Рішення

від 20.12.2016 по справі 922/3736/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 922/3736/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Мегабанк" м. Харків до Приватного підприємства "Бристоль Клуб", м. Харків 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 місто Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов.№13-482/16д від 02.08.16), ОСОБА_3 (дов.№13-890/15д від 21.11.15).

відповідача - ОСОБА_4 (дов.б/н від 02.11.16);

3-ї особи - ОСОБА_5 (адвокатський договір №143 від 15.12.16).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Бристоль Клуб», м. Харків, в якій просить суд :

1. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-3-5 від 19.01.2015 року, а саме на нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ БРИСТОЛЬ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658), шляхом визнання за ОСОБА_6 права власності на вказаний предмет іпотеки, для задоволення частини вимог ОСОБА_6 за кредитним договором № 22в/2010 від 08.12.2010 р. в розмірі 1 194 123,00 грн., що відповідає ринковій вартості предмета іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-3-5 від 19.01.2015 року.

2. Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ МЕГАБАНК (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) право власності на нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19.

3. Передати предмет іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-3-5 від 19.01.2015 року, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ БРИСТОЛЬ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658) в управління ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ МЕГАБАНК (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119), для отримання доходів та спрямування їх на погашення за кредитним договором № 22в/2010 від 08.12.2010 р. на період до його реалізації, з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, а також забезпечити безперешкодний доступ ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ МЕГАБАНК до предмета іпотеки за Іпотечним договором № 22в/2010-з-5 від 19.01.2015 року, а саме до: нежитлових приміщень підвалу № 61- 1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19.

4. Надати право ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ МЕГАБАНК здійснювати дії, пов'язані з управлінням, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини,договори,угоди оренди, суборенди,найму, піднайму, користування: нежитловими приміщеннями підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75.5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ -БРИСТОЛБ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658).

5. Надати ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ МЕГАБАНК (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування: - нежитловими приміщеннями підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75.5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ БРИСТОЛБ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658).

6. Надати право ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ МЕГАБАНК 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) здійснювати дії, пов'язані з управлінням: - нежитловими приміщеннями підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75.5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ БРИСТОЛБ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658),а саме: змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв'язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації.

7. Надати право ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ МЕГАБАНК (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) здійснювати користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони: - нежитлових приміщень підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ БРИСТОЛБ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658).

8. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА БРИСТОЛБ КЛУБ (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МЕГАБАНК (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119), рахунок для зарахування коштів № 3739006 у ОСОБА_6, МФО 351629, код ЄДРПОУ 09804119) витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2016 року порушено провадження у справі№922/3736/16, розгляд справи призначено на 01.12.2016 року о 10:00.

01.12.2016 року, через канцелярію господарського суду від Приватного Підприємства БРИСТОЛБ КЛУБ надійшли наступні клопотання :

- клопотання (вх.№4100) про залучення фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) до участі у цій господарській справі № 922/3736/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в обґрунтування вищевказаного клопотання, останній посилався на те, що рішення господарського суду Харківської області у цій господарській справі може вплинути на права та обов'язки ФОП ОСОБА_1

- клопотання (вх.№41000) про зупинення провадження у цій господарській справі до вирішення господарської справи № 922/3794/16 за позовом ПП «Бристоль Клуб» до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, про визнання недійсним іпотечного договору № 22в/2010-з-5 від 19 січня 2015 року.

01.12.2016 року через канцелярію господарського суду від Приватного Підприємства БРИСТОЛБ КЛУБ надійшов відзив (вх. №40997) та письмові пояснення (вх.№40996), в яких відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що позовна заява мала бути повернута на підставі п.1 ст.63 ГПК України, оскільки на думку відповідача підписана представником позивача ОСОБА_7 про те у зазначених додатках представником долучено лише копію доручення представника ПАТ «Мегабанк». Також, представник відповідача посилається на те, що за змістом та у розумінні вимог частини 1 статті 34 Закону України «Про іпотеку», передача предмета управління в іпотеку можлива лише після прийняття судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та на період його реалізації у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку», тобто продаж одним із встановлених способів, які передбачені статтею 39 Закону України «Про іпотеку»,до того ж, передача предмета іпотеки в управління іпотекодержателю або іншій особі не є обов'язковим наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, представник відповідача вважає, що оскільки позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності та передачу предмета іпотеки в управління ґрунтуються на порушеннях боржником ФОП ОСОБА_1. умов кредитного договору, передбачених підпунктами 4.2.4 і 4.2.14 пункту 4.2 кредитного договору, з урахуванням нарахування відповідних штрафів за їх порушення за умовами підпункту 7.1.2 пункту 7.1 кредитного договору, то щодо цих позовних вимог сплили як загальний, так і спеціальний строк позовної давності, які встановлені вимогами статті 257 та пунктом 1 частини 2 статті 258ЦК України відповідно, у зв'язку із чим представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 01.12.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1).

07.12.2016 року через канцелярію господарського суду від Приватного Підприємства БРИСТОЛБ КЛУБ надійшло клопотання (заява) про застосування судом позовної давності у якості підстави для відмови у позові(вх.№41882).

20.12.2016 року через канцелярію господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» надійшли пояснення до позову (вх. №43468), та письмові пояснення (вх.№43469) стосовно заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

16.12.2016 року від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення ( вх.№43115) в яких останній вважає позовні вимоги позивача взаємовиключними ,такими, що не грунтуються на законі, не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні 20.12.2016року судом розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як зазначено в п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, ст. 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначені вище положення та предмет спору у даній справі, справа №922/3794/16 не є такою, що унеможливлює розгляд даної справи, надання оцінки зібраним у даній справі доказам в межах позовних вимог і предмета позову, з'ясування та дослідження усіх обставин спору в межах даної справи. Заявником не доведено об'єктивної неможливості розгляду справи №922/3736/16. Судом також приймається до уваги пояснення позивача в яких він зазначає, що 12.12.2016 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № №922/3794/16 відмовлено в задоволенні позову ПП «Бристоль Клуб» про визнання недійсним іпотечного договору № 22/2010-з-5 від 19.01.2015р.

Присутні у судовому засіданні 20.12.2016 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов із підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував із підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву і в поясненнях до справи, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 20.12.2016 року сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/3736/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між третьою особою ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Мегабанк» 08.12.2010р. укладено кредитний договір № 22в/2010 від 08.12.2010 р.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 55 від 28.07.2016 р. до Кредитного договору Позивач надав третій особі грошові кошти на строк з 08.12.2010 р. по 07.12.2016 р. на інвестування у будівництво готелю у м. Євпаторія та сплату витрат, пов'язаних з будівництвом та сплату кредиторської заборгованості в наступному порядку: відкриває відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) за позичковим рахунком № 20630840310396 в розмірі 1 025 000,00 доларів США (один мільйон двадцять п'ять тисяч доларів США 00 центів) з конвертуванням кредитних коштів в національну валюту на строк з 08.12.2010 р. до 07.12.2016 р., зі сплатою 11,15 % (одинадцять цілих п'ятнадцять сотих процента) річних; відкриває відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) за позичковим рахунком № 20637840410396 в розмірі 4 208 897,48 доларів США (чотири мільйони двісті вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім доларів США 48 центів) з конвертуванням кредитних коштів в національну валюту на строк з 14.06.2012 р. до 07.12.2016 р., зі сплатою 11,50% (одинадцять цілих п'ять десятих процента) річних; відкриває відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) за позичковим рахунком № НОМЕР_2 в розмірі 4 711 911,66 грн. (чотири мільйони сімсот одинадцять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 66 копійок) на строк з 24.04.2013 р. до 07.12.2016 р., зі сплатою 22 % (двадцять два процента) річних, а третя особа зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти, на умовах, передбачених Договором.

Третя особа не виконала прийнятті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 01.11.2016 р. загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за кредитом складає: 4 711 911,66 грн., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_2; 1 025 000,00 доларів США, що підтверджується випискою з рахунку № 20630840310396; 4 208 897,48 доларів США, що підтверджується випискою з рахунку № 20637840410396.

Третьою особою в порушення умов Кредитного договору не сплачені проценти за користування кредитними коштами за період з 01.07.2016 р. по 31.10.2016 р. включно в наступних розмірах 352 758,77 грн., 164 938,73 доларів США та 39 048,22 доларів США, що підтверджується виписками з рахунків № 20685840310396, № 20682840410396, № НОМЕР_3.

Відповідно до п. 7.1.3. Кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 37 від 06.02.2015 р. до Кредитного договору, Позичальник сплачує Позивачу штраф за недотримання строків сплати нарахованих процентів та/або комісійної винагороди в порядку, передбаченому розділом 5 Кредитного договору - у розмірі 10 (десять) процентів від суми несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди.

Сума штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.1.3. Кредитного договору, за недотримання Позичальником строків сплати нарахованих процентів, та несплаченого Позичальником, складає 520 481,64 грн. та 35 275,88 грн., а разом 555 757,52 грн.

Також, Третьою особою не виконуються й інші умови Кредитного договору, а саме: - щокварталу, протягом місяця, наступного за звітним кварталом, не надається Позивачу декларацію про отримання доходів та/або звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи та інші документи за переліком, визначеним Позивачем, зміни і доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються, та інші документи для оцінки кредитного ризику, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням;

- щомісячно, протягом 3 (трьох) робочих днів, наступних за звітним місяцем не надається Позивачу довідка про рух грошових коштів по поточних рахунках Позичальника та заборгованості за кредитами, відкритих в інших банках;

- у десятиденний строк з дня підписання Кредитного договору і не менше ніж на строк його дії не застраховано на користь Позивача життя.

Позивачем за не виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором відповідно до його умов нараховано Третій особі штрафи в розмірі 14 381 467,34 грн.

Судом встановлено, що станом на 01.11.2016 р. загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 5 437 884,43 дол. США та 19 446 137,77 грн. та складається з залишку по кредиту в розмірі 4 711 911,66 грн. та 5 233 897,48 дол. США; суми несплачених процентів в розмірі 352 758,77 грн. та 203 986,95 дол. США; штрафів в сумі 14 381 467,34 грн.

19.01.2015 р. для забезпечення виконання Третьою особою зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» був укладений іпотечний договір № 22в/2010-з-5 від 19.01.2015 р.

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки є нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-3а, Іа, ІІ загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. «А-5», реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19 . Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма при належностями. Предмет іпотеки належить Відповідачу на праві власності.

Відповідно до звіту з незалежної оцінки суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість предмета іпотеки на даний час складає 1 194 123,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.2. Іпотечного договору Відповідач зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на користь Позивача на строк дії основного зобов'язання на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування та надати докази страхування Позивачу у строк не пізніше ніж через 14 (чотирнадцять) днів після набрання чинності Іпотечним договором.

В строки, визначені договором про страхування предмету іпотеки для сплати страхових внесків (платежів), надавати Позивачу докази їх оплати.

Якщо строк дії Іпотечного договору більший, ніж строк, на який було укладено договір про страхування предмету іпотеки, то за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення строку дії договору про страхування надати докази страхування предмету іпотеки на наступний період.

Судом встановлено, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань, Відповідачем не надані Позивачу докази страхування предмету іпотеки на користь Позивача на строк дії основного зобов'язання на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ч.1 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» - підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 1.3. Іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки Позивач має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, відшкодування витрат щодо утримання і збереження предмета іпотеки, відшкодування витрат щодо страхування предмета іпотеки, відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до п. 5.1. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, Позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.3.6. Іпотечного договору Позивач має право набути право власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством, у разі порушення умов основного зобов'язання та/або цього Іпотечного договору, а також у випадку порушення справи про банкрутство Відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріли справи містять вимоги про усунення порушення умов кредитного договору та умов іпотечного договору та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги. Відповідачем та Третьою особою не були усунені порушення прийнятих на себе зобов'язань та не були виконані вимоги банку, заборгованість за Кредитним договором не сплачена.

Судом встановлено, що Відповідач не отримує поштову кореспонденцію, що надсилається йому Позивачем, у відділенні зв'язку за своїм місцезнаходженням, у зв'язку з чим вона повертається до банку з підстав закінчення терміну зберігання. Відповідно до п. 3 ОСОБА_8 господарського суду України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єктів незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з п. 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Суд вважає, що не отримання Іпотекодавцем вимоги про усунення порушення умов кредитного та іпотечного договорів позбавляє Позивача можливості набути право власності на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення в позасудовому порядку, оскільки для реєстрації права власності необхідне подання державному реєстратору документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, що в даному випадку не має місця враховуючи не отримання Відповідачем поштової кореспонденції.

З аналізу норм ст. 33 Закону України «Про іпотеку» відповідно до якої звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя, слідує, що норми вказаної статті відносять рішення суду до підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. У розумінні змісту ч. 5 ст. 11 ЦК України вказані норми закону України «Про іпотеку» є передбаченим законом випадком, коли рішення суду може бути підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 5.1. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, Позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Сторонами в Іпотечному договорі передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке відповідно до вказаної норми прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотеко держателя.

Згідно з п. 5.2.2. Іпотечного договору визначений пунктом 5.2.1. Договору спосіб задоволення вимог Іпотекодержателя не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші встановлені чинним законодавством України способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто, в застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя сторони визначили, що Іпотекодержатель має право застосувати будь-який встановлений чинним законодавством України спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і набуття право власності на предмет іпотеки.

Судом враховано, що сторонами в п. 3.3.6. Іпотечного договору визначено, що Позивач має право набути право власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством, у разі порушення умов основного зобов'язання та/або цього Іпотечного договору, а також у випадку порушення справи про банкрутство Відповідача.

Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 33, 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється із способом захисту звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. До вказаного висновку прийшов Верховний суд України у постановах по від 19.08.2014 у справі № 5011-32/10471-2012, від 11.12.2013 у справі № 6-124цс1з.

Дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доводам позивача та відповідача, суд дійшов висновку що наявні підстави для звернення стягнення саме за рішенням суду.

Суд враховує, що згідно частини 1 ст. 34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6.5. Іпотечного договору після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки може бути переданий Іпотекодержателю або іншій особі в управління на період його реалізації.

Суд вважає, що з огляду на те, що у ст. 34 Закону України «Про іпотеку» не вказано порядок виконання рішення щодо управління, позивачу для реалізації функції управління необхідно отримати від Відповідача фактичний доступ до предмету іпотеки. Вказане надасть можливість Позивачу отримувати доходи в результаті управління предметом іпотеки, які спрямовуватимуться на задоволення забезпечених іпотекою вимог ПАТ «Мегабанк»; здійснювати дії, пов'язані з управлінням нежилими приміщеннями щодо зміни, розірвання, укладання правочинів про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв'язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації. Необхідність користування вказаними послугами та можливість зміни, розірвання, укладення нових правочинів щодо цього, зумовлене необхідністю дбайливого ставлення, підтримання та забезпечення профільної діяльності, а також належного збереження нежилих приміщень. Тоді як ненадання вказаних послуг щодо підтримання нежилих приміщень у належному стані, призведе до занедбання нежилих приміщень та втрати можливості давати дохід від здійснення основної діяльності.

Таким чином, враховуючи доведеність з боку Позивача заявлених позовних вимог, господарський суд вбачає правові підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо спливу строку позовної давності щодо штрафів за порушення пунктів 4.2.4. та 4.2.14. кредитного договору та не знаходить підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 628, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Як визначили сторони в п. 4.2.4. кредитного договору третя особа прийняла на себе зобов'язання щокварталу, протягом місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно надавати кредитодавцю декларацію про отримання доходів та/або звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи та інші документи за переліком, визначеним кредитодавцем, зміни і доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються, та інші документи для оцінки кредитного ризику, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням.

Щомісячно, протягом 3 (трьох) робочих днів, наступних за звітним місяцем надавати кредитодавцю довідку про рух грошових коштів по поточних рахунках позичальником та заборгованості за кредитами, відкритих в інших банках.

Згідно з п. 4.2.14. кредитного договору третя особа прийняла на себе зобов'язання у десятиденний строк з дня підписання кредитного договору і не менше ніж на строк його дії застрахувати на користь позивача своє життя.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 9.1. кредитного договору він вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як пояснено представником позивача в судовому засіданні, позивачем нарахований штраф за невиконання третьою особою прийнятих на себе зобов'язань згідно п.п. 4.2.4., 4.2.14. кредитного договору у 2016 році.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд приходить до висновку, що клопотання (заява) відповідача про застосування судом позовної давності в якості підстави для відмови у позові не знайшла свого підтвердження та не підлягає задоволенню.

Стосовно посилання Відповідача на обов'язковість судових рішень Верховного суду України суд зазначає, що відповідно до ст. 111 28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду України не приймаються судом до уваги, з огляду на зміст наведених Відповідачем постанов вони не містять висновку щодо застосування норм права, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, а є лише результатом розгляду конкретного спору, який не має відношення та не стосується вирішення спору по даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15,16, 525, 526, 530, 572, 589, 590, 591, 610, 611, 612, 624, 625, 626, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу»; ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю .

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-з-5 від 19.01.2015 року, а саме на нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658), шляхом визнання за ПАТ «МЕГАБАНК» права власності на вказаний предмет іпотеки, для задоволення частини вимог ОСОБА_6 за кредитним договором № 22в/2010 від 08.12.2010 р. в розмірі 1 194 123,00 грн., що відповідає ринковій вартості предмета іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-з-5 від 19.01.2015 року.

Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МЕГАБАНК» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) право власності на нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19.

Передати предмет іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-з-5 від 19.01.2015 року, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658) в управління ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МЕГАБАНК» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119), для отримання доходів та спрямування їх на погашення за кредитним договором № 22в/2010 від 08.12.2010 р. на період до його реалізації, з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, а також забезпечити безперешкодний доступ ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МЕГАБАНК» до предмета іпотеки за Іпотечним договором № 22в/2010-з-5 від 19.01.2015 року, а саме до: нежитлових приміщень підвалу № 61- 1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19.

Надати право ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МЕГАБАНК» здійснювати дії, пов'язані з управлінням, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування: нежитловими приміщеннями підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75.5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658).

Надати ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МЕГАБАНК» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування: - нежитловими приміщеннями підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75.5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658).

Надати право ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МЕГАБАНК» 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) здійснювати дії, пов'язані з управлінням: - нежитловими приміщеннями підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75.5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658),а саме: змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв'язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації.

Надати право ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МЕГАБАНК» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) здійснювати користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони: - нежитлових приміщень підвалу № 61-1, 61-2, 61-3, 61-За, Іа, II загальною площею 75,5 кв.м. в житловому будинку літ. А-5, реєстраційний номер 541773463101, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, та належать ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658).

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БРИСТОЛЬ КЛУБ» (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19, код ЄДРПОУ 23761658) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119, рахунок для зарахування коштів № 3739006 у ПАТ «МЕГАБАНК», МФО 351629, код ЄДРПОУ 09804119) витрати по оплаті судового збору в сумі 26 179,85грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_9