Постанова

від 31.01.2017 по справі 910/20707/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа№ 910/20707/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Рудник І.Ю.,

від відповідача 1: Гуру А.А.,

від відповідача 2: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медек Медікал Корпорейшн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20707/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айяфарма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медек Медікал Корпорейшн" - Відповідач 1

Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" - Відповідач 2

про стягнення 17055774,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Відповідачів 1 та 2 про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 13300000,00 грн та стягнення 3755774,25 грн з Відповідача 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20707/16 заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20707/16 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга (з врахуванням доповнення до апеляційної скарги від 20.12.2016р.) мотивована тим, що Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушення або загрозу порушення його прав у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, а також здійснення Відповідачем 1 дій, спрямованих на приховання, виведення або в інший спосіб відчуження своїх активів або реалізації продукції, отриманої згідно зі спірним договором, не обґрунтовано можливість утруднення виконання чи унеможливлення виконання рішення господарського суду у майбутньому. На думку Скаржника, доводи Позивача зводяться до необґрунтованих та ймовірних припущень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2016р. апеляційну скаргу Відповідача 1 прийнято до провадження, розгляд призначено на 17.01.2017р.

Розпорядженням від 16.01.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Корсакової Г.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження визначеним складом суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 31.01.2017р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Відповідачів 1 та 2 про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 13300000,00 грн та стягнення 3755774,25 грн з Відповідача 1 у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем 1 зобов'язань за договором купівлі-продажу №78/12 від 19.07.2016р.

08.12.2016р. Позивач звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача 1 в межах суми позову в розмірі 17055774,25 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем розрахункових рахунках Відповідача 1. Вказане клопотання (з врахуванням уточнень) обґрунтовано тим, що існує висока вірогідність того, що Відповідач 1, здійснить заходи, направлені на виведення коштів з наявних у нього рахунків, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду. Так, на думку Позивача, у Відповідача 1 відсутній намір виконувати зазначений договір, про що свідчать пояснення представника Відповідача 1 у судовому засіданні місцевого суду про те, що зазначений договір не укладався взагалі, а 02.08.2016р. у Відповідача 1 було змінено керівника - генерального директора, який, згідно з поясненнями Відповідача 1 не обізнаний з фактом укладання спірного договору. Крім того, Позивач вказує на незнаходження Відповідача 1 за зареєстрованою юридичною адресою, у зв'язку з чим не отримує документи ні від Позивача ні від суду. При цьому, Позивач вказує на те, що Відповідачем 1 здійснюється реалізація продукції, отриманої за спірним договором від Позивача та не оплаченої у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20707/16 заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем розрахункових рахунках Відповідача 1 в сумі 17055774 грн 25 коп.

В обґрунтування ухвали місцевий суд зазначив, що враховуючи значний розмір заборгованості Відповідача 1 в розмірі 17055774,25 грн., а також те, що в судовому засіданні було оглянуто надані представниками Позивача договір та інші документи, на підставі яких здійснювалась поставка продукції, за відсутності заперечень представника Відповідача щодо дійсності зазначених документів, неотримання Відповідачем 1 документів за зареєстрованою адресою від Позивача та від суду, за наявності належних доказів направлення цих документів на адресу Відповідача 1, а також враховуючи пояснення представника Відповідача 1 щодо необізнаності щодо укладення зазначеного договору, суд вважає, що наявні підстави для припущення щодо можливого ухилення Відповідача 1 від виконання договору в частині оплати поставленої продукції, а тому є доцільним вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Відповідача 1 в межах суми позову в розмірі 17055774,25 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем розрахункових рахунках Відповідача 1. Також місцевий суд зазначив, що вказані заходи є адекватними вимогам Позивача, забезпечать збалансованість інтересів сторін та забезпечать можливість фактичного виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача 1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать Відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики забезпечення позову від 12.12.2006р. №01-8/2776 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем 1 існує домовленість щодо здійснення поставки лікарських засобів, зокрема, в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу №78/12 від 19.07.2016р., за умовами якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу 1 лікарські засоби, а Відповідач 1 зобов'язався прийняти та оплатити вказані лікарські засоби, строк оплати до 19.10.2016р.

20.07.2016р. сторонами підписано видаткову накладну №АЙЯ00000037, відповідно змісту якої представник Відповідача 1 за довіреністю, отримав від Позивача товар - "Гратеціано, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг. по 28 таблеток у флаконі" у кількості 1000 упаковок на загальну суму 17000000 грн, в тому числі 1112150 грн ПДВ". При цьому, вказана видаткова накладна містить посилання на договір №78/12 від 19.07.2016р.

Відповідач 1 частково сплатив вартість отриманого товару у сумі 280000 грн., що підтверджується наданою Позивачем банківською випискою по рахунку Позивача за 06.10.2016р. та не заперечується представником Відповідача 1.

Також, апеляційний суд враховує, що Відповідач у своїх поясненнях підтвердив заборгованість перед Позивачем в сумі 14220000,00 грн., а рішенням місцевого суду у даній справі було стягнуто з Відповідача заборгованість в сумі 16720000,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач 1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, на підставі якого виникла заборгованість перед Позивачем, що свідчить про відсутність наміру Відповідача 1 оплачувати товар, отриманий від Позивача.

Таким чином, у разі набрання вказаним рішенням місцевого суду законної сили та невжиття заходів забезпечення позову, виконання цього рішення може бути утрудненим або неможливим.

За таких умов апеляційний суд погоджується з висновок місцевого суду про обґрунтованість і доцільність вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд не приймає до уваги доводи Скаржника та приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медек Медікал Корпорейшн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20707/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20707/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

К.В. Тарасенко