Ухвала

від 21.11.2016 по справі 2285/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2016 року м. Київ К/800/25340/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ОДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016

у справі № 2285/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Фаворит"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОДПІ 23.09.2016 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016 касаційна скарга залишена без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 2 статті 212 та частин 4, 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги; касаційна скарга підписана представником відповідача, доданий до касаційної скарги документ про повноваження якого оформлений без дотримання нормативно встановлених вимог.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016 відповідачем, в межах встановленого цією ухвалою строку, надані пояснення щодо причини пропуску строку на касаційне оскарження; оформлений належним чином документ про повноваження представника відповідача; клопотання про відстрочення сплати судового збору. Так, ОДПІ зазначає, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 винесена за відсутності представника відповідача, а її копія була направлена засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 09.09.2016, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі. Разом з тим, до касаційної скарги не додані докази на підтвердження існування об'єктивних перешкод для сплати судового збору за подання касаційної скарги (витягу з кошторису бюджетного фінансування ОДПІ на 2016 рік в розрізі календарних місяців, довідки територіального органу ДКС України тощо).

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Фінансування витрат на сплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі». Розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 84 від 12.02.2016, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби України у розмірі 710 982,70 тис. грн.

Клопотання ОДПІ про відстрочення сплати судового збору може бути визнано обґрунтованим при підтвердженні відсутності бюджетного фінансування з відповідним призначенням на адресу ОДПІ чи-то вичерпання виділеного фінансування станом на теперішній час. Водночас, єдиною підставою для зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України є майновий стан сторони. Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом - це один із принципів адміністративного судочинства, закріплений в пункті 3 статті 7 зазначеного Кодексу.

Таким чином вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016 на дату постановлення цієї ухвали відповідач не виконав у повному обсязі.

З огляду на викладене касаційна скарга ОДПІ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 3 статті 108, частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції (частина 6 статті 214 цього ж Кодексу).

Керуючись пункт 1 частини 3 статті 108, статті 160, частин 3, 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 у справі № 2285/12/2070 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко