Рішення

від 19.12.2016 по справі 127/23351/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23351/15-ц Провадження № 22-ц/772/3228/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 2 Доповідач Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Нікушина В.П.,

за участю секретарів: Сніжко О.А., Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного підприємства «Фірма «ВІНМОСТ», Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна, як внесок до статутного фонду, рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та номеру запису про право власності, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2015 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26.01.2002 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2014 року був розірваний. Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. В липні 2005 року ОСОБА_3 стала одним із власників ПП «Фірма «ВІНМОСТ», при цьому кошти, які вносились у статутний фонд підприємства, належали їм на праві спільної сумісної власності і він давав свою згоду на їх внесення. У травні 2009 року ОСОБА_3 вийшла зі складу засновників ПП «Фірма «ВІНМОСТ» і за її заявою в рахунок компенсації її частки у статутному фонді підприємства, ПП «Фірма «ВІНМОСТ» передало їй у власність ? частку приміщень медичного центру, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Зодчих, 18. Зазначене приміщення збудоване на підставі договору на будівництво від 24.06.2005 року, який був укладений між ТОВ «Бета-В», ПП «Фірма «ВІНМОСТ» та концерном «Поділля» і на початку 2008 року ПП «Фірма «ВІНМОСТ» отримало свідоцтво про право власності на медичний центр №585 від 24.01.2008 року. В позові зазначено, що під час будівництва та ремонту приміщення медичного центру витрачались сімейні кошти, отримані разом з ОСОБА_4 у шлюбі, він постійно був на будівництві та здійснював нагляд за ремонтом, ним наймались будівельники для проведення ремонту, купувались необхідні будівельні матеріали, які він привозив до об'єкту та вчиняв інші розпорядчі дії. В серпні 2009 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на нежиле приміщення №1347 від 13.08.2009 року, яке видане взамін свідоцтва №585 від 24.01.2008 року на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.08.2009 року. Позивач вважає, що ? частка приміщень медичного центру є одним із об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, яким ОСОБА_3 розпорядилась без його згоди, передавши це приміщення у власність ПП «Фірма «ВІНМОСТ» як внесок до статутного фонду, що оформлено рішенням зборів власників №12 від 24.02.2014 року. В позові зазначено, що реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області незаконно, на його думку, постановила рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11218688 від 26.02.2014 року, що стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серії САК №529683, яке, на його думку, також є незаконним. Реєстрація прав на нерухоме майно, як зазначено у позові, відбулась з порушенням п. 52 порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, оскільки при передачі до статутного фонду підприємства спірного приміщення, він не давав своєї письмової згоди як співвласник приміщення, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним та скасувати заяву ОСОБА_3 про передачу майна як внесок до статутного фонду, рішення зборів власників приватного підприємства ПП «Фірма «ВІНМОСТ» №12 від 24.02.2014 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11218688 від 26.02.2014 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серії САК №529683 та номер запису про право власності.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення зборів власників приватного підприємства «Фірма «ВІНМОСТ» №12 від 24.02.2014 року про прийняття у власність підприємства об'єкта нерухомості, виплати ОСОБА_3 частки у грошовій формі, збільшення статутного фонду та зміни статуту.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2014 року за №11218688.

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серія САК №529683 на ? частку нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, «Поділля» район, вулиця Зодчих, будинок №18, приміщення 172, загальною площею 188,5 кв. м, власником якого є приватне підприємство «Фірма «ВІНМОСТ».

Скасовано номер запису про право власності: 4799228, дата, час державної реєстрації 26.02.2014 року 14:12:54, що зроблений державним реєстратором ОСОБА_8, Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, при цьому зроблено посилання на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і матеріального права.

Також, апеляційну скаргу подала ОСОБА_3, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, при цьому зроблено посилання на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні власну апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 заперечували, вказавши на її безпідставність.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні власну апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечувала, вказавши на її безпідставність.

Представники приватного підприємства «Фірма «ВІНМОСТ» та Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 підтримали, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечували.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вказані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що внесок до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ» було зроблено за рахунок спільних коштів подружжя і що ? частка приміщень медичного центру є одним із об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, при цьомувідповідач ОСОБА_3, незважаючи на своє право розпоряджатись належним їй особистим майном, неналежним чином розпорядилась цим правом та при передачі частки приміщень до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ»було допущено порушення вимог чинного на той момент законодавства.

Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконними та скасування рішення зборів власників приватного підприємства ПП «Фірма «ВІНМОСТ» №12 від 24.02.2014 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11218688 від 26.02.2014 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серії САК №529683 та номеру запису про право власності, скасовує та ухвалює в цій частині нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.01.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2014 року розірвано.

Відповідно до рішення зборів власників ПП «Фірма «ВІНМОСТ», яке оформлене протоколом №3 від 06.07.2005 року, ОСОБА_3 стала співвласником підприємства з часткою у розмірі 280 000 гривень, що становить 40% статутного фонду.

24.06.2005 року між ТОВ «Бета-В», ПП «Фірма «ВІНМОСТ» та концерном «Поділля» було укладено договір на будівництво медичного центру № 15/1, відповідно до умов якого концерн «Поділля» зобов'язався збудувати за кошти ТОВ «Бета-В» та ПП «Фірма «ВІНМОСТ» приміщення медичного центру загальною площею 189,9 кв. м, а ТОВ «Бета-В», ПП «Фірма «ВІНМОСТ» оплатити це будівництво у рівних частках.

24.01.2008 року ПП «Фірма «ВІНМОСТ» було видане свідоцтво №585 про право власності на ? частку приміщень: літери «А» - І поверх - пр. №172: №1 - №14 - 188,5 кв. м, які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18.

Відповідно до рішення зборів власників підприємства №6 від 19.05.2009 року ? частка приміщення медичного центру, яке розташоване по вул. Зодчих, 18 у м. Вінниці, було передано ОСОБА_3 як компенсацію вартості її частки у статному фонді. Оціночна вартість медичного центру становила 592 655,86 грн..

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно №1347 від 13.08.2009 року, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.08.2009 року, вбачається, що ? частка приміщень: літери «А» - медичний центр - І поверх - пр. №172: №1 - №14 - 188,5 кв. м, які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18 належать ОСОБА_3.

Відповідно до рішення №12 зборів власників ПП «Фірма «ВІНМОСТ» від 24.02.2014 року прийнято у власність підприємства об'єкт нерухомості, належний на праві власності ОСОБА_3, а саме ? частку , що в цілому складається із приміщень: літери «А» - І поверх - пр. №172: №1 - №14 - 188,5 кв. м (медичний центр), який розташований у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18, вартістю 592 655,86 грн., як внесок до статутного фонду.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року ? частки нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, «Поділля» район, вулиця Зодчих, будинок 18, приміщення 172, загальною площею 188,5 кв. м належить ПП «Фірма «ВІНМОСТ».

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_2 заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ? частка приміщень медичного центру є одним із об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, оскільки кошти, які вносились у статутний фонд підприємства, належали йому та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, а також, що під час будівництва та ремонту приміщення медичного центру витрачались сімейні кошти і ним особисто здійснювався нагляд за проведенням ремонту.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вимогами ч.ч. 1-3 ст. 61 Сімейного Кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Крім того, пунктами 28, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що статтею 12 Закону України від 19.09.1991 року N1576-XII «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що ? частка приміщень: літери «А» - медичний центр - І поверх - пр. №172: №1 - №14 - 188,5 кв. м, які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18 була набута ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №1347 від 13.08.2009 року, як компенсація вартості її частки у статутному фонді ПП «Фірма «ВІНМОСТ» після її виходу із числа власників підприємства, відтак при набутті права власності на спірне приміщення спільні сімейні кошти подружжя ОСОБА_3 за це приміщення не сплачувались.

Судом першої інстанції вірно визначено, що позивачем не доведено, що вклад до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ» був здійснений ОСОБА_3 за рахунок спільних коштів та в інтересах сім'ї,будь-які документи та докази, які б свідчили, що ОСОБА_2 вносились кошти до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ», відсутні, а також не заслуговує на увагу посилання позивача на довідку банку №08-01/0315 від 28.08.2015 року (а.с. 12 том І), оскільки зі змісту останньої видно лише те, що готівкові кошти були отримані СПД ОСОБА_2, при цьому згідно виписки (а.с. 105-128 том І) призначення платежу вказано як видача готівки за оплату товарів (спеції). Рахунок належав СПД ОСОБА_2 та використовувався ним у його підприємницькій діяльності.

Крім того, правова оцінка зазначеній довідці була надана в рішенні апеляційного суду Вінницької області від 06.05.2016 року, яке набуло законної сили і де вказано, що надана довідка свідчить лише про рух коштів на банківському рахунку, як суб'єкта підприємницької діяльності за період 2004-2006 років і не може бути доказом того, що ці кошти були використані для придбання нерухомості, тобто дана обставина є встановленою і згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, не доказується.

Судова колегія звертає увагу на те, що сам по собі вклад до статутного фонду підприємства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і у випадку доведення позивачем того, що вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Щодо тверджень позивача на неправильність посиланняна Постанову Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», то дане твердження є безпідставним і суд обґрунтовано застосував викладені в цій Постанові висновки до правовідносин, що виникли між сторонами.

Відносно доводів позивача про неодноразове збільшення статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ», то дана обставина є встановленою, однакзгідно довідки ПП «Фірма «ВІНМОСТ» від 18.05.2016 року (а.с. 77 том ІІ) кошти в розмірі 2 000 000 грн. ОСОБА_3 до статутного фонду підприємства не вносила, а доводи про те, що він особисто здійснював платежі на поповнення статутного фонду, належними і допустимими доказами не підтверджені.

Щодо посилання позивача на те, що будівництво та ремонт спірного приміщення здійснювався за рахунок спільних коштів сім'ї ОСОБА_3, то дані посилання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дослідженими доказами підтверджено, що будівництво медичного центру та оздоблювальні роботи у ньому здійснювались виключно за рахунок ПП «Фірма «ВІНМОСТ», про що свідчать договір на будівництво медичного центру №15/1 від 24.06.2005 року та довідка Державної податкової інспекції у м. Вінниці №824/2330/24902724 від 11.04.2008 року «Про результати виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства фірма «ВІНМОСТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.04.2007 року по 01.01.2008 року», з якої вбачається, що ПП «Фірма «ВІНМОСТ» витрачало кошти на будівлю приміщення, здійснювало закупівлю будівельних матеріалів та обладнання медичного центру, проводило оплату будівельних робіт у період часу, який передує видачі свідоцтва про право власності від 24.01.2008 року №585.

Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.03.2001 року представник Karel Holoubek a. s., trade group та представництво «Карел ОСОБА_9С.» продало, а ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3Л.) ОСОБА_11 купила цінні папери на загальну суму 1 950 000 німецьких марок, що становило 4 960 800 грн.. З договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.09.2001 року вбачається, що ОСОБА_10 продала, а представник Karel Holoubek a. s., trade group та представництво «Карел ОСОБА_9С.» купило цінні папери на загальну суму 1 950 000 німецьких марок, що становило 4 960 800 гривень.

Тобто, судом першої інстанції зроблено висновок, що до укладення шлюбу ОСОБА_3 володіла достатніми особистими грошовими коштами, необхідними для здійснення внеску до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ», відтак ? частка приміщень медичного центру, розташованого у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18, яка нею була отримана як компенсація вартості її частки у статутному фонді ПП «Фірма «ВІНМОСТ», є її особистою власністю, при цьому згода ОСОБА_2 на передачу ОСОБА_3 цієї частки до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ» у лютому 2014 року не потребувалась.

Із викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводів видно, що ним заперечується факт укладення вказаних договорів, при цьому зазначено, про відсутність у відповідача відповідної ліцензії, необхідної для укладення таких договорів та надання лише їх копій і на підтвердження своїх доводів, позивачем було надано висновок спеціаліста.

З матеріалів справи видно, що оригінали договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.03.2001 року та договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.09.2001 року були надані при розгляді справи в суді першої інстанції, оглянуті судом та сторонами у справі, їх копії завірені суддею та приєднані до матеріалів справи, до суду апеляційної інстанції оригінали вказаних договорів відповідачем не надавались з посиланням на їх викрадення та надано докази щодо повідомлення правоохоронних органів про вчинений злочин.

Щодо наданого позивачем висновку спеціаліста, то даний висновок не може бути прийнятий до уваги, оскільки не було дотримано вимоги ст. 54 ЦПК України, а саме особа, яка склала висновок не була залучена в якості спеціаліста до участі у цивільному процесі за ухвалою суду, відповідне клопотання позивачем не заявлялось і до того ж спеціаліст залучається для надання безпосередньої технічної допомоги і його допомога не може стосуватися правових питань, а в даному випадку надано оцінку відповідності договорів вимогам закону.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, враховуючи презумпцію правомірності правочину і що оригінали вказаних договорів були оглянуті судом першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що договори не були укладені, однак в даному випадку судова колегія насамперед звертає увагу на те, що позивачем не доведено, що вклад до статутного фонду ПП «Фірма «ВІНМОСТ» був здійснений ОСОБА_3 за рахунок спільних коштів та в інтересах сім'ї , тоді як згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що ? частка приміщень медичного центру не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, тому відповідач ОСОБА_3 вправі була розпоряджатись ним на власний розсуд, без згоди позивача.

Однак, правильно встановивши характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та надавши їм вірну правову оцінку, судом першої інстанції було безпідставно визнано незаконним та скасовано рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та номер запису про право власності, оскільки внаслідок вчинення вказаних дій права позивача жодним чином не були порушені, невизнані або оспорені, тоді як захисту підлягають виключно порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулась до суду за захистом.

Щодо вимоги про визнання незаконною та скасування заяви про передачу майна, як внесок до статутного фонду, то судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що заява фізичної особи є її особистим волевиявленням і не створює юридичних прав та обов'язків і тому було вірно відмовлено в задоволенні вказаної вимоги.

На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_2 позов в частині визнання незаконним та скасування рішення зборів власників приватного підприємства ПП «Фірма «ВІНМОСТ» №12 від 24.02.2014 року, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень №11218688 від 26.02.2014 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серії САК №529683 та номер запису про право власності, є безпідставним, і тому в цій частині рішення суду, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні даної частини позову слід відмовити, а в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін, і враховуючи те, що апеляційні скарги задовольняються частково, тому судова колегія вважає за необхідне судові витрати залишити за сторонами.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2016 року в частині визнання незаконним та скасування рішення зборів власників приватного підприємства «Фірма «ВІНМОСТ» №12 від 24.02.2014 року про прийняття у власність підприємства об'єкта нерухомості, виплати ОСОБА_3 частки у грошовій формі, збільшення статутного фонду та зміни статуту; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2014 року за №11218688; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серія САК №529683 на ? частку нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, «Поділля» район, вулиця Зодчих, будинок №18, приміщення 172, загальною площею 188,5 кв. м, власником якого є приватне підприємство «Фірма «ВІНМОСТ»; скасування номера запису про право власності: 4799228, дата, час державної реєстрації 26.02.2014 року 14:12:54, що зроблений державним реєстратором ОСОБА_8, Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області - скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_12

Судді: /підпис/ ОСОБА_13

/підпис/ ОСОБА_14

Згідно з оригіналом: