Рішення

від 13.12.2016 по справі 643/20458/15-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/20458/15-ц

Провадження № 2/643/1827/16

13.12.2016 року м. Харків

Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

за участю: секретаря Сиротенко О.Є.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» , ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислової компанії В«МонолітВ» , третя особа: ОСОБА_5, про розірвання договору та витребування майна,

зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислова компанія В«МонолітВ» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

об'єднаним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислової компанії В«МонолітВ» (далі - ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» ), третя особа: ОСОБА_5, про розірвання договору та витребування майна.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50. На початку 2015 року у неї виникла необхідність продажу будинку та автомийки, у зв'язку із чим вона звернулася до ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» , а саме ріелтора ОСОБА_6

26.05.2015 року між нею (замовником) та представником ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» (виконавець) укладений Договір про надання консультаційних та маркетингових послуг при продажі об'єкта нерухомості (далі - Договір про надання послуг), її чоловік - ОСОБА_5 надав згоду на відчуження об'єкту нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50.

Згідно із умовами вказаного договору (пункти 1.1, розділ 2): вона доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з пошуку та підбору прийнятного для неї покупця на вказаний об'єкт нерухомості, крім того, виконавець зобов'язується спільно із замовником підготувати документи, що необхідні для укладання договору на відчуження об'єкту, на умовах погоджених із нею; проводити правову експертизу документів, що посвідчують права замовника на об'єкт; консультувати замовника з питань законодавства, що регулює відносини власника на об'єкт нерухомості.

Розділом 3 Договору про надання послуг встановлено, що він дійсний з 26.05.2015 до 01.10.2015 року, у випадку якщо жодна із сторін не заявила про намір розірвати даний договір в строк 7 днів до завершення дійсного договору, то договір вважається пролонгованим на той самий строк. У пункті 4.1. цього Договору вказано, що до сплину строку дії даний договір не може бути розірваний жодною зі сторін в односторонньому порядку без згоди іншої сторони. Відповідно до п. 4.2. Цей Договір припиняє дію при виконанні зобов'язань, за згодою сторін, за рішенням суду.

Пунктом 4.8. Договору про надання послуг встановлено, що виконавець несе обов'язок по зберіганню правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості.

Влітку 2015 року ріелтер ОСОБА_6 знайшла покупця - ОСОБА_3.

16.07.2015 року в приміщенні ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір про намір (далі - Договір про намір), згідно із яким в наступному між сторонами мав бути укладений договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50, яке належить їй на підставі рішення суду від 27.12.2011 року. Крім того, за умовами цього договору вона мала підготувати усі документи, які передбачені законодавством для оформлення купівлі-продажу та продати зазначений об'єкт до 09.10.2015 року.

Усі документи, що підтверджують її право власності на домоволодіння, були передані нею ріелтору ОСОБА_6

Оскільки з незалежних від них причин, основний договір купівлі-продажу до 09.10.2015 року укладений не був, між нею та покупцем, за участю ріелтера, укладена Додаткова угода №2 до Договору про намір, якою змінено строк дії договору до 15.11.2015 рік, також змінено п.11 за яким продавець зобов'язується передати об'єкт нерухомості покупцю до підписання договору купівлі-продажу не пізніше 24.10.2015 року, а саме: звільнити домоволодіння від особистих речей продавця та передати всі екземпляри ключів від об'єкту, крім того, у Додатковій угоді №2 був визначений перелік майна, що передавався сторонами.

Однак, ОСОБА_3, не уклавши договір купівлі-продажу, вирішивши, що на підставі Договору про намір, він є власником, вселився в будинок.

За час, коли ОСОБА_3 розпоряджався її будинком, у неї склалися неприємні з останнім відносини, а тому користуючись правом на свободу укладення договору, вона вирішила відмовитися від укладення з ним договору купівлі-продажу.

15.12.2015 року вона звернулася до ріелтера ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» ОСОБА_6 із проханням повернути їй документи про право власності на домоволодіння, але їй було відмовлено, на підставі того, що вони зберігаються у банку В«ДіамантВ» .

18.12.2015 року вона приїхала до свого домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50, для того щоб вселитися, однак ОСОБА_3 повідомив, що не може саме цього дня повернути будинок та пообіцяв виїхати протягом 5-6 діб, про що була складена розписка.

Проте, коли вона зателефонувала 24.12.2015 року ОСОБА_3, він повідомив, що не збирається звільняти будинок не зважаючи на розписку, крім того вказав, що там знаходяться його речі, а тому якщо вона проникне до домоволодіння він буде звертатися у поліцію.

25.12.2015 року вона приїхала до вказаного будинку, але ОСОБА_3 її не пустив, а тому вона викликала поліцію та подала заяву.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що оскільки основний договір купівлі-продажу за вимогами законодавства має бути оформлений нотаріально, то і договір про наміри також повинен бути нотаріально посвідченим, а тому останній є нікчемним.

Крім того, позивач ОСОБА_1 вважає, що за час незаконного та безпідставного користування ОСОБА_3 її майном, їй останнім була спричинена матеріальна шкода у зв'язку із користуванням електроенергією у розмірі 2495,50 грн.

Також, позивач ОСОБА_1 просить розірвати Договір про надання послуг від 26.05.2015 року, оскільки вона зверталася до ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» з проханням повернути їй документи на будинок, однак на це нею було отримано позов про стягнення коштів за цим договором, тому вона вважає, що такими діями ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» в односторонньому порядку відмовився від зобов'язань по цьому договору. Додатково вказує на відсутність у цьому договорі можливості укладення попередньої угоди, а ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» зобов'язано було надавати їй правові консультації з питань права власності на об'єкт нерухомості, однак такі обов'язки останнім не виконані, тобто наявна відмова в односторонньому порядку від виконання договору до завершення строку його дії.

На підставі наведеного, позивач ОСОБА_1 вважає, що протиправними діями відповідачів їй та членам її сім'ї спричинена моральна шкода у розмірі 20000 грн.

Враховуючи вказане, позивач ОСОБА_1 в уточненій редакції станом на 25.10.2016 року просить:

- визнати договір про намір від 16.07.2015 року укладений між нею та ОСОБА_3 нікчемним;

- усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження об'єктом нерухомості - домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 повернути усі комплекти ключів від нього;

- розірвати Договір про надання консультаційних та маркетингових послуг при продажі об'єкта нерухомості від 26.05.2015 року укладений між ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» та нею;

- стягнути з ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 25414,83 грн.;

- стягнути солідарно із відповідачів моральний збиток в розмірі 20000 грн.;

- судові витрати стягнути з відповідачів на її користь.

У зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислова компанія В«МонолітВ» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, представник позивача обґрунтував свої вимоги наступним.

26.05.2016 року між ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) укладений договір про надання консультаційних та маркетингових послуг при продажі об'єкта нерухомості (далі - Договір про надання послуг), згідно п. 6 якого отримана згода чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_5 Кузмича.

Предметом зазначеного Договору було надання послуг з пошуку та підбору покупця на об'єкти нерухомості: автомийка за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50а, та житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50 (п.1.1).

У пункті 1.4. цього Договору визначена початкова ціна об'єктів у розмірі 4 840 000 грн., а вартість послуг у розмірі 0,5% від вартості об'єкту.

ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» була проведена значна робота з пошуку покупців на вказані об'єкти, в т.ч. оголошення в пресі, перемовини з потенційними покупцями, організовувався огляд нерухомості. В результаті чого, 16.07.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір про намір купити зазначений житловий будинок (далі - Договір про намір), згідно якого продаж повинен відбутися не пізніше 15.11.2015 року. У відповідності до п. 6 цього договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 авансовий платіж у розмірі 171000 грн. Таким чином, ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» були здійснені усі необхідні дії, спрямовані на продаж об'єкту нерухомості.

Однак, в порушення умов п. 4 Договору про намір та додаткової угоди до нього від 22.10.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не з'явилися до нотаріуса 15.11.2015 року для укладення договору купівлі-продажу.

Крім того, 15-16 грудня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 усно повідомили ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» про розірвання Договору про надання послуг від 26.05.2015 року в односторонньому порядку та відмову в подальшому від продажу об'єктів нерухомості, вказаних у цьому договорі.

Представник позивача ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» вказує, що згідно із п.4.4. Договору про надання послуг, у разі односторонньої відмови замовника від послуг виконавця , в т.ч. відмови від продажу об'єкту, замовник зобов'язаний сплатити послуги виконавця у розмірі 2,5% від суми вказаної у п. 4.1. Договору - 4 840 00 грн., тобто 121000 грн.

У відповідності до п. 21 Договору про намір від 16.07.2015 року, укладеного за участю представника ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, сторона, винна у розірванні цього договору, повинна сплатити на користь ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» неустойку у розмірі 10 000 грн.

Таким чином, на думку представника позивача ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» , загальний розмір штрафних санкцій (неустойки) , що мають сплати відповідачі - 131 000 грн.

Крім того, представник позивача за зустрічним позовом вважає, що в результаті порушення відповідачами умов зазначених договорів, ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» були спричинені збитки, оскільки на підставі п.20 договору про намір від 16.07.2015 року ОСОБА_3 повинен був сплатити їм вартість послуг у розмірі 100000 грн., але з незалежних від ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» причин договір купівлі-продажу нерухомості неукладений, а тому вказана сума була повернута ОСОБА_3, що підтверджується відповідним актом.

Враховуючи небажання відповідачів самостійно виконувати умови вищезазначених договорів, 14.12.2015 року між ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про надання юридичних послуг із представництва у судах, а 22.12.2015 року за цим договором підписаний акт на суму 14500 грн., що підтверджується квитанціями. 01.03.2016 року між ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про надання юридичних послуг для розроблення та супроводу вищевказаних договорів. 26.06.2015 року підписаний акт про надані правові послуги на суму 4000 грн., а 20.11.2015 року - акт на суму10000 грн. Таким чином, сума витрат ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» на юридичні послуги загалом становить - 28500 грн.

На підставі вказаного, представник позивача ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» просить: стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5 заборгованість в розмірі 259500 грн, з яких: неустойка - 131000 грн., збитки - 128500 грн., а також судові витрати.

В об'єднаному із даною справою позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

16.07.2015 року він уклав договір з ОСОБА_1 про намір купити житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50 (далі - Договір про намір), вони домовилися, що продаж буде здійснений за ціною 3 000 000 грн., при цьому остання зобов'язалася укласти договір купівлі-продажу у строк не пізніше 17:00 години 09.10.2015 року у приватного нотаріуса ОСОБА_8 (м. Харків, вул. Чернишевського, 13, оф.207). На виконання умов п. 6 цього договору він передав ОСОБА_1 завдаток у розмірі 100 00 грн.

22.10.2015 року він та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду №1 до вказаного договору, згідно із яким строк укладення був відкладений на 17:00 годину 15.11.2015 року. Крім того була збільшена сума завдатку до 171 100 грн., у зв'язку із чим він додатково передав 71100 грн. ОСОБА_1, що вказано у додатковій угоді №2.

15.11.2015 року він з'явився для укладення договору до нотаріуса за визначеною сторонами адресою, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не з'явилися, по телефону повідомили, що відмовляються продавати будинок.

Відповідно до п.19 Договору про намір від 16.07.2015 року у разі невиконання умов ОСОБА_1 зобов'язана повернути отримані нею за цим договором кошти та сплатити на його користь неустойку у розмірі зазначеного авансового платежу на протязі трьох днів з 15.11.2015 року, а також у випадку прострочення повернення таких коштів сплатити пеню у розмірі 2% за кожен день прострочення.

Тому, позивач ОСОБА_3 вважає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повинні повернути йому суму завдатку у розмірі 171 100 грн., сплатити штрафну неустойку у такому ж розмірі, а загалом - 342000 грн. Крім того, договірна пеня за прострочення грошових сум становить 2% за кожен день прострочення за період з 19.11.2015 року по 25.12.2015 рік - 37 днів, а саме: 34200х2%х37=253000 грн. Також, на підставі ст. 625 ЦПК України, просить за вказаний період стягнути з відповідачів 3% річних у розмірі 1040,05 грн. Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_3 вважає, що загальна сума штрафних санкцій (неустойки) загалом має становити 254040,05 грн.

Додатково вказує, що після підписання Договору про намір від 16.07.2015 року, між сторонами був підписаний акт приймання житлового будинку щодо його проживання. Однак, будинок не був придатний для проживання: було відсутнє електропостачання для опалювання, був необхідний ремонт. У зв'язку із тим, що з ОСОБА_1 було погоджено проведення ремонтних робіт за його рахунок, то ним були проведені роботи: з вивозу мусору, укладення тротуарної плитки, ремонту криші, приведення до житлового стану кімнат, замінений пошкоджений склопакет, встановлені фурнітура на дверях, замінені пошкоджені замки, встановлений паркан та автоматичні ворота, прокладена система водовідведення та водопостачання, будинок підключений до електричних мереж для опалення, встановлено вуличне освітлення, та інше. Загальна вартість таких робіт становить - 675000 грн. Вказана сума, на думку ОСОБА_3 є збитками, які спричинені йому невиконанням відповідачами умов Договору про намір від 16.07.2015 року, просить стягнути зазначену суму на підставі ст. 22 ЦК України.

Крім того, враховуючи небажання відповідачів самостійно виконувати умови Договору про намір, 17.12.2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про надання юридичних послуг із представництва у судах, а 28.12.2015 року за цим договором підписаний акт на суму 27000 грн., що підтверджується квитанціями.

Враховуючи вказане, ОСОБА_3 просить стягнути з відповідачів суму реальних збитків у загальному розмірі 702000 грн.

Також, позивач ОСОБА_3 вважає, що протиправною поведінкою відповідачів йому спричинена моральна шкоду, оскільки він та його сім'я зазнали значних хвилювань, що негативно вплинуло на його здоров'я. Просить стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

На підставі наведеного, позивач ОСОБА_3 просить: стягнути з відповідачів суму у розмірі 1298040,05 грн., яка складається з заборгованості - 171100 грн., штрафної неустойки - 171100 грн., пені - 253000 грн., 3% річних - 1040,05 грн., збитків - 675000 грн., моральної шкоди - 100000 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представник, третя особа - ОСОБА_5 позов підтримали із підстав, вказаних у ньому. Додатково вказали, що позов ОСОБА_3 визнають частково у розмірі 71100 грн., решту повернули. ОСОБА_1 пояснила, що у неї склалися тяжкі сімейні обставини - сильно хворіла її мати. Вона поїхала, а коли повернулася, то їй не було де ночувати з 8-річним сином, який отримав стрес. 03.12.2015 року вона спілкувалася з ОСОБА_3 - угода була неможлива, оскільки будинок був під арештом . Під час користування будинком ОСОБА_3 було пошкоджено майно, їй виставлені рахунки за електроенергію. Належні їй документи були повернуті лише через кримінальну справу. Такими діями відповідачів їй спричинена моральна шкода.

Представник ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» пояснив, що 26.05.2015 року ОСОБА_1 добровільно підписала Договір про надання консультаційних та маркетингових послуг при продажі об'єкта нерухомості, отримала кошти. Однак до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу вона не з'явилася. На вселення і ремонт ОСОБА_3 отримав дозвіл від ОСОБА_1, оскільки у будинку не було необхідної електрики. Доказом чого є відповідний акт приймання-передачі. Підтримав зустрічний позов із зазначених у ньому підстав. Об'єднаний позов ОСОБА_3 вважає таким, що підлягає задоволенню.

Позивач за об'єднаним позовом ОСОБА_3 та його представник підтримали заявлений позов, із зазначених у ньому підстав. Додатково ОСОБА_3 пояснив, що будинок був у поганому стані: вхід через автомийку, усі комунікації від будинку були відрізані. Вони з ОСОБА_1 усно домовилися про користування ним будинком та ремонт. Він жив із сім'єю, використовуючи теплові пушки. На призначену дату угоди ОСОБА_1 не з'явилася, хоча документи були готові, дату перенесли. Але через декілька днів вона разом із чоловіком відмовилася від продажу будинку, однак, нічого йому не повернули. Ключі залишилися у нього, оскільки це пульт від нових воріт. У ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» йому повернули гроші. Позов ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у повному обсязі. Зустрічний позов ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» залишив на розсуд суду.

У судовому засіданні допитані свідки:

Свідок ОСОБА_9 показав, що у жовтні 2015 року - лютому 2016 року він проходив стажування на автомийці за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50. Едуард говорив про продаж будинку. У жилому будинку жив ОСОБА_9 (з середини осені до середини зими), ОСОБА_1 у будинок потрапити не могла.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він директор ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» , йому відомо, що ОСОБА_1 приходила в офіс та був укладений договір, за яким проведений ряд заходів. Справу вела ріелтор ОСОБА_6 Покупцем був ОСОБА_3, сторони домовилися про ремонт. В останній момент ОСОБА_1 відмовилася від продажу, був конфлікт з приводу повернення грошей.

Свідок ОСОБА_6 показала, що вона ріелтер ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» . До неї звернулася ОСОБА_1, яка прийшла разом із чоловіком ОСОБА_5 до ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» . Був оформлений завдаток у розмірі 4000 доларів США. У ОСОБА_1 з ОСОБА_3 спочатку склалися добрі відносини. Виникли складнощі з приводу розділу земельної ділянки, тому додатково був переданий завдаток у розмірі 3000 доларів США. У листопаді в її присутності ОСОБА_1 усно дозволила ОСОБА_3 користуватися будинком, передала ключі, дозволила робити ремонт. Будинок потребував ремонту: не було окремого опалення в будинку. До нотаріуса ОСОБА_1 не з'явилася, документи були готові - у понеділок знятий арешт з будинку, а на вівторок була призначена угода. Також ОСОБА_1 не з'явилася 6 і 7 грудня. ОСОБА_1 частково повернула 30000 грн. ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.05.2015 року між ОСОБА_1 Сергієвною (замовником) та представником ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» (виконавець) укладений Договір про надання консультаційних та маркетингових послуг при продажі об'єкта нерухомості, чоловік замовника ОСОБА_5 надав згоду на відчуження об'єктів нерухомості (в подальшому - об'єкти): автомийка за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50а; житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50 (т.1 а.с.7-8).

Згідно із розділом 1 вказаного Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з пошуку і підбору прийнятного для замовника покупця на вказані об'єкти нерухомості. Замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця в порядку, строк та на умовах визначених цим договором. Стартова ціна об'єктів - 4 840 000 грн. ( чотири мільйона вісімсот сорок тисяч гривень).

Відповідно до розділу 2 Договору: виконавець зобов'язується спільно із замовником підготувати документи, що необхідні для укладання договору на відчуження об'єкту, на умовах погоджених із нею; проводити правову експертизу документів, що посвідчують права замовника на об'єкт; консультувати замовника з питань законодавства, що регулює відносини власника на об'єкт нерухомості. Обов'язки виконавця вважаються виконаними, якщо договір на відчуження об'єкту підписаний замовником протягом строку дії цього Договору.

Розділом 3 Договору про надання послуг встановлено, що він дійсний з 26.05.2015 до 01.10.2015 року, у випадку якщо жодна із сторін не заявила про намір розірвати даний договір в строк 7 днів до завершення дійсного договору, то договір вважається пролонгованим на той самий строк. Оплата послуг виконавця становить 0,5% від вартості зазначеної в купівлі-продажу (п.1.4.), оплата здійснюється у день наступний за днем підписання договору задатку на забезпечення договору на відчуження об'єкту або договору на відчуження об'єкту.

У розділі 4 цього Договору вказано:

п. 4.1. до сплину строку дії даний договір не може бути розірваний жодною зі сторін в односторонньому порядку без згоди іншої сторони;

п. 4.2. договір припиняє дію при виконанні зобов'язань, за згодою сторін, за рішенням суду;

п. 4.4. при односторонній відмові замовника від послуг виконавця, в т.ч. від продажу об'єкту, замовник зобов'язаний сплатити за послуги виконавця у розмірі 2,5% від суми, визначеною п. 1.4;

п. 4.6. у разі порушення замовником строків оплати послуг виконавця, сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення;

п. 4.8. виконавець несе обов'язок по зберіганню правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості.

Згідно копії договору про наміри від 16.07.2015 року (т.1 а.с.9-10), що укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), на підставі статей 626-632, 635 ЦПК України, сторони письмово зафіксували свої наміри в майбутньому в обумовлений цим договором строк (п. 4 - до 09.10.2015 року) і місці (м. Харків, вул. Чернишевського, 13, оф.207 - у нотаріуса ОСОБА_8А.) укласти договір купівлі-продажу та провести повний розрахунок за об'єкт нерухомості, що належить продавцю на праві власності ( за рішенням суду від 27.12.2011 року) - домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50. Сторони домовилися, що ціна об'єкту становить 3 000 000 грн. (три мільйони гривень), що дорівнює 120000 доларів США.

Відповідно до п. 6. Договору про наміри: в цілях забезпечення зобов'язань за цим договором покупець в день підписання даного договору передає продавцю авансовий платіж у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень), що дорівнює 4000 доларів США, в рахунок належних по договору купівлі-продажу платежів по курсу купівлі на момент розрахунку і авансовий платіж ТОВ ІПК В«МонолітВ» у розмірі 50000 грн. згідно договору про інформаційно-консультативне обслуговування. Авансова сума є частиною платежу за купівлю об'єкту (п.18). У пункті 7 договору зазначено, що вказані суми отримані продавцем до підписання даного договору.

Пунктом 8 визначено, що продавець зобов'язується підготувати усі необхідні документи, які передбачені законодавством для оформлення купівлі-продажу та продати зазначений об'єкт до 09.10.2015 року.

На момент укладення Договору про наміри продавець свідчить, що об'єкт нерухомості знаходиться у задовільному технічному стані (п.14), а покупець стверджує, що об'єкт візуально оглянутий, прихованих дефектів або дефектів, які б перешкоджали в подальшому використанню об'єкту нерухомості за цільовим призначенням не виявлено (п.15).

Відповідно до п.19 вищевказаного договору: у разі невиконання договірних зобов'язань покупцем авансова сума продавцем не повертається, а у разі невиконання продавцем договірних зобов'язань - покупцю повертається аванс та додатково неустойка у розмірі авансового платежу на протязі трьох днів починаючи з дати, визначеної п. 4. цього договору. У разі прострочення повернення зазначених сум, продавцем сплачується пеня у розмірі 2% за кожен день прострочення.

Згідно із п.21 сторона, винна у розірванні Договору про наміри, виплачує ТОВ ІПК В«МонолітВ» неустойку у розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень).

Договором про наміри передбачені у пп.1 п. 22 особливі умови: продавець зобов'язується на момент угоди укласти окремий договір з комунальною службою Харківводоканал і ввести в експлуатацію.

Умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін із обов'язковим складанням письмового документу, що є його невід'ємною частиною (п.23).

22.10.2015 року відповідно до копії додаткової угоди №2 до Договору про наміри від 16.07.2015 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовилися, що строк дії в пунктах 3, 4, 8, 9, 10 змінений на 15 листопада 2015 року. Також змінений п.11: продавець зобов'язується передати об'єкт нерухомості покупцю до підписання договору купівлі-продажу не пізніше 24 жовтня 2015 року, тобто звільнити об'єкт від особистих речей та передати усі екземпляри ключів. Змінений п. 6: покупець додає ще 3000 доларів США, що еквівалентно 71100 грн. (сімдесят одна тисяча гривень).

Положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).

Стаття 635 ЦК вказує, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Враховуючи неведене, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» був укладений Договір про надання послуг, який був виконаний ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» , а ОСОБА_11 невиконаний належним чином. Слід зазначити, що ОСОБА_5 у цьому договорі вказаний як чоловік замовника - ОСОБА_1, який не заперечує проти відчуження об'єктів нерухомості, а тому він не є стороною Договору від 26.05.2015 року, на яку покладені договірні зобов'язання, а тому у вимогах до нього слід відмовити. Також ОСОБА_5 не є стороною Договору про наміри від 16.07.2015 року, у зв'язку із чим на нього не можуть бути покладені судом зобов'язання по таким договірним правовідносинам.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання нікчемним договору про наміри від 16.07.2015 року, на підставі того, що договір не оформлений нотаріально, необхідно вказати, що такі вимоги для даного виду договорів законодавством, що діяло на час укладення договору, не встановлено, а тому у цій частині позову слід відмовити.

Позовні вимоги до ОСОБА_3 про повернення усіх комплектів ключів від будинку за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50 - є такими, що підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 є власником зазначеного домоволодіння. Суд роз'яснює ОСОБА_3, що у разі якщо він вважає витрати понесені ним на придбання такого майна збитками, то у разі якщо такі збитки не будуть йому добровільно відшкодовані він має право звернутися до суду із відповідними вимогами.

Згідно із статтею 651 ЦК : зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стаття 652 ЦК вказує, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно до статті 653 ЦК у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються . Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

На підставі вказаного, суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню, а Договір від 26.05.2015 року розірванню.

Із заяви-вимоги вбачається, що ОСОБА_1 18.12.2015 року зверталася до ТОВ ІПК В«МонолітВ» із вимогою про повернення їй правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості (т.1 а.с.13). Представник ТОВ ІПК В«МонолітВ» у судовому засіданні визнав такий факт звернення. Сторони визнали, що станом на теперішній час документи повернуті.

З копії розписки від 18.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 зобов'язався звільнити протягом 5-6 днів будинок за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50 (т.1 а.с.18).

Відповідно до акту від 03.02.2016 року АК Харківобленерго встановлені порушення п.4.2. ППЕЕК - відсутні пломби ХЕС за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50, нарахований штраф 660 грн. Надана копія квитанції про сплату цієї суми. Крім того, надана копія квитанції про сплату за електроенергію у розмірі 24754,4 грн. за період з 02.11.2015 по 03.02.2016 року (т.1 а.с.81-87).

Згідно копії додатку до договору, що укладений 03.11.2015 року між ОСОБА_1 та представником АК Харківобленерго - житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50 - приєднаний до електричних мереж (т.2 а.с.58-59).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 суми матеріального збитку у розмірі 25414,83 грн. є недоведеним. Так, з вищевказаних документів вбачається, що саме ОСОБА_1 укладала з КП Харківобленерго договір про приєднання будинку до електричних мереж, тому покладання відповідальності на ОСОБА_3 за актом про відсутність пломб є безпідставним. Крім того, позивачем не підтверджений точний час проживання ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50, а також вказана калькуляція заборгованості за такий період.

Стосовно вимог про відшкодування збитків слід вказати наступне.

14.12.2015 року між ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про надання юридичних послуг із представництва у судах, а 22.12.2015 року за цим договором підписаний акт на суму 14500 грн., що підтверджується квитанціями (т.1 а.с.66-70, 195). 01.03.2015 року між ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про надання юридичних послуг для розроблення та супроводу вищевказаних договорів. 26.06.2015 року підписаний акт про надані правові послуги на суму 4000 грн., а 20.11.2015 року - акт на суму10000 грн. (т.1 а.с.71-76, 194). Таким чином, сума витрат ТОВ В«ІПК В«МонолітВ» на юридичні послуги загалом становить - 28500 грн.

Із договорів підряду, що укладені ОСОБА_3 з ФО-П ОСОБА_12 від 07.11.2015 року та з ФО-П ОСОБА_13 від 03.11.2015 року - вбачається, що ОСОБА_3 були проведені ремонтні роботи за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50, на загальну вартість 675000 грн. (т.1 а.с.193, т.2 а.с.11-21, 35-56).

17.12.2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7 укладений договір про надання юридичних послуг із представництва у судах, а 28.12.2015 року за цим договором підписаний акт на суму 27000 грн., що підтверджується квитанціями (т.1 а.с.191-192, т.2 а.с30-34).

Згідно із ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ч. 1 ст. 550 ЦК визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.624 ЦК якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 22 ЦК вказує, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Суд, враховуючи вказане, вважає, що зазначені вимоги підлягають задоволенню як такі, що обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Згідно із статтею 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в т.ч. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На підставі наведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 дійсно була заподіяна моральна шкода діями ОСОБА_1, у зв'язку із невиконанням нею обов'язків по Договору від 16.07.2015 року. Такі психологічні переживання пов'язані із тим, що ОСОБА_3 та його сім'я вимушені були переїжджати, в канун Нового року не мали можливості визначитися зі своїм місцепроживанням, понесли збитки, спричинені неналежним виконанням умов зазначеного договору. Враховуючи обставини справи, суд вважає, що достатньою компенсацією за спричинену моральну шкоду є 1000 грн. В інших вимогах слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статями 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислова компанія В«МонолітВ» , третя особа: ОСОБА_5, про розірвання договору та витребування майна - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 усі комплекти ключів від будинку за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 50.

Стягнути з ОСОБА_3, паспорт серії МК 322021 виданий 01.11.1996 року, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МТ 067687 виданий 26.06.2009 року, РНОКПП НОМЕР_2, витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Розірвати Договір про надання консультативних та маркетингових послуг про продажі об'єкта нерухомості від 26.05.2015 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислова компанія В«МонолітВ» та ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислова компанія В«МонолітВ» (ЄДРПОУ 25179885) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МТ 067687 виданий 26.06.2009 року, РНОКПП НОМЕР_2, витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

В інших вимогах - відмовити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислової компанії В«МонолітВ» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МТ 067687 виданий 26.06.2009 року, РНОКПП НОМЕР_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Інноваційно-промислова компанія В«МонолітВ» (ЄДРПОУ 25179885) суму в розмірі 259500 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот гривень), з яких: неустойка - 131000 грн., збитки - 128500 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 689,00 грн.

В інших вимогах - відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МТ 067687 виданий 26.06.2009 року, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, паспорт серії МК 322021 виданий 01.11.1996 року, РНОКПП НОМЕР_1, суму у розмірі 1272040,05 грн. (один мільйон двісті сімдесят дві тисячі сорок гривень 05 копійок), яка складається з заборгованості - 171100 грн., штрафної неустойки - 171100 грн., пені - 253000 грн., 3% річних - 1040,05 грн., збитків - 675000 грн., моральної шкоди - 1000 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6752,20 грн.

В інших вимогах - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 19.12.2016 року власноручно в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя М.В. Мамалуй