Постанова

від 28.03.2017 по справі 907/453/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 907/453/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР-Сервіс", м. Ужгород Закарпатської області,

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2016 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2016

зі справи № 907/453/16

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Ужгород Закарпатської області (далі - Позивач),

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР-Сервіс" (далі - Відповідач)

про стягнення заборгованості в сумі 129 389,23 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Волощука П.Ю.,

Відповідача - Марамигіна П.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 129 389,23 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором постачання природного газу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.2016 (суддя Йосипчук О.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П. і Скрипчук О.С.): позов задоволено; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 129 389,23 грн. заборгованості та судовий збір у сумі 1 940,83 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій і "прийняти постанову у відповідності до вимог установлених ст. ст. 111 9 - 111 11 ГПК України". Скаргу мотивовано порушенням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх неумотивованість та безпідставність і про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить у задоволенні скарги відмовити.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

28.12.2006 Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладено договір № 1006/У/к-т на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується передати споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ (пункт 1.1);

- приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу (пункт 3.6);

- акти приймання-передачі газу уповноважені представники сторін складають до 1 числа наступного за звітним місяця; акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за фактично поставлений природний газ (пункт 3.7);

- споживач зобов'язується в період з 25 по 30 (31) число кожного місяця прибути у відділ обліку постачальника для підписання актів приймання-передачі газу за поточний місяць; рахунки та акти приймання-передачі природного газу надаються споживачу на підставі пред'явленого журналу обліку витрат природного газу (пункт 3.8.7);

- при простроченні термінів повірки одного з засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), втраті свідоцтва про держповірку, пошкодженні вузол обліку вважається некомерційним. У разі наявності засобів вимірювальної техніки, не повірених належним чином, постачальник складає акт та здійснює обрахування обсягів спожитого природного газу по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання з часу останньої перевірки (пункти 4.3, 4.4);

- оплату за газ споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів поставки в термін до 5 числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акта приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1).

Згідно з пунктами 3.6, 5.9 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ 13.09.2012 № 1181, засоби вимірювальної техніки мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Всупереч Правилам користування природним газом для юридичних осіб Відповідач прострочив термін чергової повірки ЗВТ, внаслідок чого обрахування обсягів спожитого Відповідачем природного газу здійснювалося по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання - котла "Данко 40 кВТ" з часу останньої повірки комерційного вузла обліку газу, що підтверджується актом обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку від 09.12.2014 за №4386/12, в якому встановлено факт відсутності атестаційної повірки установленого у Позивача лічильника (акт на встановлення побутового лічильника від 26.10.2006 № 5965/138 та акт на пуск газу від 19.07.2006 № 74) та наявність газового приладу - котла "Данко". У зв'язку з відмовою від підписання цього акта представником Відповідача Позивачем було складено акт про відмову від підпису від 09.12.2014.

На підтвердження фактичного споживання у спірному періоді природного газу Відповідачем Позивач посилався на те, що останні розрахунки Відповідачем було здійснено з Позивачем за спожитий природний газ до кінцевого показника 18764 м.куб. Станом на момент припинення газопостачання 10.12.2014, відповідно до акта про припинення газопостачання від 10.12.2014 № 28/12/14, зафіксовано показник лічильника газу 31645 м.куб. У зв'язку з відмовою від підписання цього акта представником Відповідача Позивачем було складено акт про відмову від підпису від 10.12.2014.

Позивач нарахував Відповідачу заборгованість за спожитий газ за період з 16.06.2014 - дати останньої перевірки (акт від 16.06.2014 № 1845/06) по 10.12.2014 - дату припинення Відповідачу газопостачання (акт від 10.12.2014 № 28/12/14) у сумі 129 389,23 грн.

Оскільки Відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати отриманого газу, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із задоволенням позову зі справи.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530);

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи попередні судові інстанції, з'ясувавши: факт споживання Відповідачем природного газу у спірний період; неприпинення взятих за Договором зобов'язань з оплати за спожитий природний газ; існування заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений природний газ, - дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують. Відповідні доводи стосуються наявності помилок Позивача при фіксації порушень правил використання природного газу та з'ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, і здійснення переоцінки вже оцінених ними доказів у справі. Проте касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 зі справи № 907/453/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОІР-Сервіс" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Студенець