Ухвала

від 10.03.2017 по справі 820/3951/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. Московська, 8, корп. 5, місто Київ, 01029

У Х В А Л А

10.03.2017 К/800/7086/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017

у справі № 820/3951/15

за позовом Приватного підприємства "МП ТРЕЙД"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання незаконними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області 06.03.2017 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі № 820/3951/15.

За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.

Касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги обґрунтовано посиланням відповідача на відсутність фінансування на сплату судового збору на момент подання касаційної скарги, що, як на його думку, є об'єктивною причиною, яка унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до пп. 3 пп. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону № 484-VIII) встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд звертає увагу на те, що податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

В п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 у справі № 820/3951/15 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева