Рішення

від 12.12.2016 по справі 264/4020/16-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/4020/16-ц

2/264/1877/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В. , при секретарі Мащенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж», третя особа ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - позивачі) звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж» та Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та просили стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, спричиненої внаслідок ДТП шкоди за пошкодження транспортного засобу в сумі 49 500,00 грн.; стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 69 126,38 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та витрати за проведення автотоварознавчої оцінки матеріальної шкоди в сумі 1000,00 грн., всього 70 126,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн., судові витрати по справі; стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти в сумі 10 000,00 грн.

У ході розгляду справи між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» була укладена мирова угода, яка була затверджена ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2016 року, та провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було закрито.

Після чого 02 вересня 2016 року позивачі уточнили позовні вимоги та просили стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 73 626,38 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та витрати за проведення автотоварознавчої оцінки матеріальної шкоди в сумі 1000,00 грн., всього 70 126,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн., судові витрати по справі; стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 13 березня 2016 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO, держ.№АН8584НО, на перехресті вул.Карпінського та вул.Гастелло в Кальміуському районі м.Маріуполя здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», держ.№АН7953НТ під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення автомобілю «Шкода», держ.№АН7953НТ, який належить ОСОБА_1, були заподіяні технічні ушкодження. Вказана ДТП відбулось з вини водія ОСОБА_3, який працевлаштований в ТОВ «Автошкола «Форсаж» та керував автомобілем, що належить зазначеному підприємству. Зіткнення відбулось в період виконання ОСОБА_3 службових обов'язків водія, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». У ході розгляду справи вказана страхова компанія визнала ДТП страховим випадком та після укладення мирової угоди виплатило позивачу ОСОБА_1, який є власником автомобіля «Шкода», держ.№АН7953НТ, страхове відшкодування в розмірі 45 000,00 грн. Згідно звіту ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» загальна сума шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля «Шкода», держ.№АН7953НТ, становить 118 626,38 грн. У зв'язку із виплатою страхового відшкодування ОСОБА_1 відповідно до положень статей 1166, 1172, 1188, 1194 ЦК України просив стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж» різницю між фактичним розміром шкоди, завданої його автомобілю, та стразовою виплатою в сумі 73 626,38 грн., а також та вартість послуг за складання звіту товарознавцем в сумі 1000,00 грн. Крім того вказував, що внаслідок пошкодження автомобіля та неможливістю використання його за призначенням, він переживає нервове напруження та психологічне навантаження, що завдає йому моральної шкоди, суму якої ОСОБА_1 оцінює в 10 000,00 грн. та просить стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж». Також ОСОБА_2, який перебував за кремом під час ДТП, вказує про заподіяння йому моральної шкоди через те, що в момент зіткнення дуже злякався та отримав сильний стрес. Крім того вимушений був витрачати значний час на відвідування різних установ для вирішення спірних питань після ДТП. Суму моральної шкоди оцінює в 10 000,00 грн. та просив стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж».

Позивачі та їх представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Представник відповідача директор підприємства ТОВ «Автошкола «Форсаж» ОСОБА_5 позовні вимоги визнав частково, не погодившись із розміром заявленої суми матеріальної та моральної шкоди. В судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 дійсно працював в ТОВ «Автошкола «Форсаж» водієм на підставі трудового контракту та проходив стажування. Працював за ненормованим графіком. Використовував транспортний засіб як в особистих так і в службових цілях. У день аварії ОСОБА_5 попросив підвести його на службовому автомобілі та вони разом потрапили у ДТП.

Представник ТОВ «Автошкола «Форсаж», адвокат ОСОБА_6, в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та не погодилася із розміром матеріальної та моральної шкоди, вважаючи їх завищеною. Також вказувала на те, що визначений товарознавцем розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортному засобу «Шкода», держ.№АН7953НТ, має бути зменшений на суму податку на додану вартість, оскільки позивачем не надано доказів проведення ремонту у суб'єкта-платника ПДВ, що є підставою для виключення цих сум згідно вимог Податкового кодексу України.

Представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судовому засіданні раніше заявлені до страхової компанії позовні вимоги не визнав з тієї підстави, що встановлений законом 90 денний строк для виплати страхового відшкодування на момент звернення до суду не сплив, оскільки остаточна ухвала суду за результатами кримінального провадження щодо встановлення винуватої особи у ДТП була пред'явлена позивачем лише 08 липня 2016 року, та в такому випадку матеріальне право позивачів з боку страхової компанії ще не порушене.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В останні два судових засіданні представники ТОВ «Автошкола «Форсаж» не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку із цим відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України за повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2016 року приблизно о 17-20 годин, водій ОСОБА_3, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію технічно справним автомобілем «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по дорозі вул.Гастелло з боку вул.Глінки в напрямку пр.Металургів через нерегульоване перехрестя другорядної дороги вул.Гастелло з головною дорогою вул.Карпінського в Кальміуському районі м.Маріуполь. Проїжджаючи нерегулюване перехрестя другорядної дороги вул.Гастелло з головною дорогою вул.Карпінського в Кальміуському районі м.Маріуполь, діючи в порушення вимог п.10.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху, будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, під час проїзду нерегульованого перехрестя, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі технічно справному автомобілю «SKODA YEТI», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався по головній дорозі вул.Карпінського, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 червня 2016 року обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку із визнанням ним вини у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді та примиренням із потерпілим ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі статті 46 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 судом закрито.

В пункті 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» суд роз'яснив, що закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому ухвала суду про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В силу вказаних положень процесуального законодавства суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненій ним дорожньо-транспортній пригоді встановлена в повному обсязі у кримінальному провадженні та доведена належними доказами. Ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження про встановлення вини ОСОБА_3 має преюдиціальне значення та цей факт не підлягає повторному доведенню. Вказаний факт також не заперечувався учасниками спору.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК №740396, виданого Маріупольським МРЕВ Донецької області 25.04.2012 року, ОСОБА_1 є власником автомобіля «SKODA YEТI», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 10). Під час ДТП керування даним транспортним засобом на законних підставах здійснював ОСОБА_2

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №194 від 15 жовтня 2016 року, проведеної судовим експертом ОСОБА_7, сума матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодження автомобіля «SKODA YEТI», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на день проведення експертизи, становить 116 340,24 грн. (а.с. 124-144).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж» є власником автомобіля «ЗАЗ» TF698K», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК №109152 від 14.10.2011 року (а.с.68).

Згідно трудового контракту №1 від 01 березня 2016 року, укладеного між ТОВ «Автошкола «Форсаж» та ОСОБА_3, останній був прийнятий на роботу в ТОВ «Автошкола «Форсаж» на посаду водія з ненормованим режимом робочого часу, що підтверджується трудовим контрактом №1 від 01 березня 2016 року (а.с. 15).

Згідно наказу ТОВ «Автошкола «Форсаж» від 01 березня 2016 року №10 ОСОБА_3 було призначено відповідальним за утримання і управління автомобілем «ЗАЗ SENS TF698K11», державний номер НОМЕР_1 (а.с.14).

Згідно пункту 4.6. посадової інструкції водія, затвердженої директором ТОВ «Автошкола «Форсаж», водій зобов'язаний суворо виконувати всі розпорядження керівника підприємства та свого безпосереднього начальника. Забезпечувати своєчасну подачу автомобіля. Крім того, пунктом 4.9. посадової інструкції визначено, що водій категорично зобов'язаний не допускати випадків підвезення будь-яких пасажирів або вантажів за власним розсудом, а також будь-яких видів використання автомобіля в особистих цілях без дозволу керівника.

За таких обставин справи та з огляду на те, що керування водієм ОСОБА_3А транспортного засобу, який належить ТОВ «Автошкола «Форсаж», в день ДТП відбулось за прямою вказівкою директора ОСОБА_5 та за його присутністю в автомобілі, тому суд приходить до висновку про вчинення ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди на службовому автомобілі підприємства під час безпосереднього виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» на особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Згідно частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З урахуванням вказаних положень не несе відповідальність перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керувала транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (постанова ВСУ у справі № 6-108 цс 13 від 6 листопада 2013 року).

Отже в даному випадку відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, покладається на власника цього джерела підвищеної небезпеки, тобто на ТОВ «Автошкола «Форсаж», яке зобов'язане відшкодувати потерпілим матеріальну та моральну шкоду.

Водночас згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8626368 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника - ТОВ «Автошкола «Форсаж» була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (а.с.69).

Як вже було зазначено загальна сума шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок пошкодження його транспортного засобу, згідно висновку судового експерта становить 116 340,24 грн.

Відповідно до умов страхування страхова сума (ліміт відповідальності) страхової компанії за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000,00 грн., з яких сума франшизи складає 500,00 грн. Отже ліміт страхової суми становить 49 500,00 грн., в межах якої страхова компанія має нести відповідальність перед позивачем.

Згідно статті 9 пункту 9.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою сумою є грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У даному випадку відповідно до умов страхування максимальна страхова сума становить 49 500,00 грн.

Натомість згідно умов мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», сторони дійшли згоди, що загальна сума страхового відшкодування була добровільна зменшена до 45 000,00 грн., тобто позивач за власним розсудом відмовився від стягнення всієї суми страхового відшкодування в тому обсязі, який визначений умовами договору (полісу) між страховиком та ТОВ «Автошкола «Форсаж». Таке добровільне зменшення позивачем суми страхового відшкодування та потенційних вимог до страховика не змінює умов полісу в частині страхової суми та не збільшує межу матеріальної відповідальності винуватої особи - ТОВ «Автошкола «Форсаж».

Згідно з ч.2 статті 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦК України особа може відмовитися від свого майнового права.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вказані обставини та положення законодавства добровільне зменшення позивачем у ході розгляду справи в суді суми вимог до страхової компанії з 49 500,00 грн. до 45 000,0 грн. та добровільна відмова позивача від свого майнового права - частини страхового відшкодування не збільшує різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка передбачена умовам полісу, та залишає незмінним при недостатності страхової виплати, передбачений статтею 1194 ЦК України, ступінь відповідальності страхователя - безпосереднього заподіювача шкоди - ТОВ «Автошкола «Форсаж» для повного відшкодування відповідальною особою завданих нею збитків. Тобто не перекладаються свідомо зменшені потерпілим суми страхового відшкодування на особу, яка є винуватою у вчиненому ДТП.

За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що відповідач ТОВ «Автошкола «Форсаж», як власник джерела підвищеної небезпеки, має відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховим відшкодування, визначеним умовами страхування (полісом), тобто ту суму шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, визначеного законом і умовами договору страхування, а саме 66 840,24 грн. (116 340,24 грн. - 49500,00 грн.).

Крім того, підлягають відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_1 витрати, які він поніс на оплату послуг автотоварознавця для визначення розміру шкоди, заподіяної його автомобілю, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 12.04.2016 року на суму 1000,00 грн. (а.с.12).

Стосовно доводів представника відповідача про зменшення розміру шкоди на суму податку на додану вартість, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 ОСОБА_6 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пунктів 8.5, 8.5.12 ОСОБА_6 калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

При цьому вартість складових частин КТЗ за даними іноземних джерел інформації, зокрема зазначених у додатку 8, коригується з урахуванням ввізного мита (якщо КТЗ виготовлено за межами України), податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

Отже, за змістом указаних положень законодавства податок на додану вартість (ПДВ) є невід'ємною економічною складовою для визначення вартості ремонтних послуг та імпортних запасних частин, а тому входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Разом з тим суд зауважує, що положення вказаного закону жодним чином не впливають на визначення реального розміру збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу, оскільки даний закон є спеціальним по відношенню до страховика та регулює виключно порядок здійснення страхового відшкодування страховиком, і не стосується визначення дійсного розміру шкоди, завданої безпосереднім винуватцем ДТП.

Аналогічні положення щодо сплати страховиками ПДВ закріпленні в Податковому кодексі України, де в пункті 196.1.3 зазначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Податковий кодекс України не містить інших положень, які б звільняли в деліктних правовідносинах відповідальну фізичну або юридичну особу від оплати ПДВ під час розрахунку дійсного розміру шкоди.

Із системного аналізу вказаних норм слідує, що зменшення суми розміру оціненої шкоди на суми ПДВ передбачено лише для страхових компаній під час виплати ними страхового відшкодування. Натомість для інших суб'єктів деліктних правовідносин, зокрема для безпосереднього заподіювача шкоди, подібних зменшень реальних сум збитків не передбачено.

З урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що суми податку на додану вартість, нараховані експертом під час визначення вартості матеріальної шкоди, завданої позивачу, є частиною реальних збитків, які підлягають до відшкодуванню, тому відсутні законні підстави для зменшення вартості ремонтних робіт, визначеної результатами судової автотоварознавчої експертизи, на суму ПДВ.

Відповідно до положень ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Щодо стягнення моральної шкоди, завданої позивачам внаслідок ДТП та пошкодження їх автомобіля, суд виходить із наступного.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу, була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна.

Враховуючи, що пошкоджений транспортний засіб, який слугував для позивача ОСОБА_1 та його сім'ї необхідним засобом для пересування та влаштування особистого життя, після пошкодження за своїми технічними характеристиками був непридатний до використання та для його ремонту необхідно було витрачати додаткові кошти і докладати додаткові зусилля для проведення ремонтних робіт і відновлення звичайного способу життя позивача, тому суд вважає, що позивачу була завдана моральна шкода.

Так само позивачу ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля в момент ДТП, була завдана моральна шкода, яка полягала у перенесеному стресі внаслідок значного зіткнення керованим ним автомобілем, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів його сім'ї-позивача ОСОБА_1, який є його батьком.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілих осіб і не повинен призводити до їх збагачення.

За таких обставин, виходячи із засад розумності, поміркованості й справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнали позивачі у зв'язку із протиправної поведінкою щодо них та пошкодження їхнього майна, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачами розмір відшкодування та стягнути з ТОВ «Автошкола «Форсаж» на користь ОСОБА_1 2000,00 гривень і на користь ОСОБА_2 2000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Розмір судового збору, який підлягає сплаті при звернення до суду із вимогами майнового характеру згідно ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», становить 1% від ціни позову, а також за вимоги немайнового характеру 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 551,20 грн.

З урахуванням загальної суми майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, судовий збір, що має бути сплачений на користь держави за вимоги майнового характеру становить 678,40 грн., а за вимоги немайнового характеру - 551,20 грн.

Також позивачем був сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпеченню позову 275,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Представлені позивачем витрати на оплату правової допомоги за консультацію адвокатом, складання позовної заяви та уточненого позову, заяви про забезпечення позову, участь в судових засіданнях адвоката складає 3000,00 грн., про що було надано відповідну довідку від 12.12.2016 року №364 з розрахунком наданих послуг та витраченим часом на їх надання. Проте витрати на правову допомогу в повному обсязі доведені не були та не узгоджуються із умовами договору, укладеного між позивачами та їх адвокатом. Так згідно договору про надання послуг від 16.07.2016 року, укладеного між позивачами та адвокатом ОСОБА_4, загальна ціна договору становить 2000,00 грн., що наразі є меншим ніж сума у пред'явленій довідці. При визначені обсягу витрат на правову допомогу, суд виходить із приписів частини 2 статті 84 ЦПК України, за якою граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. З урахуванням зазначених обмежень та часу фактично витраченого адвокатом на участь в судових засіданнях відповідно до журналу судових засідань доведений розмір витрат на правову допомогу складає 2000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених вимог в сумі 1818,00 грн., немайнового характеру 551,20 грн., майнового характеру 678,40 грн., судовий збір за подачу заяви про забезпеченню позову 250,52 грн., а всього судові витрати в сумі 3298,12 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, ч.2 ст.214, 360-7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж», третя особа ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36082580, юридична адреса: (87543, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти в сумі 67 840 грн. 24 коп. (шістдесят сім тисяч вісімсот сорок гривень 24 коп.), в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень, судові витрати на правову допомогу в сумі 1818,00 грн. та судовий збір за подачу заяви про забезпеченню позову в сумі 250,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36082580, юридична адреса: (87543, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Форсаж» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36082580, юридична адреса: (87543, АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у розмірі 1229,60 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов