Ухвала

від 31.05.2017 по справі 127/23351/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі :

Кузнєцова В.О., Євтушенко О.І. , Ізмайлової Т.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, приватного підприємства Фірма Вінмост , Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна, як внесок до статутного фонду, визнання незаконним та скасування рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та номера запису про право власності, за касаційною скаргою, поданою представником ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, приватного підприємства Фірма Вінмост (далі - ПП Фірма Вінмост ), Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна, як внесок до статутного фонду, визнання незаконним та скасування рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та номера запису про право власності.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_4 послався на те, що 26 січня 2002 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 6 березня 2014 року був розірваний. В липні 2005 року ОСОБА_5 стала одним із власників ПП Фірма Вінмост . Кошти, які вносились у статутний фонд підприємства, належали подружжю на праві спільної сумісної власності і позивач надавав свою згоду на їх внесення. У травні 2009 року ОСОБА_5 вийшла зі складу засновників ПП Фірма Вінмост і за її заявою в рахунок компенсації її частки у статутному фонді підприємства, ПП Фірма Вінмост передало їй у власність Ѕ частку приміщень медичного центру, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене приміщення збудоване на підставі договору на будівництво від 24 червня 2005 року, який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Бета-В , ПП Фірма Вінмост та концерном Поділля і на початку 2008 року ПП Фірма Вінмост отримало свідоцтво про право власності на медичний центр № 585 від 24 січня 2008 року. Позивач зазначив, що під час будівництва та ремонту приміщення медичного центру витрачались сімейні кошти, отримані разом з ОСОБА_5 у шлюбі, він постійно був на будівництві та здійснював нагляд за ремонтом, ним наймались будівельники для проведення ремонту, купувались необхідні будівельні матеріали, які він привозив до об'єкту та вчиняв інші розпорядчі дії. В серпні 2009 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на нежиле приміщення НОМЕР_1 від 13 серпня 2009 року, яке видано взамін свідоцтва № 585 від 24 січня 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13 серпня 2009 року. Позивач вважає, що Ѕ частка приміщень медичного центру є одним із об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, яким ОСОБА_5 розпорядилась без його згоди, передавши це приміщення у власність ПП Фірма Вінмост як внесок до статутного фонду, що оформлено рішенням зборів власників № 12 від 24 лютого 2014 року. Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області незаконно, на думку позивача, ухвалила рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11218688 від 26 лютого 2014 року, що стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2014 року серії САК № 529683 , яке, на його думку, також є незаконним. Реєстрація прав на нерухоме майно відбулась з порушенням п. 52 порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, оскільки при передачі до статутного фонду підприємства спірного приміщення позивач не давав своєї письмової згоди як співвласник приміщення.

З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просив суд визнати недійсним та скасувати вказані вище заяву ОСОБА_5 про передачу майна, як внесок до статутного фонду, рішення зборів власників ПП Фірма Вінмост № 12 від 24 лютого 2014 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11218688 від 26 лютого 2014 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2014 року серії САК № 529683 та номер запису про право власності.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення зборів власників ПП Фірма Вінмост № 12 від 24 лютого 2014 року про прийняття у власність підприємства об'єкта нерухомості, виплати ОСОБА_5 частки у грошовій формі, збільшення статутного фонду та зміни статуту.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 26 лютого 2014 року за № 11218688.

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2014 року серія САК № 529683 на Ѕ частку нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення НОМЕР_2, загальною площею 188,5 кв. м., власником якого є ПП Фірма Вінмост .

Скасовано номер запису про право власності: 4799228, дата, час державної реєстрації 26 лютого 2014 року, 14:12:54, що зроблений державним реєстратором Журавським А.Т., Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ПП Фірма Вінмост на користь ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору в розмірі 2 140 грн 80 коп.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року рішення міського суду в частині: визнання незаконним та скасування рішення зборів власників ПП Фірма Вінмост № 12 від 24 лютого 2014 року про прийняття у власність підприємства об'єкта нерухомості, виплати ОСОБА_5 частки у грошовій формі, збільшення статутного фонду та зміни статуту; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2014 року за № 11218688; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2014 року серія САК №529683 на Ѕ частку нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення НОМЕР_2, загальною площею 188,5 кв. м., власником якого є ПП Фірма Вінмост ; скасування номера запису про право власності: 4799228, дата, час державної реєстрації 26 лютого 2014 року, 14:12:54, що зроблений державним реєстратором ОСОБА_7, Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального і матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що внесок до статутного фонду ПП Фірма Вінмост було зроблено за рахунок спільних коштів подружжя і що Ѕ частка приміщень медичного центру є одним із об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. При цьому, суд дійшов висновків, що відповідач ОСОБА_5, незважаючи на своє право розпоряджатись належним їй особистим майном, неналежним чином розпорядилась цим правом та при передачі частки приміщень до статутного фонду ПП Фірма Вінмост було допущено порушення вимог чинного на той момент законодавства і права позивача.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції частково не погодилася, пославшись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційним судом встановлено, що 26 січня 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 6 березня 2014 року розірвано.

Відповідно до рішення зборів власників ПП Фірма Вінмост , яке оформлене протоколом № 3 від 6 липня 2005 року, ОСОБА_5 стала співвласником підприємства з часткою у розмірі 280 тис. грн, що становить 40 % статутного фонду.

24 червня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю Бета-В , ПП Фірма Вінмост та концерном Поділля було укладено договір на будівництво медичного центру № 15/1, відповідно до умов якого концерн Поділля зобов'язався збудувати за кошти товариства з обмеженою відповідальністю Бета-В та ПП Фірма Вінмост приміщення медичного центру загальною площею 189,9 кв. м., а товариство з обмеженою відповідальністю Бета-В , ПП Фірма Вінмост оплатити це будівництво у рівних частках.

24 січня 2008 року ПП Фірма Вінмост було видане свідоцтво № 585 про право власності на Ѕ частку приміщень: літери А -1 поверх - пр. № НОМЕР_2: № 1 - № 14 - 188,5 кв. м., які розташовані у АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення зборів власників підприємства № 6 від 19 травня 2009 року Ѕ частка приміщення вказаного медичного центру була передана ОСОБА_5 як компенсація вартості її частки у статному фонді. Оціночна вартість медичного центру становила 592 655 грн 86 коп.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 13 серпня 2009 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13 серпня 2009 року, вбачається, що Ѕ частка приміщень: літери А - медичний центр - І поверх - пр. № НОМЕР_2: № 1 - № 14 - 188,5 кв. м., які розташовані у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_5

Відповідно до рішення № 12 зборів власників ПП Фірма Вінмост від 24 лютого 2014 року прийнято у власність підприємства об'єкт нерухомості, належний на праві власності ОСОБА_5, а саме Ѕ частку, що в цілому складається із приміщень: літери А - І поверх - пр. № НОМЕР_2: № 1 - № 14 - 188,5 кв. м. (медичний центр), який розташований у АДРЕСА_1, вартістю 592 655 грн 86 коп., як внесок до статутного фонду.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2014 року Ѕ частки нежилого приміщення вказаного медичного центру, приміщення № НОМЕР_2, загальною площею 188,5 кв. м. належить ПП Фірма Вінмост .

Вирішуючи спір, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що сам по собі вклад до статутного фонду підприємства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і у випадку доведення позивачем того, що вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Такі посилання апеляційного суду є обґрунтованими, оскільки вони узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 2 жовтня 2013 року, справа 6-79цс13, яка за правилами ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для врахування при розгляді справи судом.

Також, апеляційним судом встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстави позову щодо набуття у власність ОСОБА_5 спірного приміщення медичного центру за спільні сімейні кошти подружжя, доказів щодо збільшення статутного фонду ПП Фірма Вінмост за рахунок коштів позивача, доказів щодо здійснення будівництва та ремонту спірного приміщення за рахунок спільних коштів сім'ї ОСОБА_5.

Апеляційний суд визнав обґрунтованими встановлені судом першої інстанції обставини справи, про те, що Ѕ частка приміщень медичного центру, розташованого у АДРЕСА_1, є особистою приватною власністю ОСОБА_5 і тому згода ОСОБА_4 на передачу ОСОБА_5 цієї частки до статутного фонду ПП Фірма Вінмост у лютому 2014 року не була необхідна.

Встановивши, що ОСОБА_5 мала право розпоряджатися спірним майнам на власний розсуд без згоди позивача, колегія суддів дійшла висновків про безпідставність заявлених ОСОБА_4 позовних вимог щодо скасування рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та номер запису про право власності, оскільки внаслідок вчинення вказаних дій відповідачем, права позивача жодним чином не були порушені, невизнані або оспорені, тоді як захисту в судовому порядку підлягають виключно порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулась до суду за захистом (ст. ст. 15, 16 ЦК України).

Щодо вимоги про визнання незаконною та скасування заяви про передачу майна, як внесок до статутного фонду, то апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками міського суду в цій частині про безпідставність позову, оскільки заява фізичної особи є її особистим волевиявленням і не створює юридичних прав та обов'язків для позивача.

Встановивши, що позовні вимоги недоведені та безпідставні, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано дійшла висновків про необхідність ухвалення судового рішення про відмову в задоволенні позову. Висновки апеляційного суду про розподіл судових витрат у справі є похідними.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. За таких обставин, колегія суддів касаційного суду дійшла висновків, що ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованим і касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 332, 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: В.О. Кузнєцов

О.І.Євтушенко

Т.Л. Ізмайлова