Постанова

від 13.12.2016 по справі 461/2382/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 876/5071/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

представника відповідача Рибака Н.Я.,

представника третьої особи Українця П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Галицького районного суду м. Львова від 10 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченка Михайла Івановича, Львівської митниці Державної фіскальної служби Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Логістична компанія «Захід Ресурс» про скасування постанови про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченка Михайла Івановича, Львівської митниці Державної фіскальної служби Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 25 березня 2016 року № 0723/20900/16 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, тобто 108759,48 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що працівниками Львівської митниці ДФС України пропущено строк для притягнення її до адміністративної відповідальності у відповідності до ч.1 ст.467 МК України. Зазначає про відсутність у її діях будь-яких порушень митних правил, в тому числі щодо заявлення неправдивих відомостей у митній декларації, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки вона діяла виключно в межах Митного кодексу України та договору про надання №06/2014 про надання послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Логістичною компанією «Захід Ресурс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» 18 березня 2014 року.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10 червня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України від 25 березня 2016 року в справі про порушення митних правил № 0723/20900/16. Закрито провадження в справі про порушення митних правил № 0723/20900/16 за відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 не вчинено жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони даного правопорушення, оскільки суб'єктивна сторона такого характеризується прямим умислом, якого у ОСОБА_3 не було. Також, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності неправомірно, оскільки митним органом порушено строк накладення адміністративних стягнень при винесенні постанови, визначені ст. 467 МК України.

Не погодившись з прийнятою постановою, Львівська митниця Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що під час митного оформлення ОСОБА_3 подано до митного контролю рахунок-фактуру від 21 листопада 2014 року № 31/2014/ЕХ, який не видавався відправником даного товару, із заниженою вартістю товару. Також, ОСОБА_3 не скористалась своїми правами, які визначені у Договорі № 06/2014, а відтак порушила обов'язок по доведенню до відома замовника вимог митного законодавства України, а також порушила обов'язок по дотриманню Законів України та правил митного оформлення товарів та вантажів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач працює у ТзОВ ЛК «Західресурс» і здійснює митне декларування вантажів як митний брокер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору про надання послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг) від 18 березня 2014 року № 06/2014, на здійснення послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг), укладеного між ТзОВ Логістична компанія «Захід Ресурс», в особі Генерального директора Гука В.П. та ТзОВ «Ексім Фуд», в особі директора Пилипець Ф.Ф.(а.с.7-9).

25 березня 2016 року постановою у справі про порушення митних правил № 0723/20900/16 позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 108759,48 грн(а.с.29-32).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення визначені статтями 468 - 485 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Разом з тим, з врахуванням диспозицій статей 468 - 485 Митного кодексу України суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти, тобто особи, які крім загальних ознак, визначених ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України, наділені певними додатковими ознаками.

Частиною 1 статті 485 Митного кодексу України встановлено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Згідно із умовами Договору від 18 березня 2014 року №06/2014, укладеного між ТзОВ ЛК «Захід Ресурс» та ТзОВ «Ексім Фуд», виконавець взяв на себе зобов'язання здійснити декларування товарів та їх митне оформлення, а замовник зобов'язався надати достовірні дані та документи на товар для його митного оформлення(а.с.7-9).

Колегія суддів вважає, що позивач у контексті Митного кодексу України, не була декларантом, оскільки виконувала подання декларації на підставі укладеного договору для ТзОВ «Ексім Фуд».

З оскаржуваної постанови слідує, що 24 листопада 2014 року на митний пост «Городок» Львівської митниці ДФС декларантом ТзОВ Логістична компанія «Захід ресурс» (ЄДРПОУ 36354480, 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська 659 а) ОСОБА_3 до митного оформлення було подано товаросупровідні документи на вантаж: «сало свине хребтове заморожене, зі шкірою і без пісних частин-фрагментів підшкірної жирової тканин свійської свині», загальною вагою нетто 21000,00 кг, вагою брутто 22016,00 кг, на загальну суму 16380,00 євро, а саме: митну Декларацію від 24 листопада 2014 року ІМ40ДЕ №209120000/2014/847339, від 22 листопада 2014 року СМR №22111, FAKTURA від 21 листопада 2014 року NR: 31/2014/EX, від 22 листопада 2014 року MRN 14PL303080Е0054326, ветеринарне свідоцтво від 24 листопада 2014 року ЄДР-00 №083765.

Згідно з графою №44 з доповненням митної декларації від 24 листопада 2014 року ІМ40ДЕ №209120000/2014/847339 позивачем для митного декларування товару було додатково надано митному органу від 22 листопада 2014 року СМR №22111, FAKTURA від 21 листопада 2014 року NR: 31/2014/EX, Договір nr IM 2503/2014, свідоцтво походження товару від 21 листопада 2014 року Nr PL/MF/AK 0196645, експертна Декларація від 22 листопада 2014 року 14PL303080Е0054326, ветеринарний сертифікат від 19 листопада 2014 року №ES-E-30-14-02121 та інші документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

Відповідно до графи №2 митної декларації від 24 листопада 2014 року №209120000/2014/847339 з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339 відправником вантажу є фірма P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek 23-420 Tarnogrod, Walendow ul. Rynek 7 (Польща), одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» (80362, Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів, вул. Б.Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 0036763010) (а.с.17).

Згідно з Договором від 25 березня 2014 року IM 2503/2014, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» (Покупець) і PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek (Продавець), продавець продає, а покупець купує Товар: заморожене свине сало, свинину, супродукти(а.с.15-16).

З наявної в матеріалах справи FAKTURA від 21 листопада 2014 року NR: 31/2014/EX, виписаної Продавцем PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek, слідує, що «сало свине заморожене, вагою 21 000 кг» поставлялось Покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд» за ціною 0,78 Євро за кг, загальна вартість Товару становить 16380,00 Євро(а.с.20).

Відповідно до експертної Декларації від 22 листопада 2014 року 14PL303080Е0054326 експортер PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek задекларував експорт вказаного товару «сало свине заморожене вагою нетто 21 000 кг, брутто 22016,00 кг», отримувач товару - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд»(а.с.22).

Згідно свідоцтва походження Nr PL/MF/AK 0196645 Постачальником вищевказаного товару зазначено PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek, а Отримувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд»(а.с.21). В графі 5 даного Свідоцтва зазначено реквізити фактуру №31/2014/EX , в п.6 даного свідоцтва містить дані про вагу нетто - 21 000 кг та п.7 даного свідоцтва містить дані про вагу брутто товару - 22016,00 кг.

Відповідно до CMR №22111 Постачальником вищевказаного товару є PL P.W. «Transtyp» Stanislaw Typek, а Отримувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Фуд»(а.с.19).

24 листопада 2014 року було здійснено митне оформлення товару «сало свине хребтове заморожене, зі шкірою і без пісних частин-фрагментів підшкірної жирової тканин свійської свині», загальною вагою нетто 21000,00 кг, за МД від 24 листопада 2014 року №209120000/2014/847339 з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339, в графі 22 якої вказана вартість товару у сумі 16318,00 євро та відповідно сплачені митні платежі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач при подачі митної декларації від 24 листопада 2014 року №209120000/2014/847339 з доповненням №1 до ВМД №209120000/2014/847339 діяла як агент митного оформлення, тобто відповідно до ст.418 МК України як фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. На момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупроводжувальних документах.

Відповідно до статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 склала та подала до митного контролю декларацію на підставі наданих замовником документів на виконання умов договору митного брокерського обслуговування. Таким чином, позивач самостійно не визначала відомості внесені нею до поданої митної декларації, а виступала лише виконавцем, який зазначає у митній декларації відомості згідно наданих замовником документів.

Отже, ОСОБА_3 не вчинила жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого статті 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що правопорушення, передбачене ст. 485 Митним кодексом України, не належить до триваючих правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивачем вчинене правопорушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, яке як слідує з вищенаведеного належить до триваючих правопорушень, що прямо передбачено ст. 467 МК України.

Статтею 487 МК передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене, як зазначає відповідач, 02 березня 2016 року, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 02 березня 2016 року № 0723/20900/16(а.с.10-14).

Постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 25 березня 2016 року, тобто в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання в тому, що до моменту винесення оскаржуваної позивачем постанови про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил сплинуло менше ніж 6 місяців з моменту виявлення відповідачем вчиненого правопорушення, а тому строк притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не порушено.

Також, колегія суддів звертає увагу на помилковість рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження в справі про порушення митних правил 25 березня 2016 року № 0723/20900/16.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статей 287, 288 КУпАП регламентовано право особи, щодо якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, оскаржити її до суду.

При цьому, відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення судом перевіряється правомірність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності, та приймається відповідне рішення щодо правомірності/протиправності таких дій (бездіяльності) та наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.

Оскільки способом захисту прав та інтересів особи у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності є, зокрема, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у адміністративній справі належить до компетенції органу, який відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення наділений таким правом, у даному випадку це відноситься до компетенції відповідача, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки такий спосіб захисту порушеного права не передбачений чинним законодавством.

Керуючись ст.160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 10 червня 2016 року у справі № 461/2382/16-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 25 березня 2016 року № 0723/20900/16 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, тобто 108759,48 грн(сто вісім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень сорок вісім копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Повний текст постанови

виготовлений та підписаний

19 грудня 2016 року