD» згідно з платіжним дорученням від 02.06.2015 року № 1506 нa суму 700 дол. США (14704.46 грн.); згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.07.2015 року № 3 компанією нерезидентом «QINGDAO XING RUI IMPORT & EXPORT Co., LTD» здійснено перевезення вантажу на суму 8400 дол. США. ТОВ «Чорноморська Сталь» здійснено перерахування коштів компанії «QINGDAO XING RUI IMPORT & EXPORT Со., LTD» згідно з платіжним дорученням від 02.07.2015 року № 143 на суму 8400 дол. США (176453.53 грн.).
Відповідач зазначає, що відповідно до п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування дозволяється тільки за умови надання нерезидентом документа, який підтверджує статус податкового резидента.
Також, встановлено ненадання позивачем додатків до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: розрахунків (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, які відображаються у таблиці 1 додатка ПН до рядка 17 декларації.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України.
Згідно з пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Додаткового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку, за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей оподаткування визначено перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України. Для цілей цього пункту такими доходами зокрема є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп.141.4.1 цього пункту, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Кодексу).
Отже, у разі виплати визначених пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України доходів нерезиденту, резидент, який здійснює таку виплату, виступає податковим агентом з нарахування, утримання та сплати цього податку.
Згідно з п.160.1 ст.160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема й інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, але до складу доходів не включаються доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва).
Угоди з нерезидентами, зазначені в акті перевірки, передбачають надання послуг, а тому виручка від надання таких послуг не повинна оподатковуватися податком з доходів нерезидента. Аналогічне роз'яснення наведено у листі ДФС України від 25.09.2015 року № 20365/6/99-99-19-02-02-15. Таким чином, при виплаті позивачем доходів за виконані роботи/надані послуги нерезидентами, вони не підлягають оподаткуванню.
За таких обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем пп.141.4.1 п.141.4 ст.141, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового Кодексу України є хибним.
Тобто, податкові повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № 0007161402, № 0007231408, № 0007211408, № 0007141402 та від 21.11.2016 року № 0010312200 є протиправними та належать до скасування.
ТОВ «Чорноморська сталь» укладено контракт від 26.06.2015 року № JLI150324005/1 з компанією нерезидентом «Shandong julong steel plate Co., LTD».
Позивачем було здійснено перерахування грошових кошів на загальну суму 73873,80 дол. США, відповідно до наступних платіжних доручень: 13.07.2015 року на 22680 дол. США (граничний термін 11.10.2015 року); 30.09.2015 року на 15337 дол. США (граничний термін 29.12.015 року); 01.10.2015 року на 35856,80 дол. США (граничний термін 30.12.2015 року).
Товар надійшов згідно з митною декларацією від 17.10.2015 року № 500040001/2015/012376 на суму 73873,80 доларів США, однак в частині 22680 дол. США з порушенням термінів розрахунків на 6 календарних днів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, із врахуванням вимог постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.06.2015 року № 354 (діяв на момент виявлення спірних правовідносин), граничний строк розрахунків, за операціями з експорту та імпорту товарів, становив 90 календарних днів.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавчим актом, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про правомірність визначення відповідачем штрафних (фінансових) санкцій позивачу у вигляд пені в сфері ЗЕД на суму 8775,61 грн.
Також, станом на 01.04.2015 року, на 01.07.2015 року, на 01.10.2015 року, на 01.01.2016 року, на 01.04.2016 року у ТОВ «Чорноморська сталь» була наявна прострочена дебіторська заборгованість в сумі 20,60 дол. США по імпортному контракту від 11.09.2014 року № ТАТ/77/2014 з «ТАТМЕТАL DEMIR CELIK ICVE Lr ve Dis Tic Ltd. STI» (Туреччина).
Відповідно до ч.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Згідно з ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк: продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України. Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально. За невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідно до п.п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року № 49, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій позивачу у сумі 850,00 грн.
Тобто, податкові повідомлення-рішення від 02.09.2016 року № 0007171408 та № 0007181408 є обґрунтованими та законними.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 128, 159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 02.09.2016 року № 0007161402, № 0007231408, № 0007211408, № 0007141402 та від 21.11.2016 року № 0010312200.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська сталь» (код ЄДРПОУ 37389514) суму сплаченого судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 4968 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 11 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 22.12.2016 |
Номер документу | 63481967 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Кравченко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні