Постанова

від 21.02.2018 по справі 922/3395/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/3395/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши без повідомлення та виклику учасників справи заяву Харківської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2017 у справі №922/3395/16

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст"

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (далі - позивач) звернулася в Господарський суд Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст" про розірвання договору оренди землі від 19.12.2006, зареєстрованого 26.01.2007 за № 840767100009 у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст" та зобов'язання ТОВ "Спеціаліст" повернути земельну ділянку загальною площею 1,5164 га по вул. Амосова, 6 у м. Харків територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 (Добреля Н.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 (Медуниця О.Є., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 у справі №922/3395/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди землі від 19.12.2006 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 26.01.2007 року за № 840767100009, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціаліст" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку, загальною площею 1,5164 га по вул.Амосова (колишня Корчагінців), 6 в м. Харкові, з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2017 (Кравчук Г.А., Сибіга О.М., Мачульський Г.М.) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у справі № 922/3395/16 скасовано. Рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 у справі № 922/3395/16 залишено в силі.

У заяві про перегляд з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) позивач просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2017 у справі № 922/3395/16, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у даній справі залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.10.2017 допущено справу №922/3395/16 до провадження Верховного Суду України. Відкрито провадження за заявою Харківської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2017 у справі №922/3395/16 та здійснено підготовчі дії.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 постановлено здійснити розгляд справи №922/3395/16 за заявою Харківської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2017 у справі №922/3395/16 без повідомлення та виклику учасників справи.

У справі, про перегляд якої подано заяву, судами встановлено, що рішенням Ради № 51/06 від 06.03.2006 Товариству надано в оренду земельну ділянку по вул. Корчагінців, 6 у м. Харкові загальною площею 1,5160 га (в тому числі ділянка 1 - площею 0,7720 га, ділянка 2 - площею 0,7440 га) для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торгівельно-побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку до 01.03.2008 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об'єкту до 01.03.2031.

На підставі вказаного рішення, 19.12.2006 між Радою та Товариством було укладено договір оренди землі № 840767100009, який 26.01.2007 був зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель.

Рішенням Ради № 227/08 від 10.09.2008 Товариству продовжено строки будівництва та зобов'язано здійснити будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торговельно-побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку по вул. Корчагінців, у м. Харкові до 31.12.2010 та звернутися до управління земельних відносин для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі № 840767100009 від 26.01.2007 в частині продовження строку будівництва об'єкту.

11.07.2010 на підставі рішення Ради № 30/10 від 22.12.2010, до вказаного договору оренди землі укладено додаткову угоду, якою продовжено строки будівництва до 01.06.2012 та яку зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Харків в Державному реєстрі земель 01.12.2011 за № 631010004000174.

19.06.2016 на підставі рішення Ради № 952/12 від 19.12.2012, до вказаного договору оренди землі було укладено додаткову угоду, якою продовжено строки будівництва до 30.06.2014 та яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу № 14813876, дата формування 17.12.2013).

11.03.2015, на підставі рішення Ради № 1603/14 від 06.08.2014, до вказаного договору оренди землі було укладено додаткову угоду, якою продовжено строки будівництва до 06.08.2015 та яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу № 36919208, дата формування 28.04.2015).

Позовні вимоги у даній справі обгрунтовані тим, що 29.09.2016 обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка по вул. Амосова (колишня вул. Корчагінців), 6 у м. Харкові огороджена парканом, на земельній ділянці влаштовано фундамент та бетонні плити. Умови встановлені рішеннями Ради № 51/06 від 06.03.2006, № 227/08 від 10.09.2008, № 30/10 від 22.12.2010, № 952/12 від 19.12.2012 та № 1603/14 від 06.08.2014 щодо будівництва Товариством житлового комплексу з вбудованими приміщеннями під торгівельно-побутове обслуговування та підземним паркінгом житлового будинку строком до 01.03.2008, 31.12.2010, 01.06.2012, 30.06.2014 та до 06.08.2015 не виконані, земельна ділянка останнім використовується з порушенням вимог земельного законодавства, чим порушено істотні умови договору оренди землі від № 840767100009 26.01.2007, що, на думку Ради, є підставою для розірвання даного договору та зобов'язання Товариства повернути Раді зазначену земельну ділянку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився Вищий господарський суд України, посилаючись на норми статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі" дійшов висновку про те, що відповідачем належним чином виконувались умови договору оренди, укладалися відповідні договори з метою прискорення здійснення забудови спірної земельної ділянки та сплачувалися в повному обсязі орендні платежі за землю, позивачем в свою чергу не було доведено істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та завдання останнім шкоди органам місцевого самоврядування, у зв`язку з чим позовні вимоги Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі від 26.01.2007 року № 840767100009 не підлягають задоволенню.

Переглянувши в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у справі №922/3395/16, якою рішення суду першої інстанції скасовано та позовні вимоги задоволено, Вищий господарський суд України зазначив про те, що встановивши дійсні обставини справи, врахувавши вказані вище норми матеріального права (ст. 143 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі") та правову позицію Верховного Суду України, суд першої інстанції дійшов законних та обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення вимог Ради про розірвання договору оренди землі від № 840767100009 19.12.2006, укладеного між Радою та Товариством, та похідних вимог про зобов'язання Товариства повернути Раді передану за вказаним договором оренди земельну ділянку, які не можуть бути задоволені окремо від первісних вимог.

Як вказав суд касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції зазначених вище обставин та норм права не врахував та помилково виходив з того, що порушення Товариством строків забудови орендованої земельної ділянки є підставою для розірвання договору оренди землі. За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

У наданій для порівняння постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2014 у справі № 5011-47/15551-2012 за позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-пропускний пункт -1" про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-пропускний пункт-1" повернути територіальній громаді міста в особі Київської міської ради дану земельну ділянку та прийняв в цій частині нове рішення, яким позов задовольнив.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд вказав, що відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди від 08.11.2008 року та зобов'язання відповідача щодо повернення земельної ділянки площею 0,1125 га, суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурором та позивачем не доведено використання товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-пропускний пункт -1" зазначеної земельної ділянки не за цільовим призначенням, проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є хибними.

Вищий господарський суд України зазначив про те, що позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району міста Києва було мотивовано невиконанням відповідачем п. 8.4 зазначеного договору оренди саме щодо завершення забудови земельної ділянки.

Посилаючись на умови договору оренди, положення ст. 32 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", суд вказав, що сторонами спірного договору визначено декілька підстав для його розірвання. При вирішенні даного спору, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що орендодавець може вимагати розірвання договору не тільки коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а й тоді, коли орендар не виконує умови договору та порушує строки завершення забудови земельної ділянки, встановлені п. 8.4 договору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені Харківською міською радою обставини, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Під час касаційного перегляду справи, Вищий господарський суд України, встановивши, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою, однак, судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення допущено порушення норм матеріального права (ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі"), скасував таке рішення, наголошуючи на тому, що підставою для розірвання договору оренди землі є використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було завершено у встановлений рішенням Ради строк, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13.

Доводи заяви Харківської міської ради про те, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що сторона закінчила будівництво та здала об'єкт в експлуатацію у визначені п. 8 договору оренди строки, зводяться по суті до вимог до Верховного Суду самостійно здійснити дослідження доводів та доказів у цій справі, їх переоцінку з встановленням по новому обставин справи, встановити саме порушення, а не неоднакове застосування Вищим господарським судом України норм матеріального права, що не входить до компетенції Верховного Суду, визначеної статей 111 14 , 111 16 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Колегія суддів відзначає, що порівняння змісту постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2014 у справі №5011-47/15551-2012 зі змістом постанови Вищого господарського суду України, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки у справі, судове рішення у якій переглядається, та у справі, за результатами розгляду якої ухвалено надані для порівняння судові рішення, хоча й подібне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, однак висновки судів зроблені виходячи з встановлених різних фактичних обставин справи, зокрема, з умов договору оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 111 26 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на викладене у задоволенні заяви Харківської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2017 у справі №922/3395/16 слід відмовити.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017), статтями 111 23 , 111 24 , 111 26 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 192-VІІІ від 12.02.2015),

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Харківської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2017 у справі №922/3395/16.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.