ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
18 листопада 2016 року м. Київ К/800/31361/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2016
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016
у справі № 826/623/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері Ком'юнікейшинз Україна»
до Державної фіскальної служби України
про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації,
В С Т А Н О В И В:
ДФС 16.11.2016 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі № 826/623/14.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана з порушенням частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015)), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 ст. 4 Закону 3674-VI в редакції, чинній станом на 21.01.2014 (дата звернення ТОВ «Діскавері Ком'юнікейшинз Україна» до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою, на підставі якої порушено провадження у цій адміністративній справі) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено судовий збір на рівні 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710 982,70 тис. грн.
Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод.
Таке клопотання ДФС не заявляє.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Керуючись частиною 1 статті 108, статтею 165, частиною 5 статті 213, частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі № 826/623/14 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2016 |
Оприлюднено | 26.12.2016 |
Номер документу | 63652091 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні