Ухвала

від 13.12.2016 по справі 826/12611/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12611/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Епель О.В.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року у справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна" про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И Л А :

У березні Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна" про визнання протиправними та скасування рішень.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Окружний адміністративний суд м. Києва було подано заяву про забезпечення позову від 31 березня 2016 року, в якій просив суд прийняти ухвалу, якою зупинити дію рішень Управління реєстрації головного управління юстиції у Київській області про державну реєстрацію за третьою особою 1 та третьою особою 2 права оренди земельних ділянок, згідно наведеного у заяві переліку до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року в задоволенні заяви відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що заявником не наведено обставин, які б вказували на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, інтересам позивача, до ухвалення рішення в адміністративній справі, або доказів того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року. На думку апелянта оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін та третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л", перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, колегія суддів враховує, що КАС України передбачає два способи забезпечення позову: зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборона вчинення певних дій.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулося до Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна" з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Київській області, індексний номер державної реєстрації та їх обтяжень:

№21050944 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:009:0013);

№21032763 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:009:0002);

№21052864 від 30.05.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:002:0014);

№21032862 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:012:0001);

№22635683 від 07.07.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:007:0021);

№21051894 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:007:0017);

№21028693 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:002:0008);

№26533050 від 27.11.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:006:0002);

№20837987 від 22.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:012:0002);

№24307793 від 10.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:005:0016);

№24308203 від 10.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:005:0012);

№20834403 від 22.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:009:0016);

№24351033 від 11.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:005:0005);

№27798303 від 12.01.2016 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:006:0003);

№27958608 від 27.01.2016 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:007:0018);

№24348133 від 11.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:307:0003);

№27331259 від 21.12.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:010:0012);

№21064581 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:005:0009);

№27797102 від 12.012016 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:007:0010);

№21051644 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:001:0004);

№21051471 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:002:0025);

№24348455 від 11.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:003:0011);

№21052740 від 30.04.20165 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:302:0030);

№22628293 від 06.07.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:003:0015);

№20830309 від 22.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:009:0018);

№25994601 від 10.11.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:003:0014);

№25998906 від 10.11.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:003:0003);

№21512468 від 22.05.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:011:0009);

№25994492 від 10.11.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:0055:0006);

№21123385 від 06.05.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:003:0018);

№22624389 від 06.07.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:02:004:0026);

№ 25998691 від 10.11.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:006:0007);

№24305914 від 10.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:005:0020);

№24305225 від 10.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:005:0022);

№24473764 від 16.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:012:0014);

№27331685 від 21.12.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:008:0004);

№21032358 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:008:0014);

№21052501 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:308:0001);

№20829963 від 22.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:003:0003);

№27331421 від 21.12.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:003:0026);

№24347966 від 11.09.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:03:003:0017);

№22624982 від 06.07.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:02:004:0005);

№21016242 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:011:0006);

№21052244 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:011:0024);

№21064548 від 30.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:05:007:0001);

№21028011 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:02:004:0024);

№ 21030864 від 29.04.2015 (кадастровий № земельної ділянки: 3222287200:04:007:0017).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду справи не було надано належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів та не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам або інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та його інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог, а отже, й не доведено наявність будь-яких правових підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову, відповідно до ст. 117 КАС України.

В заяві про забезпечення позову, позивач просив зупинити дію вищенаведених рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок Управління реєстрації головного управління юстиції у Київській області.

Доводи апелянта про протиправність вищевказаних рішень Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Київській області колегія суддів вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки такі обставини не вказують на наявність безпосередніх правових підстав, визначених ст. 117 КАС України, для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які просить позивач.

Більш того, апеляційний суд зазначає, що ці ж самі доводи покладені позивачем і в основу позовної заяви і здійснення судом їхньої перевірки та відповідних висновків з цього приводу фактично буде вирішенням справи по суті, що не належить до компетенції апеляційного суду при перегляді ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині першій статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 117 КАС України, для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову та приходить до висновку, що судом першої інстанції були повно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 117, ст. 165, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"- залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний тест ухвали виготовлено 19 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

О.В. Епель

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Епель О.В.