Рішення

від 19.05.2010 по справі 2-493/2010

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Чмир І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Опачицької сільської ради,ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради незаконним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом , посилаючись на те, що відповідно до рішення шостої сесії двадцять другого скликання Опачицької сільської ради Макарівського району Київської області від 18 січня 1996 року їй безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель було передано земельну ділянку площею 0.12 га., а для ведення особистого підсобного господарства, земельну ділянку площею 0.60 га. З метою приватизації земельних ділянок відповідно до вимог ст. 118 Земельного Кодексу України, було встановлено на місцевості та погоджено зовнішні межі земельних ділянок, а в 2007 році укладено договір з землевпорядною організацією МРКП «Землемір» щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для складання державних актів на право власності на земельні ділянки.

Проте, рішенням Опачицької сільської ради п'ятого скликання за № 438-20-V від 20 листопада 2009 року процес виготовлення технічної документації на належні їй земельні ділянки було призупинено до вирішення між нею та суміжним землекористувачем ОСОБА_2 спору щодо визначення спільних меж між їхніми земельними ділянками.

В 1986 році, після Чорнобильської катастрофи її сім'ю було переселено в с.Нові Опачичі Макарівського району Київської області та надано для проживання житловий будинок за № 27 по вулиці Леніна. Даний будинок був розташований на земельній ділянці площею 0.13 га, яка була відокремлена від сусідніх земельних ділянок дерев'яним парканом, а від земельної ділянки ОСОБА_2 краєм асфальтованої площадки та крайнім дерев'яним стовпчиком, який знаходиться на відставні 70 сантиметрів від крайнього стовпа воріт. Оскільки інших твердих меж між сусідами не існувало, тому саме дерев'яний стовпчик та край асфальтованої площадки був цією межовою відміткою, яка відокремлювала їх земельні ділянки. Приблизно в 1990- 1993 роках ОСОБА_2 відокремив їхні земельні ділянки спорудивши дерев'яний паркан, який проходив від вищезазначеного дерев'яного стовпа по краю асфальтованої площадки до розташованих погребів. Проте, в 2007 році частину дерев'яного паркану було розібрано ОСОБА_2 та на його місці побудовано гараж. При будівництві гаражу не було дотримано будівельно-технічних норм, внаслідок чого дах гаражу виступає на її земельну ділянку, яка покрита асфальтом та обмежує заїзд на її ділянку вантажних автомобілів. Добровільно вирішити зазначену проблему їй не вдалося, тому вона вимушена була звернутися до голови Опачицької сільської ради. Рішенням сільської ради за № 443-20-V, дії ОСОБА_2 було визнано правомірними, оскільки цю огорожу ставив саме ОСОБА_2 та вона знаходилася на його земельній ділянці. Крім того, рішенням сільської ради за № 438-20-V від 20 листопада 2009 року було затверджено межові знаки між їхніми земельними ділянками згідно акту земельної комісії від 04.11.2009 року. Так, згідно акту земельної комісії, який затверджено вищезазначеною сесією сільської ради, перший межовий знак між їхніми огорожами відповідає розташуванню крайнього стовпа її воріт. Другий знак знаходиться посередині між вентиляційними трубами їхніх підвалів, які мають спільну стіну. А третій межовий знак кінцева точка продовження другого межового знаку до межі земельної ділянки ОСОБА_3 Проте, жодного твердого межового знаку на їх земельних ділянках представникам земельної комісії сільської ради встановленого не було, вони лише були визначені умовно на місцевості та описані у згаданому акті.

ОСОБА_2 же скориставшись зазначеним недоліком земельної комісії, без її згоди, на належній їй земельній ділянці встановив металеві стовпи, які на його думку і є межовими знаками між земельними ділянками. Місце розташування металевих стовпів не відповідає місцю розташування дерев'яного паркану, який був межовою спорудою, яка розділяла їхні земельні ділянки. Разом з тим, встановлення паркану на місці розташування металевих стовпів приведе до того, що частина її земельної ділянки та частина сараю будуть знаходитися на земельній ділянці відповідача, чим буде порушено її право землекористувача на користування частиною земельної ділянки та право власності на частину сараю. Але на час звернення до суду металеві стовпчики було прибрано, проте, оскільки існує рішення сільської ради, тому стовпчики знову можуть бути встановлені на місцях знаходження ймовірних межових знаків визначених комісією Опачицької сільської ради.

Крім того, акт земельної комісії від 04.11.2009 року про встановлення межових знаків та рішення Опачицької сільської ради за № 438-20- V від 20 листопада 2009 року, яким було затверджено встановлення межових знаків та призупинено виготовлення технічної документації на нею земельну ділянку є незаконними.

Оскільки, по-перше в основу акту земельної комісії при відновленні меж не було покладено дані земельно-кадастрової документації, як цього вимагає ст.107 ЗК України, по-друге сільська рада не мала права затверджувати межові знаки, які не відповідають даним земельно-кадастрової документації. А по-третє, до компетенції сільської ради не входить право призупиняти виготовлення технічної документації, оскільки згідно ст.118 ЗК України, органи місцевої влади та органи місцевого самоврядування мають лише право затвердити чи не затвердити технічну документацію, яка надійшла на їх розгляд, а не призупиняти її виготовлення.

На підставі викладеного просила суд визнати рішення Опачицької сільської ради Макарівського району Київської області за № 438-20-\/,вїд 20 листопада 2009 року в частині затвердження встановлених межових знаків та призупинення виготовлення технічної документації на належну їй земельну ділянку незаконним та скасувати його. Визначити межі між земельними ділянками, належними їй та ОСОБА_2, які проходять від дерев'яного стовпа воріт по краю асфальтованої площадки. Зобов'язати Опачицьку сільську раду Макарівського району Київської області не чинити перешкод у набутті нею права власності на земельну ділянку площею 0.1334 га, яка передана їй у приватну власність.

В судовому засіданні позивачка, її представник підтримали наведене.

Представник Опачицької сільської ради та ОСОБА_2 не визнали позову.

Вислухавши пояснення сторін,свідків,дослідивши письмові докази,суд прийшов до висновку,що позов підлягає частковому задоволенню-в частині визнання незаконним та скасування рішення Опачицької сільської ради від 20.11.2009 року про затвердження встановлених межових знаків та призупинення виготовлення технічної документації на належну ОСОБА_1 земельну ділянку в с.Опачичі по вул..Леніна 27.Поскільки відповідно до вимог ст..118 ЗК України рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймаються на підставі технічних матеріалів та документів,що підтверджують розмір земельної ділянки. Тобто законність технічної документації перевіряється при її затверджені і відсутні правові підстави для прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо призупинення виготовлення технічної документації.

Як вбачається з пояснення сторін, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали один одному акти встановлення спільної межі їхніх земельних ділянок на ОСОБА_2 на підставі рішення Опачицької сільської ради від 5.01.2005 року 24.10.2007 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1168 га в с.Нові Опачичі по вул.. Леніна.

Наведене,кадастрові плани обох земельних ділянок,технічна документація, свідчать,що межа між земельними ділянками сторін встановлена.Ніхто з них не оскаржує законності видачі вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку,яким встановлено спільну межу .То і відсутні підстави для встановлення межі між земельними ділянками сторін рішенням суду.

Оскільки ,як вбачається з показів свідків.сторін,межу між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представники сільської ради встановлювали без врахування межі, встановленої технічною документацією ,яка була підставою для виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2,то і рішення Опачицької сільської ради про встановлення межових знаків не є законним.

Доводи сторін,що ОСОБА_2 відкликав свій підпис на Акті про встановлення меж ,що межу неможливо встановити через гараж та погреб,що належать сторонам,не приймаються судом як такі,що дають підстави задоволити інші вимоги позову.

Згідно рішення Опачицької сільської ради від 18.01.1996 року ОСОБА_1 надано у

власність біля будинку 0,12 га. Іншого рішення,зокрема про передану їй у власність земельної ділянки площею 0,1333 га по вул..Леніна 27 в с.Нові Опачичі,немає. Довідка сільської ради від 2.07.2009 року не є документом,що надає право на приватизацію земельної ділянки,тому відсутні підстави про зобов»язання згідно рішення суду Опачицької сільської ради не чинити перешкод ОСОБА_1 у набутті права власності на земельну ділянку площею 0,1334 га.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 118,152-155 ЗК України,ст..ст.60,215,209 ч.З ЦПК У країни,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Опачицької сільської ради № 438-20-У від 20.11.2009 року в частині затвердження встановлених межових знаків та призупинення виготовлення технічної документації на належну ОСОБА_1 земельну ділянку в с.Опачичі по вул..Леніна 27 Макарівського району.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.