Постанова

від 14.12.2016 по справі 823/1823/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа № 823/1823/16

16 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Новікова А.Я. за довіреністю,

відповідача - Теслі В.І. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Артеміда.Лад" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Артеміда.Лад» звернулось до суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про анулювання статусу платника ПДВ позивача;

- скасувати рішення відповідача яким анульовано статус платника ПДВ позивача;

- зобов'язати відповідача відновити позивачу статус платника ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно анулював позивачу статус платника податку на додану вартість, оскільки позивач здійснює господарську діяльність з 2005 року по листопад поточного року. На підставі відповідних первинних фінансово-господарських документів формував та надав відповідачу податкові декларації за відповідні місяці, де вказував суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Крім того вказує, що 02.11.2016 року за допомогою електронної системи відсилання податкової звітності подано декларацію з ПДВ за жовтень місяць, що містить відомості про фактичне ведення господарської діяльності компанії та автоматично унеможливлює анулювання статусу платника ПДВ з боку податкового органу. Тому, позивача не може бути віднесено до критерію за яким його статус платника ПДВ мав бути анульовано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що підставою анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ є, зокрема, неподання платником податку на додану вартість декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання таких декларацій з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідач зазначає, що податкові декларації з ПДВ за період з листопада 2015 року до липня 2016 року платником не подавались, а податкові декларації з ПДВ за період з серпня 2016 року до жовтня 2016 року платником подано з показниками, які свідчать про відсутність господарської діяльності.

На думку відповідача, зазначена позивачем інформація в позовній заяві про те, що за жовтень 2016 року подано декларацію з показниками господарської діяльності не є вірними, оскільки позивачем за жовтень 2016 року подано декларацію від 21.11.2016 року з нульовими показниками.

На основі вищевикладеного, відповідач вважає, що працівниками Шполянського відділення Смілянської ОДПІ правомірно прийнято рішення №1 від 22.11.2016 року про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, яке надіслано останньому рекомендованим листом 22.11.2016 року.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що фермерське господарство «Артеміда.Лад» зареєстровано суб'єктом господарювання 25.07.2005р., ідентифікаційний код 33430673. Платником ПДВ зареєстровано вперше 16.08.2005р.

Досліджуючи письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що реєстрацію позивача платником ПДВ анульовано за його ініціативою 06.02.2009р. Відновлено 06.02.2009р. та знову анульовано 04.09.2009р., 28.11.2012р. та за рішенням контролюючого органу - 24.11.2014р.

В подальшому контролюючими органами відновлено реєстрацію позивача платником ПДВ з 01.06.2015р.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи рішенням відповідача №1 від 22.11.2016р. анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом останніх 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав податкові декларації та подавав декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття спірного рішення, суд враховує, що згідно підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У відповідності до пункту 5.2 наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за №1456/26233 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що податкові декларації з ПДВ за період з листопада 2015 року до липня 2016 року позивачем не подавались. При цьому декларації за серпень-вересень подані позивачем з нульовими показниками.

За твердженням представника позивача, позивачем подано контролюючому органу декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року від 02.11.2016р., якій відображено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 4 грн. та суму ПДВ, яка спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування в розмірі 16 грн., а також сплачено у повному обсязі задекларовані суми податку.

В контексті наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 23 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Пунктом 1 розділу IV наведеного наказу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу наведених положень законодавчих норм вбачається, що подання платником податків нової декларації з виправленими показниками чи уточнюючого розрахунку є підставою для коригування показників податкового обліку такого платника податку.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, що 21.11.2016р. позивачем подано контролюючому органу в електронному вигляді декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року з нульовими показниками. Тобто, вказаною декларацією позивач фактично відкоригував показники раніше поданої ним декларації з ПДВ за жовтень 2016 року від 02.11.2016р.

За таких обставин суд приходить до висновку, що протягом 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та подавав такі декларації, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а тому спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу положень частини 2 статті 71 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи ту обставину, що податковий орган довів правомірність прийнятого ним рішення, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фермерського господарства "Артеміда.Лад" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування рішення, відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 16.12.2016р.