Ухвала

від 14.12.2016 по справі 823/16/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/16/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрак» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрак» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - Відповідач, ДПІ у м. Черкасах) у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0005062301 форми «Р».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у м. Черкасах за результатами проведеного аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з чим були направлені на податкову адресу позивача відповідні письмові запити від 27.10.2014 №35314/5/23-01-15-0214 та від 04.11.2014 №36399/23-01-15-0214.

В зазначених запитах, контролюючий орган просив позивача надати пояснення та засвідчені належним чином копій документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Профіпартс», ТОВ «Ензо Трейд» за липень-серпень 2014 року, ТОВ «Аквент-Інтер» за липень 2014 року та подальшу реалізацію (використання в господарській діяльності) отриманих товарів (робіт, послуг). Вказані запити отримані позивачем 31.10.2014 та 05.11.2014, що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку із ненаданням позивачем контролюючому органу витребуваних документів протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Черкасах винесено наказ від 01.12.2014 №1 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецтрак». Термін проведення перевірки з 01.12.2014 по 02.12.2014.

Проте, посадовими особами відповідача були складені акти «Про неможливість розпочати перевірку ТОВ «Спецтрак» у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням» від 01.12.2014 №3/23-01-22-01/38030749 та від 02.12.2014 №11/23-01-22-01/38030749.

Через відсутність позивача за місцезнаходженням та неможливістю здійснити документальну позапланову виїзну перевірку, 02.12.2014 ДПІ у м. Черкасах винесено наказ №22 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Спецтрак», термін проведення 03.12.2014 (один робочий день) та повідомлення від 02.12.2014 №4/23-01-22-01, які 02.12.2014 надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.12.2014 №22, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VІ (далі по тексту - ПК України), контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецтрак» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Профіпартс», ТОВ «Ензо Трейд» за липень-серпень 2014 року, із ТОВ «Аквент-Інтер» за липень 2014 року (далі по тексту - контрагенти). Результати перевірки оформлені актом від 03.12.2014 №4/23-01-22-01/38030749 (далі по тексту - акт перевірки).

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) на загальну суму 131 970 грн. по господарським правовідносинам з контрагентами.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0005062301 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 131 970 грн., в тому числі 131 970 грн. основного платежу та 65 985 грн. штрафних (фінансових) санкцій (далі по тексту - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2016 по справі №925/1292/15 вбачається реальність здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Спецтрак» та ТОВ «Профіпартс» на суму ПДВ - 6645,18 грн., з яких за основним платежем 4430,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2215,06 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п.. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Так, вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3 ст. 73 ПК України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, запити ДПІ у м. Черкасах від 01.12.2014 №3/23-01-22-01/38030749 та від 02.12.2014 №11/23-01-22-01/38030749 містять всі необхідні реквізити, та перелік інформації, яка запитується, а тому є такими, що складені з дотримання вимог діючого податкового законодавства.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 02.12.2014 №22 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Спецтрак» та повідомлення від 02.12.2014 №4/23-01-22-01 - надіслані позивачу 02.12.2014 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 70, однак поштові відправлення повернуті на адресу ДПІ у м. Черкасах із зазначенням причин - за зазначено адресою не проживає (вибули).

Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19931872 станом на 20.01.2015 місцезнаходження ТОВ «Спецтрак» є: 18024, Черкаська обл., місто Черкаси, Соснівський район, вулиця 30 років Перемоги, будинок 70.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться за умови, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення (передачу конверта поштовому відділенні для відправки адресату) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а не за умови безпосереднього вручення такого поштового відправлення платнику податків.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковим органом дотримано вимоги податкового законодавства щодо порядку організації та проведення перевірки, а тому в задоволенні адміністративного позову в цій частині слід відмовити.

Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0005062301 форми «Р», колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до абзаців 1 і 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996 - ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Приписами п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 визначено, що «первинні документи» - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів , визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Частиною 3 ст. 8 Закон № 996-ХІV визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Обсяг обов'язків платника податків при втраті, пошкодженні або знищенні первинних документів, та наслідки їх (обов'язків) невиконання визначений положеннями п. 44.5 - 44.7 ст. 44 ПК України.

Так, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п. 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті (протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу) платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання), крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності .

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат в тому числі витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм слідує, що у випадку ненадання платником податків документів первинного бухгалтерського обліку через 90 днів після направлення відповідного повідомлення, незалежно від причин такого ненадання (окрім вичерпних випадків, встановлених п. 44.7. ст. 44 ПК України) вважається, що такі документи у платника податків відсутні, а, отже, відсутні і правові підстави для визначення, за даних обставин, валових витрат із податку на прибуток та їх віднесення відповідних грошових сум до податкового кредиту з ПДВ. При цьому, одночасно слід враховувати приписи норми абз. 1 п. 44.5 ст. 44 зазначеного Кодексу, якими чітко визначений строк для повідомлення контролюючого органу про факт настання події - втрати, викрадення та/або пошкодження первинних документів.

Відповідності до п. 6.10 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 №88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що у матеріалах адміністративної справи відсутні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з контрагентами позивача ТОВ «Ензо Трейд», ТОВ «Аквент-Інтер» та ТОВ «Профіпартс» за липень-серпень 2014 року, та подальшу реалізацію (використання в господарській діяльності) отриманих товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи директором ТОВ «Спецтрак» в серпні 2014 року виявлено відсутність на підприємстві документів фінансово-господарської діяльності. Про відсутність первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами, директор ТОВ «Спецтрак» письмово повідомив ДПІ у м. Черкасах з порушенням п'ятиденного строку, який визначено податковим законодавством, а саме: 05.08.2015 та 20.08.2015.

Крім того, в матеріалах справи відсутній акт встановлення переліку відсутніх документів ТОВ «Спецтрак» та розслідування причин їх пропажі.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що посадовими особами ТОВ «Спецтрак» не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, жодних документально підтверджених доказів вчинення дій щодо відновлення зниклих первинних документів по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Профіпартс», ТОВ «Аквент-Інтер» та ТОВ «Ензо Трейд», в тому числі офіційних письмових звернень позивача до названих контрагентів з проханнями надати оригінали/копії первинних документів.

Разом з цим, згідно аналізу додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ, встановлено, що ТОВ «Спецтрак» сформувало податковий кредит у липні-серпні 2014 за рахунок ТОВ «Профіпартс» на загальну суму 16556 грн. 41 коп., в тому числі за липень 2014 року на суму 10840 грн. 32 коп. та за серпень 2014 року на суму 5716 грн. 09 коп.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.02.2016 по справі №925/1292/15 стягнуто з ТОВ «Спецтрак» на користь ТОВ «Профіпартс», борг в розмірі 26 343 грн. 95 коп. за невиконані позивачем зобов'язання по оплаті поставленого у серпні 2014 року товару та встановлено, що заборгованість позивача перед ТОВ «Профіпартс» на вказану суму підтверджується видатковими накладними: від 05.08.2014 №48776, №48828, №48944, від 06.08.2014 №49172, №49322, від 15.08.2014 №51346, №51370, №51383, від 16.08.2014 №51472,від 18.08.2014 №51723, від19.08.2014 №51956, №52009, №52049, від 20.08.2014 №52112, №52123, №52329. Вказане рішення набрало законної сили 17.05.2016. (Т.1 а.с.246-249).

Як вбачається з копій вищезазначених видаткових накладених, загальна сума ПДВ за вказаними накладними становить 4430 грн. 12 коп., що із врахуванням рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2016 по справі №925/1292/15 підтверджує реальність здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Спецтрак» та ТОВ «Профіпартс».

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення ТОВ «Спецтрак» грошового зобов'язання з ПДВ на суму 6645,18 грн., з яких за основним платежем 4430,12 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2215,06 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Профіпартс», а тому в цій позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку ДПІ у м. Черкасах, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доводів та не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення ТОВ «Спецтрак» грошового зобов'язання з ПДВ на суму 6645,18 грн., по взаємовідносинах з ТОВ «Профіпартс».

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.