Постанова

від 14.12.2016 по справі 924/1807/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 924/1807/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Грязнов В.В.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.09.16 р.

у справі № 924/1807/15 (суддя Магера В.В. )

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" м. Хмельницький

про стягнення вартості частки в майні товариства в сумі 980 700,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_3 ( представник, довіреність у справі)

третя особа -не з"явився

Судом роз’яснено представнику відповідача права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2016 року у справі № 924/1807/15 (головуючий суддя Магера В.В., суддя Субботіна Л.О., суддя Муха М.Є. ) задоволено позов ОСОБА_4 про стягнення вартості частки у майні у звВ»язку із виходом зі складу учасників товариства та стягнуто на його користь із товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» 980700 гривень вартості частки в майні товариства, 14711 гривень відшкодування витрат по оплаті судового збору, 3696 гривень витрат на проведення судової експертизи.

Ухвалюючи рішення з огляду на норми ст.148 Цивільного кодексу України, ст.10, 12, 56 Закону України „Про господарські товаристваВ» , Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , приписи Статуту товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» , висновки судово-економічної експертизи за №38/16-26 від 20.07.2016 року у даній справі, колегія суддів місцевого господарського суду вважала, що внесення позивачем відповідної частки до статутного фонду ТОВ „ПоліграфістВ» та сума частки при виході із товариства, підтверджується фінансовими та бухгалтерськими документами відповідача : фінансовими звітами станом на 31.10.2014 року, 31.12.2014 року, 30.09.2015 року, 30.09.2015 року; звітом за результатами перевірки бухгалтерського та податкового обліку ТОВ „ПоліграфістВ» за період з 01.01.2000 року по 30.09.2014 року; інвентаризаційним описом основних засобів від 03.11.2014 року; розрахунком вартості частки чистих активів ТОВ „ПоліграфістВ» при виході з товариства учасника ОСОБА_4 станом на 31.10.2014 року.

У звВ»язку із відсутністю доказів повної виплати відповідачем позивачу вартості частини майна товариства пропорційно частці в статутному капіталі суд першої інстанції вважав правомірними позовні вимоги та стягнув із відповідача заборгованість у розмірі 980 700 гривень, яку необхідно було сплатити позивачу, як вартість частини майна товариства пропорційно частці у статутному капіталі.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» подано апеляційну скаргу, якою вважають рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи та із висновками, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування порушення норм процесуального права вказують, що судом першої інстанції в порушення ст.27 Господарського процесуального кодексу України не залучено до участі у справі іншого учасника ТОВ В«ПоліграфістВ» ОСОБА_5, оскільки прийняте рішення безпосередньо впливає на його права як учасника товариства, так як у ОСОБА_5 значно зменшиться вартість його частки у майні товариства після сплати коштів товариством позивачеві, який вибув із складу учасників .

Вважають, що місцевий господарський суд в порушення ст.43 ГПК України не врахував, що у висновку від 20.07.2016р. №38/16-26 експертом ОСОБА_6 визначена вартість частки майна позивача - ОСОБА_4 в майні ТОВ В«ПоліграфістВ» в зв'язку з його виходом із складу учасників товариства на 31.10.2014 року у розмірі 980,7 тис. гривень за умови документального підтвердження внесення ним внеску в розмірі 1130780,00 гривень .

На переконання апелянта, суд не застосував норми ст. 52 Закону України В«Про господарські товаристваВ» ( у редакції, що була чинною як на час реєстрації товариства, так і на момент сплину 1 року від дати реєстрації товариства) якими передбачалося, що доказом внесення учасником товариства свого вкладу до статутного фонду товариства являються документи, видані банківською установою та помилково вважав, що у позивача виникло корпоративне право на отримання вартості частини майна товариства відповідача, пропорційної 50% частки у статутному капіталі останнього, оскільки він повністю вніс в установу банку свій внесок до статутного капіталу товариства, оскільки матеріали справи не містять первинних документів, які б засвідчували здійснення господарської операції по прийняттю від позивача коштів або майна до статутного капіталу товариства відповідача у розмірі, що відповідає 50% його статутного капіталу.

Звертають увагу, що покликання суду на копії протоколів загальних зборів, фінансові та бухгалтерські документи, інвентаризаційний опис основних засобів від 03.11.2014 року, звіт за результатами перевірки бухгалтерського і податкового обліку, розрахунок вартості частки чистих активів при виході з товариства станом на 31.10.2014 року, як на належні докази наявності у позивача відповідного корпоративного права суперечить положенням статті 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.

Просять скасувати рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вказує на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі та наводить свої міркування на спростування доводів скаржника.

Звертає увагу, що збільшення статутного фонду товариства до 3 000 000 гривень, який формується за рахунок внесків засновників : ОСОБА_5 - 1 500 000 гривень - 50% та ОСОБА_4 - 1500 000 гривень -50% , відповідно до зміни до статуту ТОВ В«ПоліграфістВ» , що зареєстровані 27.09.2012 року та рішення загальних зборів ТОВ В«ПоліграфістВ» ( протокол №41 від 22 жовтня 2014 року), у якому приймали участь засновники з рівнею долею по 50% у статутному капіталі, та протокол №42 від 23 жовтня 2014 року, де одноголосно вирішено повернути майном (протокол №41), виплатити (протокол №42) вартість належної частки пропорційно долі в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» та провести розрахунки згідно чинного законодавства до 22.10.2015 року - вказують на ті обставини, що на день виходу одного із учасників із товариства спору щодо розміру часток учасників в статутному капіталі ТОВ В«ПоліграфістВ» не існувало.

Просить здійснювати перегляд справи у апеляційному порядку без участі його та його представника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2016р. у даній справі залучено ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ( а.с.146-147).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив, в якому останній вказує, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки рішення господарського суду Хмельницької області є незаконним та необґрунтованим, у зв"язку з тим, що позивач повинен підтвердити оплату внеску, про що надати квитанцію про сплату грошових коштів в касу ТОВ "Поліграфіст" або в банківську установу.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 16.09.2016р. та задовольнити апеляційну скаргу, в позові відмовити.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь. Разом з тим, в запереченнях на апеляційну скаргу, просив справу розглянути у його відсутності .

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» апеляційну скаргу підтримала з мотивів, що у ній викладені та просила рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Виходячи зі змісту статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2016 року про призначення судового засідання на 14 грудня 2016 року направлялася позивачу та третій особі та ними отримана, що підтверджується повідомленням поштового звВ»язку про вручення поштового відправлення ( а.с. 148, 149,151).

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивач та третя особа належним чином та заздалегідь повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи. З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 22.03.2010 року зареєстровано Статут товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» .

Відповідно до пункту 3.9 Статуту статутний фонд ОСОБА_2 встановлюється у розмірі 3000000 гривень і формується за рахунок внесків засновників. Розподіл статутного фонду серед учасників слідуючий: ОСОБА_5 1 500 000 гривень 50%; ОСОБА_4 1 500 000 гривень 50%.

Пунктом 3.12 Статуту передбачено, що збільшення Статутного фонду, вказаного в установчих документах ОСОБА_2 може бути здійснене після внесення кожним засновником свого внеску в повному обсязі.

27.09.2012 року проведено реєстрацію змін до Статуту ТОВ „ПоліграфістВ» , якими п.3.9 викладений у наступній редакції: „Статутний фонд ОСОБА_2 встановлюється у розмірі 5 000 000 грн. (П’ять мільйонів гривень) і формується за рахунок внесків засновників. Розподіл статутного фонду серед учасників такий:

1) ОСОБА_5 - в розмірі 2 500 000 грн. - 50%,

2) ОСОБА_4 - в розмірі 2 500 000 грн. - 50%.

Тобто, означеними змінами до статуту збільшено статутний фонд товариства та здійснено його перерозподіл між учасниками товариства.

22.10.2014 року рішенням загальних зборів ТОВ „ПоліграфістВ» (протокол №41) ухвалено : 1) вивести ОСОБА_4 зі складу засновників ТОВ „ПоліграфістВ» на підставі поданої ним 20.10.2014р. нотаріально посвідченої заяви від 18.10.2014р. із вимогою провести інвентаризацію майна товариства із визначенням його фактичної ринкової вартості станом на 22.10.2014р.,

2) провести розподіл майна в натурі та повернути частку пропорційно долі в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „ПоліграфістВ» до 22.10.2015р. Голосували: „ЗаВ» - 100%; „ПротиВ» - 0%; „УтрималисьВ» - 0%.

23.10.2014 року (протокол №42 загальних зборів ТОВ „ПоліграфістВ» ) ухвалено :

1) вивести ОСОБА_4 зі складу засновників ТОВ „ПоліграфістВ» на підставі поданої ним 20.10.2014 року нотаріально посвідченої заяви від 18.10.2014 року, виплатити ОСОБА_4 вартість належної йому частки пропорційно долі в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „ПоліграфістВ» та провести з ним розрахунки згідно чинного законодавства до 22.10.2015 року;

2) внаслідок невнесених у повному обсязі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 коштів до Статутного фонду та виплати належної ОСОБА_4 частки Статутного фонду зменшити та встановити статутний фонд ТОВ „ПоліграфістВ» в сумі 2500000 гривень. Провести перерозподіл Статутного фонду товариства наступним чином: ОСОБА_5 одноосібний учасник, що володіє 100% статутного фонду товариства.

В подальшому, 17.12.2014 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо варіантів розподілу майна в натурі (в т.ч. приміщення) між ТОВ „ПоліграфістВ» та ОСОБА_4

Як вбачається із наявного в матеріалах фінансового звіту (балансу) станом на 31.12.2014 року статутний капітал зменшено на 50%, із 5000000 гривень до 2500000 гривень (код рядка балансу 1400), а інші поточні зобов'язання відображені в сумі 1132000 гривень (код рядка 1690).

Колегія суддів звертає увагу, що фінансовий звіт (баланс) складено після виходу позивача зі складу учасників товариства та з врахуванням рішень загальних зборів ТОВ „ПоліграфістВ» , оформлених протоколами №41 та № 42.

Відповідно до аудиторського висновку №046 від 18.11.2014 року, складеного за результатами перевірки бухгалтерського та податкового обліку ТОВ „ПоліграфістВ» за період з 01.01.2000 року по 30.09.2014 року статутний фонд сформовано на суму 2261560 гривень.

Ухвалою від 28.12.2015 року призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз, та на розгляд експерта винесено питання визначення вартості частки майна позивача в майні ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Поліграфіст" на дату виходу із товариства (22.10.2014 року).

У висновку від 20.07.2016 року №38/16-26 судовим експертом зазначено, що внесення до статутного капіталу грошових коштів зазначено у картці рахунка 46 і довідці ТОВ „ПоліграфістВ» б/н від 01.11.2014 року, підписаною головним бухгалтером ТОВ „ПоліграфістВ» ОСОБА_7, згідно яких учасниками товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Статутного капіталу ТОВ „ПоліграфістВ» внесено грошові кошти на загальну суму 2261560 гривень.

Дані картки рахунка 46 і довідки б/н від 01.11.2014р. щодо внесених співвласниками ТОВ „ПоліграфістВ» ОСОБА_5 і ОСОБА_4 коштів до статутного фонду ТОВ „ПоліграфістВ» наведено в Додатку №1 до висновку.

Відповідно до Додатку №1 учасниками ОСОБА_5 і ОСОБА_4 внесено до Статутного капіталу ТОВ „ПоліграфістВ» грошові кошти в загальній сумі 2261560 гривень., що складає 45,23% від статутного капіталу ТОВ „ПоліграфістВ» (5000000 гривень), в тому числі:

- учасником ТОВ „ПоліграфістВ» ОСОБА_4 внесено до Статутного капіталу товариства грошові кошти у розмірі 1130780 гривень., що становить 45,23% від розміру його частки у Статутному капіталі товариства (2500000 гривень), або 22,615% від Статутного капіталу ТОВ „ПоліграфістВ» (5000000 гривень).

- учасником ТОВ „ПоліграфістВ» ОСОБА_5 внесено до Статутного капіталу товариства грошові кошти у розмірі 1130780 гривень, що становить 45,23% від розміру його частки у статутному капіталі товариства (2500000,00 грн.), або 22,615% від статутного капіталу ТОВ „ПоліграфістВ» (5000000 гривень).

При цьому, судовим експертом зазначено, що співвідношення часток учасників ОСОБА_4 (1130780 гривень) та ОСОБА_5 (1130780 гривень), внесених до Статутного капіталу ТОВ „ПоліграфістВ» до загальної суми внесків в розмірі 2261560 гривень, складає 50% та 50% відповідно.

Майно ТОВ „ПоліграфістВ» становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі товариства (п.3.1 редакції Статуту).

Для визначення вартості частки учасника ОСОБА_4 в майні ТОВ „ПоліграфістВ» станом на 22.10.2014 року необхідно визначити балансову вартість майна на зазначену дату.

Оскільки баланс станом на 22.10.2014 року в матеріалах справи відсутній та не складався, експертом балансову вартість майна ТОВ „ПоліграфістВ» розраховано виходячи з даних балансу станом на 31.10.2014 року - на найближчу звітну дату.

В матеріалах справи наявний баланс ТОВ „ПоліграфістВ» станом. на 31.10.2014 року, згідно даних якого балансова вартість майна товариства станом на 31.10.2014 року становить 1961,4 тис. грн.:1127,7 тис. грн. + 600,0 тис. грн. + 237,3 тис. грн. - 3,6 тис. грн. = 1961,4 тис. грн., де: 1 127,7 тис. грн. - необоротні активи, які дорівнюють залишковій вартості основних засобів (2032,0 тис. грн. - первісна вартість, 904,3 тис. грн. - знос); 600,0 тис. грн. - довгострокові фінансові інвестиції; 237,3 тис. грн. - оборотні активи, в тому числі: 1,1 тис. грн. - виробничі запаси; 176,4 тис. грн. - дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги (чиста реалізаційна вартість); 59,0 тис. грн. - дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом; 0,8 тис. грн. - грошові кошти в національній валюті; 3,6 тис. грн. - поточні зобов'язання (1,2 тис. грн. - поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування, 2,4 тис. грн. - поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці).

Відтак, непокритий збиток - 300,1 тис. грн., неоплачений капітал - 2738,5 тис, грн., всього: 1961,4 тис. грн. Таким чином, згідно даних балансу ТОВ „ПоліграфістВ» станом на 31.10.2014р., вартість чистих активів товариства (яка дорівнює розміру власного капіталу) становить 1961,4тис. грн.

Судовим експертом встановлено, що учасником ТОВ „ПоліграфістВ» ОСОБА_4 до статутного капіталу товариства грошові кошти внесено у розмірі 1 130 780,00грн., то вартість частки ОСОБА_4 в майні ТОВ „ПоліграфістВ» станом на 31.10.2014р. складає 980,7 тис. грн. (1961,4 тис. грн.*50,00%).

