Ухвала

від 28.04.2017 по справі 804/9823/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 квітня 2017 року м. Київ К/800/14213/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №804/9823/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Плюс до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Плюс до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 24.04.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З доданої до касаційної скарги відповідачем копії постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 вбачається, що таке рішення набрало законної сили з моменту складення повного тексту - 16.12.2016, в той час, як касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України подано 24.04.2017, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження судового рішення відповідач посилається на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано відповідачем лише 05.04.2017. У підтвердження вказаних обставин податковим органом надано копію заяви про видачу копії оскаржуваного судового рішення, отриманої судом 03.04.2017 (згідно з відміткою штемпелю канцелярії суду).

Наведені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними.

Відповідач не наводить доводів та доказів тому, що йому не було відомо про дату, час та місце апеляційного розгляду справи і що він вживав заходів для отримання копії оскаржуваного судового рішення в суді у випадку, якщо така копія не була надіслана на його адресу у строк, передбачений частиною третьою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Не надано також доказів тому, що відповідач був позбавлений об'єктивної можливості отримати копію оскаржуваної ухвали в суді апеляційної інстанції до 05.04.2017.

Суддя-доповідач зазначає, що у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтованим клопотанням у визначений вказаною ухвалою строк.

Крім того, з 01.09.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Кодексу в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області , суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №804/9823/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №804/9823/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Плюс до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

3. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали відповідачу копію ухвали для виконання.

4. Направити відповідачу копію ухвали до виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна