Рішення

від 02.07.2010 по справі 2а-2493/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2а-2493/09 02.07.2010

Провадження №4624/10

Справа № 22-Ц-4624 / 2010 р. Головуючий першої інстанції Давченко Т.М.

Категорія: 57 Суддя - доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Вовненко Г.Ю.,

суддів - Кутової Т.З., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Голубкіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва (далі - УПФ) на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2009 р. за позовом ОСОБА_1 до УПФ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПФ, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо неперерахування йому як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2007 р. та зобов'язати УПФ здійснити перерахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2009 р. позов задоволено частково. Визнано бездіяльність неправомірною. Зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити 30% підвищення до пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2008 р.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить постанову скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.

Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2006 р.

До того ж, Законом України від 19 січня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Між тим, Кабінет Міністрів України протягом 2006 р. не приймав рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.

В подальшому ew Roman;tag3:13pt;">пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 ;рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.

Законом України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме, підпунктом 2 пункту 41 розділу II зміст ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.

Але, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., діти війни мають у періоди з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р.

Суд першої інстанції, який розглядав на той час справу за правилами адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був ;діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд, обґрунтувавши свої висновки в постанові, згідно з положеннями ч.2 ст.11 КАС України вийшов за межі позовних вимог і зобов'язав відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії і за 2008 рік.

Що ж стосується строків такого перерахування, то суд допустився помилки, оскільки така дія УПФ повинна була проводитися лише з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Тому вказівка щодо перерахування у період з 01 січня по 21 травня 2008 року підлягає виключенню із постанови суду.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а судове рішення змінити.

Керуючись ст.ст. 307 - 309 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2009 року змінити.

Виключити з резолютивної частини зазначеної постанови вказівку суду щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва виплачувати ОСОБА_1 підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком у період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року .

В іншій частині вказану постанову суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання ним законної сили.

Головуюча :

Судді: