Рішення

від 22.12.2016 по справі 904/3428/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2016 Справа № 904/3428/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА", м. Дніпро

до UAB "Skarba", м. Вільнюс, Литовська Республіка

про стягнення 7 847,53 євро

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01 від 15.04.2016

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСУШКА" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до UAB "Skarba" (надалі - Відповідач) про стягнення 7 847,53 євро за контрактом №14-10/15 від 14.10.2015 (надалі - Контракт).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов контракту №14-10/15 від 14.10.2015, а саме - порушення строків оплати поставленого товару. На підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав копії контракту №14-10/15 від 14.10.2015, технічної специфікації №1 (додаток №1 до Контракту), міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0000513, рахунку-фактури №20/10 від 20.10.2015, листа за вих. №2511/2 від 25.11.2015.

Керуючись пунктами 3.2, 9.4, 11.1 Контракту, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, Позивач просить стягнути з Відповідача 4 810,00 євро - основного боргу, 481,00 євро - штрафних санкцій, 62,00 євро - 3% річних, 156,87 євро - інфляційних втрат, 2 337,66 євро - 0,3% суми неодержаної виручки.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, на господарський суд покладено обов'язок створити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судом встановлено, що Відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до ст.125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016 провадження у справі №904/3428/16 зупинено в зв'язку з необхідністю звернутись із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу Литовської ОСОБА_2.

18.07.2016 до Господарського суду Дніпропетровської області від Міністерства юстиції ОСОБА_2 надійшов лист вих. №(667/16) 9R-2113 від 08.07.2016, яким Міністерство юстиції ОСОБА_2 повідомило про повернення без виконання доручення суду про вручення документів UAB "Skarba" у зв'язку з платністю вручення документів судовими приставами згідно Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016 поновлено провадження у справі №904/3428/16.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016 розгляд справи відкладено на 10.11.2016, згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016 провадження у справі №904/3428/16 зупинено в зв'язку з необхідністю звернутись із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу Литовської ОСОБА_2.

ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за вих. №31132/06/ІП-д-123/16 від 14.09.2016 до Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України надіслано доручення господарського суду Дніпропетровської області про вручення судових документів на території Литовської ОСОБА_2 представнику UAB "Skarba", для направлення на виконання згідно Договору між Україною і Литовською ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.07.1993.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016 поновлено провадження у справі №904/3428/16.

В судових засіданнях 10.11.2016, 06.12.2016 розгляд справи був відкладений на 06.12.2016, 19.12.2016 відповідно, згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача в судові засідання, призначені на 10.11.2016, 06.12.2016, 19.12.2016, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав.

19.12.2016 від Відповідача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи б/н від 19.12.2016, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника Відповідача з причини хвороби.

Представник Позивача заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання Відповідача, заслухавши представника Позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, виходячи з такого.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-35 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні (щодо хвороби представника Відповідача), неможливості заміни представника на іншого і неможливості розгляду справи без участі його представника, зважаючи на те, що розгляд справи двічі відкладався за клопотаннями UAB "Skarba" (10.11.2016 та 06.12.2016), суд дійшов висновку, що клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.12.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсушка" (надалі-Позивач, Продавець) та UAB "Skarba" (надалі - Відповідач, Покупець) уклали контракт №14-10/15 від 14.10.2015 (надалі - Контракт), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець продав, а Покупець придбав на умовах CPT (Incoterms 2010) м. Каунас, камеру сушильну моделі AMV 100 з вентилятором, в комплекті з лотками та візком (далі "товар") відповідно до технічної специфікації - Додаток №1, що є невід'ємною частиною Контракту.

Пунктом 1.3 Контракту Сторони погодили, що вантажовідправником за цим Контрактом є ТОВ "Укрсушка", а вантажоотримувачем є UAB "Skarba", Taikos pr.102, LT 51195, м. Каунас, Литва.

Відповідно до п. 2.1 Контракту, загальна сума контракту складає 8 810 євро.

Узгоджені ціни є твердими та не підлягають зміні до повного виконання сторонами контрактних зобов'язань (п. 2.3 Контракту).

Згідно з п. 3.2 Контракту, розрахунки за договором здійснюються шляхом передоплати в розмірі 50% від загальної вартості товару, вказаної у специфікації, протягом 6 (шести) календарних днів з моменту виставлення рахунку, та 50% протягом 3 (трьох) днів після отримання товару (обладнання) та перевірки наявності товару за контрактом.

Відповідно до п. 12.4 Контракту, він вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно Технічної специфікації №1 до Контракту, Сторони домовились про поставку камери сушильної моделі AMV 100 з вентилятором, в комплекті з лотками та візком, вартістю 8 810,00 євро.

На виконання умов Контракту 02.11.2015 Позивач поставив Відповідачу ОСОБА_4, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0000513 (а.с. 18).

Будь-яких заперечень щодо якості та кількості ОСОБА_4 Відповідачем до Позивача не було пред'явлено.

Відтак, виходячи з п. 3.2 Контракту, Відповідач був зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за поставлений ОСОБА_4 в строк до 05.11.2015 включно.

Листом за вих. №2511/2 від 25.11.2015 Позивач повідомив Відповідача про необхідність перерахування суми в розмірі 4 810,00 євро на виконання вимог п. 3.2 Контракту, для здійснення остаточного розрахунку за поставлене обладнання.

Доказів оплати залишку вартості отриманого ОСОБА_4 Відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

Усі спори та розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту чи у зв'язку з ним, будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Продавець і Покупець погоджуються, що вирішення спорів стосовно Продавця підлягають юрисдикції країни Покупця, а вирішення спорів стосовно Покупця підлягають юрисдикції країни Продавця та ведення спорів за дійсним Контрактом будуть підлягати юрисдикції країни Продавця та ведення спорів за дійсним контрактом будуть підлягати юрисдикції країни, в якому ці спори та розбіжності почалися у відповідності з дійсним пунктом, без принципу конфлікту законів (п. 11.1 Контракту).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати поставленого ОСОБА_4, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 4 810,00 євро (що еквівалентно 132 216,32 грн., за курсом НБУ станом на 19.12.2016) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 62,00 євро за загальний період нарахування з 06.11.2015 по 14.04.2016, інфляційні втрати в сумі 156,87 євро за загальний період нарахування з грудня 2015 року по квітень 2016 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений ОСОБА_4, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних виконаний вірно, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю - в сумі 62,00 євро (що еквівалентно 1 704,24 грн., за курсом НБУ станом на 19.12.2016).

Щодо нарахування інфляційних втрат в сумі 156,87 євро, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно правовим актом.

Положення частини другої ст.533 Цивільного кодексу України та частини другої ст.198 Господарського кодексу України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу).

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні) (п.8.1. Постанови пленуму Вищого господарського кодексу України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 156,87 євро є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Виходячи з п. 9.4 Контракту, у випадку невиконання покупцем строків оплати передбачених у розділі 3 цього договору покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 0,1% в день від несвоєчасно сплаченої суми з моменту порушення зобов'язань, але не більше 10% (десяти) від суми контракту.

За розрахунком Позивача розмір штрафних санкцій за період нарахування з 06.11.2015 по 14.04.2016 складає 481,00 євро.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок штрафних санкцій відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафних санкцій в сумі 481,00 євро, що еквівалентно 13 221,63 грн. (за курсом НБУ станом на 19.12.2016) є обґрунтованими.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 0,3% суми неодержаної виручки в сумі 2 337,66 євро на підставі ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Суд вважає необґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 0,3% суми неодержаної виручки, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсушка" не доведено, що до нього було застосовано вищезазначену санкцію, та не надано доказів стягнення з нього пені органами доходів і зборів за наслідками документальних перевірок.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з UAB "Skarba" (місцезнаходження: Taikos pr.102, LT 51195, Kaunas, Lithuania, юридична адреса: Prienu r. sav. Jiezno m. Vilniaus g. 5A, Lithuania, код 300051955) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсушка" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, будинок 9/12, код ЄДРПОУ 38598984) 4 810,00 євро - основного боргу (що еквівалентно 132 216,33 грн., за курсом НБУ станом на 19.12.2016), 481,00 євро - штрафних санкцій (що еквівалентно 13 221,63 грн., за курсом НБУ станом на 19.12.2016), 62,00 євро - 3% річних (що еквівалентно 1 704,24 грн., за курсом НБУ станом на 19.12.2016), 2 311,79 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.12.2016.

Суддя ОСОБА_5