Рішення

від 19.12.2016 по справі 922/3395/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р.Справа № 922/3395/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст" про розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 08-11/3669/2-16 від 20.10.2016 року.

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 19.10.2016 року, ОСОБА_3 (директор), на підставі наказу № 01 від 03.03.2008 року та протоколу № 29/02-08 від 09.02.2008 року.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст" про розірвання договору оренди землі від 26.01.2007 року № 840767100009, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст" та зобов`язати ТОВ "Спеціаліст" повернути земельну ділянку загальною площею 1,5164 га по вул. Амосова, 6 у м. Харків територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2016 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.11.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.11.2016 року від відповідача супровідним листом (вх. № 39370) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.11.2016 року від представника відповідача надійшов відзив з додатками (вх. № 39541/16) на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач вказує на те, що ним здійснюється комплекс дій з метою забудови земельної ділянки, а саме отримані передбачені містобудівним законодавством технічні умови, належно та в повному обсязі здійснюється оплата за користування земельною ділянкою та посилання позивача на не завершення відповідачем будівельних робіт, як підстави розірвання договору є необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2016 року розгляд справи було відкладено на 05.12.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 05.12.2016 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 41522/16) про долучення до матеріалів справи документів.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 05.12.2016 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 41526/16) про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.12.2016 року представник позивача надав пояснення по справі (вх. № 43274).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.12.2016 року представник відповідача надав пояснення по справі (вх. № 43411).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.12.2016 року представник відповідача надав пояснення по справі разом із документами для долучення до матеріалів справи (вх. № 43279).

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2016 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 19.12.2016 року проти позову заперечували.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 № 51/06 ТОВ В«СпеціалістВ» (відповідач) надано в оренду земельну ділянку по вул. Корчагінців, 6 у м. Харкові загальною площею 1,5160 га (в тому числі ділянка 1 - площею 0,7720 га, ділянка 2 - площею 0,7440га) для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торгівельно-побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку до 01.03.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об'єкту до 01.03.2031.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою (позивач) та ТОВ В«СпеціалістВ» укладено договір оренди землі від 26.01.2007 № 840767100009.

Рішенням Харківської міської ради від 10.09.2008 р. № 227/08 ТОВ В«СпеіалістВ» продовжено строки будівництва та зобов'язано здійснити будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торговельно- побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку по вул. Корчагінців, бум. Харкові до 31.12.2010 та звернутися до управління земельних відносин для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 26.01.2007 № 840767100009 в частині продовження строку будівництва об'єкту.

На підставі рішення Харківської міської ради від 22.12.2010 р. № 30/10 11.07.2010 до вказаного договору оренди землі укладено додаткову угоду, якою продовжено строки будівництва до 01.06.2012 та яку зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Харків в Державному реєстрі земель від 01.12.2011 за №631010004000174.

На підставі рішення Харківської міської ради від 19.12.2012. № 952/12 19.06.2016 до вказаного договору оренди землі укладено додаткову угоду, якою продовжено строки будівництва до 30.06.2014 та яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу № 14813876, дата формування 17.12.2013).

На підставі рішення Харківської міської ради від 06.08.2014 № 1603/14 11.03.2015 до вказаного договору оренди землі укладено додаткову угоду, якою продовжено строки будівництва до 06.08.2015 та яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу № 36919208, дата формування 28.04.2015).

Як зазначає позивач, обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка по вул. Амосова, 6 (колишня вул. Корчагінців) у м. Харкові огороджена, умови встановлені рішеннями Харківської міської ради від 06.03.2006 № 51/06, від 10.09.2008 № 227/08, від 22.12.2010 № 30/10, від 19.12.2012 № 952/12 та від 06.08.2014 № 1603/14 щодо будівництва ТОВ В«СпеціалістВ» житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торгівельно-побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку строком до 01.03.2008, 31.12.2010, 01.06.2012, 30.06.2014 та до 06.08.2015 не виконані, земельна ділянка вказаним товариством використовується з порушенням вимог земельного законодавства, чим порушено істотні умови договору оренди землі від 26.01.2007 № 840767100009.

На підставі викладеного, Харківська міська рада вважає, що договір оренди землі від 26.01.2007 № 840767100009 укладений між Харківською міською радою та ТОВ В«СпеціалістВ» підлягає розірванню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу наведеної норми вбачається, що до суду звертається особа за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів .

Згідно з ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Приписами ст.2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно пункту 38 договору, договір припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

По-перше стосовно посилань позивача на нецільове використання земельної ділянки відповідачем та істотного пошкодження земельної ділянки, що перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29.09.2016. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було проведене обстеження земельної ділянки, що перебуває в оренді відповідача, та складений акт згідно якого станом на момент проведення перевірки земельна ділянка по вул. Амосова, 6 в м. Харкові по периметру огороджена парканом, на земельній ділянці влаштовано фундамент та бетонні плити, територія поросла кущами і деревами, умови, встановлені рішеннями Харківської міської ради щодо будівництва житлового комплексу не виконані.

Вказана обставина на думку позивача є підставою для розірвання спірного договору оренди, оскільки відповідачем порушено вимоги земельного законодавства, з огляду на те, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Пункт "а" частини 1 ст.96 Земельного кодексу України передбачає обов'язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені в ст.ст.141, 143 Земельного кодексу України.

Згідно з ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи предмет позову та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в даному випадку обов'язковим є доведення факту нецільового використання відповідачем орендованої земельної ділянки, тобто її використання з порушення вимог земельного законодавства та умов договору.

Відповідно до приписів ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2 договору оренди, цільовим призначенням орендної ділянки є несільськогосподарське призначення - землі житлової та громадської забудови.

Згідно п. 15 договору, земельну ділянку передано для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торгівельно-побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) .

Пунктом 19 до договору заборонено зміну цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже виходячи з наведеної норми статті вбачається, що для дострокового розірвання договору оренди землі в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, вказані обставини мають істотно перешкоджати передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Крім того позивач посилається на постанову Верховного суду України від 23.12.2015 року по справі № 6-2271цс15, проте вказана постанова не приймається судом, з огляду на наступне.

Як вбачається з вказаної постанови, предметом розгляду справи було розірвання договору оренди земельних ділянок, у зв`язку з порушенням відповідачем вимог земельного законодавства, а саме невикористання земельних ділянок сільськогосподарського призначення орендарем, що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок, забур`янення і заліснення.

Вищезазначені обставини стали підставою для задоволення вимог орендодавцем, розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки орендарем.

В даному випадку вищезазначена постанова Верховного суду України не має відношення до правовідносин, які виникли між Харківською міською радою та ТОВ "Спеціаліст", оскільки предметом розгляду справи № 922/3395/16 є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено жодної обставини щодо погіршення умов земельної ділянки, у зв`язку з її невчасною забудовою, підстави ж зазначені у постанові Верховного суду України (порушення режиму використання земельних ділянок, забур`янення і заліснення.) відносяться лише до відповідної категорії земель - землі сільськогосподарського призначення.

Крім того, суд зазначає, що нездійснення відповідачем будівництва житлового комплексу не є порушенням цільового призначання земельної ділянки, яка за цим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови. Доказів використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням (його зміна), а в будь-який інший спосіб, матеріали справи не містять.

До того ж, відповідно до п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» визначено, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України В«Про оренду земліВ» у разі встановлення, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно - будівельною інспекцією. Разом з тим. підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Таким чином аналіз наведених норм діючого законодавства та умов договору свідчить, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було завершено.

Отже посилання позивача на імперативність норм права, щодо розірвання договору оренди землі з підстав не здійснення будівельних робіт протягом деякого часу є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Відповідно до зазначеної норми позивач повинен довести у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

В даному випадку позивачем не надано документального підтвердження порушень властивостей земельної ділянки чи завдання шкоди Харківській міській раді, у зв`язку з невчасною забудовою земельної ділянки.

Крім того, аналогічна правова позиція щодо безпідставності розірвання договору оренди землі у зв`язку з порушенням строків початку та закінчення будівництва викладена також у постановах Верховного суду України від 21.01.2015 року по справі № 910/16306/13.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Як вбачається з постанови Верховного суду України від 21.01.2015 року по справі № 910/16306/13, колегія суддів дійшла висновку, що аналіз норм діючого законодавства та умов Договору свідчить, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена Договором, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато.

Також у вказаній постанові було зазначено, що водночас суди апеляційної і касаційної інстанцій взяли до уваги те, що прокурором і позивачем не надано доказів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також те, що відповідач розпочав роботи, спрямовані на забудову земельної ділянки.

По-друге, щодо тверджень позивача про те, що відповідачем не здійснюються дії для початку забудови земельної ділянки та не отримано дозволів на виконання будівельних робіт, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в департаменті містобудування, архітектури та земельних відносин управління містобудування та архітектури Харківської міської ради отримане архітектурно - планувальне завдання.

Крім цього, відповідачем були отримані передбачені містобудівним законодавством технічні умови.

На виконання технічних умов, відповідачем з КП В«Харківські теплові мережіВ» був укладений договір №561/09-к.

На підставі вказаного договору, в жовтні 2009 року були виконані роботи по винесенню тепломагістралі із зони будівництва житлового комплексу вартістю 606 624,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від 30.09.2009. та довідкою КП В«Харківські теплові мережіВ» №14-3944 від 15.09.2009. про їх виконання.

Також, на виконання технічних умов відповідачем з КП В«ВТП В«ВОДАВ» були укладені договір № 2506 від 25.06.2008. та договір №0408 від 04.08,2008. Вказані роботи загальною вартістю 519852,00 грн. були виконані в червні 2008 року, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від 27.07.2008. на суму 205666,80 грн.; та в серпні 2008 року, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від 28.08.2008. на суму 314 185,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення будівництва, було укладено договір №1330 на виконання проектно - вишукувальних робіт та додаткову угоду № 1 до цього договору від 04.02.2008. Виконання передбачених вказаним договором робіт підтверджується актами приймання - передавання проектно - вишукувальних робіт від 12.11.2007., 14.06.2008., 02.09.2008, 13.02.2008. Названі роботи були оплачені замовником платіжними дорученнями №496927 від 14.11.2007, №505859 від 29.05.2008., №511297 від 26.09.2008., №501345 від 20.02.2008. в загальній сумі 800414,40 грн.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснювались дії спрямовані на забудову земельної ділянки, а саме отримано планувальне завдання та технічні умови та на виконання технічних умов укладено договори з КП В«Харківські теплові мережіВ» та КП "ВТП "ВОДА".

Також судом було встановлено, що відповідачем вчасно та в повному обсязі сплачується орендна плата за землю.

У пункті 9 договору, встановлено, що орендна плата на протязі строку будівництва вноситься орендарем: 2006 рік в розмірі 4680,81 грн., з 2007 року в розмірі 8831,72 грн., на період експлуатації з 01.03.2008 року в розмірі 1908,66 грн..

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою внесено зміни до нормативної оцінки земельної ділянки, змінено розмір орендної плати, а також продовжено строк будівництва до 06.08.2015 року. вказаною додатковою угодою пункт 9 договору оренди був викладений в наступній редакції: розмір орендної плати за земельну ділянку на період продовження строків будівництва (з дати державної реєстрації цієї додаткової угоди до 06.08.2015 року) становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 159554,87 грн. або в місяць - 13296,24 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації (з 06.08.2015 року) на рік становить 3,24249615% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 365355,68 грн. або в місяць - 30446,31 грн.

Декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відповідач подав до Індустріальної ОДПІ м. Харкова (Фрунзенський район) за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із внесенням змін до договору оренди в частині розміру орендної плати, відповідачем за 2015 рік була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю. Декларація подавалась в електронному вигляді за реєстраційним № НОМЕР_1, була доставлена до районного рівня Індустріальна ОДПІ м . Харкова та прийнята ДФС України 19.06.2015 року, що підтверджується квитанцією № 2. Як вбачається із рядка 14 колонки 18-21 місячна орендна плата збільшена відповідачем до 30446,31 грн., як і встановлено договором оренди на період експлуатації (з 06.08.2015 року).

Відповідно до п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3% (лист від 11.01.2016 року № 111-5/6-16). Отже, розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації (з 06.08.2015 року) за 2016 рік складає 523 151,64 грн. (365355,68 грн. * 1,433) або в місяць - 43595,97 грн.

Податкова декларація з плати за землю за 2016 рік була подана відповідачем в електронному вигляді за реєстраційним № НОМЕР_2, доставлена до районного рівня Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС та прийнята ДФС України 19.02.2016 року, що підтверджується квитанцією № 2. Задекларована відповідачем річна сума орендної плати (рядки 1.1 та 2 розділу ІІ) за 2016 рік склала 523151,64 грн. (колонка 11) зі щомісячними платежами в розмірі 43595,97 грн. (колонки 4-15).

Отже з наведеного вбачається, що зобов`язання з плати за землю були задекларовані та сплачені відповідачем у встановленому договором та чинним законодавством розмірі.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем строків здійснення будівництва, як на підставу розірвання договору, суд зазначає наступне.

В даному випадку відповідачем дійсно було порушено строки здійснення будівництва, проте дане порушення, як вже було встановлено судом не призвело до порушення властивостей земельної ділянки та не завдало шкоди Харківській міській раді, у зв`язку з чим вказані обставини не можуть бути підставою для розірвання договору оренди.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином виконувались умови договору оренди, укладалися відповідні договори з метою прискорення здійснення забудови спірної земельної ділянки та сплачувалися в повному обсязі орендні платежі за землю, позивачем в свою чергу не було доведено істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та завдання останнім шкоди органам місцевого самоврядування, у зв`язку з чим позовні вимоги Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі від 26.01.2007 року № 840767100009 не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про повернення відповідачем земельної ділянки загальною площею 1,5164 га по вул. Амосова, 6 (колишня вул. Корчагінців) у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Тобто, повернення земельної ділянки є правовим наслідком розірвання договору.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди землі від 26.01.2007 року № 840767100009, вимоги позивача про повернення відповідачем земельної ділянки загальною площею 1,5164 га по вул. Амосова, 6 (Колишня вул. Корчагінців) у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 96, 141, 142, 143, 144 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 14, 509, 526, 530, 627, 629, 651, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

922/3395/16