Постанова

від 19.12.2016 по справі 826/881/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 19 грудня 2016 року           письмове провадження           № 826/881/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» до          Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві           про          визнання протиправними та скасування ППР ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» (далі також – ТОВ «Шоппер Маркетинг», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі також – Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві податкове повідомлення рішення форми «Р» № 39826552213 від 17.08.2015. В обґрунтування своїх позовних вимог представник зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки було прийняте з порушеннями норм Податкового кодексу України та на підставі протиправних дій відповідача. Також додатково вказує на те, що протиправність наказу відповідача по проведенню перевірки встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №  826/15277/15. Просив суд розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, письмових заперечень/пояснень по суті позову не надав. Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6  ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне. На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.75.1.2 п.75.1ст.75 Податкового кодексу України ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Шоппер Маркетинг» (код ЄДРПОУ 37884494) щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Алергія» (код ЄДРПОУ 38886204) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 та ТОВ «Фьюженс» (код ЄДРПОУ 39246622) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015. В результаті проведення перевірки відповідачем складено акт від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494. На підставі акту перевірки від 31.07.2015 №246/26-55-22-13/37884494  відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 № 39826552213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1  079  901,00, втому числі за основним платежем 719  931 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 359  967 грн. Як вбачається з акта перевірки, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на обставинах безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ «Алергія» та ТОВ «Фьюженс». Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів відповідача та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п. 21.1. ст.21 Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Судом встановлено, що контрольний захід, за наслідками якого податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, здійснено на підставі наказу № 1557 від 20.07.2015 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шоппер Маркетинг» Група». Як слідує з матеріалів справи, отримавши наказ про проведення вищезазначеної перевірки позивач відмовив посадовим особам ДПІ у допуску до проведення перевірки. В подальшому позивачем було оскаржено до суду наказ відповідача № 1557 від 20.07.2015. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі № 826/15277/15 визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» Група» (код ЄДРПОУ 37884494) від 20.07.2015 № 1557. Також позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки на підставі наказу № 1557 від 20.07.2015 та щодо складання акту від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016 у справі № 826/16492/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 21.06.2016 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу № 1557 від 20.07.2015, оформленої актом від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шоппер Маркетинг» код 37884494, іпн. 378844926558 щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Алегрія.» (код за ЄДРПОУ 38886204) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 та ТОВ «Фьюженс» (код за ЄДРПОУ 39246622) за період з 01.02.2015  по 28.02.2015» та визнано протиправними дії відповідача щодо складання акту від 31.07.2015 № 246/26-55-22-13/37884494 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Шоппер Маркетинг» код 37884494, іпн. 378844926558 щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Алегрія.» (код за ЄДРПОУ 38886204) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 та ТОВ «Фьюженс» (код за ЄДРПОУ 39246622) за період з 01.02.2015  по 28.02.2015». Відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holdіng v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraіne-Tyumen v. Ukraіne, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). Таким чином, суд приймає до уваги позицію, наведену у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016 у справі № 826/16492/15 та у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі № 826/15277/15. Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові від 12.12.2013 по справі № К/800/30045/13, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. При цьому, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа — ДПА в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якій зазначено, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до державної податкової інспекції у м.  Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій викладено правову позицію, згідно з якою лише дотримання контролюючим органом умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Керуючись наведеною позицію Верховного Суду України, з огляду на установлені судами обставини справи щодо недотримання ДПІ підстав, з якими підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов'язує можливість призначення податкової перевірки, суд приймає до уваги позицію судів щодо невизнання розглядуваної перевірки як юридичного факту, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на винесення податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. З урахуванням вищенаведеного суд вважає за недоцільне надавати правову оцінку обставинам наявності/відсутності об'єктів оподаткування ПДВ по спірним правовідносинам, в рамках господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Алергія» та ТОВ «Фьюженс», оскільки у випадку порушення процедури призначення та проведення контрольного заходу, податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню за самостійною підставою - невизнання розглядуваної перевірки як юридичного факту, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на винесення податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. У відповідності до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до п.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з вищенаведеним суд приходить до переконання, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення яке прийняте на підставі акту № 246/26-55-22-13/37884494 «Про результати документальної виїзної перевірки» винесене не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення, тоді як протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Шоппер Маркетинг» щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Алергія» (код ЄДРПОУ 38886204) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 та ТОВ «Фьюженс» (код ЄДРПОУ 39246622) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 та  наказу ДПІ від 20.07.2015 №1557 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», які слугували підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 17.08.2015 № 39826552213, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили. За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Згідно ч. 1  ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. З матеріалів справи судом встановлено, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 1700 грн та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову в частині 14  499,00грн. Оскільки даний  позов підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення №2 від 20.01.2016 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1700,00 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Керуючись статтями 69, 70, 71, 86, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В: 1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» задовольнити повністю. 2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 № 39826552213 Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. 3.          Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоппер Маркетинг» (код ЄДРПОУ 37884494) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн  за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві (ідентифікаційний номер 38748591). Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій