Рішення

від 21.12.2016 по справі 345/2463/16-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/2463/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

з участю: секретаря судового засідання Назарчук І.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_3 сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії шостого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради № 31/6 від 28.05.2015 р. «Про затвердження актів земельної комісії від 25.05.2015 р. гр. ОСОБА_4»; визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради № 119-5/2016 від 03.06.2016 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою»; скасувати державну реєстрацію права власності - земельної ділянки на ім'я ОСОБА_4, площею 0,13 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер - 2622885202:03:003:0070, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 943772826228; стягнути з відповідачів судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що він проживає в с. Довге Калуське. Ще в 2006 році ним в ОСОБА_3 сільську раду була написана заява про надання дозволу обмінятись городом «під царинкою» 0,07 га і «біля хати» 0,06 га на город ОСОБА_4 «біля сманчія» 0,13 га. В свою чергу ОСОБА_4 також написала заяву 11.12.2006 р. про надання дозволу на обмін вище вказаними городами. 22.12.2006 р. рішенням 3 сесії 5 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради «Про обмін земельних ділянок» вирішено: дозволити обмінятись земельними ділянками ОСОБА_2 в урочищі «під царинка» 0,07 га, біля хати 0,06 га на город ОСОБА_4 «біля сманчія» 0,13 га. Згідно з даним рішенням ОСОБА_4 перейшла в користування земельна ділянка в урочищі «під царинка» площею 0,07 га, та «біля хати» площею 0,06 га.

21.08.2013 року ОСОБА_4 звернулася до голови ОСОБА_3 сільської ради із заявою про надання дозволу на складання техдокументації, що посвідчує право власності на земельну ділянку між межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 0,13 га, хоча у її користування «біля хати» перебуває тільки земельна ділянка площею 0,06 га. 27 серпня 2013 р. 21 сесія 6 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради приймає рішення № 94 про надання дозволу на розроблення технічних документів і землеустрою по відновленню (встановленню) меж земельних ділянок на місцевості гр. ОСОБА_4 - орієнтованою площею 0,13 га, в тому числі - для ведення особистого селянського господарства 0,13 га. 02.10.2013 р. земельною комісією було складено акт, згідно з яким було виявлено різні рішення на одну й ту саму земельну ділянку від 22.12.2006 р. і рекомендовано для уникнення подальших конфліктів звернутися в правоохоронні органи. Даний акт було затверджено рішенням ОСОБА_3 сільської ради № 135/а від 17.12.2013 р.

По фактах захоплення частини земельної ділянки його дочка ОСОБА_6 зверталася і в Калуську міжрайонну прокуратуру, що стало підставою для порушення кримінального провадження по факту захоплення земельних ділянок та підроблення рішень сільської ради, оскільки ОСОБА_4 представила інше рішення про обмін земельними ділянками, якого окрім неї ніде немає.

Також позивач звертався до суду із позовом про скасування рішення ОСОБА_3 сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

25.05.2015 року комісія ОСОБА_3 сільської ради знову виходить на спірну земельну ділянку, і у відсутності позивача складає акт, в якому зазначається «згідно рішень ОСОБА_3 сільської ради гр. ОСОБА_4 була надана земельна ділянка площею 0,06 га, яка за згодою ОСОБА_2 вилучена з його землекористування і переведена в землі запасу сільської ради. Однак, такого вилучення не відбулося із-за того, що гр. ОСОБА_2 пропонує гр. ОСОБА_4 зовсім іншу земельну ділянку, яка межує з його подвір'ям і жодного відношення до цієї ділянки він не має. Виходячи з вище викладеного комісія рекомендує: вилучити у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,06 га, якою він користується для ведення особистого селянського господарства біля свого житлового будинку і перевести в землі запасу сільської ради. Надати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради, що знаходиться біля житлового будинку ОСОБА_7, якою він користується.»

Даний акт був затверджений на сесії ОСОБА_3 сільської ради, про що свідчить рішення № 31/6 від 28.05.2015 року «Про затвердження актів земельної комісії від 25.05.2015 р. гр. ОСОБА_4»

Але як вбачається з відповіді ОСОБА_3 сільської ради № 157 від 09.06.2015 р. на адвокатський запит, заяви від ОСОБА_4 про надання їй земельної ділянки, площею 0,06 із земель запасу сільської ради, що знаходиться біля житлового будинку ОСОБА_2 не поступало, рішення про надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,06 га, яка за згодою позивача вилучена із землекористування і переведена в землі запасу сільської ради не приймалось, як і не було згоди останнього на вилучення в нього та переведення в землі запасу сільської ради вищевказаної земельної ділянки.

З такими рішеннями ОСОБА_2 погодитись не може в зв'язку з тим, що комісія в його присутності на спірну земельну ділянку не виходила, хоча його і вказано в акті, однак з таким актом його ніхто не ознайомлював і він був отриманий на адвокатський запит. Про неприсутність позивача під час виходу комісії свідчить і відсутність його підпису на даному акті. Крім того, жодної згоди на вилучення у нього земельної ділянки площею 0,06 га ОСОБА_2 ніколи не надавав як і не пропонував ОСОБА_4 будь-яку іншу земельну ділянку, як зазначається в акті.

11.04.2016 р. ОСОБА_4 знову звертається в ОСОБА_3 сільську раду із заявою про затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 0,13 га і рішенням п'ятої сесії сьомого скликання № 119-5/2016 від 03.06.2016 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4, передано у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,13 га призначену для ведення особистого селянського господарства за адресою с. Довге-Калуське Калуського району, кадастровий номер земельної ділянки-2622885202:03:003:0070 та вирішено гр. ОСОБА_4 провести реєстрацію речового права на земельну ділянку та отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

07.06.2016 р. було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,13 га, для ведення особистого селянського господарства. Оскільки, з такими рішеннями, а відповідно і з державною реєстрацією права власності за ОСОБА_8 земельної ділянки, площею 0,13 га, позивач погодитись не може, то змушений звернутися до суду.

Позивач подав заяву (а.с. 98), в якій просить розгляд справи провести без нього за участю його представника. Позовні вимоги підтримує і просить їх задоволити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в самому позові. Пояснила, що частина земельної ділянки площею 0,13 га, на яку ОСОБА_4 виготовила технічну документацію, на виготовлення якої їй було надано дозвіл рішенням ОСОБА_3 сільської ради, а саме земельна ділянка площею 0,07 га, перебуває у користуванні ОСОБА_2 Дана земельна ділянка ніколи не передавалась у користування ОСОБА_4 і обмін між ними цією земельною ділянкою не відбувався, оскільки в 2006 році ОСОБА_2 написав в сільську раду заяву про надання дозволу обмінятись земельними ділянками «під царинкою» 0,07 га і «біля хати» 0,06 га на земельну ділянку ОСОБА_4 «біля Сманчія» 0,13 га. В свою чергу ОСОБА_4 також написала заяву 11.12.2006 р. про надання дозволу на обмін вище вказаними городами. 22.12.2006 р. рішенням 3 сесії 5 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради «Про обмін земельних ділянок» вирішено: дозволити обмінятись земельними ділянками ОСОБА_2 в урочищі «під царинка» 0,07 га, «біля хати» 0,06 га на город ОСОБА_4 «біля сманчія» 0,13 га. Згідно з даним рішенням ОСОБА_4 перейшла в користування земельна ділянка в урочищі «під царинка» площею 0,07 га, та «біля хати» (тобто біля хати ОСОБА_2М.) площею 0,06 га. Також у 2006 році ОСОБА_2 була написана заява про передачу в землі запасу земельної ділянки площею 0,13 га «біля сманчія» (тієї земельної ділянки, якою обмінявся з ОСОБА_4П.), а його дочка ОСОБА_6 написала відповідну заяву про надання їй цієї земельної ділянки. Будь-яких інших земельних ділянок він ОСОБА_4 не надавав в користування, як і не обмінювався ними.

При винесенні рішення 27 серпня 2013 року 21 сесією 6 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_2 не був присутнім і його не було повідомлено про прийняття такого рішення. По даний час земельна ділянка площею 0,07 га «біля хати» перебуває у його користуванні, жодних заяв на вилучення даної земельної ділянки та передачу її в запас сільської ради ОСОБА_2 не писав, дозволу на вилучення у нього землі він не надавав, меж не погоджував, на сесію сільської ради його ніхто не кликав, що підтверджується і відповіддю ОСОБА_3 сільської ради на адвокатський запит. Крім того, сесія сільської ради затвердила акт комісії від 02.10.2013 р., згідно з яким було встановлено різні рішення на одну й ту саму земельну ділянку і рекомендовано звернутися в правоохоронні органи. Тому є незрозумілим, як одного й того ж самого числа ОСОБА_3 сільська рада складає два різні акти, в одному з яких вказує, що ОСОБА_4 не порушує меж сусідніх землекористувачів, який знаходиться в техдокументації, яка виготовлена ОСОБА_4 і в той же час складає акт, про наявність двох різних рішень сесії і рекомендує звертатися в правоохоронні органи. Тому вважає, що наявний в техдокументації акт не може братися як доказ про не порушення меж гр. ОСОБА_4, оскільки такого акту ніхто стороні позивача в сільській раді не надавав і взагалі про його існування ніхто не знав.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради - голова ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_9 позов не визнав, та пояснив, що в сільську раду із заявою про надання дозволу на складання технічної документації, що посвідчує право на земельну ділянку площею 0,13 га звернулася ОСОБА_4 На підставі цієї заяви 27.08.2013 року було прийняте рішення сесією сільської ради про надання дозволу на розроблення технічних документів із землеустрою по відновленню (встановленню) меж земельних ділянок на місцевості. Дане рішення виносилось на підставі рішення від 22.12.2006 року 4 сесії 5 демократичного скликання, яке представила ОСОБА_4, в якому зазначається про дозвіл обмінятись земельними ділянками гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 біля хати та залишити проїзд - дорогу попри його паркан. Звідки ОСОБА_4 взяла таке рішення він пояснити не може, оскільки на той час не був головою сільської ради. Йому відомо про те, що є інше рішення від 22.12.2006 року 3 сесії 5 демократичного скликання про обмін земельними ділянками між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, яке є в архіві Каулської РДА. Як таке сталося, що є два різні рішення він пояснити не може, оскільки в один день не можуть відбуватися дві різні сесії сільської ради. Такого рішення як є у ОСОБА_4 4 сесії 5 демократичного скликання від 22.11.2006 р. в сільській раді немає. Крім того, пояснив, що дійсно частина земельної ділянки, яка надана ОСОБА_4 перебувала в користуванні ОСОБА_2 і жодної заяви ОСОБА_2 про передачу цієї частини земельної ділянки в землі запасу сільської ради не має.

Також зазначив, що приймаючи таке рішення про затвердження техдокументації ОСОБА_4, вони виходили з людських переконань, вважаючи, що якщо ОСОБА_4 надала ОСОБА_2 в одному місці 0,13 га, то й відповідно ОСОБА_2 мав би надати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,13 га в одному місці, хоча інших рішень про обмін між сторонами земельними ділянками, крім рішення 3 сесії 5 демократичного скликання з 2006 року по даний час не було. Також при затвердженні техдокументації ОСОБА_4 бралося до уваги і рішення Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 р., яким відмовлено в позові ОСОБА_2 Копії технічної документації на земельну ділянку площею 0,13 га ОСОБА_4 в ОСОБА_3 сільській раді нема, оскільки, сільська рада не має можливості зберігати таку документацію.

Пояснив, що земельна ділянка біля хати ОСОБА_2 дійсно колись була в користуванні тещі останнього - ОСОБА_10 Проте, після її смерті під час проведення загальної інвентаризації земель в межах ОСОБА_3 сільської ради ще в 1993 році було прийняте рішення, яким зазначена земельна ділянка була надана позивачу і облікується за ним в погосподарських книгах.

Також не заперечив той факт, що дійсно в користуванні ОСОБА_2 перебувала частина земельної ділянки, яка приватизована ОСОБА_4 і ніякої згоди на її вилучення та передачу в землі запаси сільської ради ОСОБА_2 не надавав.

В подальшому представник сільської ради подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона з ОСОБА_2 обмінялась земельними ділянками. Вона передала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,13 га «біля сманчія», а він натомість передав їй земельну ділянку площею 0,06 га «біля хати» та 0,07 га «під царинкою». Коли вона почала виорювати город 0,07 га «під царинкою», то зрозуміла, що там погана земля і вже не хотіла ним користуватись. Тоді дочка позивача відміряла їй ще 0,07 га землі «біля хати» і вона нею користувалась. В подальшому вона вирішила приватизувати земельну ділянку і звернулася в сільську раду з відповідною заявою. Рішення сільської ради від 22.12.2006 року 4 сесії 5 демскликання їй дала секретар Пійлівської сільської ради, яка на даний час вже померла, і пояснити той факт, чому рішення, яке є в неї немає ні в сільській раді, ні в архіві вона не може. Вважає, що сесія сільської ради прийняла правильне рішення, коли затверджувала її техдокументацію. Крім того зазначила, що сам ОСОБА_2 крім 0,06 га «біля хати» іншої земельної ділянки не наділяв, оскільки це робила його дочка ОСОБА_6, яка на її земельній ділянці площею 0,13 га побудувала собі хату. Вона переписувала заяву в сільську раду про те, що ОСОБА_6 надає їй земельну ділянку для користування, однак куди поділась така заява вона не знає.

Після надання пояснень та дослідження фактичних обставин справи на підставі долучених письмових доказів, перед судовими дебатами відповідач ОСОБА_4 покинула зал судового засідання, при цьому не пояснивши причин свого вчинку. Тому, з метою дотримання розумних строків, розгляд справи було продовжено без її участі.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та Законами України.

В судовому засіданні встановлено, що в 2006 році ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись в сільську раду із заявами про обмін земельними ділянками (а.с. 11, 12).

Рішенням 3 сесії 5 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району від 22.12.2006 р. сільська рада вирішила дозволити обмінятись земельними ділянками гр. ОСОБА_2 в урочищі «Під царинка» 0,07 га, «біля хати» 0,06 на город ОСОБА_4 «біля сманчія» 0,13 га. (а.с. 13).

Дане рішення знаходиться в архівному відділі Калуської РДА, що підтверджується відповіддю з архівного відділу (а.с. 16) та відміткою на звороті копії рішення (а.с. 13 зворот). Також в архівному відділі Калуської РДА наявний протокол засідання 3 сесії 5 демскликання ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 р., на якому було прийняте вище зазначене рішення (а.с. 17-22)

Інші рішення ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 р. про вилучення та надання земельних ділянок (а.с. 23-24) стосуються передачі земельної ділянки від ОСОБА_2 до його дочки ОСОБА_6

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані громадянам у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Однак, як передбачено ч. 2 ст. 149 ЗК України, таке вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

За таких обставин вилучення земельних ділянок можливе лише за умови, що є на це згода землекористувачів, тобто тих осіб, яким були передані в користування земельні ділянки, які підлягають вилученню, оскільки за відсутності згоди землекористувача, згідно з ч. 10 ст. 149 ЗК України, ці питання вирішуються в судовому порядку.

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради Калуського району № 31/6 від 28.05.2016 р. (а.с. 43) затверджено акт земельної комісії від 25.05.2015 р. (а.с. 44), згідно із заявою ОСОБА_4 № 44 від 28.04.2015 р. про встановлення межі між нею і ОСОБА_2 (а.с. 42).

Як вбачається із зазначеного акту від 25.05.2015 року, який складений комісією ОСОБА_3 сільської ради, «згідно рішень ОСОБА_3 ради гр. ОСОБА_4 була надана земельна ділянка площею 0,06 га, яка за згодою ОСОБА_2 вилучена з його землекористування і переведена в землі запасу сільської ради. Однак, такого вилучення не відбулося із-за того, що гр. ОСОБА_2 пропонує ОСОБА_4 зовсім іншу земельну ділянку, яка межує з його подвір'ям і жодного відношення до цієї ділянки він не має. Цією земельною ділянкою колись користувалася ОСОБА_11, яка померла і після її смерті ніхто із спадкоємців не оформив спадщину.» Тому комісія рекомендує «вилучити у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,06 га, якою він користується для ведення особистого селянського господарства біля свого житлового будинку і перевести в землі запасу сільської ради; надати гр. ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,06 га, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради, що знаходиться біля житлового будинку ОСОБА_2, якою він користувався» (а.с. 44).

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_3 сільський голова ОСОБА_9, земельна ділянка площею 0,06 га, про яку йдеться мова в цьому акті, це не та земельна ділянка площею 0,06 га «біля хати» , якою обмінювались ОСОБА_12 і ОСОБА_4 у 2006 році.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечила факт надання її довірителем згоди на вилучення земельної ділянки, площею 0,06 га. Те, що ОСОБА_2 згоди на вилучення з його користування земельної ділянки площею 0,06 га не надавав і жодних заяв про це в сільську раду не писав підтверджується і відповіддю ОСОБА_3 сільської ради на адвокатський запит від 09.06.2015 року № 157 (а.с. 45). Дана обставина підтверджується також відсутністю підпису ОСОБА_2 на вищевказаному акті від 25.05.2015 року.

Що стосується заяви, яку ОСОБА_2 писав в сільську раду про вилучення у нього земельної ділянки і переведення в землі запасу сільської ради, на яку посилалась відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні, то дана заява стосувалась земельної ділянки «біля сманчія», якою він обмінявся з ОСОБА_4, а не «біля хати», яку приватизувала ОСОБА_4 (а.с. 11 зворот) І дану земельну ділянку в подальшому було передано ОСОБА_6 за її заявою (а.с. 12 зворот) рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2016 р. «Про вилучення та надання земельних ділянок» (а.с. 23)

Положеннями ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого і шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Нормами ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до ч. 2 п. 10 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи відсутність згоди ОСОБА_2 на вилучення земельної ділянки, площею 0,06 га, рішення 33 сесії шостого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району Івано-Франківської області № 31/6 від 28.05.2015 р. «Про затвердження актів земельної комісії від 25.05.2015 р. гр. ОСОБА_4» слід визнати незаконним та скасувати.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України, які, відповідно до ч. 1, 2, 6-9 цієї статті подають відповідну заяву до Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

27 серпня 2013 р. 21 сесія 6 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради прийняла рішення № 94 про надання дозволу на розроблення технічних документів і землеустрою по відновленню (встановленню) меж земельних ділянок на місцевості гр. ОСОБА_4 - орієнтованою площею 0,13 га, в тому числі - для ведення особистого селянського господарства 0,13 га (а.с. 28, 126). Це рішення приймалось на підставі заяви ОСОБА_4 від 21.08.2016 р. (а.с. 27)

11.04.2016 р. ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_3 сільської ради із заявою про затвердження техдокументації із землеустрою (а.с. 48) Рішенням 5 сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району Івано-Франківської області № 119-5/2016 від 03.06.2016 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4; передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,13 га, призначену для ведення особистого селянського господарства за адресою с. Довге Калуське Калуського району, кадастровий номер 2622885202:03:003:0070; зобов'язано ОСОБА_4 провести реєстрацію речового права на земельну ділянку та отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (а.с. 51). Прийняття такого рішення підтверджується витягом з протоколу 5 сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району від 03.06.2016 р. (а.с. 53)

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника ОСОБА_3 сільської ради, дане рішення сільської ради про затвердження технічної документації було прийняте з урахуванням рішення 4 сесії 5-го скликання ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 року «Про обмін земельними ділянками між ОСОБА_4 та ОСОБА_2М.» (а.с. 14), яке було надане особисто ОСОБА_4 Проте, згідно з відповіддю архівного відділу Калуської РДА №11-34/168 (а.с. 16) рішення 4 сесії 5-го скликання ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 року «Про обмін земельними ділянками між ОСОБА_4 та ОСОБА_2М.» в архіві немає.

02.10.2013 р. комісією в складі голови земельної комісії ОСОБА_13, депутата сільської ради в/о № 7, члена земельної комісії ОСОБА_14, депутата сільської ради в/о № 8, інспектора землевпорядника ОСОБА_15 було складено акт, згідно з яким було виявлено різні рішення на одну й ту саму земельну ділянку від 22.12.2006 року і рекомендовано для уникнення подальших конфліктів звернутися в правоохоронні органи (а.с. 29). Даний акт було затверджено рішенням ОСОБА_3 сільської ради № 135/а від 17.12.2013 року (а.с. 31).

Таким чином, фактично наявні 2 рішення ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2016 року: рішення 3 сесії 5 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району від 22.12.2006 року «Про обмін земельних ділянок» (а.с. 13) та рішення 4 сесії 5-го скликання ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 року «Про обмін земельними ділянками між ОСОБА_4 та ОСОБА_2М.» (а.с. 14). Враховуючи, що в один день не могли відбуватися одночасно 3 і 4 сесії ОСОБА_3 сільської ради, а рішення 4 сесії 5-го скликання ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 року «Про обмін земельними ділянками між ОСОБА_4 та ОСОБА_2М.» відсутнє в архіві Калуської РДА, то факт прийняття ОСОБА_3 сільською радою даного рішення викликає сумніви.

Частина земельної ділянки, на яку рішенням 21 сесії 6 демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради № 94 від 27.08.2013 року надано дозвіл на розроблення технічної документації гр. ОСОБА_4, і на яку затверджено технічну документації рішенням ОСОБА_3 сільської ради № 119-5/2016 від 03.06.2016 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою», а саме 0,07 га перебувала в користуванні у позивача ОСОБА_2 і жодних заяв про передачу її в запас земель сільської ради він не писав, як і не давав згоди на вилучення в нього даної земельної ділянки. Дані факти не заперечив в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради.

Таким чином, рішення 5 сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району Івано-Франківської області № 119-5/2016 від 03.06.2016 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою» (а.с. 51) було винесено на підставі неіснуючого рішення 4 сесії 5-го скликання ОСОБА_3 сільської ради від 22.12.2006 року «Про обмін земельними ділянками між ОСОБА_4 та ОСОБА_2М.».

Суд не бере до уваги твердження відповідачки ОСОБА_4 з приводу того, що до земельної ділянки 0,06 га «біля хати», якою вона обмінялась з ОСОБА_2, його дочка відміряла ще 0,07 га «біля хати» і передала їй в користування, оскільки, такі факти нічим не підтверджені. Не представлено жодних рішень ОСОБА_3 сільської ради про передачу ОСОБА_16 в користуванні іншої земельної ділянки біля хати ОСОБА_2, окрім рішення від 22.12.2006 року. Земельна ділянка, яка нібито була відміряна ОСОБА_6, а в подальшому була приватизована ОСОБА_4, не перебувала в її користуванні, а перебувала в користуванні ОСОБА_2, тому ОСОБА_6 не мала підстав передавати частину земельної ділянки, яка їй не належить і не перебуває в її користуванні, іншій особі.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_6 (дочка позивача ОСОБА_2М.) дійсно передавала в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,121 га, однак ця земельна ділянка належала ОСОБА_6, а не перебувала в користуванні ОСОБА_2, що підтверджується мировою угодою від 2009 р., яка була укладена між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 151).

Крім того, суд не бере до уваги акт від 02.10.2013 року, який наявний в технічній документації із землеустрою ОСОБА_4 і в якому вказується, що факту порушення меж між земельними ділянками ОСОБА_12 та ОСОБА_4 не виявлено (а.с. 135), оскільки, як вбачається з самого акту, він складався відповідною комісією у присутності ОСОБА_2, ОСОБА_4, однак, як пояснила в судовому засіданні представник позивача, такий акт складався у відсутності позивача, про що свідчить і відсутність його підпису на самому акті. Окрім того, суд звертає увагу на те, що в самому рішенні ОСОБА_3 сільської ради № 135 від 17.12.2013 року (а.с. 136, 30), яким затверджувався зазначений акт, зазначено, що подана ОСОБА_4 заява за № 225 від 21.08.2013 року стосується встановлення заїзду до земельної ділянки, а не погодження меж з сусідніми землекористувачами. У вище зазначеному акті, який знаходиться в техдокументації ОСОБА_4, крім відсутності підпису позивача, відсутній підпис одного з членів комісії, а саме інспектора - землевпорядника ОСОБА_15, що ставить під сумнів законність даного акту.

Також, як описано вище, на час складання вищезазначеного акту, на підставі якого погоджуються межі земельної ділянки ОСОБА_4 з сусідніми землекористувачами, ОСОБА_4 мала в користуванні тільки 0,06 га «біля хати», а не 0,13 га, і ніякого вилучення з користування ОСОБА_2 частини земельної ділянки не було. Тому є не зрозумілим, яка площа земельної ділянки (розміром 0,06 га чи розміром 0,13 га) погоджується.

Тому суд приходить до висновку, що прийнявши рішення № 119-5/2016 від 03.06.2016 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою» ОСОБА_3 сільська рада порушила права ОСОБА_2 щодо користування належною йому земельною ділянкою, а тому дане рішення слід скасувати.

Відповідно до вимог ст.ст. 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачені випадки скасування записів до державного реєстру прав, зокрема, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

За таких обставин, враховуючи, що рішення № 119-5/2016 від 03.06.2016 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою», на підставі якого було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку є незаконним та підлягає скасуванню, то, в свою чергу, слід скасувати і державну реєстрацію права власності земельної ділянки на ім'я ОСОБА_4, площею 0,13 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер - 26228852022:03:003:0070, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 943772826228 (а.с. 54, 112).

В силу ст. 88 ЦПК України, в користь позивача з відповідачів слід стягнути і судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір (а.с. 1-2). Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

На підставі викладено, ст.ст. 118, 125, 126, 149, 152, 155 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , керуючись ст. 88, 209, 213-215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії шостого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району Івано-Франківської області № 31/6 від 28.05.2015 р. «Про затвердження актів земельної комісії від 25.05.2015 р. гр. ОСОБА_4».

Визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії сьомого демократичного скликання ОСОБА_3 сільської ради Калуського району Івано-Франківської області № 119-5/2016 від 03.06.2016 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою».

Скасувати державну реєстрацію права власності - земельної ділянки на ім'я ОСОБА_4, площею 0,13 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Довге-Калуське, Калуського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер - 2622885202:03:003:0070, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 943772826228.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 04356610) на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1102 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий