Ухвала

від 23.11.2016 по справі 491/242/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5083/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Кравця Ю.І., Таварткіладзе О.М.,

секретаря Ліснік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2016 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України», Ананьївської атомобільної школи «Товариства сприяння обороні України» про визнання незаконним припинення трудового договору за контрактом, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, заборгованості із виплати заробітної плати, грошової компенсації своєчасно не виплаченої заробітної плати, моральної шкоди, -

встановила;

19.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який уточнив у судовому засіданні а.с.143-145, та в остаточній його редакціїпросив визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки голови Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 за №01-ос від 23.01.2015 року про припинення трудового договору за контрактом; поновити його на посаді директора Ананьївської автомобільної школи, стягнути з Ананьївської автомобільної школи на його користь заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 17669 грн. 06 коп. за 2014 рік, та січень 2015 рок - 1896 грн. 30 коп; грошову компенсацію за не використану щорічну відпусту, у тому числі як відпустку педагогічному працівнику, працівнику з ненормованим робочим днем, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 9961 грн. 88 коп; заробітну плату за час вимушеного прогулу з 24.01.2015 року до набрання чинності судовим рішенням; моральну шкоду у розмірі 10000 грн., посилаючись на такі обставини;

Виконуючий обов'язки голови Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 призначений на посаду в порушення Статуту Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України», а тому не може приймати рішення про звільнення позивача з роботи. Крім того, при звільнені позивача з роботи було порушено положення п.6.3. Контракту, відповідно до умов якого, до закінчення строку дії контракту засновник і керівник навчального закладу мають за письмовою угодою сторін не пізніше як за два місяці, визначитись у такому: за яких умов контракт припиняється, продовжується або укладається на новий термін за угодою сторін з дотриманням чинного законодавства і цього контракту. Однак, перед розірвання контракту п.6.3 Контракту виконаний не був.

Позивач зазначає, що в наказі невірно вказаний період його роботи на посаді директора Ананьївської автошколи (на посаду його призначили 21.10.2014 року, наказ №68-ос); не враховано його роботу як викладача; не враховано колективний договір в частині надання додаткової відпустки (передбачено додатково 7 днів відпустки за ненормований робочий день); не врахована щорічна відпустка при нарахування грошової компенсації, на яку він має право як ліквідатору аварії на ЧАЕС. Крім того, позивачу не виплачена заборгованість із заробітної плати. В подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач відмовився від своїх вимог про стягнення моральної шкоди.

Представники відповідачів позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали посилаючись на їх безпідставність та недоведеність.

РішеннямАнаньївського районного суду Одеської області від 08.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Суд стягнув з Ананьївської автомобільної школи Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» на користь позивача грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період його роботи з 21.10.2013 року по 24.01.2014 року у розмірі 807 грн. 72 коп., та на користь Держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.. В задоволенні іншої частини вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині, в якій йому відмовлено у задоволенні позовних вимог скасувати, у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити у повному обсязі вказуючи що вони ґрунтуються на законі.

В запереченнях на апеляційну скаргу Одеська обласна організація «Товариство сприяння обороні України» просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін вказуючи, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, та не містять правових підстав та належних доказів для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог апелянта у повному обсязі.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з Ананьївської автомобільної школи Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» на його користь грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 807 грн. 72 коп. за період його роботи з 21.10.2013 року по 24.01.2014 року суд першої інстанції виходив із того, що ці вимоги ґрунтуються на законі. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що вони не доведені позивачем у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції вказані норми при ухваленні судового рішення дотримані у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно затвердженого Статуту Одеська обласна організації «Товариство сприяння обороні України» (далі - ТСОУ), є місцевим осередком Всеукраїнської громадської організації «Товариство сприяння обороні України».

Згідно Статуту Ананьївської автомобільної школи, вона є професійно-технічним закладом першого атестаційного рівня, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником - Товариством сприяння обороні України, і входить до системи освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян України, а також іноземців і осіб без громадянства, що перебувають на Україні на законних підставах, у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я та базою оборонно-масової, навчальної і спортивної роботи

Наказом голови Одеської обласної організації «ТСОУ» ОСОБА_3 за №68-ос від 21.10.2013 року, ОСОБА_2 призначено на посаду директора Ананьївської автомобільної школи з 21.10.2013 року, з випробувальним строком на три місяці, з наступним оформленням трудового договору за контрактом.

21.01.2014 року між головою Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений трудовий контракт, згідно якого ОСОБА_2 призначений на посаду директора Ананьївської автомобільної школи на строк з 24.01.2014 року по 23.01.2015 року (строковий трудовий договір).

Наказом голови «ТСОУ» ОСОБА_4 за №153 від 19.12.2014 року, ОСОБА_3 призначено тимчасово виконуючим обов'язки голови Одеської обласної організації «ТСОУ», до розгляду та затвердження кандидатури голови Одеської обласної організації на позачерговому бюро ЦК ТСО України.

Наказом тимчасово виконуючим обов'язки голови Одеської обласної організації «ТСОУ» ОСОБА_3 за №1-ос від 23.01.2015 року ОСОБА_2 звільнено з 23.01.2015 року з посади директора Ананьївської автомобільної школи на підставі п.2ст.36 КЗпП України - закінчення строку контракту.

З 21.10.2013 року Ананьївська автомобільна школа не займається педагогічною діяльністю у зв'язку із тим, що закінчився строк дії Ліцензії Міністерства освіти України на проведення такої діяльності.

Відповідно до п.2.10 Колективного договору, укладеного між адміністрацією Ананьївської автомобільної школи і трудовим колективом визначені посади працівників, які мають право на отримання додаткової відпустки у розмірі 7 днів за роботу з ненормованим робочим днем. Це посада головного бухгалтера; начальника колони, заступника начальника по УПЧ.

Крім того, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить копія посвідчення категорії - 2, серії А №227086с, виданого 21 грудня 2010 року Одеською облдержадміністрацією.

Порядок грошової компенсації відпусток встановлений статтею 24 Закону України «Про відпустки».

Вказаною нормою права встановлено, що грошима компенсується щорічна відпустка, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А 1 групи. Компенсація не виплаченої відпустки робітникам, учасникам ліквідації ЧАЕС, цим законом не передбачена.

За період часу з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами господарської діяльності Ананьївської автомобільної школи виявлена збитковість такої діяльності у розмірі 35 тис. грн., про що свідчить довідка про фінасово-господарську діяльність за №167 від 06.05.2015 року.

Як вбачається із довідки Ананьївської автомобільної школи, заборгованість школи з виплати заробітної плати директору школи ОСОБА_2 за 2014 рік складає 16669 грн. 36 коп..

Отже, працюючи директором Ананьївської автомобільної школи ОСОБА_2 зобов'язаний був виконувати трудове законодавство, та своєчасно виплачувати працівникам школи, а також і собі, заробітну плату, чого ним зроблено не було, та в результаті чого утворилася заборгованість із виплати заробітної плати.

Згідно відомості з нарахування заробітної плати за січень 2015 року, ОСОБА_2 нарахована заробітна плата за січень місяць 2015 року у розмірі 1896 грн. 30 коп., компенсація за відпустку за 2014-2015 роки у розмірі 5654 грн. 04 коп., яка з урахуванням обов'язкових зборів та платежів зборів становить 6073 грн. 50 коп..

Вказана грошова сума 6073 грн. 50 коп. та заборгованість із виплати заробітної плати за 2014 рік у загальному розмірі 16669 грн. 36 коп. (а всього - 23742 грн. 86 коп.) були виплачені позивачу згідно платіжного доручення №9 від 05.03.2015 року.

Суд першої інстанції законно та обґрунтовано встановив, що працюючи на посаді директора Ананьївської автомобільної школи у іспитовий термін з 21.10.2013 року по 24.01.2014 року позивачу не була нарахована грошова компенсація щорічної відпустки за вказаний період роботи у кількості 6 днів. Тому з урахуванням встановлених обставин, які були визнані і відповідачами у справі, суд першої інстанції правомірно стягнув на користь позивачагрошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у кількості 6 днів у розмірі 807 грн. 72 коп..

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, має право на отримання додаткової відпустки, але не має право на грошову компенсацію цієї відпустки відповідно до вказаних вище норм матеріального права. Тому відмовляючи позивачу у задоволенні вимог про грошову компенсацію як ліквідатору наслідків аварії на Чернобильскій АЕС суд першої інстанції правомірно виходив із того, що правових підстав для задоволення таких вимог немає.

Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у грошовій компенсації відпустки як педагогічному працівнику, оскільки такою діяльністю ОСОБА_2 не займався і не міг займатися, оскільки Ананьївська автомобільна школа не має права на проведення такої діяльності, яка ліцензується міністерством освіти України.

Не виконував позивач і роботи з ненормованим робочим днем, тому йому правомірно відмовлено у грошовій компенсації відпустки для працівника з ненормованим робочим днем.

Отже, з урахуванням встановлених вище обставин та вказаних вище норм матеріального і процесуального права, а також наданих відповідачами доказів колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні решти заявлених вимог у повному обсязі, так як вони не ґрунтуються на законі та є не доведеними у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції вони не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог апелянта у повному обсязі.

Особливою формою трудового договору є контракт. Контракт укладається за погодженням сторін, як на визначений строк так і на безстроково. Оскільки позивач не заперечував проти укладання контракту на визначений строк, та не оспорював його після укладання, колегія суддів визнає, що трудові права апелянта порушені не були, оскільки укладений контракт відповідає вимогам статей 21 і 23 КЗпП України.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що до розірвання контракту відповідачем не були виконані умови контракту (п.6.3), оскільки закінчення строку дії контракту надає право роботодавцю розірвати контракт лише із цих підстав. Відповідач скористався цим правом і правомірно розірвав його.

Не надав апелянт і доказів того, що виконуючий обов'язки голови Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 був призначений на цю посаду в порушення Статуту Одеської обласної організації «Товариства сприяння обороні України», оскільки цей наказ не був оспорений у встановленому законом порядку, і тому є дійсним на теперішній час. Оскільки правомочність ОСОБА_3 не спростована у встановленому законом порядку, доводи апелянта у цій частині є не доведеними, і тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Не спростував апелянт і висновки суду першої інстанції про відсутність у нього права на грошову компенсацію відпусток, та взагалі право на їх отримання, щодо відпустки як педагогічного працівника та як працівника з ненормованим робочим днем. Тому ці доводи колегією суддів також не приймаються до уваги.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору між сторонами у справі.

Керуючись ст.304, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

ОСОБА_5

ОСОБА_6