Постанова

від 19.12.2016 по справі 820/3951/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 грудня 2016 р. № 820/3951/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "МП ТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення фактичної перевірки магазину, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 164, і складення акта перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938;

- визнати незаконним і скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області: від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 р. по справі № 820/3951/15 адміністративний позов Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання незаконними та скасування рішень залишено без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року по справі № 820/3951/15 залишено без задоволення апеляційну скаргу Приватного підприємства "МП ТРЕЙД", а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 року по справі №820/3951/15 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року (№ К/800/52099/15) касаційну скаргу Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" задоволено частково: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року по справі № 820/3951/15 залишено без змін. Справу №820/3951/15, в частині оскарження рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області: від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938, визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

З огляду на вищевикладене суд розглядає позовні вимоги в частині оскарження рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області: від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938, визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938.

В обґрунтування зазначеної частини позовних вимог вказано, що застосування контролюючим органом фінансових санкцій до підприємства ПП «МП ТРЕЙД» за порушення останнім вимог ч.12 та ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» можливе тільки у разі встановлення здійснення платником податку систематичної роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності ліцензії (здійснення господарської діяльності по торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами включно і їх зберігання), а не одноразового продажу відповідного товару. При цьому, контролюючим органом було встановлено тільки одноразовий факт торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що додатково підтверджується постановою апеляційного суду Харківської області від 25.03.2015р, а факт знаходження товару на підприємстві взагалі не можливо кваліфікувати як його зберігання. Окрім того, контролюючим органом було встановлено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме гр. ОСОБА_3, яка в свою чергу не перебуває у трудових взаємовідносинах з ПП «МП ТРЕЙД», а з таких обставин необхідно дійти висновку, що фактів продажу ПП «МП ТРЕЙД» вищезазначеного товару не встановлено, а відповідно застосування фінансових санкцій є неправомірним та необґрунтованим. Апелянта вказує , що вимогами п.п 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України не передбачено підстав та повноважень щодо проведення податковим органом контрольно- розрахункової операції. Однак, фахівцями податкового органу проводилась перевірка ПП «МП ТРЕЙД» на предмет дотримання законодавства щодо провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а контрольна розрахункова операція здійснюється при проведенні перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, наведене свідчить, що контрольна контрольно - розрахункова операція була здійснена з порушенням норм діючого законодавства, а відповідно є незаконною.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.12.2014р. співробітниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі направлення від 16.12.2014 № 312 та наказу на проведення перевірки від 04.11.2014 № 390 проведено перевірку магазину ПП В«МП ТрейдВ» (код 34952938), який розташовано за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 164, за результатами якої складено акт від 16.12.2014р. № 261/20-40-21-0210/34952938 з додатком , а саме суцільний опис наявних в місці торгівлі (зберігання) алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Вказане направлення та наказ на проведення перевірки пред'явлено представникам підприємства і запропоновано отримати копію наказу, заповнивши відповідну розписку у направленні, але представники відмовились від її заповнення без надання усних чи письмових пояснень такої відмови, що стало підставою для складання акту В«відмови від підпису у направленні та отримання копії наказу на проведення перевіркиВ» від 16.12.2014р. № 26/20-40-21-02-40/34952938, який відповідно до вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України є підставою для початку проведення фактичної перевірки.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР В«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробівВ» , а саме : роздрібна торгівля алкогольними напоями за відсутності ліцензії; роздрібна торгівля тютюновими виробами за відсутності ліцензій; зберігання алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв; зберігання тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій тютюнових виробів та проведено суцільний опис наявних в місці торгівлі (зберігання) алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який складено в додатку № 1 до акту перевірки.

Представники підприємства відмовились від підписання та отримання акту перевірки, про що свідчить акт відмови від підписання акту перевірки та його отримання від 16.12.2014р. № 27/20-40-21-02-40/34952938 .

Другий примірник акту наступного дня направлено за юридичною адресою підприємства поштовим відправленням № 6100218213576, яке в подальшому повернулось доГ управління з відміткою відділення поштового зв'язку В«Харків-52В» В«за закінченням терміну зберіганняВ» проставленою 19.01.2015. Вдруге примірник акту було направлено позивачу за його зверненням поштовим відправленням від 18.02.2015 № 6105229355323 та отримано останнім 19.02.2015.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті рішення:

- від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938 про застосування до ПП В«МП ТрейдВ» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 251379,34 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії;

- від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938 про застосування ДО ПП В«МП ТрейдВ» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 96983,50 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності ліцензії;

- від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938 про застосування до ПП В«МП ТрейдВ» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 125689, 67 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938 про застосування до ПП В«МП ТрейдВ» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 47991,75 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів у місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання .

Не погодившись с прийнятими рішеннями позивач подано скаргу до ДФС України. За результатами розгляду скарги ДФС України було прийнято рішення від 08.04.2015 року № 7394/6/99-99-10-01-02-15, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Щодо позовних вимог стосовно визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938, суд зазначає наступне.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року №21-237а13.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання незаконними дій щодо складання акта перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938 задоволенню не підлягають.

По суті спірних правовідносин, що виникли стосовно оскарження рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області: від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938, суд зазначає наступне.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95-BP) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-BP імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 1 Закону №481 передбачено, що документом державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження реалізації тютюнових та алкогольних виробів протягом визначеного строку є ліцензія (спеціальний дозвіл).

Відповідно до ч.12 ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них

При цьому, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами суб'єктом господарювання вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Тобто, ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами на загальних підставах.

Відповідно до п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 року №493 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт підприємницької діяльності має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначається перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше ніж через 15 днів від дати реєстрації заяви зазначеними у пункті 26 органами.

З наведеного вбачається, що лише ліцензія, оформлена у встановленому порядку, дає право на здійснення зазначеного у ній виду діяльності протягом установленого терміну, за умови виконання вимог законодавства, які є обов'язковими при провадженні діяльності, що ліцензується.

Зазначені приписи законодавства зобов'язують суб'єктів господарської діяльності діяти згідно встановлених правил, невиконання яких зумовлює юридичну відповідальність, зокрема, застосування штрафних санкцій.

Згідно з частиною тридцять четвертою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251.

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, ім'я, по-батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджений порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій рішення про застосування фінансових санкцій приймається керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Відповідно до статті 17 Закону України В«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробівВ» із змінами та доповненнями, передбачено, що до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару але не менше 17000 гривень: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання , але не менше 17000 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що в грудні 2013 року ПП «МП Трейд» отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (АЕ 319124) та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (АЕ 323615) терміном дії яких є період з 11.12.2013р. по 11.12.2014 року.

Тобто, з 12.12.2014 року підприємство не мало права здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

09.12.2014р. підприємство позивача звернулося до ГУ ДФС у Харківській області з заявою про отримання нових ліцензій .

15.12.2014р. підприємство позивача отримало необхідні ліцензії терміном дії з 17.12.2014р. по 17.12.2015 року.

Таким чином, торгівлю зазначеними товарами підприємство мало право здійснювати лише з 17.12.2014 року.

З матеріалів встановлено , що на час проведення перевірки 16.12.2014р. ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у позивача були відсутні.

Враховуючи те , що станом на 16.12.2014 року у підприємства відповідача були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напрями та тютюновими виробами, то і місце зберігання зазначених товарів не було внесене до Єдиного реєстру.

Колегія суддів звертає увагу на те , що в період з 12.12.2014р. (кінцева дата дії ліцензій) по 17.12.2014р. (дата початку дії нових ліцензій) підприємство позивача взагалі не мало права здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, крім того , не мала права на її зберігання у місці реалізації.

Окремо, слід зазначити, що зазначені ліцензії видаються терміном на 1 рік, після спливу якого необхідним є отримання нової ліцензії, а продовження терміну дії раніше виданих ліцензій (після спливу 1 року) чинним законодавством України не передбачено.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідач вірно застосував фінансові санкції за реалізацію позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії та за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року (№ К/800/52099/15) зазначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). Розмір такого штрафу визначається в залежності від вартості отриманої для реалізації партії товарів як по алкогольним, так і по тютюновим виробам.

Суд зазначає, що до відповідачем при проведенні перевірки складено опис наявної алкогольної та тютюнової продукції, зроблений суцільним порядком до акту перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938, що долучений до матеріалів справи. Відповідно до опису вказано найменування та код ЄДРПОУ постачальника, назву товару, кількість одиниць, ціну товару за одиницю, вартість товару (додаток 1 до акту перевірки).

Відповідачем вказано, що розрахунок штрафних санкцій, застосованих до позивача відповідно до оскаржуваних рішень, здійснено з урахуванням вартості товару, обчисленої за порушення, відображені у акті перевірки та додатку до нього.

Суд звертає увагу на приписи норми абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та зазначає, що способи викладу нормативно-правових приписів у законодавчій техніці поділяють на загальний (абстрактний) спосіб - визначення фактів, обставин, дій та явищ у загальному вигляді через родові ознаки та конкретний (казуїстичний) спосіб - визначення фактів, обставин, дій та явищ у загальному вигляді через індивідуальні ознаки, в тому числі за допомогою переліку.

Прийом перерахування (переліку) пов'язаний з казуїстичним способом викладення нормативно-правових приписів та використовується для надання особливої конкретності змісту нормативно-правового акта, обмежує чи виключає будь-яку можливість тлумачення. Переліки поділяють на повні та неповні.

Норма ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді переліку не передбачає застосування санкцій за торгівлю декількома видами ліцензованої продукції як за одне правопорушення, оскільки такі види продукції підлягають ліцензуванню окремо. Розуміння приписів зазначеної норми як санкції за одне правопорушення унеможливило б застосування такої санкції до платника податків у разі відсутності здійснення будь-якого із видів ліцензованої діяльності, вказаних у зазначеній нормі права.

Згідно з ч. 34 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єктів господарювання зберігати спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання.

При цьому, згідно з абз. 21 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; місце торгівлі згідно абз. 14 вказаної статті Закону - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Тобто вказані норми вимагають внесення відомостей до Єдиного державного реєстру саме місць зберігання.

Відповідно до п. 2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958, до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на наведені правові норми, якщо суб'єкт господарювання, який здійснює реалізацію та збереження алкогольних напоїв і тютюнових виробів в одному торгівельному приміщенні (будівлі), не має відокремленого від об'єкта роздрібної торгівлі місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то у такого суб'єкта господарювання відсутні підстави для внесення до Єдиного реєстру відомостей про місце зберігання, з огляду на його відсутність.

Доказів того, що позивач здійснює реалізацію та збереження алкогольних напоїв і тютюнових виробів в одному торгівельному приміщенні (будівлі) та не має відокремленого від об'єкта роздрібної торгівлі місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, до суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, до суду не надав, відповідач довів відсутність протиправних дій зі свого боку та правомірність оскаржуваних рішень, а суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2016 року.

Суддя Полях Н.А.