Постанова

від 15.11.2018 по справі 2-2408/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 2-2408/12

провадження № 61-15051св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - відокремлений підрозділ Шахта Центроспілка Державного підприємства Свердловантрацит ,

третя особа - Управління пенсійного фонду України в місті Свердловськ Луганської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Назарової М. В., Романченка В. О.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Біловодського районного суду Луганської області із заявою про відновлення втраченого судового провадження Свердловського міського суду Луганської області у справі № 2-2408/12.

Свою заяву мотивував тим, що рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 до відокремленого підрозділу Шахта Центроспілка Державного підприємства Свердловантрацит (далі - ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит ) про визнання дій ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит щодо ненадання довідки незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Через проведення бойових дій на території Луганської області вказане рішення є невиконаним.

Посилаючись на положення статей 402?405 ЦПК України 2004 року, ОСОБА_4 просив відновити втрачене судове провадження № 2/427/154/13 у цивільній справі № 2-2408/12 за позовом ОСОБА_4 до ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит про визнання дій ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит щодо ненадання довідки незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 10 березня 2016 року заяву задоволено, відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-2408/12 за позовом ОСОБА_4 до ВП Шахта Цетроспілка ДП Свердловантрацит про визнання дій ВП Шахта Цетроспілка ДП Свердловантрацит щодо ненадання довідки незаконними та зобов'язати вчинити певні дії.

Встановлено, що резолютивна частина рішення від 22 листопада 2013 року викладена таким чином: Позов задовольнити. Визнати незаконними дії ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит щодо ненадання ОСОБА_4 відповідної довідки про розмір заробітної плати у зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, а саме: за 11, 16,17, 18, 20, 22, 25, 27, 29, 30 серпня, 4, 6 вересня 1986 року. Зобов'язати ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит надати ОСОБА_4 довідку, в якій зазначити денну тарифну ставку за дні роботи ОСОБА_4 в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а саме 11, 16, 17, 18, 20, 22, 25, 27, 29, 30 серпня, 4, 6 вересня 1986 року, як для робітників, які зайняті на підземних роботах у вугільних та сланцевих шахтах із розрахунку як за 6-ти годинний робочий день при 36 годинному робочому тижні із урахуванням ділення денної тарифної ставки на коефіцієнт 1.2, при цьому обчислення збереженого заробітку, 100 % тарифної ставки та оплати праці у святкові та вихідні дні повинно відповідати довідці від 17 вересня 1986 року за № 21017 з військової частини № 32207, з урахуванням кратності за дні роботи ОСОБА_4 у зоні відчуження зазначеної у цій довідці, та 60 % премії, передбаченою постановою Ради міністрів Української РСР від 10 червня 1986 року № 207-7, із подальшим перерахунком заробітної плати ОСОБА_4 за особистим рахунком ОСОБА_4 за період із 08 серпня по 19 вересня 1986 року.

Стягнуто із ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібраних матеріалів достатньо для відновлення провадження у частині ухваленого Свердловським міським судом Луганської області рішення із метою подальшого його виконання.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року апеляційні скарги ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит та управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області задоволено. Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом не встановлено та позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували або спростовували правильність довідки про заробітну плату. Нарахування заробітної плати по підвищеним до 100 % тарифним ставкам і посадовим окладам не мало місця і премія у розмірі 60 % тарифної ставки (окладу) за час виконання робіт у зоні Чорнобильської АЕС відповідачем не нараховувалася, у матеріалах справи відсутні докази того, що на підприємстві відповідача на момент відрядження позивача діяла система підвищення тарифних ставок та преміювання.

У січні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року , в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку поданим доказам, у зв'язку із чим зробив неправильні висновки про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ним надані суду усі документи, необхідних для надання відповідачем довідки, а саме довідку із військової частини № 32207 від 17 вересня 1986 року № 5/1017, копію наказу від 03 березня 2004 року № 132, яким передбачене його право на збільшення тарифної ставки до 100 % та нарахування премії у розмірі 60 %.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України ).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України ).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 із 05 травня 1982 року працював на ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит електрослюсарем 4 розряду із повним робочим днем.

Згідно з довідкою військової частини № 32207 від 17 вересня 1986 року № 5/1017у період із 10 серпня по 17 вересня 1986 року ОСОБА_4 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні № 3.

Із 07 квітня 1998 року ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІІ групи безстроково за захворюванням, пов'язаним з роботами із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Із квітня 2009 року ОСОБА_4 призначена пенсію на підставі постанови Свердловського міського суду Луганської області від 30 липня 2008 року та ухвали Донецького Апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яку перераховано із 01 листопада 2006 року.

04 липня 2012 року ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит надало ОСОБА_4 довідку № 1761, яка містить відомості про знаходження останнього у зоні відчуження із 08 серпня по 19 вересня 1986 року.

Рішенням управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області від 10 липня 2012 року відмовлено ОСОБА_4 у перерахунку пенсії із 01 липня 2012 року, та зазначено, що розрахунок заробітної плати вказаний у довідці від 04 липня 2012 року № 1761 не відповідає чинному законодавству. Обчислення заробітної плати по 100 % тарифній ставці повинно відповідати довідці військової частини № 32207 від 17 вересня 1986 року № 5/1017 .

У відповіді ВП Шахта Центроспілка ДП Свердловантрацит на звернення ОСОБА_4 вказано, що первинні документи, а саме копія наказу про перерахунок оплати праці, з урахуванням премії у розмірі 60 %, по 100% тарифній ставці, оплати у святкові та вихідні дні та копія довідки про розмір донарахованих сум учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не можуть бути надані, оскільки такі списані по закінченню терміну зберігання.

Відповідно до положень статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення ? органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою Управління пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у редакції чинній на час виникнення оспорюваних правовідносин, довідки про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою та організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Абзацом першим пункту першого постанови ЦК КПРС від 07 травня 1986 року № 524-156 та постанови Ради Міністрів України від 08 травня 1986 року № 168-5 установлено надати право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за підвищеними до 100 % тарифними ставками (відрядними розцінками) та посадовими окладами.

Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦ СПС від 07 травня 1986 року № 524-156, премія за роботу у зоні Чорнобильської АЕС виплачувалася відповідно до діючих на підприємствах, установах, організаціях системи преміювання.

Постанова Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 дозволяла керівникам підприємств, установ і організацій встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС премії до 60 % тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. У разі прийняття рішення щодо підвищення граничного розміру премії до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць в положення про преміювання вносилися відповідні зміни.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що нараховування заробітної плати позивачу за підвищеними до 100 % (тобто вдвічі) тарифними ставками і посадовими окладами не мало місця і премія у розмірі 60 % від тарифної ставки (окладу) за час виконання робіт в зоні Чорнобильської АЕС відповідачем не нараховувалася. Крім того, у матеріалах справи немає доказів того, що на підприємстві відповідача на момент відрядження позивача діяла система підвищення тарифних ставок та преміювання.

Такий висновок суду апеляційної інстанцій відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, із повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Посилання заявника у касаційній скарзі на довідку військової частини від 17 вересня 1986 року № 5/1017 як на первинний документ для розрахунку заробітної плати є помилковими, оскільки вказаний документ не є первинним документом у розумінні положень законодавства та не може бути підставою для видачі довідки про заробітну плату.

Інші доводикасаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, які їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Керуючись статтями 409 , 410 , 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик