Ухвала

від 21.12.2016 по справі 760/18590/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СтупакО.В., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, треті особи: Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень м. Києва «Київзеленбуд», Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з грудня 2008 року він працював на посаді директора комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва.

28 листопада 2012 року відповідно до наказу № 492 «Про відрядження» він вибув у відрядження до с. Чишки Пустомитівського району Львівської області та до м. Берегове Закарпатської області строком з 29 листопада по 02 грудня 2012 року.

У період перебування у відрядженні його безпідставно і незаконно було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) відповідно до розпорядження заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 30 листопада 2012 року № 217.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки воно проведене з грубим порушенням вимог законодавства, зокрема ч. 3 ст. 121 КЗпП України, а тому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Гереги Г.Ф. від 30 листопада 2012 року № 217 та від 17 січня 2013 року № 10 про призначення ОСОБА_5 на посаду директора комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, поновити його на цій посаді та стягнути з Київської міської державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Останньою ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2016 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін.

Відповідно до ч. 2, п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» у разі звільнення з посади міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень повноваження міського голови здійснює секретар міської ради. До повноважень міського голови відноситься призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до п. 5 розпорядження Київського міського голови від 30 листопада 2005 року № 348 «Про порядок призначення керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» прийняття на роботу керівника підприємства, установи чи організації, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, здійснюється Київським міським головою за поданням начальника відповідного Головного управління і погодження з заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 11 грудня 2008 року розпорядженням Київського міського голови № 556 ОСОБА_4 було призначено директором комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва на контрактній основі.

03 березня 2009 року між ОСОБА_4, як директором комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, та виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було укладено контракт.

Згідно з п.п. 4.2.2. п. 4.2 вказаного контракту він може бути припинений за згодою сторін.

Позивач ОСОБА_4 подав голові Київської міської державної адміністрації заяву, в якій просив звільнити його із займаної посади 30 листопада 2012 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін).

Відповідно до наказу від 28 листопада 2012 року № 492 «Про відрядження», який винесено на підставі факсограми КО «Київзеленбуд» від 26 листопада 2012 року, позивач вибув у відрядження до с. Чишки Пустомитівського району Львівської області та до м. Берегове Закарпатської області. Строк відрядження - з 29 листопада по 02 грудня 2012 року.

На підставі заяви позивача від 30 листопада 2012 року заступником міського голови - секретарем Київради було видано розпорядження від 30 листопада 2012 року № 217, яким ОСОБА_4 звільнено з займаної посади 30 листопада 2012 року за згодою сторін.

Розпорядженням заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 17 січня 2013 року № 10 ОСОБА_5 призначено директором комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно виходив із того, що між сторонами було досягнуто згоди щодо припинення трудового договору, а розпорядження заступника Київського міського голови від 30 листопада 2012 року № 217 «Про звільнення ОСОБА_4» прийнято на підставі заяви позивача та відповідно вимог закону.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Ступак

Ю.Г. Іваненко

О.М.Ситнік