Ухвала

від 01.12.2016 по справі 808/3299/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/14689/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І. Олендера І.Я.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

представник позивача не з'явився

представник відповідача Деміденко Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Запоріжжі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Запоріжжі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Запоріжжі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» щодо дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з платниками податків: ПП «Науково-виробнича фірма «Вальтор» за період травень 2010 року - листопад 2010 року, лютий 2011 року - листопад 2011 року, січень 2012 року, травень-червень 2012 року, Фірмою «Рубін ЛТД» за період липень-серпень 2011 року, ТОВ «РКС Компоненти» за період травень 2011 року, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» за період червень 2012 року, червень-липень 2013 року, ТОВ «МОНТАЖ-СЕРВІС-2004» за період травень 2012 року. За результатами перевірки складено акт №147/28-04-46-10/00186536 від 25 квітня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 458213,00 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України », в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 481039,00 грн. та завищено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 378440,00 грн.; пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року № 244, підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1002, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 824171,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на зазначену суму.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000214610 від 16 травня 2014 року, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 475004,00 грн.; №0000204610 від 16 травня 2014 року, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 592280,00 грн., донараховано податкові зобов'язання у сумі 529280,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 191638,00 грн.; №0000234610 від 16 травня 2014 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 378440,00 грн.; №0000224610 від 16 травня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 491952,00 грн., в тому числі 481039,00 грн. за основним платежем та 10913,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» мало господарські відносини з ПП «Науково-виробнича фірма «Вальтор» (договір поставки №11091318 від 18 листопада 2009 року та додаткові угоди №1 від 16 листопада 2010 року, №2 від 20 грудня 2010 року, №3 від 04 травня 2011 року, №4 від 07 листопада 2011 року, №5 від 12 березня 2012 року, №6 від 03 вересня 2012 року), ТОВ «РКС Компоненти» (договір поставки №50389/11110573 від 11 травня 2011 року), Фірмою «Рубін ЛТД» (договір поставки №11110850 від 26 липня 2011 року) та ТОВ «МОНТАЖ-СЕРВІС-2004» (договір №14120040 від 10 січня 2012 року та додаткова угода №1 від 12 березня 2012 року). Реальність, товарність та виконання договорів між позивачем та його контрагентами підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України , ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» правомірно включено суми за господарськими операціями з ПП «Науково-виробнича фірма «Вальтор» ТОВ «РКС Компоненти», Фірмою «Рубін ЛТД» та ТОВ «МОНТАЖ-СЕРВІС-2004» до податкового обліку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» та скасування податкових повідомлень - рішень №0000214610 від 16 травня 2014 року, №0000204610 від 16 травня 2014 року, №0000234610 від 16 травня 2014 року, №0000224610 від 16 травня 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко І. Я. Олендер