Постанова

від 22.12.2016 по справі 591/3054/16-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 р. Справа № 591/3054/16-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Сумської міської ради, ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016р. по справі № 591/3054/16-а

за позовом Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради , ОСОБА_1

до Сумської міської ради , Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради треті особи Голова комісії з ліквідації - Войтенко Володимир Володимирович , Сумський міський голова -Лисенко Олександр Миколайович

про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 та Незалежна професійна спілка Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради звернулись до суду з позовом щодо захисту трудових прав при проходженні публічної служби (а.с. 11-19 - т.1), який уточнили під час розгляду (а.с.217-219 - т.1, а.с.6-7 - т.2) та мотивували тим, що 27.01.2016 року Сумською міською радою було прийнято рішення №254-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності», яким припинено шляхом ліквідації Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, що стало підставою для звільнення з роботи працівників всього Департаменту, в тому числі ОСОБА_1 - з посади начальника управління земельних відносин департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради. Вважають вказане рішення відповідача незаконним, а, відповідно, і таким, що не може бути підставою для звільнення позивача ОСОБА_1 з займаної посади, оскільки: Сумська міська рада під час прийняття оскаржуваного рішення порушила встановлений для регуляторних актів порядок оприлюднення та прийняття. Крім того, відповідач прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 в період дії Ухвали Сумського районного суду Сумської області від 29.04.2016 року про зупинення рішення СМР від 27.01.2016 року №254-МР в частині ліквідації Департаменту та роботи комісії з цього приводу. До того ж, на їх думку, зі змісту рішення СМР від 27.01.2016 року №254-МР та рішення №531-МР від 30.03.2016 року «Про затвердження Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради» вбачається, що фактично відбувається реорганізація Департаменту, а не його ліквідація, у зв`язку з чим ОСОБА_1 мав право на переведення до новоутвореної установи, а не звільнення із займаної посади. За таких обставин, просили рішення СМР: №254-МР від 27.01.2016 року, №531-МР від 30.03.2016 року в частині, що стосується департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, а також рішення про звільнення ОСОБА_1, яке оформлено протоколом №2 від 06.05.2016 року, визнати протиправними і скасувати, а ОСОБА_1- поновити на роботі на посаді начальника управління земельних відносин департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з дати звільнення. Крім того, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь на підставі ч.2 ст. 235 КЗпП України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі станом на 27.09.2016 року 27970,64 грн. При цьому, наполягав на тому, що його було звільнено 06.05.2016 року, але рішення про звільнення вручено та запис у трудову книжку здійснено 24.05.2016 року, тобто, на його думку, останнім його робочим днем є 24.05.2016 року. За таких обставин середню заробітну плату за час вимушеного прогулу просив стягнути з 25.05.2016 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку 325,24 грн. Також позивач ОСОБА_1 просив стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку, так як в день його звільнення (24.05.2016 року) не була виплачена заробітна плата і фактичний розрахунок з ним було проведено відповідачем лише 02.06.2016 року. При цьому, заробітна плата йому була виплачена по 06.05.2016 року, не дивлячись на те, що, як зазначалось вище, останнім робочим днем ОСОБА_1 є 24.05.2016. Заробітна ж плата за період з 10.05.2016 по 24.05.2016 року у сумі 3997,04 не виплачена по сьогоднішній день. За таких обставин, вважав, що з відповідача на його користь підлягає стягненню заробітна плата за фактично відпрацьований час (з 10.05.2016 по 24.05.2016) в сумі 3997,04 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку - з урахуванням зазначених обставин за період з 24.05.2016 по 27.09.2016 в розмірі 41305,48 грн.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 та Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оформлене протоколом №2 від 6 травня 2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління земельних відносин Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді начальника управління земельних відносин з 07 травня 2016 року. Стягнуто з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 32198,76 грн. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді начальника управління земельних відносин та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 6830,04 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Сумська міська рада, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії з ліквідації, оформленого протоколом №2 від 6 травня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади, поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що рішення СМР від 27.01.2016 року №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності" не містить норм регуляторного характеру, а тому його прийняття не потребує реалізації всіх передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" процедур. Також не погоджується з твердженнями позивача про те, що департамент фактично перебуває у процедурі реорганізації, звертаючи увагу суду на те, що чинними нормами ЦК України передбачено порядок припинення юридичної особи як шляхом реорганізації, так і шляхом ліквідації, але СМР, діючи в межах своєї компетенції, припинила Департамент саме шляхом його ліквідації, про що прямо зазначила в рішенні від 27.01.2016 року №254-МР. Заперечував представник відповідача і доводи щодо незаконності прийняття ними рішення про звільнення під час дії Ухвали суду щодо зупинення Рішення СМР від 27.01.2016 року №254-МР, оскільки 04.05.2016 року СМР прийняла рішення №735-МР, яким внесла зміни та виклала в новій редакції положення Рішення №254-МР. Таким чином, звільнення працівників Департаменту відбулося відповідно до Рішення СМР №735-МР від 04.05.2016 року, яке і на даний час не скасовано і не змінено, а тому у ліквідаційної комісії були відсутні перешкоди для здійснення дій по вивільненню працівників Департаменту. Крім того, позивачу роз`яснювали, що переведення на роботу до новоутворених установ може відбутись за його бажанням. Але ОСОБА_1 ухилився від надання згоди на переведення. Зазначає, що судом першої інстанції не застосовано ст. 240-1 КЗпП України при вирішенні спору.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині стягнутого розміру заробітної плати та відмови у стягненні заробітку за час затримки проведення остаточного розрахунку, в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення на його користь заробітної плати за фактично відпрацьований робочий час, починаючи з 10.05.2016 по 24.05.2016 року у сумі 3997,04 грн. та в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по заробітній платі з 24.05.2016 по 27.09.2016 в розмірі 41305,48 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити дані вимоги. Вважає, що оскільки він з 10 травня 2016 року по 24 травня 2016 року перебував за місцем знаходження департаменту, то йому необхідно виплатити заробітну плату за цей період та стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 24 травня 2016 року по 27 вересня 2016 року, оскільки його фактично повідомили про звільнення 24 травня 2016 року, то відповідач мав провести в цей же день з ним повний розрахунок.

Голова Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради подав письмову заяву, в якій заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідачів та просить розглянути справу за відсутності представника Профспілки.

Представник позивача подав письмове заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016 без змін. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в запереченні.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали доводи викладені в своїй апеляційній скарзі.

Представники відповідачів та третіх осіб в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Сумської міської ради не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 01.04.1996 року ОСОБА_1 склав присягу державного службовця та розпочав свою трудову діяльність у виконавчих органах місцевого самоврядування, що підтверджується відомостями, які містяться у трудовій книжці (а.с.220 - т.1). Остання посада, яку він займав перед звільненням, була посада начальника управління земельних відносин департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, на яку його було переведено згідно Наказу Директора Департаменту Жука А.В. від 08.02.2014 року №1К «Про переведення працівників управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради» у зв'язку із змінами структури виконавчих органів Сумської міської ради (а.с.34-36 - т.1).

27.01.2016 року Сумською міською радою було прийнято рішення №254-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності», відповідно до якого: вирішено припинити шляхом ліквідації департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (що мало статус юридичної особи), у зв`язку з чим утворено нові виконавчі органи Сумської міської ради, в тому числі: управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (з правом юридичної особи) та департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (а.с.68-74 - т.1).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 19.02.2016 року перебуває у стані припинення (а.с.25-27 - т.1) та працює комісія з ліквідації (реорганізації) виконавчих органів Сумської міської ради, що була утворена вищевказаним рішенням. Крім того, у Витягу містяться відомості, що особою, уповноваженою представляти юридичну особу, є Войтенко В.В. - голова комісії з припинення або ліквідатор. Аналогічний витяг наданий і на час розгляду апеляційної скарги.

В період ліквідації та реорганізації виконавчих органів Сумської міської ради згідно рішення №254-МР у Сумському районному суді Сумської області розглядалася справа №587/769/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради в інтересах своїх членів до Сумської міської ради, Сумського міського голови Лисенка О.М., третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання протиправними рішень суб'єктів владних повноважень та їх скасування, в якій 29.04.2016 року виносилась ухвала про забезпечення позову (а.с. 22-24 - т.2),а саме: якою зупинено дію ч.1; п.п., п.п. 3.1.1, 3.1.2. п. 3.1. ч. 3; п.п. 3.2.1. п.3.2. ч. 3; ч. 4; ч. 5; ч. 6; ч. 7 рішення Сумської міської ради № 254-МР від 27.01.2016 року «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності».

Крім того, вказаною Ухвалою з метою забезпечення позову заборонено Сумській міській ради та її виконавчим органам, їх посадовим особам, ліквідаційній комісії департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам вчиняти будь які реєстраційні дії, щодо внесення будь яких відомостей, внесення змін до відомостей, інших відповідних записів до відповідних державних реєстрів, в т.ч. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних з Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, а також припиненням (ліквідацією) Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (м. Суми, вул. Горького, 21, код 02499021).

В той же час, з наданих стороною відповідача матеріалів вбачається, що 04.05.2016 року Сумською міською радою було прийнято рішення №735-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 27.01.2016 року №254-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності» (як зазначено у Преамбулі рішення - з метою забезпечення трудових прав ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що подавали вищевказаний позов, враховуючи необхідність підвищення ефективності роботи виконавчого комітету та структурних підрозділів міської ради), яким викладено в новій редакції рішення №254-МР від 27.01.2016 року (а.с.75-82 - т.1), в тому числі пункти рішення, які було зупинено ухвалою суду.

Рішення щодо ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин та створення нових структур не змінилося.

Згідно протоколу №2 засідання комісії з ліквідації департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 06.05.2016 року ОСОБА_1, звільнено у зв'язку з ліквідацією департаменту згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 142-149 - т.1).

Суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на постанову Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, проте на даний час дані рішення скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року, а тому суд не може з цих підстав вирішувати питання щодо звільнення.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідачем було порушено процедуру звільнення.

Згідно з ч.2 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

Частиною 3 ст.36 КЗпП України встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Водночас, виходячи зі змісту вказаних рішень ради, вбачається, що департамент містобудування та земельних відносин фактично перебуває в процедурі реорганізації, а не ліквідації, оскільки його функції передано іншим, вказаним вище юридичним особам.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Переведення згідно зі змістом ст. 32 КЗпП України є переведення не тільки в межах підприємства, а й на інші підприємства, тобто і в новостворені структури.

Відповідач зобов'язаний був запропонувати місця у новій структурі.

При цьому був в наявності лист начальника новоствореного Департаменту забезпечення ресурсних платежів від 05.05.2016 року направлений на ім'я Голови комісії з ліквідації департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради Войтенка В.В., в якому містилось прохання звільнити працівників департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з займаних посад по переведенню (п.5 ст.36 КЗпП) для подальшої роботи в департаменті забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (а.с.140 - т.1). В списку таких осіб є і прізвище позивача ОСОБА_1.

Незважаючи на це ОСОБА_1 не була запропонована посада і тому позивача було звільнено з посади начальника управління земельних відносин Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради незаконно, з порушенням ч.2 ст.40 КЗпП України.

Щодо посилань представника відповідача та представника відповідачів та третіх осіб в судовому засіданні на те, що 9 березня 2016 року ОСОБА_1 міським головою Лисенко О.М. пропонувалася вакантна посада в новоствореному органі (т.1 а.с. 168), колегія суддів зазначає наступне.

Новостворене управління на момент запропонування цієї посади, а саме 9 березня 2016 року, управління не існувало, воно не було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що визнано представниками у судовому засіданні в апеляційному суді. Новий департамент був внесений до реєстру лише в квітні місяці. Оскільки не існувало департаменту не існувало відповідної посади, а запропонувати можливо тільки наявні посади, однак запропонована посада не була в наявності. Наявність затвердженого майбутнього штату не впливає на факт відсутності самого нового департаменту забезпечення ресурсних платежів, а відповідно і вакантних посад.

Щодо посилання на те, що позивачу ОСОБА_1 пропонувалось робота у новоутворених виконавчих органах Сумської міської ради, про що свідчить відеозапис проведених заходів на яких зафіксовані зустрічі міського голови Лисенко О.М. та голови ліквідаційної комісії Войтенко В.В. з працівниками Департаменту містобудування та земельних відносин СМР від 04.05.2016 року та від 06.05.2016 року (а.с.231-232 - т.1), колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.1 та 3 ст. 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Зі змісту ст.49-2 КЗпП України вбачається, що пропонуватись повинна конкретна посада конкретному працівнику. Збори, які були проведені носили загальний характер і на них було відсутнє пропонування конкретної посади конкретному працівнику.

З відеозаписів вбачається, що на цих зустрічах доводилася певна інформація з питань працевлаштування, а саме: пропозиції зайняти посади в інших підрозділах, писати заяви на переведення або заяви про прийняття на роботу, доводилась до всіх присутніх працівників, а не персонально до кожного. Тобто, процедура не була індивідуальною.

Крім того, під час такої зустрічі до відома кожного працівника не доводився складений та затверджений згідно вимог чинного законодавства штатний розпис або будь-який інший документ, який би містив конкретний перелік усіх наявних у новоутворених виконавчих органах СМР вакантних посад, з тим, щоб кожен працівник, в тому числі і позивач ОСОБА_1, могли належно сприйняти пропозиції роботодавця (тобто, розуміти: яку роботу і конкретну посаду пропонують кожному з них) та визначитись з такою пропозицією.

Крім того, ОСОБА_1 був звільнений до передбаченого ч.1 ст..49-2 КЗпП України 2-х місячного терміну. Посилання на те, що відповідач не знав про вказану обставину колегія суддів не приймає, тому що обов'язок відповідача при звільнені дотримуватись цього терміну.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений з вищезазначеними порушеннями його звільнення неможливо визнати правомірним і він підлягає поновленню на посаді, а інші доводи та заперечення сторін, в тому числі питання правомірності ліквідації департаменту містобудування та земельних відносин не впливають на вирішення справи.

При цьому колегія суддів зазначає, що погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення позивача саме на тій посаді, на якій він працював, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Посилання в апеляційній скарзі на знаходження на момент винесення рішення судом установи в стадії припинення, у зв'язку з чим на думку Сумської міської ради суд необґрунтовано не застосував норми ст. 240-1 КЗпП України, є неправомірними, оскільки установа не є ліквідованою. У зв'язку з тим, що департамент не ліквідовано, помилкові посилання на практику Верховного суду України, на можливість поновлення лише у новостворений орган. Орган у якому працював позивач ще не ліквідовано, тому саме до нього він повинен бути поновлений на посаді.

Щодо висновку суду першої інстанції про безпідставність застосування ст.. 117 КЗпП України, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вважає, що оскільки позивачу виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ОСОБА_1 не має права на виплати по ст..117 КЗпП України, адже ці виплати мають різну правову природу.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, з положень ст..117 КЗпП України вбачається, що це компенсаційні виплати у зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні і вони підлягають стягненню.

Стосовно посилань в судовому засіданні, щодо відсутності печатки та виникнення інших незручностей в наслідок дій певних фізичних осіб, то колегія суддів їх не приймає, оскільки обов'язок підприємства проводивши звільнення забезпечити відповідні виплати.

Таким чином, оскільки позивача було звільнено 06.05.2016 року і за цей день йому була виплачена заробітна плата, що не заперечувалося позивачем та його представником у судовому засіданні. Отже розрахунок повинен розпочатися з наступного робочого дня.

7 травня є днем поновлення на роботі, однак це не є робочим днем, що підлягає оплаті, оскільки 7 травня 2016 року припадало на суботу і згідно графіку роботи виконавчих органів Сумської міської ради, відповідно до ст..67 КЗпП України було вихідним днем, 8 травня- неділя, також вихідний день, а 9 травня святковий день неробочий відповідно до ст..73 КЗпП України, тобто обрахунок робочих днів в травні місяці повинен був розпочатися з 10 травня 2016 року. Таким чином у травні з 10 по 31 було 16 робочих днів, червень- 2 робочих дня, оскільки фактичний розрахунок з позивачем проведено 02.06.2016 року.

Таким чином, з наведеного вбачається, що кількість робочих днів позивача за травень та червень 2016 року становить 18 робочих днів. Згідно інформації, яка міститься в матеріалах справи та не заперечувалось сторонами, середньоденна заробітна плата позивача складає 325,24 грн. (а.с.22,169 - т.1).

За таких обставин та відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» середній заробіток, який підлягає сплаті у зв'язку затримкою розрахунку по заробітній платі складає: 325,24 грн. (середньоденна заробітна плата) х 18 ( кількість робочих днів) = 5854, 32 грн.

Отже, з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі по день фактичного розрахунку за період з 07.05.2016 по 02.06.2016 року у розмірі 5854, 32 грн.

Щодо вимог про те, що необхідно стягнути на користь позивача заробітну плату за період з 10 травня 2016 по 24 травня 2016 року, оскільки позивач перебував за місцем знаходження департаменту, і щодо компенсації за несвоєчасну виплату цих сум, то колегія суддів зазначає.

На той час, за який просить стягнути виплати позивач, ОСОБА_1 вже був звільнений і трудові відносини припинилися з моменту звільнення, з дати наказу про звільнення, тому права на будь-які виплати заробітної плати за цей період, та відповідно компенсації за її затримку, позивач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016р. по справі № 591/3054/16-а скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі по день фактичного розрахунку за період з 07.05.2016 по 02.06.2016 року у розмірі 5854 грн. 32 коп.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі по день фактичного розрахунку за період з 07.05.2016 по 02.06.2016 року у розмірі 5854 грн. 32 коп.

В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.09.2016р. по справі № 591/3054/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 26.12.2016 р.