Постанова

від 16.12.2016 по справі 815/4146/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4146/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідачі:

Іллічівська ОДПІ

Головного управління ДФС

в Одеській області: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

СДПІ з обслуговування великих

платників у місті ОСОБА_3: ОСОБА_4 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства В«Марфін банкВ» до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національного банку України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.07.2015 р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства В«Марфін банкВ» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС України в Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національного банку України, в якому позивач просить визнати недійсним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 09.07.2015 р.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 24.10.2016р., суд згідно ст.55 КАС України допустив процесуальну заміну відповідача державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС України в Одеській області на правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ В«Марфін банкВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт № 11/28-08-43/21650966/3 від 19.06.2015р., на підставі якого державною податковою інспекцією у місті Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.07.2015р. форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 103 809 304,66 грн. (за основним платежем 83 047 035,73 грн., за штрафними санкціями 20 762 268,93 грн.). Позивач вважає помилковими висновки податного органу про порушення позивачем пп. 164.2.17 «д» 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в зв'язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 44 050 485,28 грн., оскільки списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву не є прощенням (анулюванням) боргу. При цьому уповноваженим органом банку не приймалось жодного рішення про прощення боргу, відповідні повідомлення боржнику не направлялись, документи про прощення боргу не оформлювались. Також, на думку позивача, необґрунтованими є висновки відповідачів про порушення ПАТ В«Марфін банкВ» пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України, в зв'язку з чим при виплаті платнику податку інших доходів з каси банку, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 38 996 550,45 грн., оскільки всі приведені в акті перевірки статті ПК України, про порушення яких зазначено відповідачами, містяться у розділі IV ПК України (Податок на доходи фізичних осіб) та не мають жодного відношення до виплат на закупівлю сільськогосподарської продукції юридичними особами. Відтак, позивач вважає акт перевірки необґрунтованим, а вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС надійшли заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с. 118-120), в яких останній заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Від державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС України в Одеській області надійшли заперечення проти адміністративного позову (т.1, а.с. 125-126), в яких відповідач зазначив, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на виконання свого службового обов'язку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Третя особа до судового засідання явку представника не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, експерта, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС на підставі наказу № 84 від 20.03.2015 р., направлень №№ 97-102 від 27.03.2015р., згідно п.п.20.1.4 п.20 . 1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ В«Марфін банкВ» (код ЄДРПОУ 21650966) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.

За наслідками перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС складено акт № 11/28-08-43/21650966/3 від 19.06.2015р. «Про результати виїзної планової документальної перевірки публічного акціонерного товариства В«Марфін банкВ» , код ЄДРПОУ 21650966, МФО 328168, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року» (т.1, а.с. 10-95), відповідно до висновків якого встановлено порушення, зокрема:

п.51.1 ст.51, пп. «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого відображено недостовірні відомості у податковому розрахунку форми 1ДФ за 4 квартал 2013р.;

пп. 164.2.17 «д» 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.1, 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, абз «а» п. 171.2 ст. 171, ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 83 047 035,73 грн.

26.06.2015р. (вхід. № 10/10/1) ПАТ В«Марфін банкВ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС подано заперечення до акта перевірки (т.1, а.с. 143-147).

06.07.2015р. (вих. № 314/10/28-08-43) вищевказані заперечення залишено без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін (т.1, а.с. 148-156).

08.07.2015р. (вих. № 2674/7/28-08-43) Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС надіслано до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС України в Одеській області матеріали за результатами проведеної перевірки ПАТ В«Марфін банкВ» для прийняття податкового повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб (т.1, а.с. 127-129).

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Головного управління ДФС України в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.07.2015 р., яким ПАТ В«Марфін банкВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами , у розмірі 103 809 304, 66 грн., з яких за основним платежем 83047035,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2072268,93 грн. (т.1, а.с. 96).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно п.82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Судом встановлено, що перевірка проводилась з 30.03.2015р. по 05.06.2015р. Строк проведення перевірки продовжувався на підставі наказу СДПІ з ОВП у м. Одесі Міндоходів № 152 від 12.05.2015 р.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом встановлено, що ПАТ В«Марфін банкВ» доведено про проведення планової перевірки повідомленням № 21 від 20.03.2015р., копію якого разом із наказом № 84 від 20.03.2015 р. надано посадовим особам позивача під розписку.

Як вбачається зі змісту акта перевірки №11/28-08-3/21650966/3 від 19.06.2015 р., перевіркою дотримання вимог законодавства по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014 р. встановлено, зокрема, порушення:

п.51.1 ст.51, пп.«б» п.176.2 ст.176 ПК України, у результаті чого відбулось неповідомлення за встановленою формою відомостей про доходи громадян за 1-4 квартали 2013 року та 1, 4 квартали 2014 року та відображення недостовірних відомостей за 4 квартал 2013 року;

пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 44 050 485,28 грн.;

пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України, оскільки при виплаті платнику податку інших доходів з каси банку, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 38 996 550,45 грн. (т.1, а.с. 78-83).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку, що ПАТ "Марфін Банк" безпідставно не виконано функції податкового агента, що призвело до ненадходження до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 83 047 035,73 грн. за операціями: при списанні безнадійної заборгованості (стор. 73-74 акта перевірки № 11/28-08-43/21650966/3 від 19.06.2015р.) (сума донарахованого податку на доходи фізичних осіб за цими операціями становить 44 050 485,28 грн.) (т.1, а.с. 82-83); при видачі готівки з каси банку фізичним особам у вигляді коштів на закупівлю сільськогосподарської продукції юридичними особами (стор.74-79 акта перевірки № 11/28-08-43/21650966/3 від 19.06.2015р.) (сума донарахованого податку на доходи фізичних осіб за цими операціями становить 38996550,45 грн.)(т.1, а.с. 83-88).

Згідно пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно зі ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи, визначені п. 164.2 цієї статті, та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Згідно з пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під процент.

Абзацом "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України передбачено, що отриманий платником податку дохід, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом вказаної норми доходом платника податку є сума боргу (сума основного боргу), зобов'язання щодо повернення якого припинилися на підставі рішення кредитора.

Вказаний висновок узгоджується із положеннями ст. 605 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що банк, як податковий агент, зобов'язаний утримувати податок із суми боргу, який анульований (прощений) платнику податків, у разі неповідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу.

Слід зазначити, що ПК України не містить визначення поняття «анулювання (прощення) боргу», втім, застосовуючи аналогію права та з урахуванням юридичних наслідків, під анулюванням (прощенням) боргу в нормі п.п. 164.2.17 «д» п.164.2 ст. 164 ПК України слід розуміти прощення боргу, передбачене положеннями ЦК України, адже відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, у тому числі надання кредитів, є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Так, ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що «анулювання (прощення) боргу» - це припинення зобов'язання боржника перед кредитором.

Таким чином, обов'язок банку, як податкового агента, щодо утримання сум податку виникає у разі припинення зобов'язань боржника щодо сплати боргу.

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст.167 Кодексу

Водночас, відповідно до пп. 159.4.1 п. 159.4 ст. 159 ПК України, за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною, відповідно до методики, встановленої Національним банком України.

З аналізу наведених норм слідує, що поняття відшкодування (списання) боргу за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є припиненням (анулюванням, прощенням) зобов'язань боржника щодо сплати боргу та не підпадає під вимоги пп. 164.2.17«д» п.164.2 ст. 164 ПК України.

Таким чином, у разі відшкодування (списання) банком боргу за рахунок резерву безнадійної заборгованості за відсутності рішення про припинення (анулювання, прощення) зобов'язань боржника щодо сплати боргу, суми боргу не є додатковим благом платника податків, а відтак не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, з якого, банк, як податковий агент, має утримувати суми податку.

Правила відшкодування (списання) банками України, згідно з п.п. 159.2 та 159.4 ст.159 ПК України, за рахунок створеного страхового резерву заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України, визначені у Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, що затверджений постановою Правління Національного банку України № 172 від 01.06.2011 р. (далі - Порядок № 172). Відповідно до вказаного Порядку, банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву заборгованість, яка визначена безнадійною, відповідно до нормативно-правових актів Національного і банку України. Банк у разі відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості за основним боргом одночасно відшкодовує (списує) за рахунок резерву нараховані проценти та комісії за такою заборгованістю. Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 172 банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну (далі - безнадійна заборгованість) відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012р. № 23, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2012 за №231/20544. Банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.

В силу положення п. 7 Порядку № 172, відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

При цьому, заборгованість, яка може бути відшкодована (списана) за рахунок резерву, має бути визначена як безнадійна відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Така методика визначена у Положенні

про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженому Постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012р.

У листі Національного Банку України від 17.08.2015р. (вих. № 21-00011/58214) «Про надання роз'яснень», адресованому голові правління ПАТ "Марфін Банк", зокрема, зазначено, що списання банком заборгованості відповідно до вимог Положення № 23, за рахунок страхового резерву не впливає на відносини банку та позичальника за кредитним договором, і, зокрема, зобов'язання боржника перед кредитором не припиняє. Відтак, операція зі списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву не є операцією з прощення (анулювання боргу) (т.1, а.с. 121-124).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не здійснював припинення зобов'язань шляхом анулювання (прощення) боргів фізичним особам. Відтак, посилання відповідача на пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПК України, як на підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, є необґрунтованими.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ "Марфін Банк" згідно з виписками по рахунку 2400 списано безнадійну заборгованість по кредитам клієнтів - фізичних осіб за рахунок сформованого банком страхового резерву на загальну суму 293669901,90 грн., у т.ч. за 2013 рік на суму 158357908,26 грн. та за 2014 рік на суму 135311993,64 грн. Зазначена сума 293669901,90 грн., за даними перевірки, обліковувалась на позабалансових рахунках 9601 та 9611, тобто не обліковується на балансових рахунках банку (т.1, а.с. 82).

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим постановою Національного банку України №280 від 17.06.2004р., на рахунку 2400 відображаються резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на індивідуальній основі.

В матеріалах, що надавались позивачем до експертизи, міститься виписка по рахунку 2400 ПАТ "Марфін Банк", в якій обліковуються кредити фізичних осіб на загальну суму 294484116,2 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 158275997,33 грн. та за 2014 рік в сумі 136208118,87 грн. Дані відображені в виписці по рахунку 2400 ПАТ "Марфін Банк" в розрізі дат, рахунків, сум, номерів та дат договорів за 2013 - 2014 роки зведено у Додатках №№1-2 до висновку, зробленого за результатами судово-економічної експертизи (т.5, а.с. 88-148).

Посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки відображено по рахунку 2400 суму 293669901,90 грн., однак в матеріалах, наданих для проведення експертизи, міститься виписка по рахунку 2400, в якій обліковується сума 294484116,2 грн. Різниця між сумами відображеними посадовими особами відповідача в акті перевірки та наданими для дослідження на експертизу, призначену у межах цієї справи, та до суду документами складає 814214,3 грн. (294484116,2 - 293669901,90).

Під час проведення експертного дослідження, призначеного в межах даної справи, зазначену різницю обґрунтувати було неможливо, оскільки посадовими особами, якими здійснювалась перевірка позивача, не наведено з якого саме переліку договорів фізичних осіб складається сума 293669901,90 грн.

Постановою Правління Національного банку України №481 від 27.12.2007 р. (далі - Інструкція №481) затверджено Інструкцію з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.

Згідно п.1.3 глави 1 розділу I Інструкції №481 фінансовий інструмент - це договір, згідно з яким одночасно виникає фінансовий актив в одного суб'єкта господарювання і фінансове зобов'язання або інструмент власного капіталу в іншого суб'єкта господарювання.

Банк відображає в бухгалтерському обліку суттєві зміни умов договору за фінансовим активом, що не пов'язані із зменшенням його корисності, які відповідають критеріям припинення визнання фінансового активу, як погашення первісного та визнання нового фінансового активу за справедливою вартістю (п.1.15 глави 1 розділу I Інструкції №481).

Згідно п.2.1 глави 2 розділу II Інструкції №481 банк відображає в бухгалтерському обліку надані кредити такою проводкою: ДТ - рахунки для обліку наданих кредитів; Кт - рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів. Тобто облік кредитів фізичних осіб ПАТ "Марфін Банк" ведеться на рахунку 2400, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (т.5, а.с.88-125).

Інструкцією №481 визначений бухгалтерський облік використання спеціальних резервів за розміщеними вкладами (депозитами) та наданими кредитами, а саме банк відображає у бухгалтерському обліку списання безнадійної та прощення заборгованості за рахунок спеціального резерву за критеріями, передбаченими внутрішньобанківським положенням такою проводкою: Дт - рахунки для обліку спеціальних резервів; Кт - відповідний рахунок простроченої заборгованості або рахунок, за яким обліковується відповідний актив. Банк обліковує списану за рахунок спеціальних резервів безнадійну заборгованість за позабалансовими рахунками до визначеного обліковою політикою банку часу з урахуванням вимог законодавства України щодо відшкодування збитків. У цьому разі здійснюється така проводка: Дт - рахунки для обліку списаної у збиток заборгованості; контррахунок.

Пунктом 1.4 глави 1 розділу II Інструкції №481 визначено, що банк визнає зобов'язання з кредитування за позабалансовими рахунками до часу його погашення, закінчення строку виконання або строку дії договору. Банк відображає списання відповідної суми зобов'язання з позабалансових рахунків у разі припинення дії договору, часткового або повного його виконання такими бухгалтерськими проводками за наданими зобов'язаннями: Дт - контр рахунок; Кт - рахунки для обліку наданих зобов'язань з кредитування.

Таким чином, згідно з вимогами вищезазначеної Інструкції банк списує видані кредити за рахунок спеціальних резервів та обліковує на позабалансовому рахунку до часу погашення кредиту або закінченню строку виконання (дії) договору.

Вищезазначений облік використання спеціальних резервів за наданими кредитами відображений у внутрішньобанківському положенні - Обліковій політиці підприємства ПАТ "Марфін банк", затвердженій Рішенням Правління ПАТ "Марфін Банк" № 1 від 15.01.2014 р.

В матеріалах справи міститься копія Облікової політики ПАТ "Марфін банк", затвердженої Рішенням Правління ПАТ "Марфін Банк" № 1 від 15.01.2014р., в частині внутрішніх планів рахунків та формування і використання резервів. Пунктом 5.3-5.4 Облікової політики банку визначено, що у разі визнання заборгованості позичальника безнадійною, здійснюється списання такої заборгованості за рахунок раніше сформованого спеціального резерву проводкою Дт 2400 (2401) - Кт 2067 (2077, 2087, 2207, 2217, 2237), одночасно сума списаної заборгованості відображається на позабалансовому рахунку № 9611 до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення строку, визнаного чинним законодавством України. Також у разі визнання заборгованості по відсотках та комісії безнадійною, здійснюється списання такої заборгованості за рахунок раніше сформованого спеціального резерву проводкою Дт 2400 (2401) - Кт 2069 (2079, 2089, 2209, 2219, 2239), одночасно сума списаної заборгованості відображається на позабалансовому рахунку № 9601 до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення року, визнаного чинним законодавством України.

У наданих позивачем витягах з Протоколів засідань спостережної ради ПАТ "Марфін Банк" за 2013-2014 рр. відображено визнання заборгованості позичальників та заборгованості по відсотках (комісії) безнадійними та списання такої заборгованості за рахунок раніше сформованого спеціального резерву на позабалансові рахунки № 9601 (9611) до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення строку, визнаного чинним законодавством України (т.3, а.с. 23-66).

ПАТ "Марфін Банк" прийнято рішення про списання заборгованості позичальників - фізичних осіб за рахунок спеціального резерву на суму 294484116,2 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 158275997,33 грн. та за 2014 рік в сумі 136208118,87 грн. (т.3, 67-93). В матеріалах справи також містяться копії меморіальних ордерів (т.3, а.с.94-250; т.4, а.с.176).

В обліковій політиці ПАТ "Марфін Банк" відображено, що дев'ятий клас внутрішнього плану рахунків служить для відображення операцій банку, які обліковуються поза балансом, а саме вимог та зобов'язань банку, які можуть виникнути в майбутні періоди, і за якими банк може отримати або втратити будь-яку економічну вигоду, а також для обліку інших цінностей і документів, а саме клас рахунку 960 - не сплачені в строк доходи, на якому ведеться облік списаних, нарахованих, але не сплачених у строк доходів за операціями з клієнтами та іншими банками.

В матеріалах справи містяться виписки по позабалансових рахунках 9601 та 9611, в яких відображено несплачені в строк заборгованості позичальників - фізичних осіб за 2013-2014 роки, з посиланням на договір між позичальником і банком та протокол, за яким списувалась заборгованість.

Як вбачається зі змісту висновку судово-економічної експертизи № 487/488 від 18.08.2016р., проведеним співставленням даних по позичальниках - фізичних особах, відображених у виписці 2400 за 2013 рік в сумі 158275997,33 грн. з даними, відображеними в виписках 9601 (9611) станом на 31.12.2013 р. по позичальниках - фізичних особах в сумі 158275997,33 грн. співпадає.

Таким чином, згідно з наданими документами заборгованість, списана по позичальниках - фізичних особах за 2013 рік з рахунку 2400 обліковуються на позабалансових рахунках 9601 (9611) станом на кінець 2013 року (31.12.2013 р.) в загальній сумі 158275997,33 грн., тобто фактично зазначена сума не списана станом на 31.12.2013 р., а згідно з обліковою політикою "Марфін Банк" та Інструкцією №481 зазначена заборгованість обліковується на позабалансовому рахунку до надходження в порядку відшкодування або до закінчення строку, визначеного чинним законодавством України.

Враховуючи, що у ПАТ "Марфін Банк" заборгованість позичальників - фізичних осіб, яка виникла в 2013 році в сумі 158275997,33 грн., обліковується на рахунках резервного фонду та не списана позивачем, позичальники - фізичні особи не отримували доходу у вигляді додаткового блага протягом 2013р. в сумі 158275997,33 грн., зазначена сума не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб в сумі 23741399,60 грн. (158275997,33*15%).

Як вбачається зі змісту висновку судово-економічної експертизи № 487/488 від 18.08.2016р., проведеним співставленням даних по позичальникам - фізичними особами, відображених у виписці 2400 за 2014 рік в сумі 136208118,87 грн. з даними, відображеними у виписках 9601 (9611) станом на 31.12.2014 р. по позичальниках фізичних особах в сумі 136208118,87 грн. співпадає.

Таким чином, згідно з наданими документами суми заборгованості, списані по позичальниках - фізичних особах за 2014 рік з рахунку 400 обліковуються на позабалансових рахунках 9601 (9611) станом на кінець року (31.12.2014 р.) в загальній сумі 136208118,87 грн., тобто фактично зазначена сума не списана станом на 31.12.2013р., а згідно з обліковою політикою ПАТ ОСОБА_5" та Інструкцією №481 зазначена заборгованість обліковується на позабалансовому рахунку до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення строку, визнаного чинним законодавством України.

Оскільки ПАТ "Марфін Банк" заборгованість позичальників - фізичних осіб, яка виникла в 2014 році в сумі 136208118,87 грн. не списана з рахунку 2400, а продовжується обліковуватись на рахунках 9601 та 9611 в повній сумі станом на 31.12.2014 р., тому позичальники - фізичні особи не отримували доходу у вигляді додаткового блага протягом 2014 року в сумі 136208118,87 грн., тобто зазначена сума не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб в сумі 20431217,83 грн. (136208118,87*15%).

Ухвалою суду від 23.12.2015р. по справі було призначено судову експертизу, виконання якої було доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Суд враховує висновок судово-економічної експертизи № 487/488 від 18.08.2016р. за матеріалами адміністративної справи № 815/4146/15, яким не підтверджено встановлені порушення пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України, внаслідок чого ПАТ "Марфін Банк" занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 23741399,60 грн., а не в сумі визначеній податковим органом в акті перевірки в розмірі 23753686,24 грн. Різницю в 12286,64 грн. (23741399,60-23753686,24) між даними наданих документ даними перевіряючих не вдалось за можливе обґрунтувати. Також згідно вказаного висновку експертним дослідженням не підтверджено висновків відповідача щодо заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 44050485,28 т.ч. по періодах: за 2013 рік на суму 23753686,24 грн.; за 2014 рік на 20296799,04 грн. Проведеним дослідженням наданих документів не підтверджуються встановлені порушення п.п.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, внаслідок чого ПАТ "Марфін Банк" занижено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 20431217,83 грн., а не в сумі визначеній посадовими особами відповідача в акті перевірки в розмірі 20296799,04 грн. Різницю в сумі 134418,79 грн. (20431217,83-20296799,04) між даними наданих документів та даними, зазначеними в акті перевірки, не вдалось обґрунтувати (т.5, а.с. 82-83). Тобто зазначене свідчить, що відповідач, складаючи акт перевірки, не обґрунтував належним чином зазначені у ньому висновки.

Про безпідставність висновків контролюючого органу, зазначених в акті перевірки, щодо необхідності виконання банком функцій податкового агента та необхідності донарахування податку при списанні безнадійної заборгованості (стор. 73-74 акта перевірки № 11/28-08-43/21650966/3 від 19.06.2015р.) (т.1, а.с. 82-83) свідчить також лист Державної податкової служби України № 2183/5/15-1416 від 02.11.2011 р., в якому зазначено, що, керуючись нормами підпункту 159.4.1 пункту 159.4 статті 159 Кодексу, банки згідно з Порядком відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 172 від 01.06.2011 р., мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків. У разі погашення безнадійної заборгованості, відшкодованої (списаної) за рахунок страхового резерву, банки повинні збільшити свої доходи на суму компенсації, одержаної від позичальника або від відчуження об'єкта застави, та відповідно сплатити податок на прибуток.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 1-4 квартали 2013 року та 1, 4 квартали 2014 року містяться помилки, що є порушенням п.51.1 ст.51, пп.«б» п.176.2 ст.176 ПК України. Водночас відповідачем не обґрунтовано, яким чином зазначене порушення впливає на суму податкового зобов'язання чи штрафних санкцій, визначеного оскаржуваним податковим повідомленням рішенням та які юридичні наслідки тягне для позивача. Не обґрунтовано та не підтверджено відповідачами зазначених обставин як в акті перевірки, так і під час судового розгляду.

Щодо зазначених в акті перевірки порушень ПАТ ОСОБА_5" пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України (при виплаті платнику податку інших доходів з каси банку, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 38 996 550,45 грн.), суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки №11/28-08-3/21650966/3 від 19.06.2015 р., відповідачем в п.4 акту "Щодо правильності нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з сум інших доходів, виплачених готівкою з каси Банку фізичним особам" зафіксовано порушення пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України.

Так, перевіряючими зроблено висновок, що при виплаті платнику податку інших доходів з каси банку у загальній сумі 259977003 грн., не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 38996550,45 грн. (т.1, а.с.83-88).

Згідно з пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Враховуючи значні розмірі виплати доходу фізичній особі-платнику податку, необхідно застосовувати ставку податку визначену абз.2 п. 167.1ст. 167 ПК України.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичної особи сплачується до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такої виплати.

Згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно абз. «а» п. 171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподаткування доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Судом встановлено, що позивачем були укладені договори банківського рахунку на обслуговування юридичних осіб, після чого відкрито поточні рахунки юридичним особам, про що ПАТ "Марфін Банк" у законодавчо встановленому порядку повідомив податковий орган. Даний факт жодною із сторін не спростовується.

Відповідачем в акті перевірки ПАТ "Марфін Банк" вказано, що при перевірці звіту про касові обороти банку (форма 748) за 2013-2014 роки встановлено, що суб'єктами господарювання ПП "Кредо Лекс" та ПП "Технопродінвест" отримано грошові кошти із каси банку на закупівлю сільськогосподарської продукції у ПП «ЛОТ-01» на загальну суму 259977003 грн., однак відповідачем не отримано фінансового моніторингу по підприємствам ПП "Кредо Лекс" та ПП "Технопродінвест" та касові документи, за якими здійснювалося зняття фізичними особами грошових коштів на закупівлю сільськогосподарської продукції, відтак посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок, що готівка видана фізичним особам з каси банку не була використана на закупівлю сільськогосподарської продукції підприємствами ПП "Кредо Лекс" та ПП "Технопродінвест".

Водночас, як в акті перевірки, так і під час судового розгляду відповідачами не зазначено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що знятті грошові кошти було використано на інші цілі.

Під час офіційного з'ясування судом обставин по справі, судом встановлено, що 17.08.2012 р. між ПАТ "Марфін Банк" та ПП "Технопродінвест" укладено договір банківського рахунку №20350 про відкриття банком клієнту рахунку №26006203501.

У періоді, що перевірявся, фізичними особами (представниками юридичних осіб) здійснювалось зняття готівкових коштів з каси ПАТ "Марфін Банк" на закупівлю сільськогосподарської продукції.

В матеріалах справи містяться грошові чеки на отримання грошових коштів ПП "Технопродінвест" з рахунку №26006203501 з каси Центрального відділення ПАТ "Марфін Банк" у м. Одесі за 2014 рік в загальній сумі 19080168,00 грн. Зазначені грошові чеки виписані на пред'явника - фізичну особу, з призначенням цілей витрат - закупівля сільгосппродукції, в чеку відображені паспортні дані отримувача, міститься печатка підприємства ПП "Технопродінвест" (т.2, а.с. 153-250; т.3, а.с. 1-6).

Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528 (далі - Інструкція № 174), встановлено порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті.

Клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

З огляду на викладене, клієнтом банку, у правовідносинах, що виникли, є саме юридичні особи, а не фізичні особи - представники.

Відповідно до п. 3.5 глави 3 розділу IV Інструкції № 174, банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України; наявність підпису отримувача.

Довірена особа після отримання готівки з каси банку за грошовим чеком, виписаним підприємством із зазначенням в ньому довіреної особи, повинна в той же день оприбуткувати дану суму в касу підприємства згідно п. 2.6, п. 2.10, п. 3.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. (далі - Положення № 637).

Банк здійснює проведення фінансового моніторингу на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII, та Постанови Правління Національного банку України № 189 від 14 травня 2003 року «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 року за № 381/7702 (далі по тексту - Положення № 189).

Положенням №189 встановлено, що програма ідентифікації та вивчення клієнтів банку має містити: інформації про клієнта та/або осіб, які діють від імені клієнта; порядок з'ясування мети і характеру майбутніх ділових відносин з клієнтами та документального підтвердження отриманих результатів; ведення електронної анкети клієнта.

Згідно з Положенням № 189 ПАТ "Марфін Банк" не зобов'язаний надавати внутрішню інформацію по фінансовому моніторингу свого клієнта.

10.01.2014 р. між ПП "ЛОТ 01" (продавець) та ПП "Технопродінвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №10-14. Згідно договору продавець зобов'язався продати сільськогосподарську продукцію (пшеницю фуражну, кукурудзу, ячмінь фуражний), загальна сума договору складає 80000000,00 грн. Термін дії договору з 10.01.2014 р. по 30.12.2014 р. Таким чином, підприємством ПП "Технопродінвест" до банку було надано документи (договір купівлі-продажу №10-14 від 10.01.2014 р.) , який є підставою характеру для майбутніх ділових відносин з ПП "ЛОТ 01" та документальним підтвердженням намірів про закупівлю сільськогосподарської продукції протягом 2014 року на загальну суму 80000000,00 грн.

Між ПП "ЛОТ 01" (продавець) та ПП "Кредо Лекс" (покупець) укладено договори від 01.11.2011р. на поставку товару (пшениця продовольча, просо продовольче, горох продовольчий); № 09-14 від 09.01.2014р. на поставку товару (пшениця фуражна, ячмінь фуражний).

Також між ПАТ "Марфін Банк" та ПП "Кредо Лекс" укладено договір банківського рахунку №20652 від 14.07.2011 р. про відкриття банком клієнту рахунку №26005206521, відповідно до п.2.2 якого клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України та отримувати готівку в межах касової заявки на одержання готівки за умови наявності коштів на рахунку.

У матеріалах справи містяться грошові чеки на отримання грошових коштів ПП "Кредо Лекс" з рахунку №26005206521 з каси Центрального відділення ПАТ "Марфін Банк" у м. Одесі за 2013-2014 роки на загальну суму 107152326,00 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 48485726,00 грн. та за 2014 рік в сумі 58666600,00 грн. Зазначені грошові чеки виписані на пред'явника - фізичну особу, з призначенням цілей витрат - закупівля сільгосппродукції, в чеку відображені паспортні дані отримувача та міститься печатка підприємства ПП "Кредо Лекс" (т.1, а.с 189-250; т.2, а.с. 1-152).

Суд вважає безпідставним посилання податкового органу в акті перевірки (т.1, а.с. 85), що підставою для внесення даних до ЄРДР стали узагальнені матеріали державної служби фінансового моніторингу України № 0096/2013/ДСК, згідно яких встановлено, що у період з 27.07.2013р. по 22.01.2013р. службові особи ПП "Кредо Лекс" (код ЄДРПОУ 37009674), отримавши на розрахунковий рахунок грошові кошти у якості оплати «за товар», зняли їх з рахунку за грошовими чеками з призначенням платежу «на закупку сільськогосподарської продукції», чим ухилились від сплати податків, оскільки відсутній вирок суду за матеріалами вказаного кримінального провадження.

Окрім того, згідно пункту 2.12 глави 2 Положення №637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Згідно пункту 1.2 глави 1, пункту 2.8 глави 2 Положення №637 готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Тобто підприємство одержану готівку з банку може використовувати для забезпечення власних потреб та дану операцію не може контролювати банк, з якого одержана готівка, оскільки згідно з Положенням №637 контроль операцій з готівкою на підприємстві здійснюється під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно з чинним законодавством.

Враховуючи наведене, отримати грошові кошти підприємств ПП "Кредо Лекс" та ПП "Технопродінвест" з каси банку ПАТ "Марфін Банк" можуть фізичні особи - довірені особи підприємств з необхідними документами, а саме грошовими чеками та документами, які підтверджують особистість отримувача.

З огляду на викладене, ПАТ "Марфін Банк" під час видачі готівки з каси банку фізичним особам, що є довіреними особами юридичних осіб - клієнтів банку, за період, який перевірявся, не допущено порушень щодо здійснення моніторингу ризику клієнтів.

Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу та одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

З огляду на викладені норми ПК України, банк, під час видачі фізичним особам, що є представниками юридичних осіб - клієнтів, з банківських рахунків таких клієнтів, готівкових коштів на закупівлю сільськогосподарської продукції, не є податковим агентом, у зв'язку з чим дані операції не можуть бути оподатковані податком на доходи фізичних осіб.

При цьому, суд звертає увагу, що як висновком судово-економічної експертизи № 487/488 від 18.08.2016р. за матеріалами адміністративної справи № 815/4146/15, проведеного Одеським науково - дослідним інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (т.5, а.с. 83-86), так і висновком № 169 судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32015100110000203 від 03.08.2015р., не підтверджено встановлені податковим органом порушення ПАТ ОСОБА_5" пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України, зокрема, що при виплаті платнику податку інших доходів з каси банку, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 38 996 550,45 грн. (т.5, а.с.174-175).

Під час розгляду справи судом досліджено в тому числі висновок № 169 судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32015100110000203 від 03.08.2015р. При цьому суд зазначає, що висновок експерта може бути доказом у справі лише тоді, коли експертиза здійснена на підставі ухвали суду відповідними експертними установами. Суд не може обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, отриманим іншим судом (або навіть цим же судом) при розгляді іншої справи. Врахування висновку експертизи іншим судом і при розгляді іншої справи, судом, що розглядає цю справи, буде вважатися отриманням доказу з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, виходячи з системного аналізу чинного законодавства, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС щодо порушення ПАТ "Марфін Банк" пп.164.2.19 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 ПК України помилковими.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людиниВ» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідачем не надано доказів того, що ПАТ "Марфін Банк" порушує вимоги податкового законодавства.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області № НОМЕР_1 від 09.07.2015 р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства В«Марфін банкВ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства В«Марфін банкВ» до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті ОСОБА_3 головного управління ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національного банку України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.07.2015 р.,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 09.07.2015 р.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.12.2016 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.