Постанова

від 20.12.2016 по справі 918/110/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

20 грудня 2016 року Справа № 918/110/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 р. у справі №918/110/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан плюс /Україна/"

про визнання банкрутом

за участю представників:

апелянта (ПАТ "Родовід Банк") - не з'явився;

апелянта (ОСОБА_1 Б.) - не з'явився;

заявника - не з'явився;

боржника - ОСОБА_2 (довіреність №36 від 01.11.2016 р.);

арбітражного керуючого - не з'явився;

інші учасники - не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.02.2015 р. прийнято до розгляду заяву ТОВ "Планета смаку (Україна)" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.03.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_3

03.03.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення №15301 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/", де зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме: 04.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.04.2016р. призначено судово-економічну експертизу, зупинено провадження у справі №918/1015/15 до проведення експертизи та виділено окремі матеріали справи №918/110/15 та направлені до Волинського відділення Львівського НДІСЕ (43001, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16).

21.04.2016р. на адресу суду від Волинського відділення Львівського НДІСЕ надійшло клопотання про узгодження строків проведення експертизи та експертного завдання.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.05.2016р. відмовлено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ у задоволенні клопотання про узгодження строків проведення експертизи та експертного завдання, поновлено провадження у справі №918/110/15 та призначено справу до слухання в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.11.16р. у справі №918/110/15, було зокрема:

включено до реєстру вимог кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів - ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" у наступному складі та обсязі: ТОВ "Планета смаку (Україна)" в розмірі 3212 415 грн. 01 коп. (4 черга вимог) ; судові витрати - 7 308 грн. 00 коп. (1 черга вимог); ТОВ "Актум" в розмірі 329566 грн. 91 коп. (4 черга вимог); судові витрати - 1 218грн. 00 коп. (1 черга вимог); ТОВ "ВЕРБУД" в розмірі 3457167 грн. 80 коп. (4 черга вимог); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), ТОВ "ЕКСПЕРТ МОТОРС" в розмірі 4062278 грн. 20 коп. (4 черга вимог); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), ПАТ "Родовід Банк" в розмірі 59087 грн. 13 коп. (4 черга вимог); 12837651 грн. 93 коп.( вимог забезпечених заставою (позачергові)); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), гр.ОСОБА_1 в розмірі 476257 грн.00 коп. (4 черга вимог); судові витрати 1218 грн. 00 коп. (1 черга вимог);

відхилено заявлені вимоги ПАТ "Родовід Банк" до боржника в розмірі 9629152 грн. 87 коп.;

відхилено заявлені вимоги гр. ОСОБА_1Б до боржника в розмірі 4850207 грн. 91 коп.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, гр.ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№3491/16 від 18.11.2016р., т.8, арк.справи 23-26).

Апелянт у скарзі зазначає, що перелік доказів є невичерпним, а кредитор підтвердив свої вимоги первинними документами, які свідчать про наявність цивільно-правових відносин між сторонами та підтверджує факт заборгованості боржника перед кредитором.

Заява про визнання ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/" із грошовими вимогами в сумі 5326464,91 грн. була подана у встановлений законом строк.

До заяви кредитор ОСОБА_4 додав наступні первинні документи (письмові докази), засвідчені належним чином, відповідно до вимог ч.2 ст.36 ГПК України: копія договору про безпроцентну поворотну фінансову допомогу від 21.01.2009р., копія додаткової угоди №1 від 01.12.2009р. до договору про безпроцентну поворотну фінансову допомогу від 21.01.2009р.; копія договору про безпроцентну поворотну фінансову допомогу від 09.07.2012р.; копія додаткової угоди №1 від 01.10.2012р. до договору про безпроцентну поворотну фінансову допомогу від 09.07.2012р., копія договору про безпроцентну поворотну фінансову допомогу від 03.07.2013р. на суму 499300,00грн., копія додаткової угоди №1 від 01.08.2013р. до договору про безпроцентну поворотну фінансову допомогу від 03.07.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №01/09 від 01.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №02/09 від 01.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №03/09 від 01.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №04/09 від 02.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №05/09 від 02.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №06/09 від 02.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №07/09 від 02.09.2013р., копія договору про відступлення права вимоги №08/09 від 02.09.2013р., копії квитанції до прибуткових касових ордерів всього на суму 3653694,91 грн.

Також зазначає, що на вимогу суду надав оригінали всіх доказів, які були долучені до справи.

Наявні квитанції до прибуткових касових ордерів підтверджують передачу кредитором та отримання боржником безпроцентної поворотної фінансової допомоги в сумі 5276564,91 грн., тобто на меншу суму, ніж була заявлена кредитором (5326464,91 грн.).

Невідповідність кількості квитанцій кількості отриманої боржником поворотної фінансової допомоги, вказаної у виписці з банківського рахунку АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_4" обґрунтовує тим, що деякі квитанції були втрачені, деякі не були передані кредитору ОСОБА_1 первісними кредиторами. Кредитор ОСОБА_1 на оприлюднене оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника натрапив випадково, перед безпосереднім закінченням 30-денного терміну на подачу заяви кредитора. Вказана новина примусила його діяти поспіхом. Внаслідок такого поспіху кредитор не знайшов одразу всіх документів і подав до суду заяву кредитора на суму всього 5 326464,91 грн., хоча справжня сума кредиторських вимог ОСОБА_1, згідно виписці з банківського рахунку АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_4" є більшою і становить 8434207,65 грн.

Також не у всіх квитанціях була заповнена графа про призначення платежу. Однак, за поясненням представника кредитора, які боржник спростувати не зміг, між сторонами та іншими особами не було укладено жодних інших договорів, окрім наявних у справі. Доказів існування будь-яких інших зобов'язань боржника, на виконання яких могли бути перераховані кошти у сумі 5276564.91 грн., крім укладених між сторонами договорів, про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, на підставі яких заявлено вимоги, матеріали справи не містять. Відсутність у деяких квитанціях підстави про призначення платежу також не спростовує факту отримання боржником поворотної фінансової допомоги від кредитора, оскільки дати та суми наданої поворотної фінансової допомоги, зазначені у квитанціях до прибуткових касових ордерів повністю перекликаються із датами та сумами отриманої боржником поворотної фінансової допомоги, зазначених у виписці з рахунків боржника у АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_4", отриманої на вимогу суду. Крім того, відсутність у деяких квитанціях заповненої графи про призначення платежу та виписка із банківського рахунку боржника можуть також свідчити про те, що боржник отримав грошові кошти від кредитора безпідставно, тобто є недобросовісним володільцем майна кредитора. Але і в цьому випадку він за законом зобов'язаний повернути грошові кошти кредитору.

Докази про повернення боржником боргу кредитору в сумі 5276564.91 грн. у справі відсутні.

Обргунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на норми ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, ч.1 ст.400, 509, 526, 530, 610, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, п.14.1.257 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного просить суд змінити ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2016р. - визнати ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/", із грошовими вимогами в сумі 5276564,91 грн. та включити їх до реєстру вимог кредитора до четвертої черги.

Ухвалою від 22.11.2016р. апеляційну скаргу гр.ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 30.11.2016р. о 12:00 год.

Крім цього, не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ПАТ "Родовід Банк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№3554/16 від 25.11.2016р., т.8, арк.справи 37-41).

В скарзі представник ПАТ "Родовід Банк" зазначає, що загальний розмір грошових вимог кредитора, які виникли на підставі Кредитного договору №22.1/211-КЛТ-05 від 14.10.2005р., витрат кредитора на подачу до суду позовної заяви про стягнення заборгованості, витрат кредитора за звернення до суду другої інстанції та витрат кредитора на подачу до суду заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Меридіан плюс /Україна/», складає 23109136,58 грн., та повинні бути затверджені господарським судом Рівненської області в повному обсязі.

На підставі викладеного ПАТ «Родовід Банк» просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2016р. у справі №918/110/15 та прийняти нове рішення яким затвердити грошові вимоги ПАТ «Родовід Банк» у повному обсязі - 23109136,58 грн.

Ухвалою від 25.11.2016р. розгляд апеляційної скарги ПАТ "Родовід Банк" та апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 р. у справі № 918/110/15 прийнято до спільного розгляду.

Ухвалою суду від 30.11.2016р. задоволено клопотання ПАТ "Родовід Банк" про продовження строку розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та ПАТ "Родовід Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16р. у справі №918/110/15 та продовжено строк розгляду апеляційних скарг на 15 днів; розгляд справи відкладено на "13" грудня 2016 р. об 10:00 год. у залі судових засідань №1; задоволено клопотання ПАТ "Родовід Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручено забезпечення проведення відеоконференції Оболонському районному суду міста Києва (04212, м.Київ, вул.Тимошенка, 2-Є).

30.11.2016р. та 01.12.2016р. на адресу суду від представника кредитора ОСОБА_1 надійшли ідентичні додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№30761/16 від 30.11.2016р., т.8, арк.справи 68-71, вх.30928/16 від 01.12.2016р., т.8, арк.справи 123-126).

У додаткових поясненнях апелянт стверджує, що не перевіривши належним чином грошові вимоги ТОВ "Планета смаку /Україна/" та ТОВ "Вербуд" до боржника, на предмет виконання ними умов договорів, із дослідженням оригіналів рахунків та платіжних документів (із посиланням на підставу договорів), та перевіривши на цей предмет лише грошові вимоги кредитора ОСОБА_1, місцевий господарський суд здійснив правосуддя по цій справі не на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, та не на засадах змагальності, чим порушив норми процесуального права.

Вимоги кредиторів ТОВ "Планета смаку (Україна)" та ТОВ "Вербуд" в судовому засіданні не були підтверджені належними доказами у встановлений 30-денний строк.

Разом із цим, подані кредитором ОСОБА_1, перевірені і досліджені судом первинні документи, а саме оригинали договорів про безпроцентну поворотну фінансову допомогу, оригінали додаткових угод до них, оригінали договорів про відступлення права вимоги, оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів та оригінал виписки з банківського рахунку боржника у АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_4" в повній мірі підтверджували його вимоги до боржника. Але суд першої інстанції не дослідив наявні докази у їх сукупності та не дав їм належної правової оцінки.

В доповненнях до апеляційної скарги представник ОСОБА_6 просить суд: скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Планета смаку (Україна)" в сумі 2101415,01 грн.; скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Вербуд" в сумі 3457167,80 грн. та виключити кредитора ТОВ "Вербуд" із реєстру вимог кредиторів; скасувати рішення місцевого господарського суду в частині не визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 в сумі 4850207,91 грн. прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 в сумі 5276564,91грн. та включити до реєстру вимог кредиторів боржника - кредитора ОСОБА_1, із кредиторськими вимогами в сумі 5276564,91 грн. (4 черга вимог), судові витрати 1218 грн. 00 коп. (1 черга вимог); в решті кредиторських вимог залишити рішення місцевого господарського суду без змін; затвердити реєстр вимог кредиторів.

07.12.2016р. від представника ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» (вх.№31472/16 від 07.12.2016р., т.8, арк.справи 104, 105).

Листом від 2 лютого 2015 року ПАТ «Родовід Банк» повідомив боржника, що станом на 30 січня 2015 року заборгованість боржника перед банком з врахуванням здійснених погашень становить 12837651,93 грн., а саме: 10857376,73 грн. заборгованість по сплаті кредиту; 937797,36 грн. пені по сплаті кредиту; 623703,74грн. 3% річних по сплаті кредиту; 29892,60 грн. інфляційні втрати по сплаті кредиту; 194 519,90 грн. пені по сплаті процентів; 103488,36 грн. 3% річних по сплаті процентів; 32395,11 грн. інфляційні втрати по сплаті процентів; 58478,13 грн. судовий збір. Таким чином відбулося погашення 975925,41 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 747867,93 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» вважає, що ПАТ «Родовід Банк» безпідставно нараховано: 7244087,85 грн. пені та 1283727,34 грн. 3% річних на заборгованість по кредиту за період з 01.03.2010р. по 26.02.2015р.; 588879,33 грн. пені та 116428,71 грн. 3% річних на заборгованість по процентах за користування кредитом за період 01.03.2010р. по 28.02.2014р.; 2931968,69грн. інфляційних втрат на заборгованість по кредиту за період з 01.03.2010р. по 31.01.2015р.; 28882,06 грн. інфляційних втрат на заборгованість по процентах за період з 01.03.2010р. по 27.02.2014р.

Вказані суми нараховані без врахування того, що рішенням господарського суду Київської області від 17 червня 2013 року у справі №911/1113/13 розстрочено сплату заборгованості.

Крім того, нарахування пені відбулося з порушенням п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат відбулося з порушенням загального строку позовної давності в три роки (ст.257 ЦК України).

На підставі вищевикладеного ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області у справі №918/110/15 від 1 листопада 2016 року - без змін.

Також, 07.12.2016р. від представника ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» надійшов відзив на апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 (вх.№31473/16 від 07.12.2016р., т.8, арк.справи 104, 105)

Представник боржника зазначає, що заборгованість в сумі 47 000,00 грн. згідно квитанції №7 від 29.01.2009р.; в сумі 10000 грн. згідно квитанції №88 від 30.04.2009р. по договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 21 січня 2009 року - відсутні відповідальні особи не вказана підстава, у бухгалтерському обліку боржника, у банківських виписках боржника не відображається. Сума заборгованості в сумі 100000,00 грн. згідно квитанції №126 від 09.07.2012р. до договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 9 липня 2012 року не співпадає з сумою відображеною у банківській виписці.

Заборгованість на суму 409370,00 грн. на підставі договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 9 липня 2012 року та заборгованість в сумі 499300,00 грн. на підставі договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 03 липня 2013 року не рахується в бухгалтерському обліку боржника. Крім того, від імені ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» договори підписано провідним юрисконсультом ОСОБА_7 без наявності відповідних повноважень. Також звертає увагу, що ОСОБА_1 у період з 11.01.2011р. по 25.10.2013р. являвся директором ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/».

Надані кредитором ОСОБА_1 квитанції до прибуткових касових ордерів від 29.01.2009р. на суму 47000,00 грн., від 30.04.2009р. на суму 10000,00 грн., від 09.07.2009р. на суму 1000000,00 грн., від 16.07.2016р. на суму 40000,00 грн., від 18.07.2012р. на суму 31270,00 грн., 20.07.2012р. на суму 193000,00 грн., 31.07.2012р. на суму 45000,00 грн., 08.08.2013р. на суму 72200,00 грн., від 10.07.2016р. на суму 66350,00 грн., від 12.07.2013р. на суму 54162,85 грн., від 18.07.2016р. на суму 51248,00 грн., від 18.07.2013р. на суму 50766,00 грн., від 22.07.2013р. на суму 81950,00 грн., від 24.07.2013р. на суму 32650,05 грн., від 24.07.2013р. на суму 29359,52, від 26.07.2013р. на суму 35000,00 грн., від 26.07.2013р. на суму 25703,46 грн. оформленні з порушенням вимог, а саме: не визначено зміст та обсяг бухгалтерської операції, невідомо посади осіб, відповідальних за здійснення бухгалтерської операції; відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні бухгалтерської операції. Крім того, зазначенні документи відсутні у відповідача, що ставить під сумнів про їх достовірність, що в свою чергу унеможливлює їх ідентифікації.

Відсутній оригінал договору про безвідсоткову фінансову допомогу від 09.07.2012р. (копія завірена печаткою представника ОСОБА_8В.)

В договорах про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» та ОСОБА_9 від 25.08.2010р., 12.06.2009р., 07.10.2010р. в пункті 8.2. визначено, що жодна з сторін не має права передавати свої права та обов'язки по договору третім особам без письмової згоди іншій стороні.

Заборгованість в сумі 657 300,00 грн. не підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами про надання коштів (відсутні квитанції до прибуткових касових ордерів)

В договорах про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» та ОСОБА_10 від 01.08.2010р., 03.11.2010р., 12.09.2012р. 19.03.2013р. в пункті 8.2. визначено жодна з сторін не має права передавати свої права та обов'язки по договору третім особам без письмової згоди іншій стороні.

Заборгованість в сумі 3 653 694,91 грн. не підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами про надання коштів (відсутні квитанції до прибуткових касових ордерів).

Отже, фактично йдеться про перевірку не лише договорів як підставу виникнення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків, а й первинних документів, якими мала оформлюватись відповідна господарська операція (квитанції до прибуткових касових ордерів). Загальні вимоги до оформлення документів, що фіксують виконання зобов'язань, містяться у таких законодавчих актах: Господарський процесуальний кодекс України (ст. 34); Цивільний кодекс України (статті 92, 527 тощо); Господарський кодекс України (ч. 8 ст. 193); Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» ; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Надані бухгалтерські документи кредитором ОСОБА_1 (договори, квитанції до прибуткових касових ордерів) оформленні з порушенням вимог законодавства, а саме: переуступку боргу зроблено без згоди боржника; невідомо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, не надано доказів відповідних повноважень укладення договорів від імені ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» ОСОБА_7 Крім того, зазначенні документи відсутні у відповідача, що ставить під сумнів про їх достовірність, що в свою чергу унеможливлює їх ідентифікації.

Судова практика свідчить, що помилки при оформленні вищезгаданих документів призводить до їх нікчемності. Це виключає можливість їх використання в якості судових доказів і відповідно це є підставою для відмови у позові. Вищий господарський суд України своєю постановою від 11.08.2005 р. у справі № 14/483 також скасував усі попередні судові рішення з огляду на те, що предметом досліджень не стали первинні бухгалтерські документи, які оформленні з порушенням вимог законодавства. Вищий господарський суд України зазначив, що цей факт викликає сумнів у можливості використання вказаних документів як належних доказів у контексті ст.34 Господарського процесуального кодексу. Через це судова практика застосовує саме вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при оцінці первинних документів як доказу виконання договорів належним чином.

На підставі викладеного ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» просить суд апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року у справі №918/110/15 - без змін.

08.12.2016р. на електронну адресу суду від ПАТ «Родовід Банк» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№31755/16 від 08.12.2016р., т.8, арк.справи 116-118).

Апелянт зазначає, що початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами ст.261 Цивільного кодексу України, ч.1 якої пов'язує його з днем коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, про що також зазначено і Постанові Пленуму Вищого господарського суду України N10 від 29.05,2013р. В«Про деякі практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

ПАТ В«Родовід БанкВ» дізнався про порушення свого права, що полягало у невиконанні боржником свого зобов'язання у сплаті щомісячних платежів, встановлених рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1113/13 від 01.01.2015р. Тому ПАТ В«Родовід БанкВ» вважає, що дата 01.01.2015р. є початком перебігу строків позовної давності.

Із заявою про визнання кредиторських вимог ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Мерідіан плюс /Україна/» звернувся 05.03.2015р., тому застосування судом строків позовної давності АТ В« Родовід Банк В» вважає не правомірним.

Крім того, кредиторські вимоги ПАТ В« Родовід Банк В» у розмірі 23109136,58 грн. за розрахунком станом на 26.02.2015р., за яким і здійснювалися розрахунки судом для винесення рішення, вже включають в себе здійснені не в повному обсязі і не своєчасні розрахунки боржником за рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1113/13 від 01.01.2015р., яке було розстрочене.

На підставі викладеного ПАТ В«Родовід БанкВ» просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2016р. у справі №918/110/15, прийнявши нове рішення, яким затвердити грошові вимоги ПАТ В«Родовід БанкВ» у повному обсязі 23109136,58 грн.

12.12.2016р. від арбітражного керуючого ОСОБА_3В, надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» (вх.№31990/16 від 12.12.2016р.)

Арбітражний керуючий звертає увагу, що листом від 2 лютого 2015 року ПАТ «Родовід Банк» повідомив боржника, що станом на 30 січня 2015 року заборгованість боржника перед банком з врахуванням здійснених погашень становить 12837651,93 грн., а саме: 10857376,73 грн. заборгованість по сплаті кредиту; 937797,36 грн. пені по сплаті кредиту; 623703,74грн. 3% річних по сплаті кредиту; 29892,60 грн. інфляційні втрати по сплаті кредиту; 194 519,90 грн. пені по сплаті процентів; 103488,36 грн. 3% річних по сплаті процентів; 32395,11 грн. інфляційні втрати по сплаті процентів; 58478,13 грн. судовий збір. Таким чином відбулося погашення 975925,41 грн. заборгованості по сплаті кредиту в сумі, та 747867,93 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Арбітражний керуючий вважає, що ПАТ «Родовід Банк» безпідставно нараховано: 7244087,85 грн. пені та 1283727,34 грн. 3% річних на заборгованість по кредиту за період з 01.03.2010р. по 26.02.2015р.; 588879,33 грн. пені та 116428,71 грн. 3% річних на заборгованість по процентах за користування кредитом за період 01.03.2010р. по 28.02.2014р.; 2931968,69грн. інфляційних втрат на заборгованість по кредиту за період з 01.03.2010р. по 31.01.2015р.; 28882,06 інфляційних втрат на заборгованість по процентах за період з 01.03.2010р. по 27.02.2014р.

Вказані суми нараховані без врахування того, що рішенням господарського суду Київської області від 17 червня 2013 року у справі №911/1113/13 розстрочено сплату заборгованості.

Крім цього, нарахування пені відбулося з порушенням п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат відбулося з порушенням загального строку позовної давності в три роки (ст.257 ЦК України).

На підставі вищевикладеного арбітражний керуючий просить суд апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 1 листопада 2016 року у справі №918/110/15 - без змін.

Також, 12.12.2016р. від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 (вх.№31993/16 від 12.12.2016р.).

Заборгованість в сумі 47 000,00 грн. згідно квитанції №7 від 29.01.2009р.; в сумі 10000 грн. згідно квитанції №88 від 30.04.2009р. по договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 21 січня 2009 року - відсутні відповідальні особи, не вказана підстава, у бухгалтерському обліку боржника, у банківських виписках боржника не відображається. Сума заборгованості в сумі 100000,00 грн. згідно квитанції №126 від 09.07.2012р. до договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 9 липня 2012 року не співпадає з сумою відображеною у банківській виписці.

Заборгованість на суму 409370,00 грн. на підставі договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 9 липня 2012 року та заборгованість в сумі 499300,00 грн. на підставі договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 03 липня 2013 року не рахується в бухгалтерському обліку боржника. Крім того, від імені ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» договори підписано провідним юрисконсультом ОСОБА_7 без наявності відповідних повноважень.

Також звертає увагу суду, що ОСОБА_1 у період з 11.01.2011р. по 25.10.2013р. являвся директором ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/».

Надані кредитором ОСОБА_1 квитанції до прибуткових касових ордерів від 29.01.2009р. на суму 47000,00 грн., від 30.04.2009р. на суму 10000,00 грн., від 09.07.2009р. на суму 1000000,00 грн., від 16.07.2016р. на суму 40000,00 грн., від 18.07.2012р. на суму 31270,00 грн., 20.07.2012р. на суму 193000,00 грн., 31.07.2012р. на суму 45000,00 грн., 08.08.2013р. на суму 72200,00 грн., від 10.07.2016р. на суму 66350,00 грн., від 12.07.2013р. на суму 54162,85 грн., від 18.07.2016р. на суму 51248,00 грн., від 18.07.2013р. на суму 50766,00 грн., від 22.07.2013р. на суму 81950,00 грн., від 24.07.2013р. на суму 32650,05 грн., від 24.07.2013р. на суму 29359,52, від 26.07.2013р. на суму 35000,00 грн., від 26.07.2013р. на суму 25703,46 грн. оформленні з порушенням вимог, а саме: не визначено зміст та обсяг бухгалтерської операції, невідомо посади осіб, відповідальних за здійснення бухгалтерської операції; відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні бухгалтерської операції. Крім того, зазначенні документи відсутні у відповідача, що ставить під сумнів про їх достовірність, що в свою чергу унеможливлює їх ідентифікації.

Відсутній оригінал договору про безвідсоткову фінансову допомогу від 09.07.2012р. (копія завірена печаткою представника ОСОБА_8В.)

В договорах про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» та ОСОБА_9 від 25.08.2010р., 12.06.2009р., 07.10.2010р. в пункті 8.2. визначено жодна з сторін не має права передавати свої права та обов'язки по договору третім особам без письмової згоди іншій Стороні.

Заборгованість в сумі 657 300,00 грн. не підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами про надання коштів (відсутні квитанції до прибуткових касових ордерів).

В договорах про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» та ОСОБА_10 від 01.08.2010р., 03.11.2010р., 12.09.2012р. 19.03.2013р. в пункті 8.2. визначено, що жодна з сторін не має права передавати свої права та обов'язки по договору третім особам без письмової згоди іншій стороні.

Заборгованість в сумі 3 653 694,91 грн. не підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами про надання коштів (відсутні квитанції до прибуткових касових ордерів).

Отже, фактично йдеться про перевірку не лише договорів як підставу виникнення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків, а й первинних документів, якими мала оформлюватись відповідна господарська операція (квитанції до прибуткових касових ордерів). Загальні вимоги до оформлення документів, що фіксують виконання зобов'язань, містяться у таких законодавчих актах: Господарський процесуальний кодекс України (ст.34); Цивільний кодекс України (статті 92, 527 тощо); Господарський кодекс України (ч.8 ст.193); Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» ; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Надані бухгалтерські документи кредитором ОСОБА_1 (договори, квитанції до прибуткових касових ордерів) оформленні з порушенням вимог законодавства, а саме: переуступку боргу зроблено без згоди боржника; невідомо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, не надано доказів відповідних повноважень укладення договорів від імені ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/» ОСОБА_7 Крім того, зазначенні документи відсутні у відповідача, що ставить під сумнів про їх достовірність, що в свою чергу унеможливлює їх ідентифікації.

Судова практика свідчить, що помилки при оформленні вищезгаданих документів призводить до їх нікчемності. Це виключає можливість їх використання в якості судових доказів і відповідно це є підставою для відмови у позові. Вищий господарський суд України своєю постановою від 11.08.2005р. у справі №14/483 також скасував усі попередні судові рішення з огляду на те, що предметом досліджень не стали первинні бухгалтерські документи, які оформленні з порушенням вимог законодавства. Вищий господарський суд України зазначив, що цей факт викликає сумнів у можливості використання вказаних документів як належних доказів у контексті ст.34 Господарського процесуального кодексу. Через це судова практика застосовує саме вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при оцінці первинних документів як доказу виконання договорів належним чином.

На підставі викладеного арбітражний керуючий просить суд апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року у справі №918/110/15 - без змін.

У судовому засіданні 13.12.2016р. представник ПАТ "Родовід Банк" підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 року, прийти нове рішення яким задоволити грошові вимоги ПАТ "Родовід Банк" у повному обсязі - 231 109 136,58 грн.

У судовому засіданні 13.12.2016р. представник ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16р. - скасувати в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Планета смаку (Україна)" в сумі 2101415,01 грн.; скасувати ухвалу господарського суду в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Вербуд" в сумі 3457167,80 грн. та виключити ТОВ "Вербуд" із реєстру вимог кредиторських вимог кредиторів; скасувати ухвалу господарського суду в частині не визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 в сумі 4850207,91 грн. Просить суд прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 в сумі 5276564,91 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів боржника - кредитора ОСОБА_1, із кредиторськими вимогами в сумі 5276564,91 грн., судові витрати 1218 грн., в решті кредиторських вимог залишити рішення господарського суду без змін.

У судовому засіданні 13.12.2016р. арбітражний керуючий - ОСОБА_3 заперечив проти доводів апеляційних скарг та вважає, в її задоволенні слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 року - залишити без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 20.12.2016р. о 11:00 год.

У судових засіданнях 13.12.2016р., 20.12.2016р. представник ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" заперечив проти доводів та вимог апеляційних скарг ПАТ "Родовід Банк", кредитора ОСОБА_1 та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 року вважає законною та обґрунтованою, такою, що прийнята із дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити її без змін, а апеляційні скарги ПАТ "Родовід Банк", кредитора ОСОБА_1 - без задоволення.

У судове засідання апеляційної інстанції 20.01.2016р. інші учасники провадження у справі про банкрутство не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників інших учасників судового процесу.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як встановлено ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності із ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон України про банкрутство) протягом тридцятиденного терміну з дня опублікування на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан плюс /Україна/ " до господарського суду та розпорядника майна надійшли письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують від наступних кредиторів:

- ТОВ "Планета смаку (Україна)" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3 212 415 грн. 01 коп.

- ТОВ "Актум" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 329 566 грн. 91 коп.

- ТОВ "ВЕРБУД" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3 457 167 грн. 80 коп.

- ТОВ" ЕКСПЕРТ МОТОРС" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 4 062 278 грн. 20 коп.

- ПАТ " Родовід Банк " з грошовими вимогами до боржника в розмірі 23 107 918 грн. 58 коп.

- гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 5 326 464 грн. 91 коп.

Розпорядником майна боржника було долучено до матеріалів справи реєстр вимог кредиторів (т.2 арк.справи 123-131), який він просив суд першої інстанції затвердити та повідомлення на заяви з кредиторськими вимогами до боржника. До поданого на затвердження судом реєстру вимог кредиторів розпорядником майна включено вимоги кредиторів у наступному складі та розмірах:

- ТОВ "Планета смаку (Україна)" (ініціюючий кредитор) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3 212 415 грн. 01 коп. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.03.2015р. визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" до боржника в сумі 2 101 415 грн. 01 коп.

26.03.2015р. ТОВ "Планета смаку (Україна)" заявила додаткові вимоги до боржника в розмірі 1111000 грн. 00 коп. (т.2 арк.справи 1-3) (підтверджено наказом господарського суду Рівненської області від 09.02.2015р. у справі №918/57/15); судові витрати - 7 308 грн. 00 коп.

Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна вимоги ТОВ "Планета смаку (Україна)" до боржника визнанні в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

- ТОВ "Актум" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 329566 грн. 91 коп. (підтверджено договором № 02/04-09 від 03.09.2009р. додатковою угодою до договору № 02/04-09 від 03.09.2009р., податковими накладними, рішенням господарського суду Київської області від 26.09.2014р. у справі №911/3282/14); судові витрати - 1 218грн. 00 коп.

Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна вимоги ТОВ "Актум" до боржника визнанні в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

- ТОВ "ВЕРБУД" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 3 457 167 грн. 80 коп. (підтверджено договором уступки право вимоги від 05.03.2015р. по контракту №Е01/01-12 від 10.10.2012р., вимогою та актом звірки взаємних розрахунків); судові витрати - 1 218грн. 00 коп.

Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна вимоги ТОВ "ВЕРБУД" до боржника визнанні в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

- ТОВ "ЕКСПЕРТ МОТОРС" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 4062278 грн. 20 коп. (підтверджено рішенням третейського суду при товарній біржі "ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА" від 12.12.2014р. у справі № 07/1/14, наказом господарського суду Рівненської області від 29.12.2014р. у справі № 918/1798/14); судові витрати - 1 218грн. 00 коп.

Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна вимоги ТОВ "ЕКСПЕРТ МОТОРС" до боржника визнанні в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

- ПАТ " Родовід Банк " з грошовими вимогами до боржника в розмірі 23109136 грн. 58 коп.

в т.ч. основний борг - 15274951 грн. 40 коп. (підтверджено кредитним договором №22.11/211-КЛТ - 05 від 04.10.2005р. з додатковими угодами, договором іпотеки №22.1/211-3-05 від 04.10.2005р. з додатковими угодами, договором застави №22.1/211-3.1-05 від 04.10.2005р. з додатковими угодами, рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі № 911/1113/13, ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2015р. у справі №911/1113/13, наказом господарського суду Київської області від 02.07.2013р. у справі №911/1113/13 та наказом господарського суду Київської області від 23.02.2015р. у справі №911/1113/13 ); штраф пеня - 7 832 967 грн. 18 коп. Судові витрати - 1218 грн.

В матеріалах справи наявні ПАТ "Родовід Банк " уточнене пояснення від 31.10.2016р. щодо сум заборгованості, які місцевим господарським судом вірно розцінено як заяву про зменшення грошових вимог. З даних уточнень вбачається, що загальна сума заборгованості боржника перед ПАТ " Родовід Банк " складає 22 525 891,90 грн., яка складається з: 14 561 445,27 грн. - сума заборгованості згідно наказу, виданого господарським Київської області від 02.07.2013р.; штрафні санкції за період з 17.06.2013р. по 03.03.2015р. в розмірі 7 964 447,66 грн., з яких 3 803 257,21 грн. - пеня, 597 733,28 грн. - три відсотки річних та 3 563 457,17 грн. - сума інфляційних втрат.

Згідно повідомлення боржника та розпорядника майна (т.2 арк.справи 134, 135) вимоги ПАТ " Родовід Банк " до боржника визнаються частково, а саме в розмірі 12 896 739 грн. 06 коп. та 1218 грн. 00 коп. - судового збору.

Щодо вимог ПАТ " Родовід Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан плюс /Україна/ колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Родовід Банк" звернувся із позовом до ТОВ "МЕРІДІАН ПЛЮС /УКРАЇНА/" про стягнення 17 138 236, 94 грн., з яких 11 833 302, 14 грн. заборгованість по сплаті кредиту за договором №22.1/211-КЛТ-05 від 04.10.2005р., 3 163 002,10 грн. пені, 623 703, 74 грн. 3% річних та 33 729, 39 грн. інфляційних втрат за порушення строків по сплаті кредиту; 807 702, 60 грн. заборгованість по платі процентів за користування кредитом, 528 664, 22 грн. грн. пені, 103 488, 36 грн. 3% річних та 44 644, 39 грн. інфляційних втрат за порушення строків по сплаті процентів. Нарахування штрафних санкцій здійснювалось за період з 01.03.2010р. по 01.04.2013р.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1113/13 (т.К ПАТ "Родовід Банк", арк.справи 106-137) позовні вимоги задоволено частково, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан плюс /Україна/" 59 834,67 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом припинено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан плюс /Україна/" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м.Вишгород, вул. Шолуденка, 19, ідентифікаційний код 32878486) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код 14349442):

- 11 833 302 (одинадцять мільйонів вісімсот тридцять три тисячі триста дві) грн. 14 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 937 797 (дев'ятсот тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 36 коп. пені, 623 703 (шістсот двадцять три тисячі сімсот три) грн. 74 коп. 3% річних та 29 892 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 60 коп. інфляційних втрат;

- 747 867 (сімсот сорок сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 93 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 194 519 (сто дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 90 коп. пені, 103 488 (сто три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 36 коп. 3% річних та 32 395 (тридцять дві тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 11 коп. інфляційних втрат;

- 58 478 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 13 коп. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Виконання даного рішення розстрочене строком на 18 місяців: з липня 2013 року по грудень 2014 року включно, шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерідіан плюс /Україна/" протягом липня 2013 року-листопада 2014 року до 28 числа кожного місяця по 100 000,00 грн. та сплатою у грудні 2014 року 12 861 445,27 грн.

Листом від 02.02.2015р. (т.6, арк.справи 204) ПАТ "Родовід Банк" повідомив ТОВ «Мерідіан Плюс /Україна/», що станом на 30.01.2015р. заборгованість боржника перед банком з врахуванням здійснених погашень становить 12 837 651,93 грн., а саме: 10 857 376,73 грн. заборгованість по сплаті кредиту; 937 797,36 грн. пені по сплаті кредиту; 623 703,74 грн. 3% річних по сплаті кредиту; 29 892,60 грн. інфляційні втрати по сплаті кредиту; 194 519,90 грн. пені по сплаті процентів; 103 488,36 грн. 3% річних по сплаті процентів; 32 395,11 грн. інфляційні втрати по сплаті процентів; 58 478,13 грн. судовий збір.

Тобто, як було зазначено судом першої, заявником фактично підтверджено суму боргу ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" перед банком в розмірі 12 837 651,93 грн.

Погашення кредитної заборгованості здійснювалося у відповідності до рішення суду без порушення строків сплати, на умовах погоджених з банком в розмірі 975 925 грн. 41 коп. - заборгованості по сплаті кредиту та 747 925 грн. 41 коп. заборгованості по сплаті процентів за користуванням кредитом (т.К ПАТ "Родовід Банк", арк.справи 179-181) про, що представник банку в судових засіданнях не заперечив.

З наведеного вбачається, що заборгованість згідно наказу, виданого господарським Київської області від 02.07.2013р., становить 12 837 651,93 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у визнанні грошових вимог в розмірі 1 723 850,82 грн. згідно наказу, виданого господарським судом Київської області від 02.07.2013р.

Крім цього, як вбачається з розрахунків заявлених вимог, ПАТ "Родовід Банк", нарахував боржнику за період з 17.06.13р. по 03.03.15р. заборгованість в розмірі 7964447,66 грн., з яких 3803257,21 грн. - пеня, 597733,28 грн. - три відсотки річних та 3563457,17 грн. - сума інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як передбачено ст.549 Цивільного кодексу України як один із видів забезпечення виконання (зобов'язання передбачена неустойка (штраф, пеня). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Прострочення виконання грошового зобов'язання у ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" перед ПАТ "Родовід Банк" згідно кредитного договору виникло 01.01.2015р у зв'язку із виконанням боржником рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1113/13, згідно якого розстрочене строком на 18 місяців: з липня 2013 року по грудень 2014 року включно, шляхом сплати ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" протягом липня 2013 року-листопада 2014 року до 28 числа кожного місяця по 100000,00 грн. та сплатою у грудні 2014 року 12 861 445,27 грн.

Погашення кредитної заборгованості здійснювалося у відповідності до рішення суду без порушення строків сплати, на умовах погоджених з банком в розмірі 975925 грн. 41 коп. - заборгованості по сплаті кредиту та 747925 грн. 41 коп. заборгованості по сплаті процентів за користуванням кредитом (т.К ПАТ "Родовід Банк", арк.справи 179-181).

Тобто, як вірно зазначив місцевий господарський суд, нарахування пені повинно було припинитися ще 17.12.2013р.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Термін позовної давності виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі В«ВАТ В«Нафтова компанія В«ЮкосВ» проти РосіїВ» та від 22 жовтня 1996 року у справі В«Стаббінгс та інші проти Сполученого КоролівстваВ» )

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 названого Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів Пленумом Вищого господарського суду України прийнято Постанову №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішені господарських спорів", згідно пункту 1.4 якої, позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (п. 2.1. Постанови Пленуму №10 від 29.05.2013р.).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи повідомлення боржника та розпорядника майна (т.2, арк.справи 134, 135) вимоги ПАТ "Родовід Банк" до боржника визнаються частково, а саме в розмірі 12 896 739 грн. 06 коп. та 1218 грн. 00 коп. - судового збору. В даному повідомленні ліквідатором зазначено про застосування встановлених законом строків позовної давності.

Відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму №10 від 29.05.2013р. визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Докази досягнення між сторонами домовленості про збільшення встановленої Законом позовної давності та пояснень про поважність причин пропуску строків позовної давності ПАТ "Родовід Банк" в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тому, господарським судом Рівненської області правомірно відмовлено у визнанні пені в розмірі 3 803 257,21 грн.

Крім цього, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що із наданих ПАТ "Родовід Банк" розрахунків суми боргу при поданні заяви з грошовими вимогами та уточненого розрахунку від 01.11.2016р., сума заявленої вимоги суттєво відрізняються. Тобто, заявником ПАТ "Родовід Банк" в розумінні ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обґрунтував та документально не підтвердив суму заявленого боргу.

Як вбачається із розрахунків банку, останнім нараховані три проценти річних від суми простроченої кредитної заборгованості з 17.06.2013р. по 03.03.2015р. в розмірі 597733 грн. 28 коп. та інфляційні витрати від суми простроченої заборгованості за кредитом з 17.06.2013р. по 03.03.2015р. в розмірі 3 563 457 грн. 17 коп.

Оскільки вищезазначені суми боргу нараховані банком на суму боргу, яку було стягнуто згідно рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1113/13 виконання якого розстрочене строком на 18 місяців: з липня 2013 року по грудень 2014 року включно, шляхом сплати ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" протягом липня 2013 року - листопада 2014 року до 28 числа кожного місяця по 100 000,00 грн. та сплатою у грудні 2014 року 12 861 445,27 грн. та яке виконувалось боржником у відповідності до графіку погашень, то місцевим господарським судом правомірно відхилено зазначені вимоги.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що заявником нарахована сума боргу яка фактично погашена боржником.

Отже, господарський суд Рівненської області дійшов вірного висновку про часткове визнання грошових вимог ПАТ "Родовід Банк" до боржника в розмірі 59087 грн. 13 коп. вимог 4 черги; 12837651 грн. 93 коп. вимог забезпечених заставою та судового збору - 1218грн. 00 коп. вимоги 1 черги. В решті заявлених вимог в розмірі 9629152 грн. 87 коп. господарський суд, прийшов до висновку про їх відхилення.

- вимоги гр. ОСОБА_1 до боржника в розмірі 5326464 грн. 91 коп.

Як вбачається з заяви, вимоги до боржника гр.ОСОБА_1 обґрунтовує договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 21.01.2009р. з додатковою угодою, договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 09.07.2012р. з додатковою угодою, договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 03.07.2013р. з додатковою угодою, договорами про відступлення права вимоги №01/09 від 01.09.2013р., №02/09 від 01.09.2013р., №03/09 від 01.09.2013р., №04/09 від 02.09.2013р., №05/09 від 02.09.2013р., №06/09 від 02.09.2013р., №07/09 від 02.09.2013р., №08/09 від 02.09.2013р., квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Гр.ОСОБА_1 на підтвердження виконання договорів безпроцентної поворотної фінансової допомоги долучено до матеріалів справи квитанції до прибуткових касових ордерів та банківські виписки по руху коштів боржника.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із наданих суду оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів (том К гр.ОСОБА_1, арк.справи 73-107), підтвердження виконання умов договорів безпроцентної поворотної фінансової допомоги містяться в квитанціях №250 від 08.08.2013р., №257 від 10.07.2013р., № 258 від 12.07.2013р., № 263 від 18.07.2013р., №264 від 18.07.2013р., № 268 від 22.07.2013р., № 271 від 24.07.2013р., №272 від 24.07.2013р., № 275 від 26.07.2013р., та № 276 від 26.07.2013р. (т.К гр.ОСОБА_1 арк.справи 74-76) на загальну суму 476257 грн.00 коп.

В решті квитанцій до прибуткових касових ордерів не міститься посилання на підставу договорів, відсутнє зазначення відповідальних осіб за складання ордеру.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв.наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктами 3.1., 3.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до п.3.10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N637, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

З вищенаведеного вбачається, що квитанція це відривна частина прибуткового касового ордеру, яка видається на руки особі, яка внесла готівку в касу організації, тобто, усі реквізити у квитанції повинні бути заповнені так само як і у прибуткового касового ордеру, квитанція повинна бути скріплена печаткою підприємства (абзац другий п. 3.3 Постанови № 637). Причому печатка ставиться тільки на квитанції, а не на самому прибутковому касовому ордері і не посередині бланка.

Проте, наявні в матеріалах справи квитанції до прибуткових касових ордерів не містять відомостей на підставі яких документів підлягає внесенню гр.ОСОБА_1 в касу боржника сум та на підставі яких договорів вносилися кошти, тобто, квитанції до прибуткових касових ордерів не відповідають вимогам вищенаведеного положення.

Згідно ч.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Наявні у матеріалах справи квитанції до прибуткових касових ордерів не містять відомостей про місце складання даних квитанцій до прибуткових касових ордерів.

У зв'язку з викладеним колегія суддів погоджується, що квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 4850207 грн. 91 коп. не можуть бути належним доказом.

Крім того, із залучених до матеріалів справи банківських виписок по руху коштів боржника також не вбачається підставу призначення платежу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Тому, господарський суд Рівненської області дійшов вірного висновку про часткове визнання вимог гр.ОСОБА_1 до боржника, а саме: в розмірі 476 257 грн.00 коп. - основного боргу (4 черга вимог); 1218 грн. 00 коп. - судових витрат (1 черга вимог). В решті заявлених вимог в розмірі 4 850 207 грн. 91 коп. господарський суд прийшов до висновку про їх відхилення, як не доведених в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з абз.2 ч. 8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

За результатами розгляду у судовому засіданні матеріалів справи та поданих суду доказів, господарський суд Рівненської області дійшов вірного висновку, що реєстр вимог кредиторів ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" містить всі вимоги, передбачені статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідає чинному законодавству і може бути затверджений судом.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлюється у порядку відповідно до ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Доводи скаржників зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду винесена у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 8, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 р. у справі №918/110/15 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.