ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2016 р. Справа № 907/453/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів Дбник О.П.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР-Сервіс" м. Ужгород
на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2016р.
у справі №907/453/16
за позовом: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" м. Ужгород
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР-Сервіс" м. Ужгород
про стягнення заборгованості в сумі 129 389, 23 грн.
за участю представників сторін від:
позивача: ОСОБА_2А - згідно довіреності №97/56д від 01.02.2016 р.;
відповідача: ОСОБА_3 - згідно довіреності б/н від 25.08.2016 р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.2016 р. (суддя Йосипчук О.С.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ОІР-Сервіс» на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» суму 129 389,23 грн. заборгованості та 1 940,83 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати отриманого газу всупереч п. п. 1.1 та 4.7 договору.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що акти перевірки газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств-споживачів природного газу від 16.06.2014 р. №1845/06, від 09.12.2014 р., від 10.12.2014 р. №28/12114, складені в односторонньому порядку представниками позивача без присутності представника відповідача, так як не містять їх даних (посади) та перевірки повноважень.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем виконано умову договору щодо складання акту про прострочення терміну повірки ЗВТ, натомість відповідачем не надано суду свідоцтво про держповірку лічильника, відтак не спростовано задокументований позивачем факт прострочення терміну повірки лічильника. Таким чином, встановлення саме факту неповіреного лічильника є підставою для стягнення заборгованості за спожитий природний газ не по показниках лічильника, що становить 90 048, 42 грн., а обрахованої згідно обсягів спожитого природного газу по номінальній потужності на суму 129 389, 23 грн. Щодо складання акту в односторонньому порядку, то позивач звертає увагу на те, що згідно п.4.4 договору, такий складається самим постачальником довільної форми та назви.
В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзивів на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (постачальником) та ТОВ «ОІР-сервіс» (споживачем) укладено договір №1006/У/к-т від 28.12.2006р. на постачання природного газу за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, 74 А.
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ.
Згідно п.п. 3.6, 3.7, 3.8.7, 4.3, 4.4, 6.1 вказаного договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу.
Акти приймання-передачі газу уповноважені представники сторін складають до 1-го числа наступного за звітним місяцем. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за фактично поставлений природний газ.
Споживач зобов'язується в період з 25 по 30 (31) числа кожного місяця прибути у відділ обліку постачальника для підписання актів приймання-передачі газу за поточний місяць. Рахунки та акти приймання-передачі природного газу надаються споживачу на підставі пред'явленого журналу обліку витрат природного газу.
При простроченні термінів повірки одного з ЗВТ, втрати свідоцтва про держповірку, пошкодженні, вузол обліку, вважається не комерційним. У разі наявності засобів вимірювальної техніки, не повірених належним чином, постачальник складає акт та здійснює обрахування обсягів спожитого природного газу по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання з часу останньої повірки.
Оплату за газ споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів поставки в термін до 5 числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Згідно п.п. 3.6, 5.9 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ 13.09.2012р. № 1181, засоби вимірювальної техніки мають бути повірені або атестовані в установленому порядку.
Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.
Відповідно до ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .
Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як встановлено місцевим господарським судом, всупереч Правилам користування природним газом для юридичних осіб, відповідач прострочив термін чергової повірки ЗВТ, внаслідок чого обрахування обсягів спожитого відповідачем природного газу здійснювалось по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання - котла «Данко 40 кВТ» з часу останньої повірки комерційного вузла обліку газу, що підтверджується актом обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку від 09.12.2014р. за №4386/12, у якому встановлено факт відсутності атестаційної повірки установленого у позивача лічильника (акт №5965/138 на встановлення побутового лічильника від 26.10.2006р. та акт №74 від 19.07.2006р. на пуск газу) та наявність газового приладу - котел Данко.
При цьому, як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із відмовою від підписання цього акту представником відповідача, позивачем було складено акт про відмови від підпису від 09.12.2014р.
На підтвердження фактичного споживання у спірному періоді природного газу відповідачем, позивач посилається на те, що останні розрахунки відповідачем було здійснено з ПАТ «Закарпатгаз» за спожитий природний газ до кінцевого показника 18 764 м.куб., що підтверджується наявними у справі матеріалами. Разом з тим, станом на момент припинення газопостачання 10.12.2014р. згідно акту про припинення газопостачання №28/12114 від 10.12.2014р. (акт відмови від підпису від 10.12.2014р.), зафіксовано показник лічильника газу 31645 м. куб.
Враховуючи вищевикладене, норми ст.23 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та п.3.12.2. Правил користування природним газом, позивач нарахував відповідачу заборгованість за спожитий газ за період з 16.06.2014р. - дата останньої перевірки (акт №1845/06 від 16.06.2014р.) по 10.12.2014р. - дата припинення відповідачу газопостачання (акт №28/12/14 від 10.12.2014р.) у сумі 129 389,23 грн.
Таким чином, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що посилання відповідача у апеляційній скарзі не спростовують факту споживання природного газу, не заперечують дані розрахунку боргу та не припиняють взяті за договором №1006/У/к-т від 28.12.2006р. на постачання природного газу зобов'язання по оплаті за спожитий природній газ. При цьому, як правомірно звернув увагу суд першої інстанції, заперечення відповідача стосуються не обставин споживання газу, його обсягу та вартості, а помилок при фіксації порушень правил використання природного газу, що призвели до припинення газопостачання з боку позивача.
Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржниками не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційних скаргах.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2016 р. у справі
№ 907/453/16 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий-суддя Матущак О.І.
Судді Дубник О.П.
ОСОБА_1
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2016 |
Оприлюднено | 27.12.2016 |
Номер документу | 63613110 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Матущак О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні