Рішення

від 16.02.2017 по справі 264/4020/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/111/2017(м)

264/4020/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Кузнецов Д.В.

Категорія 30 Доповідач Мальцева Є.Є.

Р І Ш Е Н НЯ

І м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Попової С.А., Пономарьової О.М.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж , третя особа ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - позивачі) звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж та Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та просили стягнути з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, спричиненої внаслідок ДТП шкоди за пошкодження транспортного засобу в сумі 49 500,00 грн.; стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 69 126,38 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та витрати за проведення автотоварознавчої оцінки матеріальної шкоди в сумі 1000,00 грн., всього 70 126,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн., стягнути судові витрати по справі; стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, кошти в сумі 10 000,00 грн.

У ході розгляду справи між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія була укладена мирова угода, яка була затверджена ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2016 року, провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія було закрито.

У зв'язку з цим 02 вересня 2016 року позивачі уточнили позовні вимоги та просили стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 73626,38 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, витрати за проведення автотоварознавчої оцінки матеріальної шкоди в розмірі 1000,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., судові витрати по справі; стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошові кошти в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 13 березня 2016 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO, держ.№АН8584НО, на перехресті вул.Карпінського та вул.Гастелло в Кальміуському районі м.Маріуполя здійснив зіткнення з автомобілем Шкода , держ.№АН7953НТ під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення автомобілю Шкода , держ.№АН7953НТ, який належить ОСОБА_1, були заподіяні технічні ушкодження. Вказана ДТП відбулось з вини водія ОСОБА_3, який працевлаштований в ТОВ Автошкола Форсаж та керував автомобілем, що належить зазначеному підприємству. Зіткнення відбулось в період виконання ОСОБА_3 службових обов'язків водія, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія . У ході розгляду справи вказана страхова компанія визнала ДТП страховим випадком та після укладення мирової угоди виплатила позивачу ОСОБА_1, який є власником автомобіля Шкода , держ.№АН7953НТ, страхове відшкодування в розмірі 45 000,00 грн. Згідно зі звітом ТОВ Експертна компанія Укравтоекспертиза загальна сума шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля Шкода , держ.№АН7953НТ, становить 118 626,38 грн. У зв'язку із виплатою страхового відшкодування ОСОБА_1 відповідно до положень статей 1166, 1172, 1188, 1194 ЦК України просив стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж різницю між фактичним розміром шкоди, завданої його автомобілю, та разовою виплатою в сумі 73 626,38 грн., а також вартість послуг за складання звіту товарознавцем в сумі 1000,00 грн. Крім того вказував, що внаслідок пошкодження автомобіля та неможливістю використання його за призначенням, він переживає нервове напруження та психологічне навантаження, що завдає йому моральної шкоди, суму якої ОСОБА_1 оцінює в 10 000,00 грн. та просить стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж . Також ОСОБА_2, який перебував за кермом під час ДТП, вказує про заподіяння йому моральної шкоди через те, що в момент зіткнення дуже злякався та отримав сильний стрес внаслідок протиправних дій ОСОБА_3. Крім того вимушений був витрачати значний час на відвідування різних установ для вирішення спірних питань після ДТП. Суму моральної шкоди оцінив в 10 000,00 грн., просив стягнути з ТОВ Автошкола Форсаж .

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ Автошкола Форсаж , треті особи - ОСОБА_3, ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти в сумі 67 840,24 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 2000 грн., судові витрати на правову допомогу в сумі 1818 грн. та судовий збір за подачу заяви про забезпеченню позову в сумі 250,52 грн.

Також стягнуто з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн..

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішене питання щодо стягнення з ТОВ Автошкола Форсаж на користь держави судового збору у розмірі 1229,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ Автошкола Форсаж - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Донецької області в якій, посилаючись на його необ'єктивність, необґрунтованість та ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення від 12.12.2016 року скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зокрема, в скарзі зазначає, що обґрунтованість суми матеріальної шкоди позивач підтверджував на основі звіту обстеження транспортного засобу позивача за №85/1 від 12.04.2016 року, відповідно до якого сума шкоди складає 118626,38 грн. Звіт, на думку відповідача, складений з порушенням ОСОБА_5 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи, безпідставно виключив ряд питань експерту, що б могли дати обсновану оцінку стану ТЗ, що є предметом даної експертизи. Вважає, що суд не повинен був задовольняти матеріальні вимоги, оскільки експертом не було досліджено ушкоджений ТЗ позивача у зв'язку із проведенням власного ремонту автомобілю до проведення експертизи. Звертає увагу суду також і на те, що судом першої інстанції було порушено п. 9 ПП ВСУ №6 від 27.03.1992 року, а саме не було вирішено питання щодо передачі деталей, вузлів автомобіля, які підлягали заміні та які мають цінність, відповідачу.

Крім того, відповідач вважає, що витрати на автотоварознавчу експертизу в сумі 1000 грн., понесені позивачем, не можуть бути стягнені з ТОВ Автошкола Форсаж оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ Автошкола Форсаж була застрахована ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія . Порушення представниками страховика вимог п. 34.2 ст. 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виключило можливість суду задовольняти вимоги позивача щодо відшкодування витрат на проведення експертизи. Також вважає вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди необґрунтованими та недоведеними, такими, що не підлягають задоволенню.

Звертає в скарзі увагу на те, що судом першої інстанції у порушення вимог ЦПК України було розглянуто справу за відсутністю директора ТОВ Автошкола Форсаж , оскільки представником відповідача шляхом передачі телефонограми було повідомлено секретаря судді, що розглядав справу, про поважні причини неявки ОСОБА_4 у судове засідання - про його хворобу.

У відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності представника Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , який надав заяву про розгляд справи без його участі, та у відсутності ОСОБА_3, належним чином рекомендованим поштовим відправленням повідомленого про час та місце розгляду справи в апеляційному суді, який не повідомив про причину неявки, заяв про відкладення розгляду справи не направляв.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача ТОВ Автошкола Форсаж - ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення позивачів, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Між тим, оскаржене рішення повністю таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 13.03.2016 року приблизно о 17-20 годин, водій ОСОБА_3, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію технічно справним автомобілем ЗАЗ , реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по дорозі вул.Гастелло з боку вул.Глінки в напрямку пр.Металургів через нерегульоване перехрестя другорядної дороги вул.Гастелло з головною дорогою вул.Карпінського в Кальміуському районі м.Маріуполя. Проїжджаючи нерегульоване перехрестя другорядної дороги вул.Гастелло з головною дорогою вул.Карпінського в Кальміуському районі м.Маріуполя, діючи в порушення вимог п.10.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху, будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, під час проїзду нерегульованого перехрестя, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі технічно справному автомобілю SKODA YEТI , реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався по головній дорозі вул.Карпінського, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля ЗАЗ ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 червня 2016 року обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку із визнанням ним вини у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді та примиренням із потерпілим ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі статті 46 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 судом закрито.

Як роз'яснено п.4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , закриття кримінального провадження за правилами КПК України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому ухвала суду про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Вина ОСОБА_3 у вчиненій ним дорожньо-транспортній пригоді встановлена в повному обсязі у кримінальному провадженні та доведена належними доказами. Ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження про встановлення вини ОСОБА_3 має преюдиціальне значення, цей факт не підлягає повторному доведенню. Вказаний факт також не заперечувався учасниками спору ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля SKODA YEТI , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 10). Під час ДТП керування даним транспортним засобом на законних підставах здійснював ОСОБА_2.

Під час розгляду справи за клопотанням відповідача проведена судова автотоварознавча експертиза, за висновком якої сума матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодження автомобіля SKODA YEТI , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на день проведення експертизи, становить 116 340,24 грн. (а.с. 124-144).

Товариство з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж є власником автомобіля ЗАЗ TF698K , державний номер НОМЕР_1 (а.с.68).

Під час ДТП ОСОБА_3 виконував трудові обов'язки в ТОВ Автошкола Форсаж (а.с.14-15).

Згідно частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З урахуванням вказаних положень не несе відповідальність перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керувала транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (постанова ВСУ у справі № 6-108 цс 13 від 6 листопада 2013 року).

Отже, судом правильно вирішено, що відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, покладається на власника цього джерела підвищеної небезпеки, тобто на ТОВ Автошкола Форсаж , яке зобов'язане відшкодувати потерпілим матеріальну та моральну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника - ТОВ Автошкола Форсаж була застрахована в ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (а.с.69).

Відповідно до умов страхування страхова сума (ліміт відповідальності) страхової компанії за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000,00 грн., з яких сума франшизи складає 500,00 грн. Отже ліміт страхової суми становить 49 500,00 грн., в межах якої страхова компанія має нести відповідальність перед позивачем.

Згідно зі положеннями статті 9 пункту 9.1. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховою сумою є грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Виходячи з таких положень, судом першої інстанції встановлено, що в даному випадку відповідно до умов страхування максимальна страхова сума становить 49 500,00 грн..

У відповідності до вимог закону суд першої інстанції правильно вирішив, що, незважаючи на умови мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , за якою сторони дійшли згоди, що загальна сума страхового відшкодування була добровільна зменшена до 45 000,00 грн., не змінює умов полісу в частині страхової суми та не збільшує межу матеріальної відповідальності винуватої особи - ТОВ Автошкола Форсаж .

Згідно з статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин суд дійшов до правильного висновку про те, що відповідач ТОВ Автошкола Форсаж , як власник джерела підвищеної небезпеки, має відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди 116340,24 грн. і страховим відшкодування, визначеним умовами страхування (полісом) 49500 грн., тобто ту суму шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, визначеного законом і умовами договору страхування, а саме 66 840,24 грн.

Як роз'яснено п.14 постанови Пленуму ВССУ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , суд, ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, повинен з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З огляду на те, що у даній справі відсутня відповідна заява заподіювача шкоди про передачу йому пошкоджених деталей, підстав для вирішення цього питання у суду не було.

Тому доводи апеляційної скарги відповідач, що суд першої інстанції у порушення вимог закону не вирішив питання про передачу йому деталей, вузлів відремонтованого автомобіля позивача, що мають певну цінність, не можуть вплинути на правильність оскаржуваного рішення суду.

Також не є слушними твердження відповідача про те, що судом безпідставно задоволені вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки такі вимоги не доведені: автомобіль на час розгляду спору відремонтований. Така позиція відповідача спростовується матеріалами справи, а з оскаржуваного рішення вбачається, що суд дав аналіз усім доказам сторін, і висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Але доводи відповідача в апеляційній скарзі зводяться до вимог щодо переоцінки доказів по справі, між тим, в апеляційній скарзі відповідачем не наведено доводів та фактів, які б не були предметом дослідження суду першої інстанції, або б вплинули на правильність його висновків та належали б до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує прийняття апеляційним судом рішення щодо скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, неможливо погодитися із висновком суду про те, що підлягають відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_1 витрати, які він поніс на оплату послуг автотоварознавця для визначення розміру шкоди, заподіяної його автомобілю, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 12.04.2016 року на суму 1000,00 грн. (а.с.12).

Згідно з п.34.2 Закону України України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Пунктом 34.3 статті 34 цього ж закону зазначено, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Позивач при звернення до суду не довів, не надав суду підтверджень, що страховки виконав свої обов'язки в передбачений законом строк, отже, підстав для стягнення суми на оплату послуг автотоварознавця для визначення розміру шкоди з відповідача немає.

Тому у відповідності до положень статті 309 ЦПК України рішення в частині визначення загальної суми відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 підлягає зміні, з урахуванням виключення суми 1000 грн. з загальної суми шкоди, присудженої позивачу. У зв'язку з наведеним підлягає зміні й сума судового збору. Таким чином, на користь позивача з ТОВ Автошкола Форсаж слід стягнути 66840,24 грн., а в дохід держави - 1219,60 грн..

Доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення судом з відповідача на користь позивача оплати за юридичну допомогу та на користь держави судового збору не грунтуються на законі, суперечать положенням статті 88 ЦПК України, і не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

При перегляді рішення колегією суддів не встановлено і порушень норм процесуального права, оскільки судом у відповідності до положень статті 169 ЦПК України закінчив розгляд справи без участі відповідача, який двічі не явився до суду, незважаючи на те, що повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, заяв про оголошення перерви по справі не направляв. Відповідач в апеляційній скарзі вказував, що суд у порушення вимог саме цієї норми не розглянув справу у заочному порядку. Між тим, зі справи вбачається, що відповідач приймав участь в розгляді справи, давав пояснення і заперечення по суті позовних вимог, що виключає можливість розгляду справи в заочному порядку.

Вирішуючи вимоги про компенсацію моральної шкоди, суд виходив з положень норм ст.ст.1167, 23 ЦК України, врахував вимоги розумності, справедливості, доцільності і закону, і у відповідності до вимог закону і обставин справи стягнув з відповідача на користь позивачів у рахунок відшкодування моральної шкоди по 2000 грн.. Тому неможливо погодитись із твердженнями відповідача в апеляційній скарзі про неправильність вирішення судом вимог про відшкодування моральної компенсації позивачам, оскільки судом об'єктивно встановлені обставини справи, оцінені докази, враховані усі вимоги закону при вирішення таких вимог.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в частині розміру матеріальної шкоди, і з ТОВ Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід стягнути грошові кошти в сумі 66840,24 грн.; у зв'язку із зміною рішення в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди і у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають зміні судові витрати: з ТОВ Автошкола Форсаж в дохід держави слід стягнути 1219,60 грн., а в решті підстав для зміни або скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313,314 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2016 року змінити в частині суми відшкодування матеріальної шкоди та судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти в сумі 66840 (шістдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн. 24 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автошкола Форсаж в дохід держави 1219 (одна тисяча двісті дев'ятнадцять) грн. 60 коп..

В решті рішення залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді :

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9