Постанова

від 21.03.2017 по справі 924/1807/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 924/1807/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" на рішення та постановугосподарського суду Хмельницької області від 16.09.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі№ 924/1807/15 господарського суду Хмельницької області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 простягнення вартості частки в майні товариства в сумі 980 700,00 грн., за участю представників: від позивача не з'явився від відповідачане з'явився від третьої особине з'явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" (далі - ТОВ "Поліграфіст", Товариство) про стягнення вартості частки в майні Товариства у сумі 980 700 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.09.2016 у справі № 924/1807/15 (колегія суддів у складі: Магера В.В. - головуючий, Субботіна Л.О., Муха М.Є.) позов ОСОБА_4 задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 980 700,00 грн. вартості частки в майні Товариства.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 (колегія суддів у складі: Олексюк Г.Є. - головуючий, Грязнов В.В., Гудак А.В.) рішення господарського суду Хмельницької області від 16.09.2016 у справі № 924/1807/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.09.2016 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 924/1807/15, ТОВ "Поліграфіст" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Поліграфіст" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.03.2017 о 10 год. 50 хв.

15.03.2017 до Вищого господарського суду України надійшли письмові заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу ТОВ "Поліграфіст", у яких позивач проти касаційної скарги відповідача заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.9 статуту ТОВ "Поліграфіст", зареєстрованого 22.03.2010, статутний фонд Товариства встановлюється у розмірі 3 000 000 грн. і формується за рахунок внесків засновників. Розподіл статутного фонду серед учасників слідуючий: ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5.) - 1 500 000 грн. - 50%; ОСОБА_4 - 1 500 000 грн. - 50%.

Пунктом 3.12 Статуту передбачено, що збільшення статутного фонду, вказаного в установчих документах Товариства, може бути здійснене після внесення кожним засновником свого внеску в повному обсязі.

27.09.2012 проведено реєстрацію змін до статуту ТОВ "Поліграфіст" та викладено п. 3.9 Статуту у редакції, відповідно до якої статутний фонд Товариства встановлюється у розмірі 5 000 000 грн. і формується за рахунок внесків засновників. Розподіл статутного фонду серед учасників такий: 1. ОСОБА_5 - в розмірі 2 500 000 грн. - 50%; 2. ОСОБА_4 - в розмірі 2 500 000 грн. - 50%.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Поліграфіст" від 22.10.2014, оформленим протоколом № 41, ухвалено: вивести ОСОБА_4 зі складу засновників Товариства на підставі поданої ним 20.10.2014 нотаріально посвідченої заяви від 18.10.2014 із вимогою провести інвентаризацію майна Товариства із визначенням його фактичної ринкової вартості станом на 22.10.2014; провести розподіл майна в натурі та повернути частку пропорційно долі в статутному фонді Товариства до 22.10.2015. Голосували: "За" - 100%; "Проти" - 0%; "Утримались" - 0%.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Поліграфіст" від 23.10.2014, оформлених протоколом № 42, ухвалено: вивести ОСОБА_4 зі складу засновників Товариства на підставі поданої ним 20.10.2014 нотаріально посвідченої заяви від 18.10.2014, виплатити ОСОБА_4 вартість належної йому частки пропорційно долі в статутному фонді Товариства та провести з ним розрахунки згідно з чинним законодавством до 22.10.2015; внаслідок невнесених у повному обсязі ОСОБА_12 та ОСОБА_5 коштів до статутного фонду та виплати належної ОСОБА_4 частки статутного фонду зменшити та встановити статутний фонд Товариства в сумі 2 500 000 грн. Провести перерозподіл статутного фонду Товариства наступним чином: ОСОБА_5 одноосібний учасник, що володіє 100% статутного фонду Товариства.

Пунктом третім частини першої статті 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пунктом "в" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено право учасника господарського товариства вийти у встановленому порядку з товариства.

Наслідком виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України, є право учасника, який виходить із товариства, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Отже, у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членами пропорційно часткам у статному капіталі, тобто виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-31цс14).

Так, статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.5 статуту ТОВ "Поліграфіст" при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його долі в статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Як роз'яснено у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У пп. 4.14 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз'яснено, що під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наявного в матеріалах фінансового звіту (балансу) станом на 31.12.2014, тобто який складено після виходу позивача зі складу учасників Товариства та з врахуванням рішень загальних зборів Товариства, оформлених протоколами № 41 та № 42, статутний капітал зменшено на 50%, із 5 000 000 грн. до 2 500 000 грн. (код рядка балансу 1400), а інші поточні зобов'язання відображені в сумі 1 132 000 грн. (код рядка 1690).

Згідно з аудиторським висновком № 046 від 18.11.2014, складеним за результатами перевірки бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Поліграфіст" за період з 01.01.2000 по 30.09.2014, статутний фонд сформовано на суму 2 261 560 грн.

Крім того, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.12.2015 у даній справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд експерта винесено питання визначення вартості частки майна позивача в майні ТОВ "Поліграфіст" на дату виходу із Товариства.

У висновку за результатами проведення судової економічної експертизи від 20.07.2016 № 38/16-26 судовим експертом зазначено, що внесення до статутного капіталу грошових коштів зазначено у картці рахунка 46 і довідці ТОВ "Поліграфіст" б/н від 01.11.2014, підписаній головним бухгалтером Товариства ОСОБА_13, згідно з якими учасниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до статутного капіталу Товариства внесено грошові кошти на загальну суму 2 261 560 грн. Дані картки рахунка 46 і довідки б/н від 01.11.2014 щодо внесених співвласниками Товариства ОСОБА_5 і ОСОБА_4 коштів до статутного фонду Товариства наведено в Додатку № 1 до висновку. Відповідно до Додатку № 1 учасниками ОСОБА_5 і ОСОБА_4 внесено до статутного капіталу Товариства грошові кошти в загальній сумі 2 261 560 грн., що складає 45,23% від його статутного капіталу (5 000 000 грн.), у тому числі:

- ОСОБА_4 внесено до статутного капіталу Товариства грошові кошти у розмірі 1 130 780 грн., що становить 45,23% від розміру його частки у статутному капіталі Товариства (2 500 000 грн.), або 22,615% від статутного капіталу Товариства (5 000 000 грн.);

- ОСОБА_5 внесено до статутного капіталу Товариства грошові кошти у розмірі 1 130 780 грн., що становить 45,23% від розміру його частки у статутному капіталі Товариства (2 500 000 грн.), або 22,615% від статутного капіталу Товариства (5 000 000 грн.).

При цьому, судовим експертом зазначено, що співвідношення часток учасників ОСОБА_4 (1 130 780 грн.) та ОСОБА_5 (1 130 780 грн.), внесених до статутного капіталу Товариства до загальної суми внесків у розмірі 2 261 560 грн., складає 50% та 50% відповідно.

Оскільки баланс станом на дату виходу позивача із Товариства в матеріалах справи відсутній та не складався, експертом балансову вартість майна ТОВ "Поліграфіст" розраховано виходячи з даних балансу станом на 31.10.2014 - на найближчу звітну дату.

Згідно з даними вказаного балансу вартість чистих активів товариства (яка дорівнює розміру власного капіталу) становить 1 961,4 тис. грн.

З урахуванням викладеного, судовим експертом встановлено, що вартість частки ОСОБА_4 в майні Товариства станом на 31.10.2014 складає 980,7 тис. грн. (1 961,4 тис. грн.*50,00%).

Таким чином, судовий експерт на підставі наявних у справі та поданих на вимогу суду документів та матеріалів зробив висновок про те, що (за умови документального підтвердження внесення ОСОБА_4 внеску в розмірі 1 130 780,00 грн.) із врахуванням норм ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та п. 3.5 нової редакції статуту ТОВ "Поліграфіст", вартість частки майна позивача у майні Товариства, у зв'язку з його виходом із складу учасників Товариства станом на 31.10.2014 - найближча звітна дата, складає 980 700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

При вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій враховано наявні у матеріалах справи протоколи загальних зборів Товариства, фінансові та бухгалтерські документи, інвентаризаційний опис основних засобів від 03.11.2014, звіт за результатами перевірки бухгалтерського та податкового обліку, розрахунок вартості частки чистих активів при виході з Товариства станом на 31.10.2014, висновок судово-економічної експертизи, які, як встановлено судами, вказують на внесення відповідної частки до статутного капіталу ТОВ "Поліграфіст" учасником ОСОБА_4

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що достовірність складання бухгалтерських документів та їх впорядкування згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладається на товариство, а не на учасників цього товариства. Водночас, питання наявності чи відсутності первинних документів в учасників не може ставитись у залежність при розрахунку суми частки у разі їх виходу з товариства.

У свою чергу, апеляційним господарським судом враховано, що рішення зборів Товариства не скасовані та є чинними, як є чинними і фінансові та бухгалтерські документи, інвентаризаційний опис основних засобів від 03.11.2014, звіт за результатами перевірки бухгалтерського та податкового обліку. У зв'язку з цим, судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача про доказову неспроможність вказаних документів.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено відсутність у матеріалах справи доказів сплати позивачу вартості частини майна Товариства, пропорційної його долі в статутному капіталі Товариства.

На підставі встановлених обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення вартості частки в майні ТОВ "Поліграфіст" у сумі 980 700 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість доводи заявника касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки наявних у матеріалах справи документів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції в силу приписів ст. 111 7 ГПК України.

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Твердження скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 та рішення господарського суду Хмельницької області від 16.09.2016 у справі № 924/1807/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук