Постанова

від 12.12.2016 по справі 902/231/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12 грудня 2016 року Справа № 902/231/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Військової частини НОМЕР_1

на рішення господарського суду Вінницької області від 25.04.2016 р.

у справі № 902/231/16

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Державного підприємства "45 експерементальний механічний завод"

про стягнення 39187,96 грн. збитків

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 25.04.2016 р. у справі № 902/231/16 відмовлено у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства "45 експерементальний механічний завод" про стягнення 39187,96 грн. збитків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач Військова частина НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 25.04.2016 р. у справі № 902/231/16 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини у даному спорі є змішаними, такими, що виникли з договору підряду та договору зберігання, - вважає, що правовідносини у даному спорі виникли з умов договору підряду. Також скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що відсутність будь-яких первинних документів стосовно передачі державному підприємству « 732 Вінницький ремонтний завод» теплової машини ТУ ІГ ЗА - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № б/н, двигун № б/н) є відсутністю договірних стосунків між сторонами.

Зазначає, що в ході проведення аудиту фахівцями Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, а також проведення позапланової інвентаризації інженерно-аеродромної служби тилу Військової частини НОМЕР_1 , яка розпочалася 18.08.2014 р., було встановлено, що на державному підприємстві « 732 Вінницький ремонтний завод» до 11.04.2013 р. знаходилися 3 (три) одиниці аеродромно - експлуатаційної техніки Військової частини НОМЕР_1 , а саме: шнеко - роторна машина ШРСО ДЕ - 226 - 1од. (шасі НОМЕР_2 , двигун № 3443); теплова машина ТМГ ЗА -1од. (на шасі НОМЕР_3 , двигун № 2225); теплова машина ТМГ ЗА - 1од. (на шасі УРАЛ 4320 № б/н, двигун № б/н), яка була передана для проведення капітального ремонту. Однак, відповідно до наказу заступника командувача з логістики - начальника логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.03.2013 р. № 12 «Про організацію вилучення аеродромно-експлуатаційної техніки із ремонтного фонду державного підприємства « 732 Вінницький ремонтний завод» та на підставі нарядів від 04.04.2013 р. № 15/Т, № 16/Т, № 17/Т, виданих командиром Військової частини НОМЕР_4 , шнекороторний снігоочищувач ДЕ - 226 - 1 од., теплова машина ТМГ - ЗА, та теплова машина ТМГ - ЗА були вилучені із Державного підприємства « 732 Вінницький ремонтний завод».

Пояснює, що комісією під головуванням офіцера відділу експлуатації аеродромів та інженерно-аеродромних засобів інженерно-аеродромного управління логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України складені акти технічного стану від 09.04.2013 р. № 350/129/137/2/310/пс, від 10.04.2013 р. № 350/129/137/2/306/пс, № 350/129/137/2/312/пс, в яких відображено некомплект техніки в кількості 265 найменувань. Під час проведення аудиту визначено розмір нестачі від розукомплектування аеродромно-експлуатаційної техніки Військової частини НОМЕР_1 , яка становить 39187,96 грн.

Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що в прийомо - здаточних актах № 52/01 від 22.11.2001 р. та № 37/96 від 19.05.1996 р. детальний технічний стан та укомплектованість переданої техніки Військовою частиною НОМЕР_5 м.Куп`янськ та Військовою частиною НОМЕР_6 м.Конотоп ДП "732 Вінницький ремонтний завод" не зафіксований. Зазначає, що якщо детально розглянути прийомо-здаточні акти № 52/01 від 22.11.2001 р. та № 37/96 від 19.05.1996 р., то у графі: комплектність в капітальний ремонт вказано: «що прийнято в комплектності в КР (капітальний ремонт)».

Позивач/скаржник, посилаючись на норми ст.ст. 104, 105, 108 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що відповідно до передавального акту від 29.12.2011 р. приймання - передачі активів, власного капіталу та зобов`язань ДП "732 Вінницький ремонтний завод" від 13.01.2015 р., передавальний баланс майно, кошти та інші зобов`язання (в тому числі кредиторські та дебіторські), які рахувалися на балансі ДП « 732 Вінницький ремонтний завод», були прийняті належним чином на баланс ДП « 45 експериментальний механічний завод», що підтверджує факт правонаступництва.

Позивач/скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 25.04.2016 р. у справі № 902/231/16 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Сторони не забезпечили участь представників у судовому засіданні.

Відповідач Державне підприємство "45 експерементальний механічний завод" відзив на апеляційну скаргу не надав.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.135-136 у т.2/, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

25.03.2013 р. Державним концерном "Укроборонпром" виданий наказ № 91 "Про реорганізацію державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод", відповідно до якого наказано припинити юридичну особу Державне підприємство "732 Вінницький ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 08316910), що знаходиться за адресою: вул.Червоноармійська, буд.67 м.Вінниця, 21007, шляхом реорганізації - приєднання до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (код ЄДРПОУ 08341806), що знаходиться за адресою: вул.Червоноармійська, буд.57, м. Вінниця, 21000. Відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" Державне підприємство "45 експериментальний механічний завод" визначено правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод". Також згідно з наказом Державного концерну "Укроборонпром" № 91 від 25.03.2013 р. «Про реорганізацію державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод"» голові комісії з припинення ДП "732 Вінницький ремонтний завод" Чумаку М.Ф., серед іншого, доручено здійснити інвентаризацію майна ДП "732 Вінницький ремонтний завод"; після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог скласти передавальний акт та передати на затвердження ДК "Укроборонпром"; здійснити передачуприймання майна з балансу ДП "732 Вінницький ремонтний завод" на баланс ДП "45 експериментальний механічний завод" /а.с. 118 - 120 у т.1/.

Згідно з довідкою від 16.09.2014 р. про результати планового аудиту відповідності електротехнічної, інженерної, інженерно-аеродромної служб військової частини НОМЕР_1 за період з 01.03.2012 по 27.08.2014 (далі по тексту довідка про результати планового аудиту) аудиторською групою Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю встановлено, що на Державному підприємстві "732 Вінницький ремонтний завод" м.Вінниця до 11.04.2013 р. знаходились 3 (три) одиниці аеродромно-експлуатаційної техніки військової частини НОМЕР_1 : шнеко-роторна машина ШРСО ДЕ - 226 - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № 065873, двигун № 3443), теплова машина ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі УРАЛ 4320 № 090651, двигун № 2225), теплова машина ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі УРАЛ 4320 № б/н, двигун № б/н), яка була передана для проведення капітального ремонту /а.с.10-13 у т.1/.

Відповідно до нарядів, виданих командиром Військової частини НОМЕР_7 А м.Вінниця № 15т/164 від 27.05.2013 р., № 16т/165 від 27.05.2013 р., № 17т/166 від 27.05.2013 р. на підставі наказу заступника командувача з логістики-начальника логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.03.2013 р. № 12 "Про організацію вилучення аеродромно- експлуатаційної техніки із ремонтного фонду ДП «732 Вінницький ремонтний завод» аеродромно - експлуатаційну техніку військової частини А4104: ДЕ - 226 - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № 065873, двигун № 3443); ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі НОМЕР_3 , двигун № 2225); ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі УРАЛ 4320 б/№, двигун б/№) вилучено з Державного підприємства «732 Вінницький ремонтний завод» /а.с.14-16 у т.1/.

Відповідно до довідки про результати планового аудиту встановлено, що командир аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітан Грачов О.Ю. прийняв під звіт спеціальну техніку (шнеко-роторну машину ШРСО ДЕ-226 - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № 065873, двигун № 3443), теплову машину ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі НОМЕР_3 , двигун № 2225), теплову машину ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі УРАЛ 4320 № б/н, двигун № б/н) та передав та передав зазначені вироби на тимчасове зберігання до військової частини НОМЕР_8 м.Вінниця відповідно до актів прийому (ф.4) від 12.04.2013 р. №№ 350/135/1/1138/пс, 350/135/1/1140/пс, 350/135/1/1139/пс.

Комісією під головуванням офіцера відділу експлуатації аеродромів та інженерно-аеродромних засобів інженерно-аеродромного управління логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України майора Жебровського В.М. за участю працівника міліції та командира АЕР БАТЗ в/ч НОМЕР_1 капітана Грачова О.Ю. були складені акти про технічний стан техніки на час вилучення з ремонтного фонду Державного підприємства « 732 Вінницький ремонтний завод» 11.04.2013 р. За змістом актів № 350/129/137/2/310/пс, № 350/129/137/2/312/пс, № 350/129/137/2/306/пс докладно описано розукомплектований стан техніки /а.с.17-22 у т.1/.

Директор Державного підприємства «732 Вінницький ремонтний заводі» Білик В.В. та посадова особа підприємства, що відповідала за видачу техніки з ремонтного фонду від участі в роботі комісії та від підписання актів технічного стану відмовились, про що зазначено в актах № 350/129/137/2/307/пс, № 350/129/137/2/313/пс, № 350/129/137/2/311/пс і актах про відмову від підпису від 11.04.2013 р. /а.с.31 - 33 у т. 1/.

Відповідно до наданих позивачем/скаржником довідок - розрахунків № 90, № 91, № 92 від 01.09.2014 р. в ході проведення аудиту визначено розмір нестачі від розукомплектування ШРСО ДЕ-226 - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № 065873, двигун № 3443) в сумі 2544,07 грн., ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_9 ) в сумі 18230,65 грн., ТМГ 3А - 1 од. (на шасі УРАЛ 4320 № б/н, двигун № б/н) в сумі 18413, 24 грн. Загальна сума збитків від розукомплектування становить 39187,96 грн. /а.с.23-30 у т. 1/.

09.09.2014 р. Військова частина НОМЕР_1 надіслала Державному підприємству "45 експериментальний механічний завод" претензію № 148/9/18/1329 з вимогою про відшкодування збитків в сумі 39187,96 грн. /а.с.53 у т.1/. У відповіді на претензію листі № 21 від 26.09.2014 р. підприємство "45 експериментальний механічний завод" зазначає про прийняття рішення концерном "Укроборонпром" про реорганізацію ДП "732 Вінницький ремонтний завод" шляхом його приєднання до ДП "45 експериментальний механічний завод" та про відсутність записів у Державному реєстрі про припинення ДП "732 Вінницький ремонтний завод", що свідчить про те, що ДП "45 експериментальний механічний завод" не являється правонаступником ДП "732 Вінницький ремонтний завод" /а.с.54 у т.1/.

17.09.2014 р. заступником командувача з логістики - начальника логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України направлено телеграму № 350/129/137/2/576 командиру Військової частини НОМЕР_1 з пропозицією провести службове розслідування по факту розукомплектування спеціальної техніки Військової частини НОМЕР_1 , яка зберігалася у ремонтному фонді державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод", та подати його результати до інженерно-аеродромного управління логістики Командування ПС ЗС України /а.с.34 у т.1/.

02.10.2014 р. командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 198 про проведення службового розслідування по факту розукомплектування аеродромно-експлуатаційної техніки. За результатами службового розслідування складений акт № 072/17, затверджений наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1109 від 09.10.2014 р. "Про результати службового розслідування по факту розукомплектування спеціальної військової техніки, що зберігалась на ДП "732 Вінницький ремонтний завод" /а.с.35-39, 42 у т.1/. За результатом службового розслідування встановлено, що з часу виявлення нестачі 11.04.2013 р. до моменту проведення аудиту 27.08.2014 р. не здійснювались заходи щодо визначення розміру нестачі та належного її обліку у книзі обліку нестач та книзі обліку втрачених матеріальних засобів інженерно-аеродромної служби військової частини НОМЕР_1 .

У листі № 355/1 від 10.09.2015 р. відповіді на повторну претензію Військової частини НОМЕР_1 Державне підприємство « 45 експериментальний механічний завод» зазначає, що відповідно до передавального акту приймання - передачі активів, капіталу та зобов`язань від ДП « 732 Вінницький ремонтний завод» до ДП « 45 експериментальний механічний завод» від 13.01.2015 р. відсутні дані, які б свідчили про договірні відносини, взаєморозрахунки та фактичне виконання умов договорів між ДП « 732 Вінницький ремонтний завод» та Військовою частиною НОМЕР_1 . Також повідомляє, що відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" № 91 від 25.03.2013 р. для заявлення кредиторами державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" своїх вимог встановлювався 2-х місячний строк з дня опублікування у спеціалізованому друкованому засобі інформації про рішення щодо припинення ДП "732 Вінницький ремонтний завод", однак Військова частина НОМЕР_1 не заявила будь-яких кредиторських вимог. Відповідно до листа Державного концерну "Укроборонпром" від 14.11.2014 р. вих. № 3.031-9671 під час передачі ДП "732 Вінницький ремонтний завод" в управління ДК "Укроборонпром" за актом приймання-передачі, що був затверджений 29.12.2011 р., з боку Міністерства оборони України та ДП "732 Вінницький ремонтний завод" не порушувалися питання нестачі на підприємстві військового майна /а.с.55-56, 57 у т.1/.

З матеріалів справи вбачається, що майно, кошти та інші зобов`язання (в тому числі кредиторські та дебіторські), які рахувалися на балансі ДП "732 Вінницький ремонтний завод", були прийняті на баланс Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" відповідно до акту приймання - передачі державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого генеральним директором Державного концерну "Укроборонпром" 29.12.2011 р. /а.с.197-201 у т.1/, відповідно до передавального акту приймання-передачі активів, власного капіталу та зобов`язань державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" у зв`язку із його реорганізацією шляхом приєднання до державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", затвердженого т.в.о. генерального директора Державного концерну "Укроборонпром" від 13.01.2015 р. /а.с.202-208 у т.1/.

Відповідно до акту приймання - передачі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну "Укроборонпром" та передавального акту приймання - передачі активів, власного капіталу та зобов`язань Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" не вбачається передачі Державному підприємству "45 експериментальний механічний завод" зобов`язань, що виникли між Військовою частиною НОМЕР_1 та Державним підприємством "732 Вінницький ремонтний завод" на підставі нарядів, укладених з військовими частинами А 1923 м.Куп`янськ та А 2356 м.Конотоп, за якими передавалася заводу техніка для проведення планового капітального ремонту. В акті ревізії від 21.10.2013 р. № 08-07/17 Державної фінансової інспекції у Вінницькій області /а.с.145-192 у т.1/ також відсутня інформація щодо передачі державному підприємству "45 експериментальний механічний завод" зобов`язань, що виникли між Військовою частиною НОМЕР_1 та Державним підприємством "732 Вінницький ремонтний завод".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші право чини.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст.526 Цивільного кодексу України, ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 220 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно зі ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини, які є предметом дослідження у даному спорі, виникли між війсковою частиною НОМЕР_5 м.Куп`янськ, військовою частиною НОМЕР_6 м.Конотоп, та державним підприємством "732 Вінницький ремонтний завод" на підставі правочину, укладеного в спрощений спосіб - на підставі нарядів та актів. Разом з тим, правовідносини з підряду між сторонами не відбулись.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності; договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ч.1 ст.937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно зі ст.942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до ч.1 ст.943 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.949, ч.1 ст.950 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; річ має бути повернута поклажодавцеві в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З акту службового розслідування № 072/17, затвердженого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2014 р. № 1109 "Про результати службового розслідування по факту розукомплектування спеціальної військової техніки, що зберігалась на ДП "732 Вінницький ремонтний завод", вбачається, що ШРСО ДЕ - 226 - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № 065873, двигун № 3443) поступила на завод за нарядом від 12.09.2001 р. № 149/2001/45-8 з Військової частини НОМЕР_5 м.Куп`янськ, теплова машина ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі НОМЕР_3 , двигун № 2225) поступила на завод за нарядом від 05.03.1996 р. № 96/3/8 з Військової частини НОМЕР_6 м.Конотоп /а.с.35 - 40 у т. 1/. При цьому теплова машина ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі УРАЛ 4320 № б/н, двигун № б/н) надійшла на облік до позивача згідно наряду № 17т від 04.04.2013 р. у зв`язку з її поновленням після перевірки КРУ, однак підстава її на передачу невідома, оскільки Військова частина НОМЕР_1 даний зразок техніки на завод не передавала /а.с.14 у т. 1/.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що на звороті прийомо - здаточних актів № 52/01 від 22.11.2001 р. та № 37/96 від 19.05.1996 р. /а.с.220-221 у т.1/ міститься напис про прийняття на тимчасове зберігання у зв`язку із розкомплектованістю техніки.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальним правилом збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, порушення права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Підставою відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення того факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що спричинила шкоду (збитки) іншій особі.

Вина особи, на яку покладається цивільно-правова відповідальність, за загальним правилом, є також обов`язковою умовою для покладення на особу обов`язку відшкодувати шкоду.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Враховуючи вищенаведене, підставою відповідальності, якою є відшкодування збитків в даному випадку, має бути наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення винної сторони до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів погоджується, що позивачем/скаржником в порядку ст.ст.33-34 ГПК України не доведено наявності у Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" складу цивільного правопорушення.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду звертає увагу, що місцевим господарським судом при розгляді позовної заяви встановлено, що оригінали прийомо - здаточних актів № 52/01 від 22.11.2001 р. та № 37/96 від 19.05.1996 р. у позивача/скаржника відсутні, а долучені до листа від 20.04.2016 р. № 148/9/18/522 акти подані в копіях, які не засвідчені належним чином. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що прийомо - здаточними актами № 52/01 від 22.11.2001 та № 37/96 від 19.05.1996 не зафіксований детальний технічний стан та укомплектованість переданої техніки Військової частини НОМЕР_5 м.Куп`янськ та Військової частини НОМЕР_6 м.Конотоп Державному підприємству "732 Вінницький ремонтний завод".

Отже, позивачем/скаржником не доведено з урахуванням норм ст.ст.33-34 ГПК України шляхом надання суду належних та допустимих доказів, які свідчили б, що ШРСО ДЕ - 226 - 1 од. (шасі УРАЛ 4320 № 065873, двигун № 3443) та теплова машина ТМГ ЗА - 1 од. (на шасі НОМЕР_3 , двигун № 2225) були розукомплектовані під час знаходження їх на заводі. Акти службового розслідування, які складались протягом 2013-2014 року не є допустимими доказами за відсутності первинних облікових документів, які б беззаперечно підтверджували стан техніки, яка була передана на зберігання.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з постановою Управління Міністерства внутрішніх справ України слідчого управління від 28.05.2015 р. кримінальне провадження по факту розтрати військової техніки службовими особами Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" закрито.

Наведені обставини в їх сукупності не дозволяють дійти висновку про вину відповідача у розукомплектації майна позивача/скаржника. Відповідно, не встановлено і причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідача та наслідками, що настали, а також - неможливо вихначити розмір збитків.

Також колегія суддів зазначає, що скаржником не надано жодних доказів на підтвердження факту правонаступництва від Військових частин НОМЕР_5 м.Куп`янськ і А 2356 м.Конотоп та належності військовим частинам на праві власності спірної аеродромно - експлуатаційної техніки, не наведено жодного доказу, який би підтверджував право власності правонаступника Військової частини НОМЕР_1 та підстави його набуття на шнеко-роторну машину ШРСО ДЕ-226 (шасі НОМЕР_2 ) та теплову машину ТМГ 3А 2 од. (шасі УРАЛ 4320 № 090651, № б/н).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.04.2016 р. у справі № 902/231/16 про відмову в задоволенні позову відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах законодавства і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України.

Доводи скаржників не спростовують висновків суду по суті спору і не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.04.2016 р. у справі № 902/231/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 902/231/16 повернути Господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гулова А.Г.