Рішення

від 15.12.2016 по справі 910/20707/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2016Справа №910/20707/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айяфарма»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Медікал Корпорецшн», Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк»

про стягнення 16720000 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Рудник І.Ю. (представник за довіреністю);

Качан В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача 1 - Гура А.А. (представник за довіреністю);

від відповідача 2 - Семенюта О.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ТОВ «Айяфарма» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» та ПАТ «Артем Банк» про стягнення заборгованості за поставлений товар та нарахованих штрафних санкцій у загальному розмірі 17055774,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов укладеного між ним та ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» договору купівлі-продажу №78/12 від 19.07.2016 позивач здійснив поставку партії товару загальною вартістю 17000000 грн, що підтверджується видатковою накладною №АЙЯ00000037 від 20.07.2016. Зазначений товар було прийнято уповноваженою особою відповідача 1, яка діяла на підставі довіреності №36 від 18.07.2016. Строк оплати отриманого товару сторони встановили впродовж 90 днів з дня отримання товару. Проте, відповідачем розрахунок за отриманий товар здійснено частково, на суму 280000 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16720000 грн.

Крім того, з метою забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, відповідач 1 уклав з ПАТ «Артем Банк» договір гарантії, на підставі якого Банк надано позивачу банківську гарантію №4999/16Г від 18.07.2016 на суму 13300000 грн. У зв'язку з невиконанням позивачем 1 своїх зобов'язань за договором позивач 15.10.2016 звертався до Банку про сплату коштів відповідно до гарантії, проте Банком було відмовлено у сплаті вказаної суми.

На підставі викладеного позивачі просить стягнути з відповідачів суму заборгованості солідарно в межах суми гарантії в розмірі 13300000 грн. та з відповідача 1 суму заборгованості в розмірі 3420000 грн. та нараховані штрафні санкцій у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України , зокрема пені у сумі 30416658 грн. та 3% річних у сумі 31607,67 грн. за період з 19.10.2016 по 10.11.2016.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Додатково пояснив, що спірний договір було укладено з відповідачем 1, підписано та скріплено печатками сторін. Факт здійснення господарської операції з поставки товару підтверджується видатковою накладною, яка містить інформацію щодо обсягу поставленого товару та його вартості.

Крім того вказав, що представником відповідача 1 в ході розгляду адміністративної справи в Окружному адміністративному суді м. Києва щодо скасування державної реєстрації лікарського засобу «Гратеціано» заявлялося клопотання про залучення ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» в якості третьої особи у зазначеній адміністративній справі, оскільки рішення суду щодо скасування державної реєстрації лікарського препарату може вплинути на права і обов'язки Товариства, зокрема унеможливить реалізацію отриманого відповідачем 1 товару згідно видаткової накладної №АЙЯ 00000037 від 20.07.2016, який зберігається на складах відповідача 1. Зазначене, на думку представника позивача вказує на те, що відповідач обізнаний з умовами укладеного договору, не заперечує факт отримання товару, а доводи щодо не укладення спірного договору чи інші умови поставки та оплати є намаганням відповідача 1 уникнути оплати отриманого товару.

В ході розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги, зокрема позивач просив стягнути з відповідачів суму основної заборгованості, що виникла виключно на підставі факту здійсненої поставки, який підтверджується видатковою накладною №АЙЯ00000037 від 20.07.2016, без нарахованих штрафних санкцій, а саме 13300000 грн. з відповідачів солідарно та 3420000 грн. з відповідача 1.

Судом вказана заява прийнята до розгляду, відповідно має місце нова ціна позову.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що між сторонами дійсно існували договірні відносини, проте спірний договір підписував попередній керівник відповідача 1, при цьому умови зазначеного договору відрізнялись від умов наданого позивачем для огляду договору. Так умовами укладеного договору передбачалось отримання відповідачем 1 суттєвих знижок на оплату отриманої продукції, внаслідок чого сума, яка підлягає сплаті є суттєво меншою. Вказував, що примірник договору, копія якого наявна в матеріалах справи не підписувався керівником відповідача 1, підпис від його імені виконано іншою невстановленою особою, що тягне за собою недійсність зазначеного договору. У зв'язку з викладеними обставинами, відповідачем 1 подано до суду позовну заяву про визнання зазначеного договору недійсним. Крім того, у зв'язку з проведеним на підприємстві обшуком СБУ на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2016, оригінал договору та інші документи вилучено працівниками СБУ, що підтверджується протоколом обшуку від 30.11.2016.

Разом з тим представник відповідача 1 не заперечував, що ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» отримало продукцію на підставі видаткової накладної №АЙЯ000000037 від 20.07.2016, яка станом на теперішній час зберігається на складах відповідача 1. Як не заперечував і здійснення часткової оплати отриманого товару. Крім того, пояснив, що між сторонами не існувало будь-яких інших договірних відносин щодо постачання аналогічного товару, відповідно оплата здійснена саме за отриманий за видатковою накладною №АЙЯ00000037 товар, проте помилково зазначено інший номер договору.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки у відповідача відсутня перед позивачем заборгованість саме у такому розмірі.

Додатково у судовому засіданні представником відповідача 1 заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи про визнання недійсним спірного договору. Вказане клопотання судом відхилено з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів порушення провадження у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу №78/12. Крім того, з огляду на те, що позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути лише основну заборгованість за поставлений товар відповідно до видаткової накладної, яка відповідачем 1 не заперечується, без штрафних санкцій, відтак факт визнання вказаного договору недійсним не впливає на вирішення справи. З тих же підстав судом відхилено і заявлене відповідачем 1 клопотання щодо призначення експертизи для встановлення особи, яка підписала спірний договір від імені відповідача 1, оскільки навіть встановлення факту підписання договору не представником відповідача 1, за наявності видаткової накладної, зазначене не вплине на вирішення питання щодо стягнення заборгованості, що утворилась на підставі видаткової накладної.

Також представником відповідача 1 заявлялось клопотання про витребування з ГСУ СБУ оригіналу спірного договору з додатками. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що зі сторони відповідача 1 підписувався інший текст договору, який містив іншу суму договору та порядок оплати отриманої продукції, зокрема відповідачу 1 надавались значні знижки, що впливає на розмір заборгованості відповідача 1 за договором.

Зазначене клопотання судом відхилено з огляду на те, що представником відповідача 1 не надано суду жодних доказів існування іншої редакції договору, зокрема копії, будь-якого листування між сторонами тощо, як не вказано точну ціну договору, обсяг знижок чи інших умов оплати. Більше того, представником відповідача не заперечується факт підписання видаткової накладної, яка містить вартість поставленої продукції, є документом первинного бухгалтерського обліку. У випадку наявності знижок щодо оплати продукції сторонами, вказана видаткова накладна має містити розмір такої знижки та суму з урахуванням знижки. Додатково суд зазначає, що вилучення документів у відповідача 1 було здійснено ГСУ СБУ 30.11.2016, тоді як претензію та позовну заяву, які містять розмір заборгованості, відповідач отримав до вказаної дати, відповідно мав можливість зробити копію власного примірника договору чи встановити вартість отриманого товару чи розмір знижки. Разом з тим з відповіді відповідача на претензію вбачається, що відповідач 1 просить лише вказати з чого складається наявна заборгованість, не надаючи при цьому зустрічних розрахунків заборгованості та не зазначаючи ціни договору.

Відповідач 2 - ПАТ «Артем Банк» проти позову заперечував, вказуючи на те, що між відповідачами дійсно було укладено договір банківської гарантії та видано гарантійний лист (Гарантію) №4999/16Г, у відповідності до яких Банк зобов'язався виплатити позивачу будь-яку суму в межах загальної гарантії в розмірі 13300000 грн. у випадку невиконання ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу. Проте, у зв'язку з тим, що відповідачем 1 не було виконано своїх зобов'язань за договором гарантії, зокрема щодо повного грошового покриття принципалом на відповідних рахунках, зазначена гарантія не вступила в силу. При цьому позивач, отримавши гарантійний лист мав змогу встановити факт виконання відповідачем 1 умов договору гарантій та встановити її чинність.

Враховуючи викладене, зокрема не набрання гарантією сили, внаслідок невиконання відповідачем 1 умов договору гарантії, Банк вказує на відсутність підстав для сплати гарантійної суми. Крім того зазначена гарантія видана на строк до 15.10.2016, тоді як позивач звернувся до Банку 17.10.2016, тобто після закінчення терміну дії гарантії.

На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Банку.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існували домовленості щодо здійснення поставки лікарських засобів, зокрема в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу №78/12 від 19.07.2016, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу 1 лікарські засоби, а відповідач 1 зобов'язався прийняти та оплатити вказані лікарські засоби.

Зазначений договір містить підписи представників сторін та скріплений печатками товариств.

Разом з тим судом встановлено, що сторонами, 20.07.2016 підписано видаткову накладну №АЙЯ00000037, відповідно змісту якої представник відповідача 1 за довіреністю, отримав від позивача товар - «Гратеціано, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг. по 28 таблеток у флаконі» у кількості 1000 упаковок на загальну суму 17000000 грн., в тому числі 1112150 грн. ПДВ». При цьому вказана видаткова накладна містить посилання на договір №78/12 від 19.07.2016.

Як вбачається з наданих в ході судового засідання пояснень представників сторін, відповідач 1 не заперечує проти підписання вказаної видаткової накладної, як не заперечує проти отримання товару у кількості, вказаній у видатковій накладній, проте вказує, що умови договору щодо оплати товару та його ціна відрізняються від визначених умовами договору, підписаного відповідачем 1.

Разом з тим представник позивача, зазначив, що між сторонами укладався договір саме в редакції, наданій представником позивача, проте оскільки відповідачем не заперечується факт отримання товару на підставі видаткової накладної, просить стягнути виключно суму основної заборгованості на підставі видаткової накладної.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином судом встановлено факт здійснення поставки продукції позивачем відповідачу 1 на підставі видаткової накладної № АЙЯ00000037 від 20.07.2016.

Факт здійснення господарського операції не заперечується представником відповідача, який повідомив, що продукцію, у кількості вказаній у видатковій накладній відповідач 1 отримав і т станом на теперішній час зазначена продукція перебуває на складі відповідача 1.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, відповідачем 1 у вересні 2016 року подавалось клопотання до окружного адміністративного суду м. Києва про вступ у справу №826/7180/16 в якості третьої особи з додаванням до вказаного клопотання копії видаткової накладної №АЙЯ 00000037 від 20.07.2016, з обґрунтуванням вказаного клопотання тим, що рішення суду може вплинути на права і обов'язки відповідача 1 щодо реалізації ним отриманого підставі зазначеної накладної товару.

Також факт отримання товару підтверджується частковою сплатою відповідачем 1 вартості отриманого товару у сумі 280000 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою по рахунку позивача за 06.10.2016 та не заперечується представником відповідача 1.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості в розмірі 16720000 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем 1.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача 1 з вимогою про оплату №106-10/16 від 18.10.2016 у якій просив ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» оплатити існуючу заборгованість в розмірі 16720000 грн. в строк до 15.10.2016.

Відповідач 1 вказану вимогу отримав, проте залишив без задоволення, повідомивши листом від 25.10.2016 №01084, що між сторонами було досягнуто попередні домовленості щодо умов поставки та оплати товару, які не були враховані у зазначеній вимозі та просив детально уточнити з чого складається вказана заборгованість.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наявність заборгованості за поставлений відповідно до видаткової накладної товар у розмірі 16720000 грн., за відсутності доказів існування інших домовленостей між сторонами щодо ціни та умов оплати, та виходячи з того, що відповідачем визнається факт отримання товару за видатковою накладною, суд приходить до висновку про наявність обов'язку відповідача 1 оплатити отриманий товар за видатковою накладною № АЙЯ00000037 від 20.07.2016, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 зазначеної суми заборгованості підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що відповідач 1 не надав суду доказів існування інших домовленостей щодо ціни та умов оплати товару. Також зазначена інформація відсутня і у відповіді на вимогу щодо оплати заборгованості, яка була складена відповідачем 1 25.10.2016, тобто до вилучення у відповідача 1 документів працівниками СБУ.

Разом з тим, за умови існування між сторонами інших домовленостей, зокрема і в усній формі, за умови їх недотримання при здійсненні поставки товару, представник відповідача 1, виявивши при підписанні видаткової накладної іншу ціну товару чи умови його оплати був вправі відмовитись від отримання товару та підписання видаткової накладної до остаточного врегулювання сторонами зазначених питань, як не був позбавлений відповідач 1 при виявленні невідповідностей досягнутих домовленостей фактичним обставинам поставки здійснити повернення зазначеного товару. Доказів вчинення зазначених дій відповідачем 1 суду не надано.

Щодо позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідача 2 суми основної заборгованості в межах наданої гарантії, суд зазначає таке.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Нормами статей 560-565 ЦК України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Як встановлено судом і не заперечується представниками сторін 18.07.2016 між ПАТ «Артем Банк» (Банк) та ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» (Принципал) укладено договір про надання гарантії №4999/16Г, за умовами якого за заявою Принципала Банк надає гарантію на користь Бенефіціара (ТОВ «Айяфарма») на суму 13300000 грн, яка вступає в силу з моменту повного грошового покриття принципалом на відповідних рахунках гаранта та діє до 15.10.2016 включно, за якою зобов'язується сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору. Вказаною гарантією забезпечено договір купівлі-продажу лікарських засобів, що буде укладено.

Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що грошове забезпечення (покриття) повинне бути розміщено Принципалом на рахунках Гаранта впродовж 3 календарних днів з дати укладення договору.

На виконання зазначеного договору про надання гарантії, Банком видано Гарантію №4999/16Г від 18.07.2016, яка набирає чинності в строк та на умовах, встановлених договором та діє до 15.10.2016 включно.

Як встановлено судом, позивачем, відповідно до виданої гарантії, направлявся Банку лист-повідомлення від 15.10.2016 №105-10/16 про настання гарантійного випадку та вимогу про сплату суми гарантії в розмірі 13300000 грн.. який отриманий Банком 17.10.2016.

Листом від 21.10.2016 №19/04.3214 Банк повідомив позивача про відмову у задоволенні вимоги щодо сплати суми гарантії у зв'язку з тим, що зазначена гарантія не вступила у законну силу у зв'язку з невнесенням Принципалом повного грошового покриття.

Як вбачається з пояснень представника Банку у судовому засіданні, відповідачем 1 не виконано умов договору про надання гарантії, внаслідок чого в силу умов п.п. 1.1, 2.2 зазначена гарантія не вступила у законну силу.

Представник відповідача 1 не надав суду доказів належного виконання ним умов договору про надання гарантії, зокрема внесення суми грошового покриття.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність відмови Банку від сплати суми гарантії та відсутність підстав для стягнення заборгованості за поставлений товар в межах суми гарантії з Банку.

Враховуючи викладене, зокрема доведення факту отримання відповідачем 1 товару за відсутності доказів його оплати у розмірі, зазначеному у видатковій накладній, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення суми основної заборгованості за видатковою накладною №АЙЯ00000037 від 20.07.2016 в розмірі 16720000 грн. з відповідача 1 ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн».

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин чи наявності іншої редакції підписаного між сторонами договору.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1 - ТОВ «Медек Медікал Корпорейшн» у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Медікал Корпорейшн» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 56-А, н/п 1, група приміщень №35, літ. Б; ідентифікаційний код 38777454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айяфарма» (01103, м. Київ, вул. Верхньогірська, буд. 11/1; ідентифікаційний код 40170138) 16720000 (шістнадцять мільйонiв сімсот двадцять тисяч) грн. заборгованості та витрати зі сплати судового збору в розмірі 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 19.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко