Рішення

від 13.12.2016 по справі 917/367/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 Справа №917/367/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинагроконсерв", вул. Червоноармійська, 163, м. Пирятин, Полтавська область, 37000

про стягнення збитків

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 24/01-14/02-20 від 04.01.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 11.02.2016

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позов про стягнення з відповідача збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування у розмірі 17249116,34 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі та наполягав на його задоволенні. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач своїми діями внаслідок самовільного забору підземних вод в період з 01.04.2014 по 05.10.2014 завдав державі збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 1724916,34 грн.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, посилався на те, що Товариство маючи дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області на спеціальне водокористування № 2995, діяло у часових, кількісних та якісних рамках цього документу, вживало заходів для отримання нового спеціального дозволу на користування надрами і після спливу строку, встановленого Водним кодексом України, Порядком, мало право на користування надрами за правом мовчазної згоди. Враховуючи, що Товариством в установленому порядку та строки подано заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі Товариству не видано й не направлено, вважає, що вина Товариства щодо здійснення забору підземних вод за відсутності дозвільних документів, а саме: дозволу на спеціальне водокористування/спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) відсутня. Також, відповідач зазначає про своєчасну сплату Товариством зборів за спеціальне водокористування.

13.12.2016 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3, на вирішення експерта поставити наступні питання:

- чи можливо встановити розмір збитків які заявлені до стягнення в позовній заяві Державної екологічної інспекції у Полтавській області до TOB "Пирятинагроконсерв" ?;

- чи впливає на розмір збитків та наявність матеріальної шкоди, ті обставини, що TOB "Пирятинагроконсерв", сплачувало збір за користування водою?;

- чи завдано збитки державі користуванням водою внаслідок не видачі TOB "Пирятинагроконсерв", у встановлений законом строк документу дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, з урахуванням належної та повної сплати відповідачем збору за користування водою? Якщо так, то в якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди?;

- чи правильно розраховано суму збитків зазначених в позовній заяві Державної екологічної інспекції у Полтавській області до TOB "Пирятинагроконсерв"?

Представник позивача проти зазначеного клопотання заперечив, пославшись на те, що питання, які відповідач просить поставити на вирішення експерта не потребують спеціальних знань; перевірити правильність розрахунку суми збитків не позбавлений можливості суд.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення експертизи, виходячи з наступного:

Як визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про призначення експертизи за безпідставністю та необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

У період з 29.01.2015 по 06.02.2015 на підставі постанови Пирятинського РВ УМВС України в Полтавській області про призначення перевірки від 22.12.2014, Наказу Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 06/01-03 від 28.01.2015, направлення на проведення позапланової перевірки № 06/01-01-14 від 28.01.2015, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Пирятинагроконсерв".

Під час перевірки встановлено факт забору відповідачем води з свердловин №№ 567, 569, 486, 940-В, розташованих за адресою: вул. Червоноармійська, 163, м. Пирятин, Полтавська обл. без дозволу на спеціальне водокористування/спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) за період з 01.04.2014 по 05.10.2014, що підтверджується довідкою відповідача, журналом обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнанням за формою ПОД-11 та державною статистичною звітністю за формою 2-ТП водгосп. Підприємством представлено дозвіл на спеціальне водокористування від 06.10.2014 № 0230/Пол терміном дії до 06.10.2017.

За результатами зазначеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Полтавській області складено Акт № 06/01-01-14 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Пирятинагроконсерв".

В Акті зафіксовано, що ТОВ "Пирятинагроконсерв" протягом періоду з 01.04.2014 по 05.10.2014 видобуто 40133 м 3 води із свердловин №№ 567, 569, 486, 940-В за відсутності дозвільних документів, а саме: дозволу на спеціальне водокористування/спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Відповідно до ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Мін'юсті 14.08.2009 за № 767/16783 позивачем здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі ТОВ "Пирятинагроконсерв" внаслідок самовільного забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.04.2014 по 05.10.2014, відповідно до якого загальна сума заподіяних відповідачем державі збитків становить 1724916,34 грн.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Полтавській області відповідачу направлена Претензія № 452/01-14/08-15 з вимогою відшкодувати збитки, які заподіяні державі в результаті забору води за відсутності дозвільних документів, на суму 1724916,00 грн.

Проте, сума збитків відповідачем не відшкодована.

Оцінюючи подані учасниками процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України, водні об'єкти є виключною власністю народу України, який здійснює право власності на води через місцеві ОСОБА_4 народних депутатів. ОСОБА_4 несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища, координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої ОСОБА_4, формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Статтею 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно із ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на спеціальне водокористування (далі - дозвіл) регламентовано Законом України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV, а також Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, що затверджений постановою КМУ від 31.03.2002 № 321 та Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, що затверджене постановою КМУ від 10.08.1992 № 459 в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Частиною 4 ст. 4-1 Закону України ,,Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321 дозволи видаються в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.

Згідно з ст. 49 Водного кодексу України, строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або на дання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Попередній Дозвіл на спеціальне водокористування № 2995, виданий відповідачу строком до 18.02.2014. Зазначеним Дозволом ТОВ "Пирятинагроконсерв" зобов'язано було за місяць до закінчення терміну дії дозволу - до 18.01.2014, звернутися до Держуправління з питання його переоформлення.

Відповідач зазначив, що ним вживалися дії, спрямовані на отримання нового дозволу, зокрема, укладено договір № 44/2013 на надання послуг у сфері екології з ФОП ОСОБА_5, предметом якого є супроводження технічної документації по отриманню дозволу на спецводокористування.

Також, відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що 18.11.2013 Товариством були затверджені поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення, які разом із заявою про погодження матеріалів для отримання дозволу на спеціальне водокористування були подані до Державної служби геології та надр України. Для надання висновків Центральним органам виконавчої влади щодо можливості видати дозвіл на спеціальне водокористування частиною 7 статті 49 Водного кодексу України встановлений п'ятнадцятиденний термін.

Як стверджує відповідач, порушуючи встановлений строк, Державна служба геології та надр України лише в лютому 2014 року направила до КП «Південукргеологія» пакет документів Товариства для вивчення та надання пропозицій (лист від 04.02.2014№ 3235/10/10-14).

08.04.2014 відповідач звернувся до КП «Південукргеологія» з проханням повідомити про стан розгляду документів, щодо отримання дозволу на спецводокористування.

КП «Південукргеологія» своїм листом № 03/3-45 від 28.04.2014 повідомило відповідача, що пакет документів щодо отримання дозволу на спецводокористування знаходиться на розгляді в Кременчуцькій КГЕ.

У зв'язку із набранням чинності Закону України від 09.04.2014№ 1193-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», яким було внесено зміни до порядку подачі та отримання дозволу на спеціальне водокористування, 04.06.2014 відповідач звернувся до Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації з проханням надати роз'яснення з цього приводу.

Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації своїм листом від 17.06.2014 № 2234/05-03-07 повідомив, що 26.04.2014 ст. 49 Водного кодексу України встановлений інший механізм видачі документів дозвільного характеру-Дозволу, порівняно з механізмом видачі, встановленим до 26.04.2014.Механізм видачі дозволу, визначений нормами Порядку видачі документів дозвільного характеру, затвердженого Постановою КМУ від 13.03.2002 № 321, з 26.04.2014 частково не відповідає вимогам ст. 49 Водного кодексу України й до затвердження КМУ Порядку, який відповідатиме вимогам ст. 49 зазначеного кодексу видача дозволів на спеціальне водокористування Департаментом з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації тимчасово припинено.

Листом № 8635/02/10-14 від 23.06.2014 Державна служби геології та надр України повідомила Товариство про опрацювання матеріалів на спеціальне водокористування та можливість здійснювати спеціальне водокористування три роки з відбором підземних вод у обсязі 71,840 тис. м 3 /рік (285,081 м 3 /добу).

Як зазначає відповідач в обґрунтування своїх заперечень, отримавши позитивну відповідь (висновок) від Державної служби геології та надр України та зважаючи на лист від 17.06.2014 № 2234/05-03-07 Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, яким було повідомлено про тимчасове припинення видачі дозволів, Товариство з моменту відновлення видачі дозволів на спеціальне водокористування звернулося 07.08.2014 до державного реєстратора для проведення реєстрації у реєстрі документів дозвільного характеру з клопотанням про узгодження умов і одержання дозволу на спеціальне водокористування й пакетом документів, яке було повернуто з метою усунення недоліків.

20.08.2014 відповідач, усунувши недоліки, повторно звернувся для проведення реєстрації у реєстрі документів дозвільного характеру.

06.10.2014 Товариство отримало Дозвіл на спеціальне водокористування № 0230/Пол на строк по 06.10.2017.

Як стверджує відповідач, тривале погодження документів Державною службою геології та надр України та зміни в законодавстві, позбавили Товариство можливості своєчасно отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідач вважає, що оскільки Підприємство вживало заходів для отримання нового спеціального дозволу на користування надрами і після спливу строку, встановленого Водним кодексом України, Порядком, воно мало право на користування надрами за правом мовчазної згоди.

Проте, суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного:

Під час перевірки встановлено, що у відповідача наявний попередній дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії до 18.02.2014.

У відповідності до ст. 44 Водного кодексу України та умов вказаного дозволу за місяць до його закінчення відповідачу необхідно було звернутись до Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) з питанням його переоформлення, тобто до 18.01.2014.

Частиною 9 ст. 49 Водного кодексу України визначено, що порядок видані дозволів

на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року затверджено «Порядок

погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування» (далі - Порядок). Згідно

п.3,4 даного Порядку (в редакції станом на 18.01.2014) дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується: у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами ПАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди. Дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання

Тобто, до 18.01.2014 відповідач був зобов'язаний звернутись з погодженим клопотанням до Департаменту для переоформлення дозволу на спеціальне водокористування.

Як вбачається з наданих доказів, та підтверджується відповідачем у відзиві на позов, відповідач для отримання дозволу на спеціальне водокористування звернувся до Державної служби геології та надр України, а не до Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації. Тобто, відповідач звернувся до Установи, яка не видає дозволи на спеціальне водокористування.

Заходи вчинені відповідачем протягом 2013 року не виключають його обов'язку вчасно звертатися у порядку, передбаченому законодавством щодо отримання дозвільних документів.

Згідно зі ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди», у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, а не через 30 календарних днів, як стверджує відповідач.

Тобто, законодавство про дозвільну систему побудовано так, що саме на особу покладається обов'язок ініціювати отримання дозволу і у разі своєчасного звернення з долученням необхідного пакету документів до відповідного органу для отримання дозволу, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі, суб'єкт господарювання має право провадити певні дії.

Відповідач доказів звернення із заявою про видачу дозволу до строку закінчення дії попереднього дозволу не надав, а звернення із заявою про отримання дозволу до не уповноваженого органу не давало відповідачу права на здійснення водокористування за відсутності дозволу.

Враховуючи вищевикладене, принцип мовчазної згоди до даних правовідносин не застосовується, оскільки відповідач мав своєчасно (з урахуванням встановлених законодавством строків для розгляду відповідних документів) звернутися до компетентного органу для отримання чергового дозволу.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати спеціальне водокористування протягом 01.04.2014 - 05.10.2014.

Відповідач також, зазначає про помилкове застосування Держекоінспекцією коефіцієнта 100, об'єму води та норм Податкового кодексу при здійсненні розрахунку.

Частинами 1-2 п.п. 1.2. п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/744 від 27.06.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої Мін'юстом України 14.08.2009 № 767/16783 (далі - ОСОБА_3) (в редакції на момент вчинення порушення (01.04-05.10.2014)), розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою: З сам = 100 x W x Tap,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м. Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою. Відповідно до наданої відповідачем довідки в період з 01.04.2014 по 05.10.2014 здійснювався забір підземних вод у обсязі 40133 м.куб, що спростовує доводи відповідача про його невизначеність.

Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України. Відповідно до статті 325 Податкового кодексу України ставка збору за спеціальне використання підземних вод на території Пирятинського району Полтавської області протягом періоду 01.04-05.10.2014 становила 42,98 грн.

Отже, Тар складає - 42,98 грн/100м. куб.= 0.4298 грн/м.куб.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2013 у справі №13/333-38/463-2012 викладена правова позиція, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення, або у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Зазначене спростовує твердження відповідача про помилковість розрахунку, здійсненого Держекоінспекцією.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В пунктах 1.3., 1.6. роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексута інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Водного Кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні, здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтями 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 ВК України).

Суд на підставі матеріалів справи дійшов висновку, що протиправна поведінка відповідача у заподіянні збитків внаслідок самовільного водокористування без відповідного дозволу підтверджується документами, складеними за результатами перевірки: Актом перевірки №06/01-01-14 (яким встановлено здійснення відповідачем у період з 01.042014 по 05.10.2014 забору 40133 м 3 води без дозволу на спеціальне водокористування), розрахунком шкоди, обрахованої відповідно до ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 №389.

Також, слід зазначити, що сплата податку за користування водою в період відсутності дозволу з 01.04.2014 по 05.10.2014 не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати збитки, оскільки обов'язком відповідача, відповідно до ст. 44 Водного кодексу є своєчасна сплата зборів за спеціальне водокористування.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1724916,34 грн збитків, завданих державі самовільним водокористуванням.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинагроконсерв", вул. Червоноармійська, 163, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код 32021330 - 1724916,34 грн збитків, завданих державі самовільним водокористуванням і перерахувати їх на р/р 33116331700380 Пирятинського УК/м. Пирятин, код ЄДРПУ 37958534, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, МФО 831019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинагроконсерв", вул. Червоноармійська, 163, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код 32021330 в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава, 22030001, код отримувача за ЄДРПОУ 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача: 831019) 25873,74 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2016.

Суддя Д.М. Сірош