Постанова

від 20.12.2016 по справі 810/3829/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3829/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Костюк Л.О.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Вершиніна Костянтина Валерійовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних визначено валові витрати. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом угоди і неправомірно нарахував грошові зобов'язання по податку на прибуток. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 05.05.2015 року № 0001412201 та від 13.08.2015 року № 0002752201.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Вершинін Костянтин Валерійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Крім цього, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначений строк пропущено з поважних причин.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" зареєстровано як юридичну особу Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.03.2004 року, взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС 30.03.2004 року за № 376478, станом на момент проведення перевірки перебуває на податковому обліку в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію, глини і каоліну; виготовлення виробів із бетону для будівництва; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; каналізація, відведення й очищення стічних вод; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво доріг і автострад; будівництво мостів і тунелів; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сфера; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; надання в оренду вантажних автомобілів; надання в оренду будівельних машин і устаткування.

ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" має ліцензію серії АВ № 514030 на господарську діяльність, пов'язану із будівництвом житлових і нежитлових будівель, будівництвом доріг і автострад, будівництвом мостів і тунелів тощо, видану 21.12.2009 року Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, строк дії ліцензії - з 21.12.2009 року до 21.12.2014 року.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з КК "Київавтодор", ТОВ "Інтек Трейд", ТОВ "Статус-Софт Консалтинг", ТОВ "Тандем-Оіл", ТОВ "Текмак", ТОВ "ВТП "Будкомплект", ТОВ "Торенія", підприємством "Юрай" у формі ТОВ, ТОВ "Гонорій", ТОВ "Плавт Інвест", ПП "Гілея Інвест", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 28.02.2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 17.04.2015 року № 60/10-17-22-01/32851616, за змістом якого перевіркою було встановлено, що операції між позивачем та ПП "Гілея Інвест" є нереальними, а отже ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" протиправно віднесло до складу валових витрат підприємства суму у розмірі 26008024,19 грн. за операціями із зазначеним контрагентом.

Як наслідок, в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 4861444,35 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача даних АІС "Податковий блок" та матеріалів перевірки його контрагента.

Так, зі змісту Акту перевірки вбачається наступне.

Податковим органом при проведені аналізу інформації по ПП "Гілея Інвест" встановлено, що вказане підприємство має стан "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.08.2014 року. В ході аналізу податкової звітності ПП "Гілея Інвест" встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, основних фондів, обладнання, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також, при проведені аналізу господарських операцій позивача з ПП "Гілея Інвест" податковим органом використано Акт Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 02.07.2014 року № 68/10-06-22-02/37285041 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП "Гілея Інвест", яким встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з відсутністю ПП "Гілея Інвест" за місцезнаходженням, фінансово-господарська діяльність ПП "Гілея Інвест" спрямована на мінімізацію підприємствам-контрагентам сум обов'язкових податкових платежів. Як наслідок, перевіркою ПП "Гілея Інвест" встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з постачальниками та податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальниками та задекларовані ПП "Гілея Інвест" податкові зобов'язання зменшені до "0".

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарські операції ПП "Гілея Інвест" не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим вказане підприємство не могло фактично здійснювати господарські операції.

З урахуванням вказаного податковим органом встановлено відсутність реальності вчинення фінансово-господарських операцій між позивачем та ПП "Гілея Інвест".

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.05.2015 року № 0001412201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 3426755,00 грн., з яких: 2741404,00 грн. - за основним платежем; 685351,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 14.05.2015 року № 0001522201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 4112106,00 грн., з яких: 2741404,00 грн. - за основним платежем; 1370702,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 17.07.2015 року № 1937/10/10-36-10-01-04 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2015 року № 0001522201 та зобов'язано Переяслав-Хмельницьку ОДПІ ГУ ДФС у Київській області збільшити ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" розмір штрафної санкції до 50 % суми нарахованого податку на прибуток у зв'язку з повторним порушенням, у зв'язку з чим прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

В подальшому, Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з урахуванням рішення ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 17.07.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2015 року № 002752201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 685351,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що в перевіряємий період ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" мало взаємовідносини з ПП "Гілея Інвест".

Так, 11.03.2014 року між ПП "Гілея Інвест" (Постачальник) та ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" (Покупець) укладено Договір поставки № 2014/11-03/5, згідно умов якого постачальник постачає та зобов'язується постачати товар, а покупець приймає та зобов'язується прийняти та сплатити товар - будівельні матеріали в асортименті.

Пунктом 3.1 даного Договору визначено, що асортимент товару, кількість, якість та термін відвантаження вказані у видаткових накладних, які складаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії первинних документів, а саме: договір, податкові накладні, видаткові накладні (а.с. 165-166, 167-241 Т.2, а.с. 1-227 Т.3, а.с. 1-241 Т.4, а.с. 1 -230 Т.5, а.с. 1-47, 48-215 Т.6, а.с. 1-47 Т.7).

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали) замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов'язань при здійсненні його статутної діяльності, пов'язаної з будівництвом доріг і автострад.

У той же час судом першої інстанції було встановлено, що документи, що оформлені сторонами вказаного правочину, містять повний перелік всіх обов'язкових реквізитів, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Разом з тим, податковим органом не вказано зауважень щодо форми, правильності заповнення чи наявності обов'язкових реквізитів зазначених документів.

Також вказані господарські операції відображені і у податковій звітності позивача, що не заперечувалось податковим органом та підтверджується відомостями Акту перевірки.

Однак, враховуючи зазначене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ПП "Гілея Інвест" будівельних матеріалів в асортименті. Оскільки наявність лише цих первинних документів не може беззаперечно свідчити про реальність спірних господарських операцій.

Крім цього, колегія суддів бере до уваги те, що відповідно до пп. 7.3 п. 7 договору (а.а. 166, Т.2) передбачено, що постачання кожної партії товару повинно супроводжуватися наступними документами: товарна (видаткова або товарно-транспортна) накладна; рахунок на оплату; податкова накладна.

Проте, матеріали справи не містять рахунків на оплату, визначених вказаним договором, також матеріали справи не містять відомостей про здійснення оплати за товар, що є предметом цього договору.

Представником позивача надано суду копію виписки по рахунку за 11 березня 2016 року, засвідчену штампом відділення банківської установи, однак, вказана виписка не підтверджує реальність всіх операцій, на реальності здійснення яких наполягає позивач.

Також вказаною особою надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, червень 2014 року.

Однак, зазначені документи не містять інформації про те, на підставі яких відомостей вони складені, не містять вказівки на відповідальну особу, що їх склала.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що надані документи не є належними та допустимими доказами спірних обставин в розумінні положень ст. 70 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На думку колегії суддів, фактичне здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ПП "Гілея Інвест" не підтверджено первинними документами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому висновок податкового органу про завищення валових витрат є безпідставним.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - Вершиніна Костянтина Валерійовича - задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року - скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 21.12.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мацедонська В.Е.