Постанова

від 22.12.2016 по справі 922/3263/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа № 922/3263/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участі:

прокурора - Маматов М.О. (посвідчення №028265 від 15.08.2014),

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01/01-25/08-18 від 04.01.2016)

відповідача - ОСОБА_2 (керівник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2981 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2016 у справі №922/3263/16

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, м.Дергачі, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків,

до Селянського фермерського господарства "Віра", с. Куп'єваха Богодухівського району Харківської області

про стягнення коштів у розмірі 207400,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2016 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам внаслідок самовільного вилову водних живих ресурсів, в розмірі 207400,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь прокуратури Харківської області судовий збір в розмірі 3111,00 грн.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та залишити позов без розгляду. Зокрема, апелянт посилається на те, що подання прокурором позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області є безпідставним, оскільки ним не доведено, в чому полягало невиконання або неналежне виконання Державною екологічною інспекцією у Харківській області своїх обов'язків із захисту порушених СФГ "Віра" інтересів держави в галузі охорони водних живих ресурсів. Також апелянт стверджує, що розрахунок шкоди, заподіяної посадовими особами СФГ "Віра", від 01.08.2016, складено держінспектором з охорони навколишнього природного середовища з порушенням п.14 ч.1 ст.10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", та посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а саме - договору оренди ставка та квитанціям про закупівлю СФГ "Віра" малька товстолоба та коропа.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06.12.2016. Запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

21.11.2016 позивач, Державна екологічна інспекція у Харківській області, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що відповідачем в порушення вимога ст. 23, 27, 35 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" здійснювався самовільний вилов водних живих ресурсів. На думку позивача, вказана обставина не спростовується наданим відповідачем до суду договором оренди водного об'єкту та квитанцій про закупівлю малька товстолоба і коропа. Також позивач наполягає на тому, що прокуратура згідно з чинним законодавством наділена відповідними представницькими повноваженнями щодо подання позову в даній справі в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області. Позивач вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Ухвалою суду від 06.12.2016 розгляд справи відкладено на 22.12.2016, запропоновано учасникам процесу надати суду: прокурору - відзив на апеляційну скаргу, мотивовані письмові пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні, зокрема - правове та фактичне обґрунтування подання позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області; позивачу - мотивовані письмові пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні; відповідачу - мотивовані письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

15.12.2016 Дергачівська місцева прокуратура Харківської області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зокрема зазначає, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, а тому є належним позивачем у справі, разом з тим, нею не було вжито заходів щодо стягнення з СФГ "Віра" шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих ресурсів у розмірі 207400,00 грн, що спричинило порушення інтересів держави і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом. Прокурор просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу СФГ "Віра" - без задоволення.

16.12.2016 Державна екологічна інспекція у Харківській області надала письмові пояснення, в яких зазначає, що при поданні позову прокурором повною мірою дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки Держекоінспекцією не було пред'явлено позову до СФГ "Віра" про примусове стягнення шкоди, натомість листом від 08.08.2016 Держекоінспекція звернулася на адресу прокуратури Харківської області із клопотанням про вжиття заходів за результатами проведеної перевірки діяльності СФГ "Віра". Також Держекоінспекція зазначає, що на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Дергачівською місцевою прокуратурою попередньо, до звернення до суду, а саме 23.09.2016 повідомлено Держекоінспекцію про здійснення представництва в суді.

У відзиві на апеляційну скаргу, наданому 22.12.2016 прокуратурою Харківської області, також зазначається, що позов було подано прокурором за клопотанням Держекоінспекції згідно з листом від 08.08.2016.

У судовому засіданні 22.12.2016 прокурором та представником позивача підтримано викладену ним письмово правову позицію.

Відповідач письмових пояснень щодо апеляційних вимог не надав, у судовому засіданні керівник СФГ "Віра" наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Також ним було зазначено, що наявна в матеріалах справи довідка про кількість виловленої риби не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки підписана керівником СФГ "Віра" на прохання інспектора, яким проводилася перевірка.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідач, СФГ "Віра" для ведення рибогосподарської діяльності використовує ставок з водним дзеркалом 35,0106 га, який розташований в межах с. Куп'єваха Богодухівського району Харківської області у балці р. Березівка, на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду від 26.12.2011 (строком дії 20 років).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 16.02.2016 по 09.03.2016 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності СФГ "Віра".

За результатами даної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів № 81/01-04/04-09 від 09.03.2016 (а.с.19). У вказаному акті зазначено, що СФГ "Віра" впродовж 2014-2016 років за відсутності встановлених лімітів і дозволу на вилучення водних живих ресурсів здійснювався самовільний вилов водних живих ресурсів з водного об'єкту (ставка) не біркованими знаряддями лову.

11.03.2016 Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис за № 12/04-09, яким зобов'язано керівника СФГ "Віра" не допускати самовільного вилову водних живих ресурсів та представити відповідну інформацію щодо кількості вказаних ресурсів, які були вилучені даним господарством.

СФГ "Віра" надало Державній екологічній інспекції у Харківській області інформацію про вилов риби за 2014/2015 роки та з 01.01.2016 по 09.03.2016 (а.с.26), в якій зазначено, що у 2014 та 2015 роках СФГ "Віра" самовільно виловлено 810 особин товстолоба та 50 особин коропа і що у 2016 році вилов риби не проводився.

Виключно на підставі вказаної інформації Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено розрахунок шкоди (а.с.25, зворотній бік) в сумі 207400,00 грн. Претензії, направлені позивачем відповідачу, було залишено останнім без виконання.

Листом від 08.08.2016 (а.с.16) Державна екологічна інспекція у Харківській області надіслала заступнику прокурора Харківської області матеріали перевірки для відкриття провадження згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України та просила вжити заходів реагування і повідомити Держекоінспекцію про прийняте рішення.

23.09.2016 Дергачівська місцева прокуратура надіслала Державній екологічній інспекції у Харківській області лист (а.с.14), в якому зазначила, що за результатами опрацювання інформації, наданої Держекоінспекцією, прокурором підготовано позовну заяву до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Куп'єваської сільської ради Богодухівського району до СФГ "Віра" про відшкодування 207400,00 грн. шкоди, заподіяної водним живим ресурсам.

28.09.2016 прокурором було подано позов до СФГ "Віра" про відшкодування 207400,00 грн. шкоди, заподіяної водним живим ресурсам. Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся із вказаним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Оскаржуваним рішенням господарського суду від 17.10.2016 позовні вимоги задоволено із посиланням на те, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області виявлено факт здійснення посадовими особами СФГ "Віра" рибальства впродовж 2014-2015 років за відсутністю будь-якого дозвільного документу забороненими знаряддями лову (за відсутністю бірок), отже, мало місце самовільне видобування водних живих ресурсів.

При цьому, як вбачається з оскаржуваного рішення, правові підстави звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області місцевим господарським судом не досліджувалися.

Надаючи правову оцінку даним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 121 Конституції України , Закону України "Про прокуратуру" , ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 , під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" необхідно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, в якій зазначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді і що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 N 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Підпунктом 2 п.4 цього ж Положення зокрема встановлено, що Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів щодо зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями.

У пункті 6 зазначеного Положення (підпункти 12 та 18) вказано, що Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Отже, позивач, Держекоінспекція України у Харківській області, є суб'єктом, до компетенції якого віднесено повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а відтак, згідно з вищенаведеними приписами ч. 2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором може бути подано позов в інтересах держави в особі даного суб'єкта - однак виключно за умови обґрунтування прокурором не здійснення або неналежного здійснення таким суб'єктом відповідних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої та апеляційної інстанції прокурором та позивачем не надано обґрунтування щодо наявності відповідної умови.

Посилання вказаних учасників процесу на лист від 08.08.2016, яким Державна екологічна інспекція у Харківській області надіслала заступнику прокурора Харківської області матеріали перевірки для відкриття провадження згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України та просила вжити заходів реагування і повідомити Держекоінспекцію про прийняте рішення, колегія суддів не вважає переконливим аргументом, оскільки даний доказ не свідчить про не здійснення (неналежне здійснення) Держекоінспекцією своїх повноважень в розумінні ч. 2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Зокрема, з даного листа, в якому йдеться про відкриття провадження згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України та вжиття заходів прокурорського реагування, не вбачається відмови Державної екологічної інспекції у Харківській області від подання позову до господарського суду про стягнення з відповідача 207400,00 грн. шкоди.

Будь-яких об'єктивних причин, що перешкоджали б Державній екологічної інспекції у Харківській області самостійно звернутися з відповідним позовом, у межах наданих їй повноважень, позивачем та прокурором в ході апеляційного провадження не наведено.

Прокурор і позивач також вважають, що лист Дергачівської місцевої прокуратури від 23.09.2016 (а.с.14) є належним доказом виконання прокурором вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Однак, як було встановлено вище, у вказаному листі прокурором зазначено про намір подати до господарського суду Харківської області позов з вимогою до СФГ "Віра" про відшкодування 207400,00 грн. шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, в інтересах держави в особі Куп'єваської сільської ради Богодухівського району - а не Державної екологічної інспекції у Харківській області, в чиїх інтересах прокурором подано позов у даній справі.

Прокурор та позивач зазначали про те, що мала місце помилка, яка не впливає на зміст повідомлення. Однак, на думку колегії суддів, відповідне є суттєвою обставиною, і, зважаючи на те, що вказану помилку не було виправлено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належного повідомлення прокурором Державної екологічної інспекції у Харківській області про звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави саме в особі даної інспекції.

Колегія суддів зазначає, що відповідні обставини, які не були з'ясовані місцевим господарським судом, є підставою для відмови у позовних вимогах прокурора в даній справі.

Стосовно обґрунтованості заявленої до стягнення суми, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується учасниками процесу в апеляційному провадженні, твердження позивача і прокурора про допущення відповідачем порушення чинного природоохоронного законодавства шляхом здійснення самовільного вилову риби з водного об'єкту (ставка) забороненими знаряддями лову ґрунтується на висновках акту № 81/01-04/04-09 від 09.03.2016 (а.с.19). Зокрема, в даному акті зазначено, що протягом 2014 - 2015 років СФГ "Віра" внесення та вилучення водних живих ресурсів здійснювалося безконтрольно; засоби лову, які використовує в своїй діяльності СФГ "Віра", не бірковані.

Однак при цьому в акті не вказано, яким чином встановлено факт самовільного вилову риби відповідачем, не зазначено, які саме засоби лову та в якій кількості виявлено у СФГ "Віра" в ході перевірки і якими доказами підтверджується, що вказані засоби належать саме даному господарству та використовуються ним.

В акті також вказано, що на момент перевірки не виявляється можливим встановити обсяги самовільно добутих водних живих ресурсів упродовж 2014 - 2015 років та по дату здійснення перевірки (09.03.2016).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в ході апеляційного провадження, кількість виловленої відповідачем риби (виходячи з якої розраховано суму заявленої до стягнення шкоди) визначено Державною екологічною інспекцією у Харківській області виключно на підставі наданої самим СФГ "Віра" інформації (а.с.26), яка підписана керівником даного господарства і в якій зазначено, що у 2014 та 2015 роках СФГ "Віра" самовільно виловлено 810 особин товстолоба та 50 особин коропа і що у 2016 році вилов риби не проводився.

При цьому позивачем не мотивовано, яким чином, за умови прийняття вищевказаної інформації про відсутність вилову риби у 2016 році в якості належного доказу, Державною екологічною інспекцією у Харківській області в ході перевірки взагалі було встановлено факт вилову риби в минулі періоди (2014, 2015 роки).

Будь-яких інших документальних підстав (окрім вищевказаної інформації) для нарахування відповідачеві суми шкоди в розмірі 207400,00 грн. позивачем та прокурором не наведено. Вказані учасники процесу також посилалися на лист СФГ "Віра" від 10.05.2016 (а.с.142), направлений Державній екологічній інспекції у Харківській області, в якому відповідач просить продовжити строки для усунення порушень вимог законодавства, виявлених згідно з актом перевірки від 09.03.2016. Однак, на думку колегії суддів, вказана обставина також не свідчить про обґрунтованість нарахування суми шкоди саме в розмірі 207400,00 грн.

Суд апеляційної інстанції додатково враховує, що присутній в судовому засіданні 22.12.2016 керівник СФГ "Віра" ОСОБА_2 зазначив, що вищевказана інформація про вилов риби не відповідає дійсності і що її складення та підписання було здійснено виключно на усне прохання інспектора, який проводив перевірку.

Колегія суддів зазначає, що в наданому відповідачеві письмовому приписі за результатами перевірки також містилася відповідна вимога (а.с.24, зворотній бік), незважаючи на те, що, як було безпосередньо встановлено в ході перевірки та зафіксовано в акті, облік виловленої риби СФГ "Віра" не ведеться.

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи відсутність визнання відповідачем обставин стосовно кількості виловленої риби, колегія суддів зазначає, що у відповідності до вищевказаної норми дані обставини підлягають доказуванню в порядку ст.33 ГПК України.

Однак, як було встановлено вище, жодних інших доказів, що відповідали б встановленим ст.34 ГПК України вимогам стосовно належності і допустимості, на підтвердження як самого факту самовільного вилову водних живих ресурсів з водного об'єкту, так і кількості виловленої риби (виходячи з якої розраховано суму заявленої до стягнення шкоди), прокурором та позивачем не надано.

Щодо посилань прокурора та позивача на відсутність у відповідача дозвільних документів на вилов водних живих ресурсів, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, за вказане порушення на керівника СФГ "Віра" накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Разом з тим, відповідне не може бути підтвердженням обґрунтованості позовних вимог щодо відшкодування шкоди в заявленому прокурором та позивачем розмірі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим у позові має бути відмовлено. Відповідно, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи - а саме, стосовно наявності підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, а також щодо обґрунтованості розрахунку суми позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2016 у справі №922/3263/16 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст постанови складено 26.12.16

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.