Ухвала

від 19.12.2016 по справі 465/6650/16-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6650/16-ц

2/465/3149/16

У Х В А Л А

"19" грудня 2016 р. суддя Франківського районного суду м. Львова - Марків Ю.С., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення відсотків за договором кредиту, -

встановив:

ПАТ «ВіЕс Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення відсотків за договором кредиту в сумі 11 689,29 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 301 013,64 гривень.

Разом з тим, в порядку забезпечення позовних вимог, представник ПАТ «ВіЕс Банк» подав заяву, в якій просить в порядку забезпечення позову вжити заходів для накладення арешту на належне відповідачам майно, а саме ОСОБА_1: житловий будинок, загальною площею 585,7 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Нестора Літописця, 15; земельна ділянка за адресою: м Львів, вул. Нестора Літописця, 15 за кадастровим №4610137500 11 004 0026, площею 0,1000 га.; квартира, за адресою: м Львів, АДРЕСА_1, загальною площею 49,6 кв.м.; 1/7 частина квартири, що знаходиться за адресою: м Львів, АДРЕСА_2, загальною площею 122 кв.м; саморобний причіп, 2001 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль BMW Е53/Х5, 2005 року випуску, чорного кольору, кузов №WBAFB51010LU56181, реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль FAW СА1031, 2005 року випуску, синього кольору, шасі №Y7CCA103150039948, реєстраційний номер ВС 5458 АІ; автомобіль ГАЗ 31022, 1973 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер 06476ТС, ОСОБА_2: 1/7 частина квартири, що знаходиться за адресою: м Львів, АДРЕСА_2, загальною площею 122 м.кв.; автомобіль MERCEDES-BENZ 609 D-KA, 1995 року випуску, білого кольору, кузов №WDB6680631NO17499, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль DAF FT 85 430CF, 2002 року випуску, білого кольору, шасі №XLRTE85XCOE600111, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль ПП MIROFRET, 2001 року випуску, білого кольору, шасі №VS9SA3NS61A013465, реєстраційний номер ВС 5073 XX; автомобіль DAF ТЕ 95 XF, 2003 року випуску, білого кольору, шасі №XLRTE47XS0E609181, реєстраційний номер НОМЕР_5; автомобіль TROUILLET ST3380A, 1999 року випуску, сірого кольору, шасі №VGUST338J34050498, реєстраційний номер ВС 1004 XT.

Розглянувши зазначену заяву та надані докази, вважаю, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній , якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст. 122ЦПК України питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи. Така інформація до суду надійшла 16.12.2016р.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.12.2016 відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення відсотків за договором кредиту.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. Відповідно до вимог ч.2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Згідно із ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з вимогами ст. 152 ЦПК України майно, на яке в судовому порядку накладається арешт, повинно належати відповідачам.

Вивчивши матеріали заяви судом встановлено, що з метою забезпечення позову, представник позивача просить накласти арешт на об'єкти нерухомості, що згідно інформаційних довідок станом на 18.03.2016 року належали відповідачам, однак, такі відомості викликають сумніви у достовірності, оскільки з того часу до моменту звернення до суду із заявою про забезпечення позову минуло понад вісім місяців. Доказів належності зазначеного майна відповідачам на час звернення до суду представником позивача не надано.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Відтак, накладення арешту на зазначений позивачем перелік майна може порушити права їх законних володільців.

Крім того, заявником не вказано вартість майна відповідачів, необхідного для забезпечення позову, а відтак суд позбавлений можливості виконати вимоги ч.3 ст. 152 ЦПК України щодо забезпечення співмірності із заявленими позовними вимогами.

Між тим, в заяві про забезпечення позову відсутня інформація про належність відповідачам транспортних засобів та земельної ділянки за адресою м.Львів вул.Нестора Літописця, 15, на які представник позивача просить накласти арешт. Відсутні такі докази і в матеріалах позову. Згадані обставини унеможливлюють в цій частині вжиття заходів забезпечення позову, оскільки без такої інформації вжиття заходів забезпечення позову є неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Представником позивача в обґрунтування заявленого клопотання не подано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчити про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав та інтересів, зокрема не вказано, які саме права та інтереси позивача можуть бути порушені; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Так, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання належить відмовити

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу у строки і в порядку передбаченому ст.ст.293-295 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя: Марків Ю.С.