Постанова

від 05.09.2018 по справі 750/11769/14

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 вересня2018 року

м. Київ

справа № 750/11769/14-ц

провадження № 61-11990св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю МЖК Чернігів ,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова

від 10 жовтня 2016 року у складі судді Литвиненко І. В. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Чернігів (далі - ТОВ МЖК Чернігів ) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційних втрат та 3 % річних.

Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова

від 12 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 08 липня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ МЖК Чернігів заборгованість за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та 3 % річних у сумі 1 939,12 грн та судові витрати. 23 жовтня 2015 року заявник сплатив на користь ТОВ МЖК Чернігів заборгованість за надані послуги у загальній сумі

2 182,72 грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 липня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час апеляційного розгляду справи 15 липня 2016 року апеляційний суд Чернігівської області прийняв відмову ТОВ МЖК Чернігів від позову, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року скасував, провадження у справі закрив.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просив у порядку повороту виконання судового рішення стягнути з ТОВ МЖК Чернігів на свою користь

2 304,52 грн безпідставно отриманих товариством.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 добровільно перерахував грошові кошти на користь ТОВ МЖК Чернігів до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення, тобто поза межами примусового виконання рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова

від 10 жовтня 2016 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, визнав їх законними та обґрунтованими, постановленими з додержанням норм процесуального права.

У січні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові ухвали та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 380 ЦПК України 2004 року, суд скасовуючи судове рішення та закриваючи провадження у справі, повинен був зобов'язати позивача повернути кошти, які безпідставно стягнені з нього, рішенням суду, яке скасоване, проте апеляційний суд цього не зробив, при цьому суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у повороті виконання рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_3 добровільно сплатив заборгованість за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільну справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_3

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова

від 12 травня 2015 року позов ТОВ МЖК Чернігів до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційних та 3 % річних задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ МЖК Чернігів заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 1 296,00 грн, інфляційних у розмірі 617,69 грн, 3 % річних у розмірі 25,43 грн, а разом - 1 939,12 грн. Стягнуто з

ОСОБА_3 на користь ТОВ МЖК Чернігів судовий збір у сумі 243,60 грн.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 серпня

2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ МЖК Чернігів судовий збір у розмірі 121,80 грн.

За квитанцією від 23 жовтня 2015 року №№ 11С8341А59 та 11BDDF1A1F ОСОБА_3 на рахунок ТОВ МЖК Чернігів перерахував грошові кошти в розмірі 2 182,72 грн та 121,80 грн відповідно.

12 листопада 2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Варвинського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49318449 з примусового виконання виконавчого листа № 750/11769/14, виданого 16 липня 2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ МЖК Чернігів заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 1 296,00 грн, інфляційних у розмірі 617,69 грн, 3 % річних у розмірі 25,43 грн, а разом - 1 939,12 грн.

15 червня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Варвинського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49318449 у зв'язку із тим, що боржник офіційно працевлаштований до ТОВ Феррекспо Петролеум , що знаходиться за адресою: вул. П. Лумумби, 4/6, м. Київ.

Гроші ОСОБА_3 на рахунок ТОВ МЖК Чернігів сплачені добровільно

23 жовтня 2015 року, квитанція № 11С8341А59, в графі Призначення платежу платник зазначив: Оплата заборгованості за житлово-комунальні послуги у справі № 750/11769/14 згідно з ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області .

Виконавче провадження старшим державним виконавцем ВДВС Варвинського РУЮ на виконання виконавчого листа № 750/11769/14, який виданий 16 липня 2015 року, відкрито за заявою ТОВ МЖК Чернігів 12 листопада 2015 року.

15 липня 2016 року позивач подав заяву про відмову від позову, обґрунтовуючи її добровільною сплатою відповідачем заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини другої статті 380 ЦПК України 2004 року питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачу безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України

від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами процесуального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки після скасування рішення у справі під час нового розгляду справи провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову внаслідок погашення відповідачем заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме сплати коштів після ухвалення першого рішення, тому відсутні необхідні умови для повороту виконання рішення.

Висновки судів відповідають нормам процесуального права та забезпечують виконання завдання цивільного судочинства, а саме ефективне поновлення у правах позивача, який звернувся до суду за захистом. Позивач розцінив перерахування коштів відповідачем після ухвалення судового рішення та до відкриття виконавчого провадження, як добровільне задоволення його (позивача) вимог, а тому під час нового розгляду відмовився від позову з посиланням саме на ці обставини.

Керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , що означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права , суд касаційної інстанції вважає, що не може бути застосована процедура повороту виконання судового рішення, якщо після його скасування під час нового розгляду справи провадження у справі закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову з підстав добровільного задоволення відповідачем вимог позивача.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зводяться до переоцінки фактичних обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик