Ухвала

від 19.12.2016 по справі 750/11769/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 750/11769/14 Провадження № 22-ц/795/2209/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

19 грудня 216 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., при секретарі:Герасименко Ю.О., за участю:представника стягувача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 жовтня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_6 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Чернігів» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційних та 3% річних,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення заяви про поворот виконання судового рішення, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 жовтня 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

В судове засідання заявник ОСОБА_6 не з'явився. Про час розгляду справи був повідомлений 14.12.2016. В своїй письмовій заяві від 14.12.2016 ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги і просив справу розглядати без його участі.

Представник ТОВ «МЖК Чернігів» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши, що посилання заявника на ч.2 ст. 380 ЦПК України є безпідставним.

Варвинський ВДВС Головного ТУЮ в Чернігівській області був належним чином 13.12.2016 повідомлений про час розгляду справи, проте свого представника до суду не направив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Судом по справі встановлено наступне.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.05.2015 позов ТОВ «МЖК Чернігів» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційних та 3% річних задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «МЖК Чернігів» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 1296 грн. 00 коп., інфляційних в розмірі 617 грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 25 грн. 43 коп., а разом в сумі 1939 грн. 12 коп. та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «МЖК Чернігів» судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 08 липня 2015 року вищезазначене рішення суду залишено без змін.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.08.2015 стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «МЖК Чернігів» судовий збір в розмірі 121,8 грн (а.с.115 том 2).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 липня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року прийнято відмову від позову ТОВ «МЖК Чернігів», яка обґрунтована добровільною сплатою ОСОБА_6 22.10.2015 суми боргу, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.05.2015 скасовано, провадження у справі закрито (а.с.182 том 2).

25 серпня 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 травня 2015 року, посилаючись на те, що вказане рішення було виконано в повному обсязі, про що свідчать копії відповідних квитанцій (а.с.219 т.2).

Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 було добровільно перераховано грошові кошти на користь ТОВ «МЖК Чернігів» до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення, тобто поза межами примусового виконання рішення.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів з огляду на наступне:

Гроші ОСОБА_6 на рахунок ТОВ «МЖК Чернігів» сплачені добровільно 23.10.2016. В графі «Призначення платежу» в квитанції №11С8341А59 заявник послався на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08.07.2015, якою гроші не стягувалися (а.с.219 том 2).

Виконавче провадження старшим державним виконавцем ВДВС Варвинського РУЮ на виконання виконавчого листа №750,11769/14, що виданий 16.07.2015, відкрито за заявою ТОВ «МЖК Чернігів» 12.11.2015 (а.с.242 зв.том 2).

Відмова позивача від позову 15.07.2015 була зумовлена саме добровільною сплатою відповідачем заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч.2 ст.380 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Аналізуючи дану правову норму слід зазначити, що для повороту виконання необхідною умовою є скасування вже виконаного рішення і повернення його на новий розгляд. Як вказувалося вище, рішення суду першої інстанції від 12.05.2015, якою стягнуті кошти, ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року не скасовувалося, була скасована ухвала апеляційної інстанції. При новому апеляційному розгляді провадження у справі було закрито через відмову позивача від позовних вимог.

З огляду на це, а також вимоги Закону України «Про виконавче провадження», висновки, що викладені у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 у справі № 1-25/2011, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви про поворот виконання і доводи апелянта ці висновки не спростовують.

Твердження апелянта що він сплатив гроші не добровільно, а на виконання судового рішення, тому є всі підстави для повороту виконання, колегією суддів до уваги не приймається.

Стаття 124 Конституції України (в редакції, що діяла станом на 23.10.2015), на яку послався заявник, дійсно передбачала обов'язковість виконання судових рішень на всій території України. Однак, нормами ЦПК, зокрема, ст. 368 ч.2 , передбачено, що рішення суду про стягнення коштів та користь фізичної чи юридичної особи, що набрало законної сили, не звертається до виконання автоматично. Для видачі виконавчого листа, а потім для звернення його до виконання потрібні відповідні заяви стягувача. Аналізуючи вказані норми, слід зазначити, що до звернення рішення суду до примусового виконання, сплата боржником суми грошей, яка визначена рішенням суду, є добровільним виконанням зобов'язань, а тому норми статті 380 ЦПК України про поворот виконання застосовуватися не можуть.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апелянта обґрунтованості висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 380, 303, 307, 312 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: