Ухвала

від 13.12.2016 по справі 2а-1254/12/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року м. Київ К/9991/64415/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Черпака Ю.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства об'єднання громадян «Лінія-комфорту «Севастопольської міської організації всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя про скасування вимог про сплату боргу, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11 липня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року, -

у с т а н о в и л а :

У червні 2012 року Підприємство об'єднання громадян «Лінія-комфорту «Севастопольської міської організації всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» (далі - Підприємство) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (далі - УПФУ) про скасування вимог про сплату боргу. Просило суд скасувати вимоги про сплату боргу від 28 травня 2012 року № Ю-176 та Ю-1121.

В обґрунтування позову посилалося на те, що рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу від 28 травня 2012 року № Ю-176 та Ю-1121.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для їх скасування відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що висновки, викладені в Акті перевірки від 28 травня 2012 року №71 є помилковими, такий акт не можу бути підставою для донарахування позивачеві сум внесків за періоди жовтень 2008 року - грудень 2010 року та січень 2011 року - березень 2012 року, а тому оскаржувані вимоги підлягають скасуванню.

Судами встановлено, що за результатами проведеної УПФУ перевірки, виявлено, що за період з січня 2011 року по березень 2012 року Підприємством нараховано єдиний внесок у розмірі 5,3 відсотки від загальної суми нарахованої заробітної плати (доходу) всіх працюючих, замість необхідного нарахування такого внеску в розмірі 5,5 відсотків для працюючих інвалідів та 38,24 відсотки для всіх інших працівників, що є порушенням пункту 1 частини другої статті 6 та пункт 14 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній після 1 січня 2011 року).

В період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року Підприємством в порушення пункту 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) нараховано єдиний внесок у розмірі 4 відсотки від загальної суми нарахованої заробітної плати (доходу) всіх працюючих, замість окремого розрахунку у розмірі 4 відсотки для працюючих інвалідів та для інших працівників підприємства - 33,2 відсотки.

Також, судами встановлено, що 3 березня 2008 року Президією Ради Союзу організацій інвалідів України створено Підприємство та затверджено його Статут.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Статуту Підприємство створено відповідно до рішення Президії Ради Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» відповідно до діючого законодавства. Засновником і власником підприємства є Севастопольська міська організація Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», зареєстрована Севастопольським міським управлінням юстиції (свідоцтво № 474 від 3 травня 2001 року).

11 січня 2011 року на засіданні Президії Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» погоджено в новій редакції Статут Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», що підтверджується витягом з протоколу № 1 від 11 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 1 Статуту Севастопольської міської організації Всеукраїнської організації «Союз організацій інвалідів України», зареєстрованого в новій редакції Головним управлінням юстиції у місті Севастополі 18 травня 2011 року, Севастопольська міська організація Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» є регіональним осередком Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», підзвітна та підконтрольна їй.

Основною метою діяльності Підприємства є здійснення виробничо-господарської, інвестиційної, комерційної й іншої підприємницької діяльності, виробництво, реалізація товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення, організація і здійснення закупівлі і продажу товарів і продукції, надання торгових і інших послуг здійснення фінансових і торгових операцій і іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльністю, для одержання прибутку на вкладений капітал, що підтверджено пунктом 2.1 Статуту.

Основною задачею підприємства є створення нових робочих місць для інвалідів з метою їх трудової, соціальної професійної реабілітації, а також сприяння більш повному задоволенню потреб населення і народного господарства в продукції, товарах і послугах.

Згідно з довідкою Севастопольської міської організації інвалідів України Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» від 22 лютого 2011 року №37/02 Підприємство є структурним підрозділом (регіональним осередком) Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» і є невід'ємною частиною її структури.

За правилом абзацу шостого пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Відповідно до пункту 14 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній після 1 січня 2011 року) єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

З урахуванням того, що на Підприємстві у спірні періоди працювало більше 50 відсотків інвалідів від загальної чисельності працюючих, фонд оплати їх праці становив більше 25 відсотків суми витрат оплати праці, підстави для донарахування позивачеві сум внесків в УПФУ відсутні.

З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11 липня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

Ю.К. Черпак