Таким чином, судовий експерт на підставі наявних у справі та поданих на вимогу суду документів та матеріалів зробив висновок про те, що (за умови документального підтвердження внесення ОСОБА_4 внеску в розмірі 1130780,00 грн.) із врахуванням норм ст.148 глави 8 підрозділу 2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV, ст.54 Закону України „Про господарські товаристваВ» від 19.09.1991р. №1576-ХІІ та п.3.5 нової редакції Статуту ТОВ „ПоліграфістВ» , вартість частки майна позивача - ОСОБА_4 у майні ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „ПоліграфістВ» , у зв'язку з його виходом із складу учасників товариства станом на 31.10.2014р. - найближча звітна дата, складає 980700,00 гривень.

Згідно із п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Аналогічні положення містяться у п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, відповідно до якого учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти з товариства.

Наслідком виходу учасника з товариства, згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, є право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Пунктами .3.5, 3.6 нової редакції Статуту ТОВ „ПоліграфістВ» передбачено, що при виході учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства пропорційна його долі в статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу.

З огляду на наведені норми судова колегія зазначає, що вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства, а у товариства настає обов'язок сплатити суму частини вартості майна у в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства".

Судовим експертом у висновку зазначено, що сума коштів, яку необхідно виплатити позивачу із врахуванням внесеної ним частки до статутного капіталу товариства, становить 980700 гривень, що кореспондується із наявними у справі документами та здійсненим позивачем розрахунком вартості частки у зв’язку із його виходом із товариства.

За правилами ст. 34 ГПК України докази, якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення повинні бути належними та допустимими. Особливістю судових доказів є те, що вони виступають в якості гарантії достовірності одержаної судом інформації, оскільки на підставі їх оцінки в сукупності за правилами ст.ст. 4-7 та 43 господарський суд приймає судове рішення іменем України.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. В силу частини 2 статті 22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина 2 статті 43 ГПК України), якими в силу статті 32 даного Кодексу є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За змістом п. 4.14 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна товариства та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства

Наявні у матеріалах справи протоколи загальних зборів, фінансові та бухгалтерські документи, інвентаризаційний опис основних засобів від 03.11.2014 року, звіт за результатами перевірки бухгалтерського і податкового обліку, розрахунок вартості частки чистих активів при виході з товариства станом на 31.10.2014 року, висновок судово-економічної експертизи вказують на внесення відповідної частки до статутного фонду ТОВ „ПоліграфістВ» учасником ОСОБА_4, а тому обґрунтовано прийняті до уваги судом першої інстанції при стягненні вартості частки у майні у звВ»язку із виходом зі складу учасників товариства.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, достовірність складання бухгалтерських документів та їх впорядкування згідно вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» покладається на товариство, а не на учасників цього товариства. Питання наявності чи відсутності первинних документів у учасників не може ставитись у залежність при розрахунку суми частки у разі їх виходу останніх з товариства.

Апеляційний господарський суд зазначає, що рішення зборів товариства не скасовані та є чинними, як є чинними і фінансові та бухгалтерські документи, інвентаризаційний опис основних засобів від 03.11.2014 року, звіт за результатами перевірки бухгалтерського і податкового обліку, а тому відхиляє доводи скаржника про необхідність відхилення зазначених доказів через їх доказову неспроможність.

Крім того, зі змісту наведених вище норм законодавства вбачається, що, визначаючи за учасником товариства право на одержання вартості частини майна, законодавець виходив із належного виконання учасником свого зобов'язання щодо внесення повної вартості свого вкладу до статутного капіталу товариства. Наведена правова позиція відображена й у пункті 30 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", де зазначено, що у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Поряд з тим судова колегія звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів сплати позивачу вартості частини майна товариства пропорційній його долі в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» .

За таких обставин колегія суддів вважає правомірним стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 980 700,00 гривень, що підлягала сплаті позивачу як вартість частини майна товариства пропорційно частці у статутному капіталі.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

В силу ст.ст. 43, 47, 33, 38, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю В«ПоліграфістВ» та скасування чи зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2016 року у справі № 924/1807/15.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в звВ»язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 16 вересня 2016 року у справі № 924/1807/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.