Постанова

від 13.12.2016 по справі 804/9823/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2016 рокусправа № 804/9823/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерес Плюс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2015 РОКУ ТОВ «Експрес Плюс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 року № 0001772203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 563 782,00 грн. та штрафні санкції в сумі 281 891,00 грн., та № 0001782203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 535 592,00 грн. та штрафні санкції в сумі 267 796,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами зазначеними у акті перевірки, оскільки позивачем були надані до перевірки усі первинні документи для підтвердження реальності господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року позо було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 року № 0001772203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині нарахування штрафної санкції у сумі 140 945,50 грн. та № 0001782203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині нарахування штрафної санкції у сумі 133898,00 грн. В решті позову було відмовлено, при цьому суд виходив з відсутності реальності здійснених господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Експрес Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами. Зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, зроблені без посилань на встановлені факти, а також приписи податкового законодавства України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Експрес Плюс» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав інші сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом у період з 17.06.2015 року по 01.07.2015 року у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової міліції Корнєєва Є.В. про призначення перевірки ТОВ «Експрес плюс» від 20.04.2015 р. в рамках кримінального провадження №32014040000000104, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експрес Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з рядом контрагентів за період з 01.01.2012 року по 01.03.2015 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №643/04-67-22-02/32887470 від 01.07.2015 року (т.1 а.с.33-69), яким встановлено:

- відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Експрес Плюс» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Елай Компані» у жовтні 2013р. на суму 58733,00 грн., ТОВ «Астрея Груп» у жовтні та листопаді 2013р. на суму 336459,00 грн., ТОВ «Ніколейд» у квітні та липні 2013р. на суму 58544,00 грн., ТОВ «Глобал Траст Медіа» у липні та серпні 2013р. на суму 34025,00 грн., ТОВ «Біар-Трейд» у червні 2013р. на суму 16813,00 грн., ТОВ «Гранд Центр Інк» у липні на суму 42123,00 грн.;

- порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 563781,00 грн., в т.ч. по періодам: у квітні 2013р. ПДВ в сумі 30000,00 грн., у червні 2013р. ПДВ в сумі 17085,00 грн., у липні 2014р. ПДВ в сумі 87750,00 грн., у серпні 2013р. ПДВ в сумі 33754,00 грн., у жовтні 2013р. ПДВ в сумі 123308,00 грн., у листопаді 2013р. ПДВ в сумі 231974,00 грн., у грудні 2013р. ПДВ в сумі 39911,00 грн.;

- порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст.1, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» занижено податок на прибуток підприємств за 2013 рік на суму 535592,00 грн.

На підставі акту від 01.07.2015 року винесено податкові повідомлення-рішення форми «р» №0001772203 та №0001782203 від 23.07.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 563782,00 грн. за основним платежем та стягнення штрафної санкції у розмірі 281891,00 грн., та з податку на прибуток у сумі 535592,00 грн. та стягнення штрафної санкції у розмірі 267796,00 грн., відповідно.

При цьому податковий орган виходив з того, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг), які в дійсності не придбавалися, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів по ланцюгу постачання з такими контрагентами як: ТОВ «Елай Компані», ТОВ «Астрея Груп», ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Глобал Траст Медіа», ТОВ «Біар-Трейд», ТОВ «Буд Град Партнерс», ТОВ «Гарант Центр Інк.».

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ДПІ у Ленінському районі були відсутні підстави для застосування до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підвищеного розміру штрафної санкції у розмірі 50 відсотків від сум податкових зобов'язань. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів виконання договорів з зазначеними контрагентами. Натомість, в матеріалах справи наявні акти перевірок контрагентів, які свідчать про відсутність у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності. Також суд послався на наявність вироку Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01.02.2016 року та протоколи допитів в рамках різних кримінальних проваджень. Суд дійшов висновку,що підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства, немає відомостей щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Перевіркою встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Елай Компані», ТОВ «Астрея Груп», ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Глобал Траст Медіа», ТОВ «Біар-Трейд», ТОВ «Буд Град Партнерс», ТОВ «Гранд Центр Інк», на підставі яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість. Витрати по вказаним операціям віднесені до складу валових витрат.

1. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Елай Компані».

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у жовтні 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Елай Компані», яке згідно інформаційних баз даних знаходиться на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі ГУ ДФС у м. Дніпропетровську, проте інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період жовтень 2013 року відсутня, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався. Також ДПІ посилається на отриманий акт від Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 23.09.2014 року № 599/10-06-22-02/378893294 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елай Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013 року по 31.05.2014 року, згідно з яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з покупцями, в тому числі з ТОВ «Експрес Плюс».

ДПІ зазначає, що для перевірки господарських відносин, позивачем надано податкові, видаткові накладні, платіжні доручення. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня. Натомість, не надано товарно-транспортні накладні, що, на думку ДПІ, ставить під сумнів реальність транспортування товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Елай Компані» - ТОВ «Експрес Плюс» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.09.2013 року між ТОВ «Експрес Плюс» (покупець) та ТОВ «Елай Компані» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №27/09-3, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, обладнання, матеріали в асортименті, у кількості та у строки відповідно до накладних.

На виконання вищевказаного договору суб'єктом господарювання ТОВ «Елай Компані» було виписано наступні видаткові накладні: №1001/02 від 01.10.2013р.; №1004/02 від 04.10.2013р., №1007/06 від 07.10.2013р., №1009/03 від 09.10.2013р., №1015/03 від 15.10.2013р., №1016/05 від 16.10.2013р., №1017/04 від 17.10.2013р., №1023/05 від 23.10.2013р. на загальну суму 352400,30грн., в т.ч. ПДВ 58733,39грн.

Також виписано наступні податкові накладні: №86 від 01.10.2013р.; №87 від 04.10.2013р., №88 від 07.10.2013р., №89 від 09.10.2013р., №22 від 15.10.2013р., №90 від 16.10.2013р., №91 від 17.10.2013р., №92 від 23.10.2013р. на загальну суму 352400,30грн., в т.ч. ПДВ 58733,39грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до наступних платіжних доручень: №1536 від 15.10.2013р. та №1597 від 23.10.2013р.

Вказані первинні документи наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.221-242). Будь-яких зауважень до їх оформлення, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період жовтень 2013 року відсутня, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника податків анульовано 29.07.2014р., звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався, отримано акт від Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 23.09.2014 року № 599/10-06-22-02/378893294.

По-перше, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Відсутність же окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

По-друге, та обставина, що на час проведення перевірки (червень 2015 року) ТОВ «Елай Компані» має стан 8 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), а також те, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.07.2014р., не може спростовувати реальність господарської операції, яка мала місце у жовтні 2013 року.

Таким чином, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Елай Компані» та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

2. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Астрея Груп».

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у жовтні та листопаді 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Астрея Груп». Для перевірки господарських відносин, позивачем надано податкові накладні, платіжні доручення. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на кінець перевіряємого періоду кредиторська заборгованість складає 348200,00грн. Разом з тим, інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період жовтень та листопад 2013 року відсутня, звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався, що може свідчити про відсутність трудових ресурсів, кваліфікованого персоналу на підприємстві. Звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік від 28.02.2014 року № 9090993217, в якому зазначена нарахована амортизація за звітний (податковий) період у сумі 21356,00 грн., за які саме основні засоби або торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, не відомо. У жовтні 2013 року ТОВ «Астрея Груп» податковий кредит формує за рахунок ПП «Діалюкс» та ПП «Свічадо», а у листопаді за рахунок ТОВ «Акта Груп». При цьому, ПП «Свічадо» та ТОВ «Акта Груп» виписували податкові накладні у кількості 65 та 317 штук відповідно на суми, що не перевищують 10,0тис. грн. однією датою, що може свідчити про приховування номенклатури товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Астрея Груп», які в дійсності не придбавалися, а лише полягали у документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття) робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.10.2013 року між ТОВ «Експрес Плюс» (Генпідрядник) та ТОВ «Астрея Груп» (Субпідрядник) було укладено наступні договори:

- №01/10-1, за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а, на загальну суму 101020,00 грн., у т.ч. ПДВ 16836,67 грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна №9 від 31.10.2013 р. на загальну суму 101020,00 грн., у т.ч. ПДВ 16836,67 грн., акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р.

- №01/10-2, за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а, на загальну суму 185320,00 грн., у т.ч. ПДВ 30886,67 грн.

На виконання умов даного договору були оформлені податкова накладна №13 від 31.10.2013 р. на загальну суму 185320,00 грн., у т.ч. ПДВ 30886,67 грн., акт приймання-передачі матеріалів від 03.10.2013 р., акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р.

- №01/10-3, за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а, на загальну суму 202126,84 грн., у т.ч. ПДВ 33687,81грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна №27 від 31.10.2013 р. на загальну суму 202126,84 грн., у т.ч. ПДВ 33687,81грн.

- №01/10-4, за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а, на загальну суму 239464,81 грн., у т.ч. ПДВ 39910,80 грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна №12 від 31.10.2013 р. на загальну суму 239464,81 грн., у т.ч. ПДВ 39910,80 грн., акт приймання-передачі матеріалів від 03.10.2013 р., акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р.

- №01/10-6 від 03.10.2013 р., за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ульянова, 10, на загальну суму 486588,00 грн., у т.ч. ПДВ 81098,00 грн.

На виконання умов договору були оформлені податкова накладна №32 від 30.11.2013 р. на загальну суму 486588,00 грн., у т.ч. ПДВ 81098,00 грн., акт приймання-передачі матеріалів від 03.10.2013 р., акти №1 та №2 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р..

- №01/10-7 від 03.10.2013 р., за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а, на загальну суму 327679,20 грн., у т.ч. ПДВ 54613,20 грн.

На виконання умов договору були оформлені податкова накладна №33 від 30.11.2013 р. на загальну суму 327679,20 грн., у т.ч. ПДВ 54613,20 грн., акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р. та інші документи, копії яких наявні в матеріалах справи.

- №01/10-8 від 03.10.2013 р., за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.1-го Травня, на загальну суму 476557,20грн., у т.ч. ПДВ 79426,20грн.

На виконання умов договору були оформлені податкова накладна №34 від 30.11.2013 р. на загальну суму 476557,20грн., у т.ч. ПДВ 79426,20грн., акти №1 та №2 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р. та інші документи, копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до наступних платіжних доручень: №776 від 06.02.2014р., №794 від 10.02.2014р., №793 від 10.02.2014р., №723 від 13.01.2014р., №1802 від 21.11.2013р., №1780 від 18.11.2013р., №1766 від 14.11.2013р., №1765 від 14.11.2013р., №1754 від 13.11.2013р., №1755 від 13.11.2013р., №1748 від 12.11.2013р., №1698 від 05.11.2013р., №1869 від 04.12.2013р., №1902 від 09.12.2013р., №1935 від 13.12.2013р., №2011 від 23.12.2013р., №2023 від 25.12.2013р.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на кінець перевіряємого періоду кредиторська заборгованість складала 348200,00грн.

Будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що відсутня інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період жовтень та листопад 2013 року, не поданий звіт за формою 1-ДФ до податкового органу, у звітності з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік від 28.02.2014 року №9090993217, не зазначено за які саме основні засоби або торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси нарахована амортизація, а також те, що контрагенти ТОВ «Астрея Груп» виписували податкові накладні однією датою у кількості 65 та 317 штук, що свідчить про приховування номенклатури товару.

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до контрагентів ТОВ «Астрея Груп» - ТОВ «Свічадо», ТОВ «Акта Груп» та ПП «Діалюкс», враховуючи, що позивач не мав господарських взаємовідносин з цими контрагентами.

Тобто, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Астрея Груп» та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

3. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Крафт-Профі» (нова назва - ТОВ «Гарант Центр Інк.»).

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у липні 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Крафт-Профі», яке згідно інформаційних баз даних знаходиться на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, проте інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період липень 2013 року відсутня, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.10.2014р., звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався, що може свідчити про відсутність трудових ресурсів, кваліфікованого персоналу на підприємстві. Звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавався. Таким чином, на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Крім того, ТОВ «Гарант Центр Інк.» у липні 2013 року податковий кредит формує за рахунок ТОВ «ЛОЛЛІКАТ», ТОВ «Лаптопер», ТОВ «ЛІэАЧІН ЛТД», які виписували податкові накладні у великій кількості на суми, що не перевищують 10,0тис. грн. однією датою, що може свідчити про приховування номенклатури товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Гарант Центр Інк.», які в дійсності не придбавалися, а лише полягали у документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття) робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

Також ДПІ посилається на отриманий акт від Оболонської ДПІ ГУ Міндоходів у м.Києві від 27.08.2013 року №406/26-54-22-06-38615737 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Крафт-Профі» за період травень, червень, липень 2013 року, згідно з яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з покупцями, в тому числі з ТОВ «Експрес Плюс»

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Експрес Плюс» (генпідрядник) та ТОВ «Крафт-Профі» (нова назва - ТОВ «Гарант Центр Інк.») (субпідрядник) укладено договір субпідряду №2-07/1 від 02.07.2013 р., за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: база відпочинку в смт. Кирилівка - Федотова коса на загальну суму 252735,00грн., у т.ч. ПДВ 42122,50грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна № 66 від 29.07.2013 року, довідка про вартість виконаних робіт за липень 2013р., акт №1 приймання виконаних робіт за липень 2013 року, та інші документи, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.119-141)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до платіжного доручення №978 від 29.07.2013 року (т.2 а.с.143)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період липень 2013 року відсутня, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, свідоцтво платника податків анульовано 08.10.2014р., звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався, отримано акт від Оболонської ДПІ ГУ Міндоходів від 27.08.2013 року №406/26-54-22-06-38615737.

Проте, та обставина, що на час проведення перевірки (червень 2015 року) ТОВ «Крафт-Профі» (нова назва - ТОВ «Гарант Центр Інк.») має стан 7 (внесено запис про відсутність підтвердження відомостей), а також те, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.10.2014р., не може спростовувати реальність господарської операції, яка мала місце у липні 2013 року.

Таким чином, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Крафт-Профі» (нова назва - ТОВ «Гарант Центр Інк.») та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

4. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Ніколейд».

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у квітні та липні 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Ніколейд», яке згідно інформаційних баз даних знаходиться на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, має стан 8 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), основний вид діяльності - оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.12.2013р., декларація з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавався. Таким чином, вбачається, що на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності.

Крім того, ТОВ «Ніколейд» податковий кредит формує за рахунок ТОВ «Рибна Компанія Імперіал», ТОВ «Лаптопер», ТОВ «Українська Компанія Імперіал», ТОВ «Віва-ЛТД», ТОВ «Київський Машинобудівний Завод». ТОВ «Ніколейд» придбаває у цих контрагентів м'ясну продукцію, побутову техніку, свіжі зелені, а реалізує ТОВ «Експрес Плюс» будівельно-монтажні роботи. Також, ТОВ «Ніколейд» сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ «Біар Трейд», яке виписувало податкові накладні у кількості 74 штук на суми, що не перевищують 10,0тис. грн. однією датою, що може свідчити про приховування номенклатури товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ніколейд», які в дійсності не придбавалися, а лише полягали у документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття) робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

Також ДПІ посилається на отриманий акт від ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві від 22.11.2013 року №480/26-51-22-01-33631838 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ніколейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.10.2013р., згідно з яким ТОВ «Ніколейд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Експрес Плюс» (генпідрядник) та ТОВ «Ніколейд» укладено договір субпідряду №22-04/3 від 22.04.2013 р., за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: вул.1-го Травня, м.Гола Пристань, Херсонська область, на загальну суму 180000,00грн., у т.ч. ПДВ 30000,00грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна №18 від 23.04.2013 року, довідка про вартість виконаних робіт за травень 2013р., акт №1 приймання виконаних робіт за травень 2013 року, та інші документи, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.186-198).

Також між ТОВ «Експрес Плюс» (генпідрядник) та ТОВ «Ніколейд» укладено договір субпідряду №03-06/2 від 03.06.2013 р., за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: вул.Ульянова, 10 у м.Дніпропетровську, на загальну суму 171263,15грн. у т.ч. ПДВ 28543,86,00грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна №22 від 17.07.2013 року, довідка про вартість виконаних робіт за липень 2013р., акт №1 приймання виконаних робіт за липень 2013 року, та інші документи, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.200-220)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень №394 від 23.04.2013р. та №867 від 17.07.2013 року (т.2 а.с.199,213)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, основний вид діяльності - оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.12.2013р., декларація з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавалися.

Проте, відмінність основного виду діяльності, а також та обставина, що на час проведення перевірки (червень 2015 року) ТОВ «Ніколейд» має стан 8 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), а також те, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.12.2013р., не може спростовувати реальність господарської операції, яка мала місце у квітні, травні, червні та липні 2013 року.

Таким чином, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Ніколейд» та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

5. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд Град Партнерс» (стара назва - ТОВ «Компанія «Інтер-Проект»).

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у серпні 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Інтер-Проект», яке згідно інформаційних баз даних знаходиться на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, має стан 8 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.12.2013р., інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період серпень 2013 року відсутня; звітність за формою 1-ДФ до податкового органу надавався за ІІІ квартал 2013 року, згідно якого у штаті працювало 11 осіб, що вказує на незначну кількість трудових ресурсів і унеможливлює надання послуг у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель згідно основного виду діяльності. Звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавався. Таким чином, вбачається, що на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності.

Крім того, ТОВ «Компанія «Інтер-Проект» податковий кредит формувало за рахунок ТОВ «Біар-Трейд», ТОВ «Лаптопер», ТОВ «МК-Технолоджи», які виписувало податкові накладні у великій кількості на суми, що не перевищують 10,0тис. грн. однією датою, що може свідчити про приховування номенклатури товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у з ТОВ «Буд Град Партнерс» (стара назва - ТОВ «Компанія «Інтер-Проект»), які в дійсності не придбавалися, а лише полягали у документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття) робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Експрес Плюс» (генпідрядник) та ТОВ «Компанія «Інтер-Проект» (нова назва - ТОВ «Буд Град Партнерс») (субпідрядник) укладено договір субпідряду №15/08-3 від 15.08.2013 року, за яким генпідрядник дає завдання, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ульянова, 10 на загальну суму 100875,00грн., в т.ч. ПДВ 16812,50грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкова накладна №212 від 26.08.2013 року, довідка про вартість виконаних будівельних роботах за серпень 2013 року, акт № 2 прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, податкова накладна № 213 від 30.08.2013 року (т.1 а.с.100-140).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до платіжного доручення №1228 від 03.09.2013р.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.12.2013р., декларація з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавалися.

Проте, та обставина, що на час проведення перевірки (червень 2015 року) ТОВ «Ніколейд» має стан 8 (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), а також те, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.12.2013р., не може спростовувати реальність господарської операції, яка мала місце у квітні та червні (липні) 2013 року.

Таким чином, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Компанія «Інтер-Проект» та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

6. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Глобал Траст Медіа» (стара назва - ТОВ «Агро-Гараж»).

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у липні та серпні 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Глобал Траст Медіа», по яким надано товарно-транспортні накладні, які оформлені з порушенням чинного законодавства, що ставить під сумнів реальність транспортування товару від ТОВ «Глобал Траст Медіа» в адресу ТОВ «Експрес Плюс».

Також, згідно інформаційних баз даних ТОВ «Глобал Траст Медіа» (стара назва - ТОВ «Агро-Гараж») знаходиться на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, має стан 28 (триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)), свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.10.2014р., інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період липень та серпень 2013 року відсутня; звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався, що може свідчити про відсутність трудових ресурсів, кваліфікованого персоналу на підприємстві. Звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавався. Таким чином, вбачається, що на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності.

Крім того, ТОВ «Агро-Гараж» податковий кредит формувало за рахунок ТОВ «Рибна Компанія Імперіал» (основний вид діяльності - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками), ТОВ «Лаптопер» (основний вид діяльності - роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення), ТОВ «ДІВІМАР-ІМПОРТ» (вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля) та ТОВ «БІАР-ТРЕЙД» (вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля). Такожо, ТОВ «Агро-Гараж» податковий кредит формувало за рахунок ТОВ «ВЕНТРА», яке виписувало податкові накладні у кількості 24 штуки на суми, що не перевищують 10,0тис. грн. однією датою, що може свідчити про приховування номенклатури товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Глобал Траст Медіа» (стара назва - ТОВ «Агро-Гараж»), які в дійсності не придбавалися, а лише полягали у документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття) робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Експрес Плюс» (покупець) та ТОВ «Агро-Гараж» було укладено договори купівлі-продажу № 12-07/3 від 12.07.2013 року та № 14-08/6 від 14.08.2013 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію обладнання, матеріали в асортименті, у кількості та у строки відповідно до накладних (т.2 а.с.144-175).

На виконання вказаних договорів було виписано видаткові накладні: №0723/01 від 23.07.2013р., №РН-0719/01 від 19.07.2013р., №0814/06 від 14.08.2013, №0827/04 від 27.08.2013, №0830/05 від 30.08.2013; податкові накладні: №30 від 23.07.2013р., №29 від 19.07.2013р., №121 від 14.08.2013р., №122 від 27.08.2013р., №251 від 30.08.2013р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень: №1070 від 07.08.2013р., №1126 від 14.08.2013р., №1185 від 27.08.2013р., №1319 від 16.09.2013р.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що підприємство має стан 28 (триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)), свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.10.2014р., інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період липень та серпень 2013 року відсутня; звіт за формою 1-ДФ та звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавалися.

Проте, та обставина, що на час проведення перевірки (червень 2015 року) ТОВ «Глобал Траст Медіа» має стан 28 (триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)), а також те, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.10.2014р., не може спростовувати реальність господарської операції, яка мала місце у липні та серпні 2013 року.

Щодо товарно-транспортних накладних, які на думку податкового органу оформлені з порушенням норм чинного законодавства, внаслідок відсутності в них конкретної адреси пункту навантаження, слід зазначити наступне.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Відсутність же в товарно-транспортних накладних конкретної адреси пункту навантаження, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Глобал Траст Медіа» та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

7. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Біар-Трейд».

ДПІ зазначає, що ТОВ «Експрес Плюс» у червні 2013 року мало взаємовідносини з ТОВ «Біар-Трейд», по яким надано товарно-транспортні накладні, які оформлені з порушенням чинного законодавства, що ставить під сумнів реальність транспортування товару від ТОВ «Біар-Трейд» в адресу ТОВ «Експрес Плюс».

Також, згідно інформаційних баз даних ТОВ «Біар-Трейд» знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві, має стан 28 (триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)), свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.10.2014р., інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період липень та серпень 2013 року відсутня; звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не надавався, що може свідчити про відсутність трудових ресурсів, кваліфікованого персоналу на підприємстві. Звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавався. Таким чином, вбачається, що на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, що ставить під сумнів можливість здійснення підприємством задекларованого основного виду діяльності.

Крім того, ТОВ «Біар-Трейд» податковий кредит у червні 2013 року формувало за рахунок ТОВ «Рибна Компанія Імперіал» (основний вид діяльності - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ІМПЕРІАЛ ВН» (вид діяльності - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками).

Також ТОВ «Біар-Трейд» у червні 2013 року податковий кредит сформовано за рахунок ТОВ «Жасмин Плюс», яке виписувало 04.06.2013 року податкові накладні у кількості 1 штука на суму, що не перевищують 10,0тис. грн., що може свідчити про приховування номенклатури товару.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ТОВ «Експрес Плюс» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Біар-Трейд»», які в дійсності не придбавалися, а лише полягали у документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття) робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Таким чином, у ТОВ «Експрес Плюс» відсутнє право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами даної господарської операції.

З такими висновками ДПІ у повній мірі погодився суд першої інстанції.

Проте, колегія суддів таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Експрес Плюс» (покупець) та ТОВ «Біар-Трейд» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 7/0613 від 03.06.2013 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію обладнання, матеріали в асортименті, у кількості та у строки відповідно до накладних (т.2 а.с.146).

На виконання вказаного договору було виписано видаткові накладні: №РН-0612/05 від 12.06.2013р., №РН-0611/09 від 11.06.2013р.; податкові накладні: №168 від 12.06.2013р., №167 від 11.06.2013р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень: №658 та №659 від 12.06.2013р.

Транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних №01АА/560496 від 12.06.2013р. та №01АА560495 від 11.06.2013р.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, акт перевірки не містить.

Позиція ДПІ полягає лише в тому, що підприємство має стан 28 (триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)), свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.10.2014р., інформація щодо основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства та були використані в процесі господарської діяльності за період червень 2013 року відсутня; звіт за формою 1-ДФ та звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2013 рік до податкового органу не надавалися.

Проте, та обставина, що на час проведення перевірки (червень 2015 року) ТОВ «Біар-Трейд» має стан 28 (триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС)), а також те, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 13.10.2014р., не може спростовувати реальність господарської операції, яка мала місце у червні 2013 року.

Щодо товарно-транспортних накладних, які на думку податкового органу оформлені з порушенням норм чинного законодавства, внаслідок відсутності в них конкретного пункту навантаження, слід зазначити наступне.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Відсутність же в товарно-транспортних накладних конкретного пункту навантаження, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, висновки ДПІ щодо нереальності господарської операції між ТОВ «Біар-Трейд» та ТОВ «Експрес Плюс» не знайшли свого підтвердження, а є лише припущеннями податкового органу, що не може бути визнано достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною.

Щодо посилань ДПІ на отримання актів перевірок деяких контрагентів позивача, колегія суддів зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Таким чином, вказані доводи податкового органу є безпідставними.

Таким чином, Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем норм податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, на думку суду, висновки ДПІ спростовуються матеріалами справи, які свідчать, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. На виконання укладеного договору було поставлено товар, видано рахунки на оплату і податкові накладні, здійснено оплату в безготівковій формі. Суми за зазначеними рахунками та податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, а витрати за вказаними операціями включені до складу валових витрат.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача, що, на думку суду першої інстанції, спростовує реальність господарських операцій.

Вказані доводи були висловлені податковим органом в ході розгляду справи. Акт перевірки не містить будь-яких посилань на кримінальні провадження та наявність вироків. Разом з тим, адміністративний суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків платника.

Натомість, слід врахувати, що перевірка позивача була призначена на виконання постанови старшого слідчого ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової міліції Корнєєва Є.В. від 20.04.2015 р., відповідно до якої проводилося розслідування у кримінальному провадженні № 32014040000000104 відносно контрагентів позивача.

Надаючи правову оцінку таким обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Листом від 28.03.2016р. старший слідчій з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомив, що триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014040000000104 від 02.09.2014р. за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 ч.2, ст.27 ч.5, ст.212 ч.1, ст.27 ч.5, ст.212 ч.3, ч.3 ст.358 КК України, тобто у фіктивному підприємництві, пособництві в ухиленні від сплати податків та підробленні документів.

Вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01.02.2016 року, у кримінальному провадженні № 32015040000000105 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Вироком встановлено, що остання з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду стала засновником та директором ТОВ «Астрея Груп» не маючи наміру займатися діяльністю підприємства. Вищевказані дії ОСОБА_4, які виразились у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Астрея Груп» з метою прикриття незаконної діяльності призвели до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку (т.6 а.с.52-54).

Разом з тим, вказаний вирок не може бути належним та допустимим доказом в межах розгляду даної справи, оскільки, як встановлено вироком, ОСОБА_4 стала директором та засновником ТОВ «Астрея Груп» у кінці березня 2014 року. Тобто, вирок стосується діяльності ТОВ «Астрея Груп» під директорством ОСОБА_4 і може бути доказом під час дослідження реальності господарських операцій після призначення ОСОБА_4 директором, тобто, після березня 2014 року.

Натомість, господарські операції з вказаним контрагентом, які не визнаються податковим органом в межах даної справи, мали місце у жовтні та листопаді 2013 року під час директорства над ТОВ «Астрея Груп» ОСОБА_9, який і підписував укладені Договори та первинні документи, а тому, вказаний вирок не може бути доказом у даній справі.

Згідно з протоколом допиту свідка від 26.02.2015р. в межах розгляду матеріалів досудового розслідування зареєстрованого в ЄРД за № 32014040000000104 від 02.09.2014р., допитаний ОСОБА_10, який зазначив, що реєстрацією підприємства ТОВ «Глобал Траст Медіа» на його ім'я не займався, документи на реєстрацію підприємства не підписував, довіреності на представлення своїх інтересів нікому не давав, податкову звітність, фінансові, бухгалтерські документи не підписував (т.6 а.с.48-51).

Разом з тим, вказаний протокол допиту не може бути належним та допустимим доказом в межах розгляду даної справи, оскільки стосуються діяльності ТОВ «Глобал Траст Медіа» під директорством ОСОБА_10 і може бути доказом під час дослідження реальності господарських операцій саме ТОВ ««Глобал Траст Медіа» після призначення ОСОБА_10 директором.

Натомість, господарські операції з контрагентом ТОВ «Агро-Гараж», які не визнаються податковим органом в межах даної справи, мали місце у серпні 2013 року під час директорства над ТОВ «Глобал Траст Медіа» ОСОБА_11, який і підписував укладені Договори та первинні документи, а тому, вказаний протокол допиту не може бути доказом у даній справі.

Згідно протоколу допиту свідка від 19.03.2015р. в межах розгляду матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРД за №32014040000000104 від 02.09.2014р., (а.с.40 т.6), допитаний свідок ОСОБА_12 - засновник і директор ТОВ «Біар-Трейд», також заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Так згідно вказаного протоколу реєстрацією підприємства він не займався, довіреності на представлення своїх інтересів нікому не давав, податкову звітність не підписував, хто здійснював фінансову діяльність підприємства ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Біар-Трейд» укладав договори від його імені невідомо.

З протоколу допита свідка ОСОБА_13 від 26.02.2015 року, в межах розгляду кримінального провадження зареєстрованого в ЄРД за № 32014040000000104, вбачається, що, ОСОБА_13 - засновник і директор ТОВ «Ніколейд», заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Про те що він є директором ТОВ «Ніколейд» йому стало відомо вперше. Ніяких фінансових взаємовідносин з суб'єктами господарювання не мав, також не реалізовував товари та послуги від імені вказаного підприємства.

Висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № 62/04/06-388 від 16.11.2015 року, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_13 на документах ТОВ «Ніколейд» виконані були не ОСОБА_13, а іншою особою.

Вказані протоколи допитів не можуть бути належним та допустимим доказом в межах розгляду даної справи, оскільки, по-перше, лише вирок може підтвердженням незаконної діяльності підприємства, а по-друге, чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що поставляють йому товари (роботи, послуги). На момент укладення та виконання спірних операцій контрагенти ТОВ «Експрес Плюс» були зареєстровані в установленому порядку та його керівниками значилися ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які вказані у первинних документах та Договорах. У зв'язку з цим самі по собі заперечення цих осіб своєї причетності до діяльності ТОВ «Біар-Трейд» та ТОВ «Ніколейд» за відсутності інших доказів на підтвердження цього факту не означає, що вони не були учасниками розглядуваних операцій та не підписували документацію, пов'язану з їх виконанням, та може свідчити лише про недобросовісність контрагентів, а не позивача.

Всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС ДПІ не представлено безумовних доказів того, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами мали фіктивний характер.

Крім того, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Безпідставними є доводи, що в межах розгляду матеріалів досудового розслідування зареєстрованого в ЄРД за № 32014040000000104 від 02.09.2014р., на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.02.2015р. проведено обшук. Згідно з протоколом обшуку від 17.02.2015 року, проведеного старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 26а, кв. 4, виявлено конвертаційний центр, де виявлені печатки різних підприємств в кількості більше ніж 100, у числі яких були печатки ТОВ «Астрея Груп», і ТОВ «Біар-Трейд».

ДПІ не зазначає, як не зазначив і суд першої інстанції, яким чином такі обставини спростовують реальність господарських операцій, які мали місце у 2013 році.

Разом з тим, слід звернути увагу, що ДПІ у своєму Акті перевірки зазначило, що товари, придбані у ТОВ «Елай Компані», ТОВ «Глобал Траст Медіа», ТОВ «Біар-Трейд» були використані ТОВ «Експрес Плюс» у будівництві об'єктів. Будівельно-монтажні роботи, що надаються ТОВ «Експрес Плюс» в адресу покупців, здійснюються безпосередньо власними силами підприємства, також за допомогою вищезазначених контрагентів-постачальників. Тобто, усі ресурси підприємства та будівельно-монтажні роботи є складовими для здійснення суб'єктом господарювання ТОВ «Експрес Плюс» своєї діяльності.

Тобто, ДПІ підтвердило факт отримання товарів та їх використання у власній господарській діяльності, що свідчить про суперечність висновків Акту перевірки, в той час, як Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, обставини, викладені ДПІ в Акті перевірки, не підтверджують факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем суду апеляційної інстанції надано декларації про початок виконання будівельних робіт по вул.Ульянова, 10 у м.Дніпропетровську, акт виконаних робіт за формою КБ-2В за липень 2013 року по об'єкту за адресою вул.Ульянова, 10 у м.Дніпропетровську, Декларацію про початок будівельних робіт по вул.1-го Травня, м.Гола Пристань, Херсонська область, Акт виконаних робіт за формою КБ-2В за липень 2013 року по об'єкту за адресою вул.1-го Травня, м.Гола Пристань, Херсонська область, які зареєстровані в установленому законом порядку. Вказані документи спростовують висновки ДПІ про безтоварність операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у спірних контрагентів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ не узгоджуються з критеріями правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені ч.3 ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов'язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 названої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову ТОВ «Експрес Плюс» було сплачено судовий збір у розмірі 487,20грн., при подачі апеляційної скарги - 22674,64грн., а всього 23161,84грн., які, відповідно, і підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення від 23.07.2015 року №0001772203, прийняте Державною податковою інспекцієї у Ленінському районі м.Дніпропетровська, яким ТОВ «Експрес Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 845 673,00грн., в тому числі за основним платежем - 563 782,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 281 891,00грн., - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення від 23.07.2015 року №0001782203, прийняте Державною податковою інспекцієї у Ленінському районі м.Дніпропетровська, яким ТОВ «Експрес Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 803 388,00грн., в тому числі за основним платежем - 535 592,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 267 796,00грн., - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» (код за ЄДРПОУ 32887470) з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 39497010), за рахунок її бюджетних асигнувань, судові витрати у вигляді судового збору розмірі 23161,84грн. (двадцять три тисячі сто шістдесят одну гривню 84 коп.)

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 16 грудня 2016 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова