Рішення

від 06.12.2016 по справі 2-2408/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Новосьолова Г.М.

Доповідач - Лозко Ю.П.

Справа № 2-2408/12

Провадження № 22ц/782/596/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого Лозко Ю.П.,

суддів: Назарової М.В., Романченка В.О.,

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства Свердловантрацит в особі відокремленого підрозділу Шахта Центроспілка та Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП Свердловантрацит ВП «Шахта Центроспілка» про визнання дій щодо ненадання довідки незаконними, та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП Свердловантрацит ВП «Шахта Центроспілка» про визнання дій щодо ненадання довідки незаконними, та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано незаконними дії ВП «Шахта Центроспілка» ДП Свердловантрацит щодо не надання ОСОБА_1 відповідної довідки про розмір заробітної плати в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: за -11,16,17,18,20,22,25,27,29,30 серпня 1986 року, та за -4,6 вересня 1986 року.

Зобов`язано ВП «Шахта Центроспілка» ДП Свердловантрацит надати ОСОБА_1 , довідку, в якій зазначити денну тарифну ставку за дні роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, а саме:11,16,17,18,20,22,25,27,29,30 серпня 1986 року, та за -4,6 вересня 1986 року, як для робітників, які зайняті на підземних роботах у вугільних та сланцевих шахтах, з розрахунку як за 6-ти годинний робочий день при 36 годинному робочому тижні з урахуванням ділення денної тарифної ставки на коефіцієнт 1,2 при цьому обчислення збереженого заробітку, 100% тарифної ставки та оплати праці в святкові та вихідні дні повинно відповідати довідці від 17.09.1986 року за №5/1017 з військової частини № НОМЕР_1 , з урахуванням кратності за дні роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження, зазначеної в цій довідці, та 60% премії, передбаченої постановою Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 року №207-7, з подальшим перерахунком заробітної плати ОСОБА_1 за особистим рахунком ОСОБА_1 за період з 08.08.1986 р. по 19.09.1986 р.

Стягнуто з ДП Свердловантрацит ВП «Шахта Центроспілка» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ДП Свердловантрацит ВП «Шахта Центроспілка» та третя особа Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили суд, скасувати рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судова колегія вважає, що зазначеним вимогам судове рішення не відповідає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 05.05.1982 року працював на підприємстві відповідача в якості електрослюсаря 4 розряду з повним робочим днем під землею.

Згідно довідки воєнкома 10.08.1986 року по 17.09.1986 року позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС в зоні №3.

З 07.04.1998 року ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської АЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи безстроково за захворюванням, пов`язаним з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З квітня 2009 року ОСОБА_1 було призначено пенсію на підставі постанови Свердловського міського суду від 30.07.2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2008 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком яку було перераховано з 01.11.2006 року.

В період знаходження позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, діяв порядок оплати роботи працівників, залучених до виконання вказаних робіт, встановлений Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, РМ СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 7 травня 1986 року, (аналогічна Постанова РМ УРСР від 8 травня 1986 року № 168-5), Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, Распорядженням РМ СРСР від 17 травня 1986 року № 964, Постановою РМ СРСР, ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195, (аналогічна Постанова РМ УРСР, Укррадпрофа від 10 червня 1986 року №207-7), Інструкцією, затвердженою Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22 квітня 1982 року №95/4-132.

Згідно названих вище нормативних актів позивач у вказаний період мав право на одержання за місцем основної роботі у відповідача: збереженого середнього заробітку, 100% тарифної ставки, кратність від тарифної ставки, та премію до 60% від збільшеної до 100% тарифної ставки розмірі.

Згідно з діючими на спірний період часу урядовими нормативними документами з питань оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, така оплата провадилась підприємствами за місцем постійної роботи таких осіб за рахунок коштів, які перераховувалися у встановленому порядку безпосередньо на спеціальні рахунки підприємств.

Постановою КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2012 р., затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок) та постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цієюпостановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п. 7 Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Виходячи з наведеного нормативного акту, підставою для внесення до довідок даних про кількість днів роботи у зоні відчуження, номеру зони, де проводилися такі роботи, кратність оплати праці, про нараховану та виплачену заробітну плату, є первинні документи. Включення до довідки таких даних суттєво впливає на обчислення заробітної плати, яка в подальшому враховується для призначення пенсії.

Відповідно достатті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Постанови №207-7 було передбачено, що максимальний розмір премії, яка виплачувалася працівникам підприємства, направленим для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС становила 60 відсотків тарифної ставки (окладу) на місяць.

Відповідно до пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язковедержавне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що довідка про заробітну плату особи, видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював заявник.

04 липня 2012 року ОСОБА_1 підприємством відповідача була надана довідка за №1761, яка містить данні про знаходження останнього в зоні відчуження з 08 серпня 1986 р. по 19 вересня 1986 р. . В серпні кількість днів -10 денна тарифна ставка 7.13 кратність 3. Доплата за роботу у вихідні та святкові дні 21.39, всього 281,61; у вересні кількість днів 2, денна тарифна ставка 7.72 кратність 3. Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія: - збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в серпні 138,30; в вересні 27.66. Оплата праці за роботу в зоні відчуження: в серпні 235,29; в вересні 46.32. 100% тарифна ставка в серпні - 71,30; в вересні -15,44. Всього 534,31.

Рішенням УПФУ в м. Свердловську Луганської області від 10 липня 2012 року було відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по заробітку з 01.07.2012 року. В тексті даного рішення зазначено, що розрахунок заробітку вказаний в довідці від 04.07.2012 року наданій ДП Свердловантрацит ВП «Шахта Центроспілка» не відповідає чинному законодавству. Обчислення заробітку та 100% тарифної ставки повинно відповідати довідці від 17.09.1986 року з військової частини № НОМЕР_1 .

З довідки військової частини за №5/1017 від 17.09.1986 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на учбових зборах з 08.08.1986 року по 19.09.1986 р. та за ним згідно до ст. 72 Закону СРСР «Про всезагальний військовий обов`язок» зберігається за місцем роботи середній заробіток. Крім того, згідно постанови ЦК КПРС, Президиуму Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦПС від 07.05.1986 р. ОСОБА_1 належить виплатити за місцем основної роботи 100% тарифної ставки (посадового окладу) за період з 10.08 по 17.09.1986 року.

Як вбачається з відповіді підприємства відповідача на звернення ОСОБА_1 , адміністрація ВП «Шахта Центроспілка» повідомила, що документи (копія наказу про перерахунок оплати праці з урахуванням премії 60%,100% тарифної ставки, оплати у святкові та вихідні дні, виданому у 2004 р. та довідку про розмір донарахованих сум учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС) не можуть бути надані, так як списані по закінченню терміну зберігання.

Отже, судом першої інстанції не встановлено та відповідачем не надано суду первинних документів, які б підтверджували або спростовували правильність довідок про заробітну плату, перевірити об`єктивність даних не припускається можливим.

Згідност. 15 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, BP СРСР, KM СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року та постанова Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за №153/10 - 43 від 07.05.1986 року надавалось право керівникам підприємств і організацій нараховувати заробітну плату працівникам безпосередньо занятим на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС по підвищеним до 100% (тобто вдвічі) тарифним ставкам і посадовим окладам, розпорядженням РМ СРСР № 964 рс від 17.05.1986 року (відповідно до якого оплата праці повинна проводитись 3-х, 4-х, 5-ти кратному розмірі).

Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦ СПС № 524-156 від 07.05.1986 року, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємствах, установах, організаціях системи преміювання.

Постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 дозволяла керівникам підприємств, установ і організацій встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. У разі прийняття рішення щодо підвищення граничного розміру премії до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць в положення про преміювання вносилися відповідні зміни.

Нараховування заробітної плати по підвищеним до 100% (тобто вдвічі) тарифним ставкам і посадовим окладам не мало місця і премія у розмірі 60% тарифної ставки(окладу) за час виконання робіт в зоні ЧАЕС відповідачем не нараховувалася, в матеріалах справи відсутні докази того, що на підприємстві відповідача на момент відрядження позивача діяла система підвищення тарифних ставок та преміювання, що дає апеляційному суду з урахуванням вищевикладених положень нормативних актів дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, виплата позивачу премії повинна проводитися у порядку, передбаченому Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7, за рахунок коштів, що виділялися Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР у розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників, незалежно від їх відомчого підпорядкування, та яка виплачувалася працівникам безпосередньо на місці ліквідації наслідків аварії. Підприємствам, на яких постійно працювали ці працівники, кошти для виплат цих премій не виділялися, і ці підприємства такі премії працівникам після повернення на своє робоче місце не виплачували.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, на підставі п.3 ч.1ст. 309 ЦПК Україниіз ухваленням нового рішення по відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Державного підприємства Свердловантрацит в особі відокремленого підрозділу Шахта Центроспілка та Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на рішення Свердловського міського Луганської області від 22 листопада 2013 року задовольнити.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Свердловантрацит ВП «Шахта Центроспілка» про визнання дій щодо ненадання довідки незаконними, та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області відмовити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: