Постанова

від 12.06.2019 по справі 345/2463/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 345/2463/16-ц

провадження № 61-13262св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Коротуна В. М.

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Пійлівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2016 року в складі судді Онушканича В. В. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., Матківського Р. Й.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням 3 сесії 5 демократичного скликання Пійлівської сільської ради Про обмін земельних ділянок вирішено: дозволити обмінятись земельними ділянками ОСОБА_1 в урочищі під царинка 0,07 га, біля хати 0,06 га на город ОСОБА_2 біля сманчія 0,13 га. Згідно з даним рішенням ОСОБА_2 перейшла у користування земельна ділянка в урочищі під царинка , площею 0,07 га, та біля хати , площею 0,06 га.

У акті від 25 травня 2015 року комісії Павлівської сільської ради заначено, що згідно з рішеннями Пійлівської сільської ради гр. ОСОБА_2 була надана земельна ділянка, площею 0,06 га, яка за згодою ОСОБА_1 та вилучена з його користування і переведена в землі запасу сільської ради. Проте, такого вилучення не відбулось у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_2 зовсім іншу земельну ділянку, яка межує з його подвір`ям і жодного відношення до цієї ділянки він немає. Виходячи з вищевикладеного комісією було запропоновано вилучити у ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,06 га, якою він користується для ведення особистого селянського господарства біля свого житлового будинку і перевести в землі запасу сільської ради. Надати ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради, що знаходиться біля житлового будинку ОСОБА_3 , якою він користується. Даний акт був затверджений на сесії Пійлівської сільської ради, про що свідчить рішення Про затвердження актів земельної комісії від 25 травня 2015 року гр. ОСОБА_2 від 28 травня 2015 року № 31/6.

Проте з відповіді Пійлівської сільської ради від 09 червня 2015 року № 157 вбачається, що заяви від ОСОБА_2 про надання їй земельної ділянки, площею 0,06 га із земель запасу сільської ради, що знаходиться біля будинку ОСОБА_1 не надходило, рішення про надання ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0, 06 га, яка за згодою позивача вилучена із землекористування і переведена в землі запасу сільської ради не приймалось, як і не було згоди останнього на вилучення у нього та переведення в землі запасу сільської ради указаної земельної ділянки.

Посилаючись на незаконне вилучення земельної ділянки, яка перебувала у його користуванні, та з урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії шостого демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області

від 28 травня 2015 року № 31/6 Про затвердження актів земельної комісії

від 25 травня 2015 року гр. ОСОБА_2 ; визнати незаконним та скасувати рішення 5 сесії сьомого демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року

№ 119-5/2016 Про затвердження технічної документації із землеустрою ; скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки на ім`я

ОСОБА_2 , площею 0,13 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: с. Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер - НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 943772826228.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 21 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення 33 сесії шостого демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28 травня 2015 року № 31/6 Про затвердження актів земельної комісії від 25 травня 2015 року гр. ОСОБА_2 .

Визнано незаконним та скасовано рішення 5 сесії сьомого демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року № 119-5/2016 Про затвердження технічної документації із землеустрою .

Скасовано державну реєстрацію права власності - земельної ділянки на ім`я ОСОБА_2 , площею 0,13 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Довге-Калуське, Калуського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер - НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 943772826228.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки відсутня згода ОСОБА_1 на вилучення земельної ділянки, площею 0,06 га, тому рішення 33 сесії шостого демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28 травня 2015 року № 31/6 Про затвердження актів земельної комісії від 25 травня 2015 року гр. ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню. Також, виходив з того, що оскаржуваним рішення

від 03 червня 2016 року № 119-5/2016 Про затвердження технічної документації із землеустрою було порушено право ОСОБА_1 щодо користування належною йому земельною ділянкою. Оскільки указане рішення, на підставі якого було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, суд виходив з того, що є правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування такої реєстрації за відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до записів у погосподарській книзі № 6, за період з 2011-2015 року, с. Довге-Калуське Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, у користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, площею 0,09 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельна ділянка, площею 0,59 га - для ведення особистого селянського господарства, з яких нібито вилучено 0,06 га без його згоди, проте суди попередніх інстанцій не врахували того, що спірна земельна ділянка не призначена для обслуговування житлового будинку і є землями сільськогосподарського призначення на якій відсутні будь-які споруди. Крім того, ОСОБА_1 не надано жодного правовстановлюючого документа на земельну ділянку, площею 0,06 га, яку у нього нібито вилучено, а також не надано належних та допустимих доказів того, що він є користувачем такої земельної ділянки у розумінні ЗК України та статті 20 ЗК УРСР, у редакції

від 08 липня 1970 року, у зв`язку із чим, заявник вважала, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не надано належної оцінки усім доказам наявним у матеріалах справи та неправильно встановлено фактичні обставини справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що судові рішення є законними і обґрунтованими .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року дану справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що на підставі записів у погосподарській книзі № 9 на 2011-2015 роки с. Довге-Калуське Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області у користуванні ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки, площею 0,09 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,59 га - для ведення особистого селянського господарства, а також земельна ділянка, площею 0,49 га - земельний пай.

27 серпня 2013 року 21 сесія шостого демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області прийнято рішення № 94 Про надання дозволу на розроблення технічних документів і землеустрою по відновленню (встановленню) меж земельних ділянок на місцевості гр. ОСОБА_2 - орієнтованою площею 0,13 га, у тому числі - для ведення особистого селянського господарства 0,13 га . Вказане рішення приймалось на підставі заяви ОСОБА_2 від 21 серпня 2016 року.

Також установлено, що частина земельної ділянки, на яку рішенням 21 сесії шостої демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 27 серпня 2013 року № 94 надано дозвіл на розроблення технічної документації гр. ОСОБА_2 , і на яку затверджено технічну документацію рішенням Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року № 119-5/2016 Про затвердження технічної документації із землеустрою , а саме 0,06 га перебувала у користуванні у ОСОБА_1 і жодних заяв про передачу її в запас земель сільської ради він не писав, як і не давав згоди на вилучення у нього даної земельної ділянки.

Згідно з рішення 33 сесії шостої демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28 травня 2015 року

№ 31/6 затверджено акт земельної комісії від 25 травня 2015 року, та фактично без згоди вилучено у ОСОБА_1 . 0,06 га земельної ділянки призначеної для ведення особистого селянського господарства біля житлового будинку, переведено її у землі запасу сільської ради і надано ОСОБА_2 для ведення селянського господарства. Даний факт підтверджується , зокрема копією рішення сільської ради, копією акта про вилучення зазначеної земельної ділянки і не заперечується сільським головою Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради УРСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до відведення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Згідно із пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Частиною першою статті 149 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, надані громадянам у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучитися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що вилучення земельних ділянок можливе лише за умови, що є на це згода землекористувачів, тобто тих осіб, яким були передані у користування земельні ділянки, які підлягають вилученню, оскільки за відсутності згоди землекористувача, у відповідності до частини десятої статті 149 ЗК України такі питання вирішуються у судовому порядку.

Частиною третьою статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого і шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені випадки скасування записів до державного реєстру прав, зокрема, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що у користуванні ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки: площею 0,09 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,59 га - для ведення особистого селянського господарства, та земельна ділянка, площею 0,49 га - земельний пай, а також те, що оскаржуваними рішеннями Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області було вилучено у позивача земельну ділянку, площею 0,06 га, призначену для ведення особистого селянського господарства біля житлового будинку та переведено її у землі запасу сільської ради та згодом передано у власність ОСОБА_2 , без згоди позивача, обґрунтовано вважав, що оскаржувані рішення сільської ради порушують право позивача щодо користування належної йому земельної ділянки, а тому дійшов правильного висновку, що порушене право позивача підлягає захисту у обраний ним спосіб.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 21 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Коротун

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило